У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Мені набридають люди (навіть ті, як щиро мене люблять)

У Психолога » Поради психолога онлайн (безкоштовно) » Психологія відносин » Мені набридають люди (навіть ті, як щиро мене люблять)
Привіт, мене звати Даша.
Моя проблема в тому, що я не можу триматись у довготривалих стосунках/відносинах.
В мене враження, що в мене немає жодних механізмів, що пробуджують бажання триматись за людей і берегти дружбу. Мені просто в один момент набридає і я обриваю все, а згодом немає причин називати людину другом.
Ні, я мрію про друзів і намагаюсь щиро цікавитись живими (! до предметів і персонажей я прив'язуюсь сильніше) людьми, і в мене далеко не завищені вимоги.
Просто люди і соціальне життя самі по собі чомусь не є приводом якось діяти для побудови міцних відносин. В мене не виходить щиро цікавитись чиїмось життям
Питання від: ; Вік: 18

Підберіть психолога для пар онлайн або в містах України.


психолог онлайн
Добрий день, Даша!
В книжках персонажі мають більш насичене, яскраве, іноді фантазійне життя, тим вони і відрізняються від звичайних людей. А звичайне життя це робота, дім, навчання, хоббі або подорожі. Це не герої яких поглинають пригоди, це різні емоційно забарвлені історії. Живе спілкування може бути не таким яскравим як у книжках чи фільмах.
Розкажіть чим приваблюють персонажі і чим прив'язують?

👍 радити психолога:


психолог онлайн
1
Владимир Анатольевич Тарасенко
Даша, доброго дня! Так буває, що привʼязаність до предметів і персонажів формується легше, ніж до живих людей. Ви так сформувались, така виросли. Джон Боулбі, британський психіатр, у 1958 році сформулював теорію прив’язаності. Це психологічна модель, яка вивчає, як і чому саме так люди поводяться у стосунках. Базовий тип прив’язаності людини формується в дитинстві і впливає в подальшому на все її життя. Тобто є різні типи привʼязаності і вони по різному впливають на життя людей.
Питання в тому, як вам самій така ваша особливість? Як ви почуваєте себе в тому, що не можете триматись у довготривалих відносинах? Як ви до цього відноситесь?
Якщо вам самій комфортно і ви не хочете довготривалих відносин, то може так і годиться для вас. Якщо ж ви відчуваєте дискомфорт, у вас є відчуття, що вам чогось бракує і це є проблема, то тоді варто звернутись до психолога, або психотерапевта в індивідуальну терапію за допомогою. Психолог проведе діагностику і ви разом з ним вирішите чого ви хочете і яким може бути ваш запит, які зміни у своєму житті вам потрібні.
З повагою, Олена Мороз

👍 радити психолога:


психолог онлайн
Доброго ранку, Даша!
цитата:

В мене не виходить щиро цікавитись чиїмось життям

Поясніть, будь ласка, "не виходить" - це проблема чи просто зауваження?
цитата:

Просто люди і соціальне життя самі по собі чомусь не є приводом якось діяти для побудови міцних відносин.

Пропоную кілька разів, замислюючись, прочитати своє речення.
Яке ставлення до людей Ви транслюєте? Ось подивіться і відчуйте: "просто люди ... не є приводом... для побудови міцних відносин." Тобто, можна зрозуміти так, що людей навколо Ви вважаєте НЕ ГІДНИМИ глибоких і тривалих стосунків(!)

Хочу декілька питань поставити.
А Ви гідні?
Ви людей знаєте?
Та й як Ви їх можете впізнати, якщо "забороняєте" собі до них наближатись?

Припускаю, що певні впливи і події в дитинстві могли сформувати таке ставлення (не варте уваги, знецінююче) спочатку до себе, а потім до інших.

👍 радити психолога:

Виберіть психолога для консультування з приводу романтичних відносин, конфліктів між закоханими


психолог онлайн
Добрий день. І яке у вас питання до психологів сайту?

