Їхати додому чи залишитися в Шотландії
Ви можете звернутися до психолога безкоштовно з приводу війни.
| 29-07-2022 04:34:44Доповнення від автора |
|
І переступила свій принцип не працювати там де не подобається. А я дуже не люблю прибирати. Готувати с задоволенням (даже починала вести свій ютуб канал), садити, копати с задоволенням. А от рвати бур'ян і прибирати це каторга (дрібниці де я помилюсь не мають значення, але їх можуть побачити особливо в прибиранні і я буду переробляти, чи я сама побачила дрібниці наприклад на дзеркалі, а там з'являється потім ще більше розводів і мене це дратує, чи зробила все класно а там дрібничка і мене це дуже бісить і так далі). А покоївка повинна прибирати дуже швидко (я роблю алгоритм але там забула то там і роблю додаткові рухи, то щось помітила і починаю включати ретельність). Я почала відноситися простіше до прибирання і мене це не так стало дратувати. Я почала швидше працювати, але не вкладалася в час (мені платили за кількість кімнат яку я приберу: рахували час за кімнати за норму, а не за термін який я пробуду на роботі і це нормально ніхто не давить морально). В мене був психологічний шок що тут гарно відносяться до людей і полізли всі спогади зі старих робот, про які я тут же забувала. Але це все мене дуже морально виснажувала і я закинула мову тому що хотілось відпочити. Хоча перед цим почала дома робити фізичні вправи, ходити на співбесіди, вчила мову, визнавала кар'єрні можливості, писала інформацію росіянам через ютуб канал, підтримувала інших. Але праця покоївкою забирала всі сили, що я практично все позакидала, хоча працювала мало і фізично не заморювалась. Я вже почала отримувати задоволення від роботи, але мені сказали що швидкість це моє слабе місце. І я дуже засмутилась. Знову шукати і витрачати час, коли би я могла заробляти. Хочеться більш спокійний тем щоб не хвилюватись (хоч інколи люди не люблять мене за те що повільно адаптують, але все одного я досягаю свого).Але як точно ці професії в Англії називаються правильно я не знаю (ще довго буду розбиратися). Ще мені в одній організації розказали, що коли я буду знати мову, то я буду працювати помічником менеджера, потім командним менеджером, потім менеджером з продажу (але з поширеними можливостями управління - це дуже мені цікаво та і на додаток не погані гроші). І так думаю, що поки я буду вчити мову (може мені потрібно буде додатково платити за спеціалізовані курси), пошуки потім кар'єра і має сенс залишатися на 5-10 років. А я не хочу. Хочеться повернутися через пару років, а може і швидше. Англійці ввічливі, але за межі (одна дівчина писала в інтернеті, що працювала в домі і ії казали, що молодець добре прибираєшь, а потім подивились з іншого боку і сказали що все добре, але не заплатили, тому що не сподобалось, але все добре. А людина не розуміє своїх помилок і над чим ії працювати). Люди різні, але відчувається що більш спокійні (деяким цього не вистачає), але і холодні. В Україні якось тепліше. Потрібно мати баланс і гармонію. І природа в Україні яскравіше. Мені хочеться постійно бути в мандрах (даже з радістю і по роботі теж) і пізнавати світ, а жити в Україні. Я дуже сильно рознервувалася і розплакалась (трохи не посварилася зі спонсором. Хочу повернутися додому. Дуже сумно. Стільки шляху пройденого. В чому справа не розумію і що мені робити? |
| Владимир Анатольевич Тарасенко (Запорожье) 29-07-2022 10:31:02 |
1
Доброго ранку, Віко! цитата:
Дуже сумно. Проте повернімось до нагальних питань. цитата:
Хочу повернутися додому. Цей перелік надто важливих і доречних питань можна продовжувати. Власне, до чого я веду? Намагаюсь допомогти Вам дивитись на реальність тверезо і відповідально(!) цитата:
Мені хочеться постійно бути в мандрах (даже з радістю і по роботі теж) і пізнавати світ, а жити в Україні. 
