Самобичевание/Отрицательное мышление
Соломія Лехіцька (Львов) 24-07-2021 18:03:52 |
2
Наталия Павловна Венглинская Здравствуйте, Лина Обычно такое мышление свидетельствует о высоком уровне тревожности. Не ситуативной, а уже как личностной характеристики. Скорее всего у вас было стрессовое адреналиновое детство. И вы научились выживать, решать проблемы, но не жить и наслаждаться. Чтобы это изменить, вам нужно будет работать с психологом, чтобы найти детские концепции, которые вас на это настраивают и изменить их. |
Анна Георгиевна Бельдий (Киев) 24-07-2021 18:34:17 |
1
Здравствуйте, Лина! цитата:
Поймала себя на мысли, что обязательно найду себе повод спускаться в отрицательное мышление. Глубокое чувство несоответствия, что я не такая, как надо. Недотягиваю. "глубокое чувство несоответствия" - несоответствия чему? Поддерживаю гипотезу коллеги выше про тревожность и про стрессовое адреналиновое детство. Психике безопаснее находится в состоянии боевой готовности и постоянном ожидании подвоха. "все ужасно - привычнее" - понимаю вас, так наша психика и устроена. Чтобы это изменить, важно начать работать с психологом или с психотерапевтом. Важно получать эмоциональный опыт безопасности, когда жить хорошо и спокойно - можно, гордиться собой - можно, и при этом за это не накажут. |
Алла Григорівна Веленко (Київ) 24-07-2021 18:45:29 |
1
Доброго дня Ліно! Ви пишете "Глубокое чувство несоответствия, что я не такая, как надо. Недотягиваю. Но при этом мне все должны, обязаны..." Коли є таке почуття невідповідності, недотягування, як правило, відсутнє внутрішнє почуття захищеності. А це почуття дівчинка отримує лише у гармонічних стосунках з батьком. Завдяки любові та турботі якого, дівчинка почувається впевнено та має сильно розвинуте почуття власної гідності. І відповідно, навпаки, якщо недоотримала або взагалі не отримала батьківської любові... А почуття , що всі мені винні, формується під впливом неправильного виховання. Коли дитина починає займати в родині таке собі головне місце. Про неї турбуються: вдягають, годують, водять до школи... Але немає головного, немає порозуміння, немає глибини у стосунках. Тоді дитина стає капризною, своєвільною... Нею хочуть насолоджуватися, але її не виховують. І підсвідомо складається враження, що все у цьому світі крутиться навколо малюка... Здавалося б, на перший погляд, абсолютно протилежні речі. Але, насправді, така реакція на життя - це лише "два боки однієї медалі"... Які склалися стосунки у батьків? Як вони ставилися до Вас в дитинстві? |
24-07-2021 18:47:43Дополнение от автора |
Спасибо, уважаемые психологи. Действительно, стоит обратиться к психотерапевту.. |
24-07-2021 18:51:56Дополнение от автора |
Алла, мать выращивала одна, практически всегда отсутствовав. Как не на работе, так замыкалась в себе. Снежная королева) В детстве периодически слышала ругательства в свою сторону. Было бедное детство, я не то что не носила, что хотела, я в детстве себе жкт испортила недоеданием или потреблением, на что хватало денег.. Страх за безопасность постоянный. |
Виктория Олеговна Сидоренко (Винница) 25-07-2021 01:41:51 |
1
цитата:
Поймала себя на мысли, что обязательно найду себе повод спускаться в отрицательное мышление. Глубокое чувство несоответствия, что я не такая, как надо. Недотягиваю. И какая должна быть, чтобы была такая? цитата:
Но когда делается все хорошо - я не могу понять, в чем подвох, где беда, будто не знаю, как себя вести, ведь во внутренней тоске и понимании, что все ужасно - привычнее. Если сейчас хорошо, обязательно надо придумать в голове ситуацию, которая это испортит. цитата:
Как совладать с таким мышлением? Как его модернизировать, чтобы не было самодеструктива? Спасибо. |
Алла Григорівна Веленко (Київ) 25-07-2021 09:55:26 |
Дякую Ліно ща щирість! От Ви самі і дали відповідь на своє питання "Глубокое чувство несоответствия, что я не такая, как надо. Недотягиваю". Якщо мама "не додола" любові, дитина все життя підсвідомо буде вважати, що це вона винна в тому, що її не любили. (Не така, не співпадає з маминими очікуваннями тощо). Мама "снежная королева" буває у тому числі тоді, коли вона сама, мама, глибоко нещасна. (Це її ніяк не виправдовує щодо ставлення до своєї дитини, але...) І коли вона "зациклена" думками на комусь або на чомусь іншому постійно. Тоді складається враження, що вона відсутня, емоційно холодна... "Мама воспитывала одна"... Але внутрішні стосунки з ним (навіть, якщо його в житті дитини немає) - це надзвичайно важлива річ. Адже життя дитини тримається завжди на двох батьках, як на певній основі життя... Потрібне "пропрацювання" внутрішніх стосунків, як з батьком, так і з мамою. А ще, як на мене, стосунків самих батьків. Поки що Ви світ сприймаєте очима маленької дитини, бо є дитяча серйозна непропрацьована травмаОтвет отредактирован автором 25-07-2021 09:56:50