👍 радити психолога:

31-08-2023 13:33:44Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 349505 для Владимир Анатольевич

1. "Не виходить" - радше проблема.
2. Я мала на увазі, що люди в першу чергу створенні для спілкування і взаємодії (наскільки я знаю), яка мені не достатня в силу того, що мій мозок просто одного разу каже: "Все, ці люди тобі більше не цікаві. Час шукати інших"
3. Ви зараз маєте на увазі, що я сама по собі можу бути не гідна довготривалих стосунків? Просто тому, що не виходить у них триматись? Це ж не означає, що я не хочу. Просто не виходить, і я шукаю рішення. Всі люди гідні того, чого вони хочуть і до чого ставлять ціль.
Тож я відчуваю певний дискомфорт при ваших зауваженнях.

31-08-2023 13:45:20Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 349502 для Марія Василівна

Персонажі більш відкриті і краще пояснюють свої наміри. В персонажах я часто бачу себе. Персонажів я можу зрозуміти. Також деякі категорії персонажів щирі, милі та чуйні, їм я наче вірю сильніше, ніж людям. І я хочу проводити час з персонажами більше, навіть віддавати їм немалу частину свого часу (я пишу книги, малюю, проживаю в голові різні сюжети)
А коли мені про щось розповідає людина, в мене завди враження, що вона грає роль. Наче всі діють по якомусь дивному шаблону.
Навіщо щодня питати, як у мене справи, якщо ти не хочеш почути розкритої відповіді а просто чекаєш стандартного "все ок, а ти?"
Навіщо казати, що тобі цікаві мої захоплення тільки тому, що так прийнято казати, а не через щиру цікавість?
Навіщо зізнаватись мені в коханні через 3 дні після знайомства? Так, я конівенційно приваблива дівчина, я до цього звикла, але той факт, що ти наївна та ненадійна людина тебе дуже видає

Якось так


31-08-2023 13:47:08Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 349506 для Віталія Юріївна

Я сформулювала проблему, для цього не завжди використовувати набір слів зі знаком питання в кінці

31-08-2023 13:51:37Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 349504 для Елена Владимировна

Мені не подобаюсь я така. Я хочу прив'язуватись надовго, бути тою самою подружкою на все життя, а також плакати при розлученні з людиною, сумувти за нею, а не йти працювати як ні у чому не бувало. І якщо це мій "базовий тип прив'язанності", то мені страшно. І якщо це можливо виправити, то я прикладу всі сили

31-08-2023 13:59:04Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 349506 для Віталія Юріївна

Але якщо прям дуже потрібно, то запитання звучить так: чи можливо змінити таке своє ставлення до відносин і навчитись прив'язуватись надовго?


психолог онлайн
1
Владимир Анатольевич Тарасенко
цитата:

Я сформулювала проблему, для цього не завжди використовувати набір слів зі знаком питання в кінці


Наприклад, Якшо я напишу на кулінарному форумі "В мене в холодильнику три літри молока". То кулвнари почнуть із свого досвіду /проекцій насипати рекомендацій: зробіть крем /торт/випийте /зробіть коктейль... А мені цього не треба, я хочу просто звільнити простір в холодильнику, бо нікуди поставити кастрюлю з борщем.
Я завжди(майже завжди) уточнюю, що хоче людина спитати /зробити. Бо пускатися в фантазії нема ні часу, ні інтересу витрачати на це свій час.

А така ваша відповідь, стиль відповіді може бути, в тому числі, відповіддю на ваше запитання
цитата:

чи можливо змінити таке своє ставлення до відносин і навчитись прив'язуватись надовго?

Питання привязаності вбудоване в особистість. Змінити можна. Кропітка робота у індивідуальних зустрічах з психотерапевтом.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
1
Владимир Анатольевич Тарасенко
Спілкування з людьми завжди вимагає певних зусиль, певної залученості в процес.
"А коли мені про щось розповідає людина, в мене завди враження, що вона грає роль", "діють по шаблону"
- персонажі для Вас більш живі ніж реальні люди, наче в Вашому світі перевернулось до гори.
Скажіть так було завжди? Коли це почалось? Чи були люди які були Вам цікаві і Ви їм також?