|
| 29-07-2022 11:38:24Доповнення від автора |
| Я про мандри уявляла потім, коли війна закінчиться і буде більш менш ситуація налагоджена в країні (хоча це буде не скоро). Мене виводило із себе обмежений простір в країні і сиділи у кожного на голові без можливості рухатися і оцінюючи варіанти того що можна було зробити. Я морально тут була готова залишитись на два три роки и повернутися додому. Но не на п'ять років чи десять років, або на все життя. Дуже сумно втратила сили і час на роботу і не отримала результату. І розумію що треба ще витрачати час і з'ясовувати умови більш ретельно, а ще час щоб відновитися і заспокоїтися. Питаю рекомендації у різних людей хто тут знає (в основному англійці - ніхто не може нічого відповісти конкретно). А на проби я витрачу ще більший час. А там ще нові нюанси відкриваються і робити, і кар'єри (я країни Шотландії не знаю). І розумію що може затягнутися на довго. Англійці нікуди не поспішають (можна роботу і два місяця шукати, і три) чи виясняти нюанси. В Україні яскраво одягаються, мова яскрава почуття, а англійці хоч і більш тверезі і розмова на їхній мові так будується, але холодні як лід. Можуть розсумуватися коли катастрофа. Хочеться віч на віч поспілкуватися в живу з більш теплішою людиною (але прям виходити за емоційні межі також погано), а не тільки по телефону. |
Виберіть психолога для консультування з приводу травм війни, військовий психолог
| Владимир Анатольевич Тарасенко (Запорожье) 29-07-2022 13:14:49 |
цитата:
В Україні яскраво одягаються, мова яскрава почуття, а англійці хоч і більш тверезі і розмова на їхній мові так будується, але холодні як лід. Також варто не ятрити душу надмірними спогадами і порівняннями, щоби не розпиляти єнергію, яка конче потрібна для гідного проходження складного етапу жорстких випробувань. В разі необхідності можна звернутись до психолога індивідуально. Варіант онлайн залишається найбільш актуальним. Ця співпраця має забезпечити Вашу здатність спиратись на внутрішні опори та більш гнучко поводитись з емоціями, виражати їх конструктивно, не зашкоджуючи собі. Ответ отредактирован автором 29-07-2022 13:16:13
|
| Соломія Лехіцька (Львов) 29-07-2022 15:39:47 |
1
Доброго дня, Віка Ваша історія сповнена багатьма емоціями і є стільки сумнівів, мабуть, вам з цим справді важко. Ви за короткий період пережили величезну кількість змін і стресу: війна, втрата улюбленої роботи, своєї кімнати, конфлікти з родичами, переїзд, адаптація, нова робота, чужі люди…. Від цього всього може просто перехопити дух і запарочитися голова. І при цьому ви стільки всього змогли, справляєтесь і добре дбаєте про себе. Скажіть, буд ласка, чи розглядаєте ви можливість індивідуальної роботи з психологом. Наприклад, з українським онлайн. Ви би змогли прожити і відреагувати емоції, розібратися з думками, разом з тим, поспілкуватися з людиною з рідним менталітетом. Чи шукали ви в Шотландії українців, щоб гуртувати разом, піклуватися з ними, підтримувати один одного?
|
| Павел Леонидович Басанский (Киев) 29-07-2022 17:20:09 |
1
цитата:
В Україні якось тепліше. Потрібно мати баланс і гармонію. І природа в Україні яскравіше. Мені хочеться постійно бути в мандрах (даже з радістю і по роботі теж) і пізнавати світ, а жити в Україні. Я дуже сильно рознервувалася і розплакалась (трохи не посварилася зі спонсором. Хочу повернутися додому. Дуже сумно. Стільки шляху пройденого. В чому справа не розумію і що мені робити? Ви любите Батьківщину і сумуєте за нею, це зрозуміло, і цей сум буде завжди, як майже у всіх, хто поїхав на чужину. З цим нічого не поробиш. Що ж стосується Шотландії, то може ця країна і не дуже Вам підходить емоційно, бо Ви теплі, а шотландці більш холодні. Якщо так, то можна пошукати країну, яка більш гармонює за своїм емоційним темпераментом із Вами. Наприклад Італія або Іспанія, може Франція. Там більш теплі люди. Баланс та гармонію 100% треба мати, погоджуся, але не зовні, а всередині себе, в душі. Є психологічні техніки які допомагають цього досягнути, їх бажано проводити в контакті зі спеціалістом.
|
| 29-07-2022 23:56:34Доповнення від автора |
| Дякую всім за поради. Вони дуже ціні для мене. Все обдумаю. Ну і в любому випадку я впевнена в собі людина і вийду з цього стану. Все буде добре і не тільки в мене)))) |
| Виталия Юрьевна Мельник (Харьков) 01-08-2022 18:46:22 |
|
Поради відвідувачів
Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.
 |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
Рекомендуємо
Як не з’їхати з глузду, не випасти в депресію, а витримати і вистояти фізично і морально тоді, коли
Під час війни говорити про баланс, внутрішню рівновагу та гармонію не доводиться.Потужний стрес вибиває кожного з власної орбіти по якій рухалися ще донедавна. Як залишатися здоровими, сильними, як в ментальному, так і фізіологічному рівнях, щоб бути
Вина или комплекс выжившего. Как справится.
Вина выжившего многих сейчас парализовала. Те, кто находится в безоспасности, те кто имеет какой-то уровень комфорта столкнулись с очень тяжёлыми переживаниями, которые мешают жить и быть эффективным здесь и сейчас.
Способы преодоления стресса и кризиса
Сейчас реальность такова, что наша задача не исключить сильный стресс в жизни (во время войны - это невозможно), а научиться жить под воздействием стрессоров , замечая при этом пользу для себя и некоторые возможности, которые могут появляться в измен
Причини підтримки агресії: страх, заперечення, нездоровий патріотизм…
Аналіз причин підтримки агресії з точки зору психології та соціології. Боягузтво, страх. Одна з реакцій на агресію це - приєднання до агресора. Вплив пропаганди. Байдужість. Заперечення або втеча від реальності. Патріотизм. Є здорові прояви патріотизму
ЧАС ІДЕ, ВІЙНА ТРИВАЄ… ПРО ТЕ ЯК РУХАТИСЯ ДАЛІ.
З плином часу все більше накопичується і відчувається напруга і у тих людей, які були вимушені виїхати з України і в тих, що їх зустрічають, приймають, допомагають, рідні чи чужі б вони не були. Мене всі бісять, вони продовжують жити звичним життям,
Психологічні поради, щодо адаптації дітей в умовах війни
«Мама, коли закінчиться війна?» - майже не щодня питає мене донечка, «Хочу додому, хочу до тата!» Наші діти - діти війни. Що потрібно знати батькам, аби допомогти своїм дітям в цих складних обставинах. Переживання дітей можуть відображатися ...
