Я тривожна, а родичі спокійні
Ви можете звернутися до психолога безкоштовно з приводу війни.
Соломія Лехіцька (Львов) 08-08-2022 17:19:04 |
|
08-08-2022 18:16:04Доповнення від автора |
Дякую, Соломія! Завжди була. Але зараз, звичайно, це сильніше проявляється |
Роман Сергеевич Коломиец (Смела) 08-08-2022 18:26:28 |
Доброго дня.
Те що Ви описуєте про свої реакції на випадки тривог, серен і також вибухів - це нормальна реакція організму на стрес. Яка у кожного є індивідуальною та різною. І поведінка, емоції та думки у різних людей також будуть різні - це теж нормально. Проте у випадках травматичного стресу, пов'язаного з надзвичайними подіями військових дій, негативні наслідки для людей також можуть бути різними. І це вже залежить не лише від особистої стійкості, а від інтенсивності, сили і головне тривалості стресу, що травмує. І тут потрібно зауважити, що Ваша стійкість відрізняється від стійкості ваших родичів. Тобто більше звернути увагу на це та пошукати додаткові шляхи і способи стабілізації та підтримки. Хоча найбільше Вам докучають думки, проте, способи пом'якшення стресу треба починати із стабілізації власного тіла, а потім також використовувати способи стабілізації власних емоцій, лише далі займатися думками та опановувати їх. Про те, як це зробити на практиці, є багато рекомендацій на різних ресурсах в Інтернеті (наприклад , на соціальній сторінці психолога С.Ройз), є навіть цілі курси про те, які вправи й техніки виконувати для стабілізації та зменшення негативного впливу травмуючого стресу (Наприклад: на платформі Дія.Цифрова освіта освітній серіал «Психологічна підтримка себе та близьких для цивільних». Або курс підвищення кваліфікації «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час і після завершення воєнних дій» (останній хоча і для педагогів, але там , як на мене, добре висвітлено у 3 занятті способи відновлення і стабілізації для дорослих під час воєнного стресу; а також там зможете знайти тест самооцінки визначення власного хронічного стресу). Справа в тім, що Ви продовжуєте знаходитися об'єктивно в ситуації загального стресу від війни + це підсилює Ваша індивідуальна ситуація за місцем проживання. Тому кожен має певний рівень хронічного стресу. І якщо це низький рівень, то доцільно опановувати його самостійно. Середній рівень уже потребує поєднання самостійних зусиль та підтримки з боку спеціаліста. Високий рівень стресу потребує звернення до спеціалістів з метою отримання психологічної а подекуди й медичної підтримки та супроводу. Здається, Ваший рівень стресу вже не є низьким. Тому добре, що ви турбуєтеся про себе. Підкажу, що якщо Ваша проблема пов'язана з наслідками військового часу, то в Україні є багато волонтерів - організацій та психологів, що надають очно, чи дистанційно безоплатну психологічну підтримку і допомогу. Можете пошукати їх в Інтернеті, або напишіть в приват, і я відповім більше. В усякому разі займайтеся собою та турбуйтеся про своє здоров'я та безпеку. Не дивлячись на те, як до проблеми ставляться оточуючі. Звичайно було б добре, щоб Ваші рідні ставилися до цього з розумінням та підтримали Вас. Добре було б поговорити про це з чоловіком та домовитися, що б у тяжкі хвилини страху він підтримував Вас. Вислухав, заспокоїв, потримав за руку, обійняв (Ви самі згадували про це). Зішліться на авторитет та скажіть йому, що так рекомендував психолог. Думаю, він не відмовить. Якщо ж ваші реакції будуть посилюватися, чи , наприклад, самопочуття стане складніше не нехтуйте допомогою спеціалістів. Звертайтеся за допомогою. Це важливо. Пам'ятайте про це. Бережіть себе. |
Виберіть психолога для консультування з приводу травм війни, військовий психолог
Ирина Николаевна Островерх (Харьков) 08-08-2022 21:35:16 |
Вітаю!