Бачу, що Вам важливо, щоб Вами цікавились і Ви відчуваєте нещирість у спілкуванні.
У Вас є певні очікування, які склались на фоні вигаданих історій і персонажів, тих історій, які написані людьми і які прикрашені задля цікавості читача. Ви розумієте що це різні світи? У кожної людини є певні очікування щодо інших але дуже часто вони не співпадають з реальністю і це пастка, Ви не готові сприйняти цю неідеальну реальність.

Спілкування це віддача обох сторін. Як швидко Вам стає нудно? Чи пробували Ви пізнати інших по справжньому? Прийняти такими які вони є?

👍 радити психолога:

31-08-2023 16:48:32Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 349521 для Марія Василівна

Так було завжди. Я відрізняю вигаданий та реальний світи, але не можу їх відділити. Я настільки прив'язуюсь до персонажів і вливаюсь у вигадані сюжети, що мені навіть іноді буває ніяково думати/робити деякі речі під відчуттям, що мої персонажі за мною спостерігають)
Це почалось з дитинства. Прив'язаність до певних порядків, кольорів, форм, специфічних фігур і персонажів і їх пошук почалось з самого раннього дитинства (скільки себе пам'ятаю, а пам'ятаю я лише невеликий відсоток дитинства. Виключно моменти з переживанням вигаданих світів, форми, що мені подобались, порядки і закономірності, які в'їлись у пам'ять. А також момент з яскраво вираженими емоційними реакціями)
Ви добре описали мої відчуття, в особливості момент з очікуваннями до інших. Я схильна до сильної ідеалізації.
Нудно мені стає буквально через кілька місяців.
Люди, на яких фіксація була доволі довгою, були. Але згодом вони мене розчаровували.
Пізнати інших по справжньому я навіть не намагалась (як мінімум не пам'ятаю, щоб намагалась прям всіми силами це робити. Мені подобаються деякі люди, але їхня зовнішня оболонка, що задовольняє мої потреби в спілкуванні і інтересах чомусь на мене емоційно впливає сильніше, ніж бажання пізнати їхній внутрішній світ)
Може я просто нарцис?..




психолог онлайн
Даша, Вам потрібно визначитись в якому світі Ви хочете жити.
"Я відрізняю вигаданий та реальний світи, але не можу їх відділити."
Я розумію що вигаданий світ для Вас привабливіший, але Ви можете застрягнути там і це для Вас не найкраще рішення, я думаю Ви і самі це розумієте.
"моменти з переживанням вигаданих світів" - це схоже на втечу, а від чого Ви тікали в свій внутрішній світ?
"А також момент з яскраво вираженими емоційними реакціями)" - що це за моменти були? реальні чи вигадані?
"Люди, на яких фіксація була доволі довгою, були. Але згодом вони мене розчаровували." - можливо є страх що все повториться тому Ви не поглиблюєтесь у спілкування і це Ваша захисна реакція психіки - "Вони не цікаві" - думаєте Ви - а підсвідоме боїться оппектись?

"Може я просто нарцис?.." - мені складно дати відповідь на це питання, для цього потрібно працювати з психологом, щоб виявити справжню причину проблеми.

👍 радити психолога:

31-08-2023 17:32:20Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 349523 для Марія Василівна

Ситуації з яскраво вираженими емоційними переживаннями були реальними. В більшості це були сварки батьків та певні розчарування.

Світ, у якому я хочу перебувати, і світ, рішення перебувати в якому є більш раціональним - різні речі.
Я не хочу перебувати в реальному світі, мені тут не подобається. Але рішення обрати реальний світ буде правильним, я це розумію. Але теоретично. Мені складно зрозуміти, чому так буде правильно. Чи не краще перебувати там, де тобі подобається?


психолог онлайн
Добрый день!
цитата:

чи можливо змінити таке своє ставлення до відносин і навчитись прив'язуватись надовго?

