Question

30-05-2022

Добрий день! Я українка, що народилася і виросла у російськомовному Харкові, тому більш звична та рідна для мене саме російська мова, хоч я дуже люблю свою країну і на приход Росії ніколи не чекала. Але зараз у нашій країні дуже поширена думка, навіть деякі мої найомі так вважають, що не можна розмовляти мовою окупанта. Я сама більш схиляюся до думки, шо українцем можна бути незалежно від мови і якщо ти навіть і розмовляєш російською, це не робить тебе автоматично окупантом, але бачу, що багатьох людей роійська мова триггерить. Останнім часом намагаюся перейти на українську, щоб бути ближче до свого народа та культури, але помічаю, що порівняно з тими, хто спілкується українською від народжнення, получається якось коряво і не красиво. Ще одна із моїх проблем у тому, що я іноді пишу вірші та оповідання, і, на жаль, в мене не виходить робити це українською, особливо поезію, постійно трапляються направильні, російські слова, що збивають усю риму( Хоч у Клубі Авторів, куди я ходила, зараз усі пишуть саме українською, а коли я вилклала оповідання російською, хоч і патріотичне за змістом, деякі люди поставили мені злі смайлики. Є відчуття що разом з російською мовою я втрачаю частину себе і не можу бути настільки вільною. Але думаю, що може це просто період адаптації і потім буде простіше. Чесно кажучи, я заплуталась і не знаю, що мені робити. Ніби в мене немає вибору, або асоціюватися у власного народу з ворогом та триггерити, говорячи російською, або розмовляти корявою українською, але не бутим цілком вільною. Як мені зробити цей вибір? Дякую заздалегідь

Вопрос от: Iri; Возраст: 29

понравился вопрос?

Ви можете звернутися до психолога безкоштовно з приводу війни.

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Виберіть психолога для консультування з приводу травм війни, військовий психолог

01-06-2022 18:21:44Дополнение от автора

Усім дякую за відповіді. Так, мені б дуже хотілося розмовляти саме українською, але не так коряво, як це виходить в мене, в співоче та мелодичної, як, наприклад, багато хто розмовляє у Вінниці, де я зараз живу. Навіть харківська творча молодь, незважаючи на то що місто більш російськомовне, часто пишуть вірші саме українською мовою, що в мене не виходить(

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Юлия Якименко
(Онлайн)

Ирина Островерх
(Харків)

Катерина Вовк
(Київ)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Похожие онлайн консультации

27-05-2022 Як змиритися з такою реальністю?

23-05-2022 Почему игнорировать войну плохо?

21-05-2022 Агрессия и паранойя на фоне войны

19-05-2022 Хвилююся через перевірку документів на блок постах

17-05-2022 вы бы себе простили?

15-05-2022 У парня остыли чувства, устал от войны

14-05-2022 Залежність від інтернету

11-05-2022 Муж хочет ехать в Харьков за вещами, а мне страшно

09-05-2022 Общение на передовой

07-05-2022 Нет вопроса, есть уведомление

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 1 · 2022-05-30 14:30:38

Ирина, добрый день!
Как Вы чувствуете, на каком языке Вы хотите говорить?

Катерина Шипоша (Киев) · Answer 2 · 2022-05-30 14:31:09

Добрий день. Ви дуже влучно написали про втрату. Дійно, зараз ми проживаємо період, який сповнений втратами: як фактичними, так і символічними. Це втрата безпеки, втрата плину свого звичного життя, втрата орієнтирів та цінностей. Мова невідривно пов'язана з якоюсь частиною Вас: можливо, Вам читали в дитинстві казки російською, і з відмовою від мови Ви можете відчувати, що втрачаєте цю частину свого буття; можливо, Ваша творча ідентичність сильно пов'язана з мовою творення, тому перехід на іншу мову може відчуватися як втрата частини себе. На жаль, або на щастя, будь-яка встрата - це процес, це шлях. Тому відчуття розгубленності і неможливість в одну мить змінити щось/змінитися самій дужу природні.

