Question

27-02-2023

Так вийшло, що мої батьки переїхали у Канаду, ще задовго до війни. Переїхали по роботі, але зараз вже у процесі отримання громадянства і повертатися точно не планують. Я спочатку планувала знайти спосіб, як до них переїхати, але потім вийшла заміж і чоловік захотів залишитися в Україні. Раніше вони їздили до нас кожен рік, але потім прийшов ковід, а потім ще і війна. Під час війни я залишалася в Україні, щоб бути разом із чоловіком, а з батьками останній раз бачилася чотири роки тому. І від цього дуже боляче, в них тепер там, у Канаді ціла сім'я, туда ще переїхали, як біженці, майже вся родина відчима, а я відчуваю, що я трохи окрема. Мама постійно їздить до двоюрідного брата та нянчиться з його дітьми, називає їх онуками. А в мене поки що дітей немає, а якщо з'являться, боюся, що вони для мами не будуть настільки близьки, як діти двоюрідного брата. А останнім часом мама ще і захворіла досить тяжко, її хвороба вражає суглоби і тому вона погано ходить( Я думала весною організувати наше з батьками побачення хоча б десь у Європі, але мама не хоче, спираючись на хворобу. А летіти у Канаду надто дорого, і в нас зараз немає таких грошей. Я відчуваю як з часом все менше і менше стає близькість з мамою і ми зараз стали майже як знайомі або приятельки. Але дуже хочеться відчути знов цю близькисть. Як прийняти тот факт, що можливо я побачу маму вже зовсім нескоро, а є ймовірність, що хтось з нас помре раніше, ніж виникне така можливість. Бо вона вже не молода, а в мене може прилетіти ракета, а ця клята війна схоже ще дуже надовго.

Питання від: Ліна ; Вік: 30

подобається запитання?

Підберіть дитячого психолога онлайн або в містах України.

27-02-2023 18:33:11Доповнення від автора

Дякую! Я, звісно не мала на увазі таку саму близькість, як і в дитинстві. Але сепарація це ж не означає, що треба стати один одному взагалі чужими людьми і не бачитися багато років окрім як по Скайпу? Багато дорослих людей час від часу ходять до батьків, спілкуються з ними і.т.п І це неможливо, коли вас розділяють тисячи кілометрів. Є відчуття що вони навіть з двоюрідним братом зараз ближче, аніж зі мною, тому що він і його родина теж в Канаді

27-02-2023 18:37:29Доповнення від автора

В мене взагалі із всіх близьких, кого я хоч якось любила залишився один чоловік. Усі інші або закордоном, або в інших містах України (

Виберіть психолога для консультування з приводу відносин батьків та дітей

27-02-2023 18:44:24Доповнення від автора

З приводу сепарації, не думаю що тут саме про неї. Бо жити з батьками це те чого однозначно не хотілося би. А ось бажання бачитися з рідними людьми думаю нормальне в будь якому віці, хоч в 30, хоч в 40, хоч в усі 50

28-02-2023 15:43:39Доповнення від автора

Всім дякую за відповіді. Мабуть, насправді, хотілося би бути в Канаді разом з чоловіком і є сум з приводу того, що зараз це не можливо. І якщо навіть не залишитись там на завжди, то хоча б мати можливість виїзжати. А ще є заздрість до інших родичів, які можуть там бути усією сім'єю

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Юлия Якименко
(Онлайн)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Катерина Вовк
(Київ)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Схожі онлайн консультації

26-02-2023 Зауваження чужим дітям

23-02-2023 что делать??? как пережить??? как помочь родителям???

20-02-2023 у мене дуже токсична мама. вона випила з мене всі соки

19-02-2023 родители гомофобы, что делать

18-02-2023 Нормально ли хотеть смерть родителей? Нормальны ли мысли о том, как они умрут и жизнь наладится?

16-02-2023 Проблема у вихованні дитини

15-02-2023 Проблема у вихованні дитини.

15-02-2023 Ребёнок повторяет увиденное неадекватное поведение отца

12-02-2023 Поцілунки з донькою

09-02-2023 Отношения с мамой

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer 1 · 2023-02-27 17:53:14

цитата:

Я відчуваю як з часом все менше і менше стає близькість з мамою і ми зараз стали майже як знайомі або приятельки.

Запевняю Вас, Ліна, що це нормально, коли Вам вже 30 років, цей проіес називається "сепарацією", але здається Ви досі до нього не готові, бо щось пропустили свого часу...може недоотримали материнської любові, коли батьки були ще поруч? А може отримавали її дуже багато свого часу і тепер не хочете дорослішати (психологічно) та проходити сепарацію? Бо щось важливе втрачається.

цитата:

Але дуже хочеться відчути знов цю близькисть.

Про це говорить ця Ваша фраза?