Люди привязываются надолго за счет дружбы и любви.
Где дружба - это симпатия и уважение.
А любовь - это дружба плюс сексуальное влечение.

С чем у вас возникают сложности?
Вы не испытываете симпатии?
У вас нет уважения к другим людям?
Вас не привлекают сексуально те парни, которым нравитесь вы?

👍 радити психолога:


психолог онлайн
1
Марія Радченко
Доброго ранку, Даша!
Враховуючи:
цитата:

Моя проблема в тому, що я не можу триматись у довготривалих стосунках/відносинах.
В мене враження, що в мене немає жодних механізмів, що пробуджують бажання триматись за людей і берегти дружбу. Мені просто в один момент набридає і я обриваю все, а згодом немає причин називати людину другом.
Ні, я мрію про друзів і намагаюсь щиро цікавитись живими (! до предметів і персонажей я прив'язуюсь сильніше) людьми, і в мене далеко не завищені вимоги.
Просто люди і соціальне життя самі по собі чомусь не є приводом якось діяти для побудови міцних відносин. В мене не виходить щиро цікавитись чиїмось життям

цитата:

Це почалось з дитинства. Прив'язаність до певних порядків, кольорів, форм, специфічних фігур і персонажів і їх пошук почалось з самого раннього дитинства (скільки себе пам'ятаю, а пам'ятаю я лише невеликий відсоток дитинства. Виключно моменти з переживанням вигаданих світів, форми, що мені подобались, порядки і закономірності, які в'їлись у пам'ять. А також момент з яскраво вираженими емоційними реакціями)
Ви добре описали мої відчуття, в особливості момент з очікуваннями до інших. Я схильна до сильної ідеалізації.
Нудно мені стає буквально через кілька місяців.
Люди, на яких фіксація була доволі довгою, були. Але згодом вони мене розчаровували.
Пізнати інших по справжньому я навіть не намагалась (як мінімум не пам'ятаю, щоб намагалась прям всіми силами це робити. Мені подобаються деякі люди, але їхня зовнішня оболонка, що задовольняє мої потреби в спілкуванні і інтересах чомусь на мене емоційно впливає сильніше, ніж бажання пізнати їхній внутрішній світ)

цитата:

Світ, у якому я хочу перебувати, і світ, рішення перебувати в якому є більш раціональним - різні речі.
Я не хочу перебувати в реальному світі, мені тут не подобається. Але рішення обрати реальний світ буде правильним, я це розумію. Але теоретично. Мені складно зрозуміти, чому так буде правильно. Чи не краще перебувати там, де тобі подобається?

цитата:

Персонажі більш відкриті і краще пояснюють свої наміри. В персонажах я часто бачу себе. Персонажів я можу зрозуміти. Також деякі категорії персонажів щирі, милі та чуйні, їм я наче вірю сильніше, ніж людям. І я хочу проводити час з персонажами більше, навіть віддавати їм немалу частину свого часу (я пишу книги, малюю, проживаю в голові різні сюжети)
А коли мені про щось розповідає людина, в мене завди враження, що вона грає роль. Наче всі діють по якомусь дивному шаблону.
Навіщо щодня питати, як у мене справи, якщо ти не хочеш почути розкритої відповіді а просто чекаєш стандартного "все ок, а ти?"
Навіщо казати, що тобі цікаві мої захоплення тільки тому, що так прийнято казати, а не через щиру цікавість?
Навіщо зізнаватись мені в коханні через 3 дні після знайомства? Так, я конівенційно приваблива дівчина, я до цього звикла, але той факт, що ти наївна та ненадійна людина тебе дуже видає

можна зробити попереднє припущення, яке було б бажано перевірити в кабінеті у психіатра, що у Вас спостерігається Синдром Аспергера.
цитата:

Може я просто нарцис?..

Ні. Нарциси про це навіть не задумуються й не бажають змінювати своє ставлення до людей. І воно в них зовсім інше.
цитата:

запитання звучить так: чи можливо змінити таке своє ставлення до відносин і навчитись прив'язуватись надовго?