Ответ отредактирован автором 25-07-2021 10:02:04 |
25-07-2021 10:04:36Дополнение от автора |
Алла, доброе утро. Спасибо. Не написала про отца, потому как он ушел от мамы, когда та была беременна мной. Я вообще не знаю, как она при своём характере с этим справилась.. Аж слезы навернулись) А позже я узнала, что он просил маминых подруг убедить ее сделать аборт.. Так что кроме этого мне в общем-то нечего сказать. Недавно открыла, что к нему тоже есть любовь, но много и других чувств.. Ярый гнев постепенно сменется принятием, возможно дойдет до понимания.. |
25-07-2021 10:06:22Дополнение от автора |
Виктория, спасибо. Мне даже показалось, что это первый вопрос, который стоит проработать. А не перфекционизм и неприятие ситуаций, как мне казалось ранее. Это как бы вытекает из этого.. |
Оксана Игоревна Истомина (Киев) 25-07-2021 11:16:17 |
|
Валентина Михайловна Жемчужникова (Киев) 25-07-2021 14:06:06 |
Вам стоит разобрать, прожить ваши отношения с родителями, то, как сложилось, точнее не сложилось между ними, свои переживания, обиды, свою боль и все то, что есть у вас глубоко в душе.
Позиция "мне все должны" она детская. И только повзрослев (психологически) вы сможете изменить и свое отношения к другим. Как и перестанете ощущать, что не дотягиваете до чего-то или кого-то, а придет принятие себя и своих особенностей. С этими темами работают в личной терапии, и достаточно длительное время. |
Алла Григорівна Веленко (Київ) 25-07-2021 15:03:49 |
Так, Ліно, дійсно, це життя і дається нам для того, щоб ми перосмислюючи себе та сімейні ситуації, розвивалися: вчилися розуміти себе, одне одного, приймати такими якими ми є, прощати і любити безумовно.. "Недавно открыла, что к нему тоже есть любовь, но много и других чувств.. Ярый гнев постепенно сменется принятием, возможно дойдет до понимания". Власне, нам тільки здається, що у цьому світі багато випадковостей та несправедливості. Насправді, є внутрішні закономірності, які так чи інакше впливають на наших батьків, на нас та на наших дітей. І є таке поняття, як родові програми, коли ми неусвідомлено потрапляємо під дію певних механізмів, що керують нашим життям... До того. моменту, аж поки не перебираємо відповідальності на себе за власне життя... І перестаємо взагалі шукати винних...Ви пишете "Не написала про отца, потому как он ушел от мамы, когда та была беременна мной. Я вообще не знаю, как она при своём характере с этим справилась..". Нам здається, що ми сприймаємо людей за їх зовнішніми вчинками та зовнішніми діями. Насправді ми реагуємо на те, що відбувається з людиною на рівні підсвідомості. Жінки фізично слабші за чоловіків, але психологічно потужніші у 6 разів. Образи, критичність, зверхність, категоричність, роздратування, претензії і т.д. - це все є проявами психологічної агресії. І якщо їх рівень перевищує допустимий, жінка не усвідомлюючи цього, починає чоловіка на внутрішньому рівні відштовхувати від себе... Так, зачасти, і буває в ситуаціях, коли чоловіки кидають своїх дружин. Окрім того, такі програми, знову ж таки, несвідомо, можуть передаватися і їх дітям. Саме тому так часто буває важко змінити своє ставлення до життя, змінити свої реакції на якісь події чи ситуації. Бо свідомість лише допомагає проаналізувати, зрозуміти і т.д. А керує людиною та її життям підсвідомість, яка сформувалася набагато раніше. Тобто, зараз з нами відбувається те, що заклалося вчора. А завтра з нами буде те, які ми сьогодні... І у таких випадках потрібне повне "перезавантаження" отієї самої підсвідомості....
Ответ отредактирован автором 25-07-2021 15:07:02 |
Виктория Олеговна Сидоренко (Винница) 25-07-2021 23:49:57 |
цитата:
Виктория, спасибо. Мне даже показалось, что это первый вопрос, который стоит проработать. А не перфекционизм и неприятие ситуаций, как мне казалось ранее. Это как бы вытекает из этого.. |
|
Наші психологи
Похожие онлайн консультации