"Як мені прийняти їх такий вибір не надто дбати про безпеку і як навчитися самої заспокоювати себе під час сирен і, тим більше вибухів, коли вночі сиджу наодинці в коридорі. Дякую заздалегідь." Схоже вибір ваших близьких- це ігнорувати і витісняти той факт, що в Україні зараз іде війна і всі ми, які живуть в Україні знаходимося в небезпеці. Ваша поведінка відносно війни дуже схожа на злиття, тривала тривога говорить про те, що не дивлячись на 6місяців війни все ще реагуєте сильним стресом. На мою думку поведінка ваших рідних не є здоровою так як і ваша. Якщо ви маєте намір залишатися в Україні, дуже рекомендую вам попрацювати над прийняттям фігури війни, щоб вийти із злиття і почати адаптуватися у тій реальності, яка є зараз, контролюючи свої почуття. Маю досвід у роботі над фігурою війни, ви можете звернутися по допомогу. Ответ отредактирован автором 08-08-2022 21:38:24 |
08-08-2022 23:03:36Доповнення від автора |
Роман Сергеевич, дякую за рекомендації. Подивлюся ресурси) |
08-08-2022 23:08:23Доповнення від автора |
Ірина Миколаївна, можу трохи пояснити ситуацію. Справа в тому, що я знаходжусь у Вінниці і в останній місяць ситуація в нас досить сильно змінилася. Якщо десь до середини Липня в нас було досить спокійно і тривоги були, але не прилітало, то зараз час від часу трапляються вибухи ( І це для мене все ще незвично і дуже моторошно |
Павел Леонидович Басанский (Киев) 09-08-2022 00:39:19 |
Доброго, Iri!
Кілька важливих питань. Про смисли, і не тільки. 1. А чого саме Ви боїтеся? 2. Навіщо молитеся в коридорі? І що дає Вам молитва? цитата:
дуже хочеться, щоб хтось був поруч, обняв та потримав за руку, але усі сплять і я сиджу одна І ще. 4. Так було завжди? Ніхто не сидів ніколи поряд? Навіть на самому початку війни? |
Ирина Николаевна Островерх (Харьков) 09-08-2022 07:54:40 |
"Ірина Миколаївна, можу трохи пояснити ситуацію. Справа в тому, що я знаходжусь у Вінниці і в останній місяць ситуація в нас досить сильно змінилася. Якщо десь до середини Липня в нас було досить спокійно і тривоги були, але не прилітало, то зараз час від часу трапляються вибухи ( І це для мене все ще незвично і дуже моторошно"
Те, що вам незвично і моторошно скоріше нормальна реакція, якщо ви з цим не справляетесь, то вам необхідно розібратися що заважає. Я пропонувала вам навчитися адаптивний поведінці в ситуації війни в Україні. Прийняти, значить адаптуватися і контролювати свій стан. |
Светлана Владимировна Киселевская (Днепр) 09-08-2022 10:34:56 |
цитата:
і як навчитися самої заспокоювати себе під час сирен і, тим більше вибухів, коли вночі сиджу наодинці в коридорі. цитата:
Завжди була. Але зараз, звичайно, це сильніше проявляється Для этого надо или работать с психологом в индивидуальном порядке, или снижать тревожность с помощью медикаментов (идти к врачу), или уезжать из Украины на время войны. |
Виталия Юрьевна Мельник (Харьков) 10-08-2022 02:12:38 |
Добрий день. Вас родичі не підтримують, коли вам страшно? Щоб було б з вашою тривогою, якщо б вас обіймав чоловік, і казав, що "я тебе люблю, все буде добре"?
|
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
Рекомендуємо
Під час війни говорити про баланс, внутрішню рівновагу та гармонію не доводиться.Потужний стрес вибиває кожного з власної орбіти по якій рухалися ще донедавна. Як залишатися здоровими, сильними, як в ментальному, так і фізіологічному рівнях, щоб бути
Вина выжившего многих сейчас парализовала. Те, кто находится в безоспасности, те кто имеет какой-то уровень комфорта столкнулись с очень тяжёлыми переживаниями, которые мешают жить и быть эффективным здесь и сейчас.
Сейчас реальность такова, что наша задача не исключить сильный стресс в жизни (во время войны - это невозможно), а научиться жить под воздействием стрессоров , замечая при этом пользу для себя и некоторые возможности, которые могут появляться в измен
Аналіз причин підтримки агресії з точки зору психології та соціології. Боягузтво, страх. Одна з реакцій на агресію це - приєднання до агресора. Вплив пропаганди. Байдужість. Заперечення або втеча від реальності. Патріотизм. Є здорові прояви патріотизму
З плином часу все більше накопичується і відчувається напруга і у тих людей, які були вимушені виїхати з України і в тих, що їх зустрічають, приймають, допомагають, рідні чи чужі б вони не були. Мене всі бісять, вони продовжують жити звичним життям,
«Мама, коли закінчиться війна?» - майже не щодня питає мене донечка, «Хочу додому, хочу до тата!» Наші діти - діти війни. Що потрібно знати батькам, аби допомогти своїм дітям в цих складних обставинах. Переживання дітей можуть відображатися ...