Ні, на жаль, не можливо. Просто прийміть свої особливості як данність. Ви - нетипова людина, а тому маєте право й на нетиповий підхід до відносин. А також не маєте можливостей щось робити по-іншому. Це як данність. Від народження.

👍 радити психолога:


психолог онлайн

👍 краща відповідь!

цитата:

Може я просто нарцис?..

Не схоже. Раджу дослухатися до коментаря колеги стосовно синдрому Аспергера (він же високофункційний аутизм). Також імовірна шизоїдна акцентуація характеру. І для тих, і для інших людей дуже важливі власні інтереси, і спілкування зав'язане здебільшого на них. Якщо людина Вам не буде цікава, то звісно буде важко зблизитися, бо у Вас не буде мотивації до цього.

А щоб знайти людей, до яких виникне прив'язаність, треба не тільки робота над своїми психологічними проблемами, а і певний час та певні обставини, адже друзі і близькі люди "на дорозі не валяються" і що нейровідмінна людина, що нейротипова, не зможе подружитись з кожним кого зустріне.

👍 радити психолога:

02-09-2023 12:29:27Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 349564 для Павел Леонидович

Аутизм?
Це неможливо. Я все життя роблю все для того, щоб сподобатися іншим, витрачаю на це багато сил. Я вмію діяти в соціальних ситуаціях та спілкуватися, хоча не розумію, чому ні я не підходжу людям з будь-якого оточення, ні вони мені.
І якщо виявиться, що я працюю для цього дарма, то надалі мої пошуки близькості будуть вважатися безсенсовними? Я не хочу вважати людей за джерело задоволення моїх потреб. Я хочу дружити і цікавитись. Інакше я відмовляюся від такого життя


психолог онлайн
Доброго дня,

Ви написали, що подібні відчуття спостерігаєте з дитинства та зовсім трохи про батьків. Якщо вже тоді світ навколо вас не був надійним, безпечним - зрозуміло, чому вам захотілося сховатися у світі казкових персонажів. Адже там, навіть якщо стається щось погане чи страшне, можна просто зачинити книжку. А з людськими стосунками так не виходить.
Щоб детальніше розібратися з причинами вашого стану - необхідна більш глибока робота.
Коли у людини сильно болить у тілі, ми звикли звертатися до лікаря. З психічним станом ситуація така сама. Болить - за допомогою до спеціаліста.

👍 радити психолога:

02-09-2023 13:43:58Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 349555 для Светлана Владимировна

Меня в принципе не привлекает секс как такой (в реальном представлении, фантазии без особого углубления в процесс вполне бывают). По поводу отношений - серийная моногамия с временной симпатией - моя модель, но длиться всё пару месяцев.
Я уважаю людей, но в теории. Я не особо знаю, как это безусловное уважение ко всем людям. Дружу исключительно с теми, кто способен удовлетворить моё желание рассказать о своих интересах, но с моей стороны такая заинтересованность в других не сильно проявляется..


психолог онлайн
цитата:

Я все життя роблю все для того, щоб сподобатися іншим, витрачаю на це багато сил.

Ось це Вам і шкодить. В такому прагненні втрачаєте себе. Навпевно, і забуваєте своє і про себе.

Ваш сценарій не передбачає дотримання балансу, тобто обміну між Вами та іншою людиною (людьми) на здоровій основі "брати - давати."

Обкрадаючи себе, "жертвуючи собою" задля інших, накопичуєте невдоволення. А коли остання крапля невдоволення переповнює чашу,
цитата:

обриваєте все

. Вам стає не цікаво і не потрібно. Результат закономірний.

В наведеній і притаманній на сьогодні моделі діють, так би мовити, дві частини Вашої особистості. Перша - та, що, напевно, з дитинства або позбавлена батьківської любові, або надмірно нею наділена - ХОЧЕ спободобатись іншим. А друга - здорова - розриває стосунки, бо вбачає в тій поведінці щось штучне і нецікаве. Тобто рятує себе.