Я б рекомендувала Вам паралельно з відмовою від того, що було раніше зручним і зрозумілим, шукати нові сенси. Наприклад, можливо, українська література та культура з часом збагатять Ваш творчий потенціал, та стануть поштовхом до чогось нового, до формування нової частини Вас і Вашої творчості.

Також може бути доречним не прагнути досконалості у спілкуванні українською, а спробувати відчувати себе вільною у тому, як Ви можете і хочете висловлюватися саме зараз. Люди, які переходять на укріїнську, викликають велику повагу в суспільства саме своїм наміром, а не бездоганним володінням мовою.

Загалом, дайте собі час і простір для внутрішніх змін. Бажаю Вам успіху!

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запорожье) · Answer 3 · 2022-05-30 21:05:28

Доброго вечора!

цитата:

Як мені зробити цей вибір

Мені близькі Ваші думки і погляди. Я особисто вважаю, що певна категоричність у мовному питанні, спричинена підлими діями агресора, потребує рішучого і безкомпромісного ставлення до всього російського. Це так. Водночас, теперішній стан не мусить нас ставати дикунами і не визнавати природніх речей, а саме власної історії кожного з нас, певних уподобань, звичок, смаків і т.ін.
От припустимо таке. Зважаючи на давнішні колоніальні війни британців, можно було б заборонити Шекспіра в тих країнах, які зазнали великих людських втрат від поневолювачів. То чи виграли б в широкому розумінні культура, освіта, література тих народів і загалом стан справ у гуманітарній царині від заборони англійської мови і заборони англійских авторів!? Мені важно подібне собі уявити.
Чи, можливо, нам треба було б відмовитись від літературної спадщини Йоганна Гете лише за мовною ознакою, зважаючи на Другу Світову війну?

цитата:

Чесно кажучи, я заплуталась і не знаю, що мені робити.

Робіть те, що вважаєте за потрібне. Майте власну думку і власні переконання. Звісно, є загальні настрої, є переважні вектори соціального сприйняття, проте вони жодним чином не мають позбавляти Вас права на особистісне ставлення і поведінку.

Светлана Владимировна Киселевская (Днепр) · Answer 4 · 2022-06-01 17:20:36

цитата:

Ніби в мене немає вибору, або асоціюватися у власного народу з ворогом та триггерити, говорячи російською, або розмовляти корявою українською, але не бутим цілком вільною. Як мені зробити цей вибір?

А других вариантов не существует?
Почему надо делать только такой выбор?

Светлана Владимировна Киселевская (Днепр) · Answer 5 · 2022-06-01 20:50:57

цитата:

Так, мені б дуже хотілося розмовляти саме українською, але не так коряво, як це виходить в мене, в співоче та мелодичної, як, наприклад, багато хто розмовляє у Вінниці, де я зараз живу.

Если Вы будете тренировать произношение, то и у Вас будет также получаться.
Это как с изучением любых языков - везде нужна практика.

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запорожье) · Answer 6 · 2022-06-02 08:18:30

цитата:

часто пишуть вірші саме українською мовою, що в мене не виходить(

Спочатку не виходить. Вийде пізніше. Аби пришвидшити цей процес, потрібно усього дві речі: перстати собі дорікати й більше практикувати))

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 7 · 2022-06-03 19:58:28

Вопрос в том, Вы хотите этого сами внутренне или это больше на Вас влияют внешние обстоятельства. Иногда переход на другой язык может переживать тоже как некое убежище, но это не решает вопрос войны или Вашей идентификации. В Украине проживает много национальностей и они могут говорить на разных языках. Если я могу говорить на немецком или английском языке, то это ни как меня не связывает с немецкой Германией, которая спровоцировала Вторую мировую войну. Язык это часть Вашей внутренней идентификации и, если Вы всю жизнь говорили на русском языке, то это не значит, что Ваша психика так быстро изменится внутри. Ели у Вас есть желание говорить на украинском языке, то делать ошибки это вполне нормально и это вопрос Вашего опыта .

Мовне питання