Вікторія Миколаївна Цуркан (Київ) · Answer 2 · 2023-02-27 20:32:03

Ліно, вітаю. Ви питаєте, як прийняти «факт, що можливо я побачу маму вже зовсім нескоро, а є ймовірність, що хтось з нас помре раніше».
Дуже боляче, коли не має можливості бути поряд з рідними людьми. І мені здається, що у вас є сумніви, чи правильно ви зробили, що послухали чоловіка і залишилися жити в Україні. Можливо, ви шкодуєте, що не наполягали на від'їзді. Якби ви тільки знали, що обставини, над якими ви не владні, так сильно змінять ваше життя не на краще. Зараз ви б хотіли бути закордоном, мати більше можливостей мандрувати по світу, вільно пересуватися туди, куди вам хочеться. Зараз ви відчуваєте наче в пастці. Самі обмеження та постійний страх, що життя може перерватися в будь яку мить. А ви мало вспіли зробити з того, про що мріяли.
У вас зараз дуже багато важких переживань. Це й ненависть до ворога, злість на владу, яка не подбала про мирне життя своїх громадян. Українці живуть в постійному стресі. І це нормально зараз хотіти бути поряд з мамою. Для кожної людини, скільки б років їй не було, материнські обійми дають тепло, підтримку і хоч на мить почуття безпеки. Тому ваше бажання побачити рідненьку цілком закономірне в цей час.
Поки що вам не потрібно приймати факт, що ви не побачитися. Ви обидві живі і це означає, що зустріч може відбутися. Можливо не так скоро, як вам того хочеться. Але шанс все ж таки є.
Вам потрібно навчитися витримувати обмеження. Доросла людина тим і відрізняється від дитини, що вона усвідомлює – деякі події потрібно чекати, докладати зусиль, щоб бажане стало реальністю, але й мати мудрість - життя не завжди відповідає нашим очікуванням. Так, це важко і боляче. Але якщо ви подивитися на своє життя назад, то обов’язково згадаєте, що ви вже неодноразово справлялися, коли щось йшло не за вашими планами.
Коли вам дуже важко, то не стримуйте сліз, плачте за тим, чого зараз досягти не можете, плачте за тими мріями, які не виповняться. Коли людина втрачає якісь можливості, перспективи, вона переживає горе. Без оплакування горе неможливо пережити.

Відредаговано автором 27-02-2023 20:35:15

Віталія Юріївна Мельник (Харків) · Answer 3 · 2023-02-27 22:47:15

Віталія Юріївна Мельник (Харків) 27-02-2023 22:47:15

Добрий вечір. Яке у вас питання до психологів сайту?

👍 радити психолога:

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer 4 · 2023-02-28 01:25:56

цитата:

З приводу сепарації, не думаю що тут саме про неї. Бо жити з батьками це те чого однозначно не хотілося би. А ось бажання бачитися з рідними людьми думаю нормальне в будь якому віці, хоч в 30, хоч в 40, хоч в усі 50.
Але сепарація це ж не означає, що треба стати один одному взагалі чужими людьми і не бачитися багато років окрім як по Скайпу? Багато дорослих людей час від часу ходять до батьків, спілкуються з ними і.т.п І це неможливо, коли вас розділяють тисячи кілометрів. Є відчуття що вони навіть з двоюрідним братом зараз ближче, аніж зі мною, тому що він і його родина теж в Канаді

Може й так, не про неї. Але бажання жити разом не завжди корелюється з відсутністю сепарації. Не все так просто.
То це про образу на матір? У Вас є потреба в емоційній близкості з нею, а у мами такої потреби нема? Вона замінила Вас кимось іншим? Хтось став ближчий за Вас? Двоюрідний брат?

цитата:

Мама постійно їздить до двоюрідного брата та нянчиться з його дітьми, називає їх онуками. А в мене поки що дітей немає, а якщо з'являться, боюся, що вони для мами не будуть настільки близьки, як діти двоюрідного брата.

Тоді це дуже схоже на ревнощі.

цитата:

В мене взагалі із всіх близьких, кого я хоч якось любила залишився один чоловік. Усі інші або закордоном, або в інших містах України (

А це про почуття самотності?

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) · Answer 5 · 2023-02-28 11:20:09

Доброго дня, Ліно!

цитата:

Як прийняти тот факт, що можливо я побачу маму вже зовсім нескоро, а є ймовірність, що хтось з нас помре раніше, ніж виникне така можливість. Бо вона вже не молода, а в мене може прилетіти ракета, а ця клята війна схоже ще дуже надовго.

Мені здалося, що проблема набагато глибша, ніж сум за батьками. В цілому вона може мати такий вигляд - як прийняти той факт, що реальність така незадовільна? Саме реальність з усіма складовими - війною і постійною небезпекою, вкрай обмеженими можливостями, віддаленістю батьків і втратою того тепла від них, на яке раніше розраховували, відчуттям самотності і невпененості в завтраньому дні.

Отже, потрібно визнати, що на сьогодні Вам бракує здатності адаптуватись до кризового перебігу подій. На додачу до існуючих, потрібно знайти нові для себе цілі і сенси. Віднайти доступ до ресурсів, як всередині, так і зовні. І ЖИТИ. За можливості, повноцінно, наскільки дозволяють обставини.

Светлана Владимировна Киселевская (Дніпро) · Answer 6 · 2023-03-01 09:58:01

Ліна, Ваше желание видеться с родителями вполне естественно.

цитата:

, в них тепер там, у Канаді ціла сім'я,

По какой причине эта расширенная семья в Канаде не может собрать Вам деньги на билеты, чтобы Вы полетели к ним?

цитата:

і в нас зараз немає таких грошей

У вас таких денег может и не быть. А для их заработков это не такие уж и большие деньги.

Відредаговано автором 01-03-2023 09:59:04

Батьки закордоном