Полюбити себе - наріжний камінь вирішення проблеми. Співпраця з психологом як раз той самий спосіб, що дозволяє отримати бажане.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
Если вас
цитата:

в принципе не привлекает секс как такой

тогда вам нет смысла
цитата:

триматись у довготривалих стосунках/відносинах.

Потому что отношения, тем более длительные, без секса невозможны.

Поэтому у вас и
цитата:

немає жодних механізмів, що пробуджують бажання триматись за людей і берегти


К тому же вам не интересны другие люди и уважения к ним вы не испытываете.
Таким образом вы не испытываете ни любви, ни дружеских чувств.
Поэтому естественно, что вам
цитата:

просто в один момент набридає і я обриваю все

цитата:

І якщо це можливо виправити, то я прикладу всі сили

Для этого вам предстоит проделать достаточну большую работу над собой.
Вы готовы начать индивидуальную психотерапию?

👍 радити психолога:

02-09-2023 15:54:07Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 349690 для Светлана Владимировна

То есть всё завязано на сексе?


психолог онлайн
цитата:

То есть всё завязано на сексе?

А вы как думаете?
цитата:

То есть всё завязано на сексе?

В отношения люди вступают по любви.
Без секса же будет не любовь, а дружба.

Если вас не интересует секс и вы не хотите ничего менять, тогда имеет смысл искать себе асексуального партнера. Такие мужчины (как и женщины) существуют. И тогда вы сможете построить отношения без секса.

Для всех же остальных мужчин (и женщин, в том числе) секс играет существенную роль.
Тем более для парней вашего возраста, потому что это как раз возраст гиперсексуальности.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
цитата:

Аутизм?
Це неможливо. Я все життя роблю все для того, щоб сподобатися іншим, витрачаю на це багато сил. Я вмію діяти в соціальних ситуаціях та спілкуватися, хоча не розумію, чому ні я не підходжу людям з будь-якого оточення, ні вони мені.

Насправді, я не згоден з тим, що синдром Аспергера - це про аутизм в прямому розумінні. І навіть не назвав би його "високофункційний аутизм". Ця назва взагалі якась беззмістовна абракадабра. Це щось окреме, яке за деякими проявами дещо нагадує аутистичний розлад. Хіба можна Ілона Маска назвати аутистом? А в нього саме синдром Аспергера. Як і у інших людей на відео нижче. І вони теж аутисти?! Не схоже від слова взагалі.
Даша, а хіба це не Ваше питання:
https://upsihologa.com.ua/ask/ask.php?id=58634#349566
?
Бо й там Ви написали:
цитата:

- мені швидко набридають люди, на даний момент в мене немає друзів;

І на відео про людей з синдромом Аспергера, яке я запропонував Вам подивитись:
https://www.youtube.com/watch?v=ckkMa0ImE4c
Ви відреагували:
цитата:

Дякую. Частково себе впізнала.
Тепер впевнена, що потрібно відвідати психіатра, хоча раніше продовжувала стояти на тому, що я нейротипова людина. З вивченням себе багато відкрилось

То що ж саме Ви в собі впізнали?

👍 радити психолога:

04-09-2023 09:00:54Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 349751 для Павел Леонидович

Так, я писала. Просто питання того, чому мені набридають люди, вирішила розібрати окремо, бо воно мене хвилює найбільш (разом з траблами зі звуками і сильною чутливістю).

Впізнала себе саме зі сторони поведінки в дитинстві учасників опитування з відео (мене сильно ображали безпідставно, а також у мене талант копіювати поведінку інших: я наче розбираю людей на частини, беручи те, що мені потрібно з їхньої поведінки)
У мене захопленність фігурами та закономірностями, а

04-09-2023 09:03:55Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 349751 для Павел Леонидович

...ще були наявні спеціальні інтереси, які з мого оточення нікого не цікавили


психолог онлайн
цитата:

питання того, чому мені набридають люди, вирішила розібрати окремо, бо воно мене хвилює найбільш

По-перше, нейровідмінним людям нейротипові люди набридають саме через всі ті соціальні умовності в спілкуванні, які нейровідмінним не зрозумілі.
А по-друге, через численні складнощі у спілкуванні:
- утруднене розуміння невербальної компоненти комунікації (мова тіла, вирази осіб, жестикуляція, тон голосу, зоровий контакт та ін.);
- погане розуміння черговості реплік у розмові (спілкування будується за принципом монологу і на одну тему, плутанина пауз із завершенням репліки, немає фіксації відсутності зацікавленості співрозмовників у продовженні розмови);
- слабка робота когнітивної емпатії (невміння "поставити себе на місце іншої людини" сприймається оточуючими як грубість та байдужість);
- відсутність зворотного емоційного зв'язку як у розмовах "ні про що", так і в розмовах про серйозні особисті проблеми співрозмовника (перевага надається діловим порадам, а не співпереживанню);
- інформативний характер спілкування та вибудовування соціальної взаємодії виключно на власних умовах (у разі неможливості слід відмова від комунікації, компроміс дається важко).

👍 радити психолога:


психолог онлайн
цитата:

Я все життя роблю все для того, щоб сподобатися іншим, витрачаю на це багато сил. Я вмію діяти в соціальних ситуаціях та спілкуватися, хоча не розумію, чому ні я не підходжу людям з будь-якого оточення, ні вони мені.

Зі статті про людей з синдромом Аспергера:
"Зацікавленість у соціальній взаємодії і залучення до нього неоднакові людей із синдромом Аспергера. Для частини їх характерні уникнення і стратегія мінімізації участі у пов'язаних із соціумом контактах. Не в останню чергу це ґрунтується на отриманому досвіді нерозуміння та відкидання на різних етапах життєдіяльності. Страх невдачі, величезні, незрівнянні з результатом, витрати на ініціацію та підтримку взаємодії зумовлюють замкнутий спосіб життя та відсутність мотивації до встановлення зв'язків. Для інших людей із синдромом Аспергера соціальна взаємодія є бажаною навіть за наявності проблем та складнощів".

Нейровідмінніи людям властиве бажання спілкуватися, яке проявляється в:
• Докладають багато зусиль для отримання соціальних навичок, які не набувають природного шляху.
• Завзятість перед відкиданням, нерозумінням і невдачами.
• Віра в найкраще в людях (іноді наївна).
• Прийняття чудасій та недосконалостей інших людей, вірність у дружбі.

Відредаговано автором 04-09-2023 12:57:18


👍 радити психолога:

04-09-2023 15:02:12Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 349839 для Павел Леонидович

Усі чотири пункти характерні для мене.

04-09-2023 15:08:42Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 349839 для Павел Леонидович

Але справа в тому, що я ніколи не ловила себе на тому, щоб мене щось цікавило окрім зовнішньої оболонки..
Найчастіше мені люди самі розповідали про свої проблеми, і я нажаль не знаю, як вичавити з себе співпереживання (в більшості, і якщо справа йде саме про живих людей)

04-09-2023 15:18:06Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 349834 для Павел Леонидович

1) проблема тільки з зоровим контактом, а саме мій погляд так чи інакше все одно потрапляє куди завгодно, окрім очей. Не те, щоб мені якось незручно чи не комфортно, просто якось само з собою виходить;
2) доки людина сама мені не скаже, що їй не цікаво, я не припиняю говорити;
3) я можу співпереживати в процесі, тобто коли людина плаче/сумує/горює в даний момент, і навіть можу заплакати сама. На мене дуже гостро впливають емоції інших, в динамічній розмові мені некомфортно дивитися на обличчя людину через зміну емоцій у неї на обличчі;
4) в мене дуже багато знань і шаблонів поведінки в таких ситуаціях, тож хоча б словесно моє співчуття ладне повпливати на людину. Але переважають все таки вираження власної думки в такій ситуації та власне діючі поради;
5) я не люблю домовленності, і часто стресую через те, що людина зі мною не погоджується і дуже на мене тисне, тож часто я обриваю спілкування саме тоді, коли людина перестає мене в чомусь задовольняти..


психолог онлайн
цитата:

Найчастіше мені люди самі розповідали про свої проблеми, і я нажаль не знаю, як вичавити з себе співпереживання

А навіщо вичавлювати з себе співпереживання?
цитата:

1) проблема тільки з зоровим контактом, а саме мій погляд так чи інакше все одно потрапляє куди завгодно, окрім очей. Не те, щоб мені якось незручно чи не комфортно, просто якось само з собою виходить;

Думаю, що не тільки. Але це розповсюджена особливість нейровідмінних людей. Я з нею стикався.
цитата:

2) доки людина сама мені не скаже, що їй не цікаво, я не припиняю говорити;

Це також характерне для синдрому. Бо Ви не помічаєте невербальні реакції людини на Вашу розповідь.
цитата:

3) я можу співпереживати в процесі, тобто коли людина плаче/сумує/горює в даний момент, і навіть можу заплакати сама. На мене дуже гостро впливають емоції інших, в динамічній розмові мені некомфортно дивитися на обличчя людину через зміну емоцій у неї на обличчі;

І ця чутливість до емоцій людей теж зустрічається. Правда в більшості випадків емоції ретельно приховуються в середині себе.
цитата:

4) в мене дуже багато знань і шаблонів поведінки в таких ситуаціях, тож хоча б словесно моє співчуття ладне повпливати на людину. Але переважають все таки вираження власної думки в такій ситуації та власне діючі поради;

Так, бо Ви ці шаблони дуже ретельно і прискіпливо збирали. Та й творчий підхід і оригінальність мислення Вам властиві. Подивіться на Ілона Маска - яка творча та оригінальна людина! Гарно ж бути такою ж?
цитата:

5) я не люблю домовленності, і часто стресую через те, що людина зі мною не погоджується і дуже на мене тисне, тож часто я обриваю спілкування саме тоді, коли людина перестає мене в чомусь задовольняти..

Думаю, що це більше НЕ про "задовольняти", а про психологічний тиск, який Ви не витримуєте. І про неприйняття конфліктних ситуацій: не погоджується = конфліктує = неприємність (або навіть небезпека) і стрес.

👍 радити психолога:

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Схожі онлайн консультації

Психологічний аналіз творів

Рекомендуємо

7 признаков психологического насилия 7 признаков психологического насилия

Психологическое насилие не заметно сразу. Признаки психологического насилия в отношениях. Партнёр пытается добиться своего любым способом, начиная от оскорблений, заканчивая угрозами, манипуляциями или физическим воздействием на вас.

Как понять мысли и причины поступков других людей Как понять мысли и причины поступков других людей

Иногда нам кажется, что мы настолько хорошо знаем близкого человека, что можем читать его, как открытую книгу. Но люди довольно непредсказуемы, со временем они меняют свои вкусы и убеждения и всегда ...

Тест на контрзависимость Тест на контрзависимость

Тест на контрзависимые привычки, показывающий уровень такого явления как контрзависимость (холодность, бегство от близости)

Зачем нам нужны отношения Зачем нам нужны отношения

Не хочется прятаться за красивым выражением «Я его (ее) просто люблю (а просто ли) и жить без нее (него) не могу». Что значит «не могу»? Он (она) что для тебя: кислородная подушка или подушка безопасности? А может костыль?

Чувства жертвы психологического насилия Чувства жертвы психологического насилия

В обществе есть догмы: «не бьёт, не пьет, не гуляет - значит, жить можно и нужно сохранять семью». Поэтому жертвы психологического насилия не могут получить поддержку от близких и в общем объяснить то, что происходит внутри них самих.

Признаки нездоровых отношений. Психология отношений Признаки нездоровых отношений. Психология отношений

Здоровые ли у вас отношения с партнером? Всего можно выделить 12 критериев, которые помогают разобраться в этом довольно сложном и запутанном вопросе. Если у вас будет 1-3 положительных пункта, стоит задуматься и проработать слабые зоны взаимоотноотн

qr