Измена мужа
Олександра (Леся) Коцюба психолог м Ірпінь 06-09-2024 13:30:12 |
1
Зрада - це неймовірно боляче. Звісно, що хочеться огородити себе від такого болю раз і назавжди. Бетонною стіною і ровом з крокодилами. І ніколи не дозволити собі когось кохати чи комусь вірити. Перед вами вибір - холодне серце, яке нікого не впускає, чи знову відкритися і ризикувати зазнати болю. Вибір непростий. Чи розглядаєте ви варіант назавжди залишитися самій, зате без болю? А якщо припускаєте, що може з'явитися інший чоловік. не цей, чи не буде того самого страху зради? А якщо знову цей, чи зможете співіснувати з цією недовірою? А якщо зможете, то які плюси отримаєте у цих стосунках? Якою людиною ви зараз є у цих стосунках, чи така ви, якою хочете бути? Чого ви зараз не робите, а хотіли б робити, тільки страх не дає? Можете подосліджувати все це самостійно або на сеансі у психолога. Тому що поки що відповідь на ваше питання зовсім не очевидна. І це нормально, це - життя |
Анна Борисовна Королёва психолог Одеса 06-09-2024 13:39:41 |
Здравствуйте. Я вам очень сочувствую, это очень больно. Похоже ваш прежний Мир, как вы выше и пишете, рухнул, вам стало небезопасно и ваш мир прежним не будет уже. А будет что-то новое иное. Какое - это уже вам решать. Выбор делать в ситуации когда нарушено доверие правда сложно. Я бы вам рекомендовала для начала попытаться прожить ваши чувства. Вернуть себе свою целостность прежде чем принимать решение. Дайте себе время, своим трудным чувствам.
цитата:
Я чувствую себя второй, использованной. Чувствую гнев на цитата:
Страх, что снова это произойдёт. цитата:
(Раньше у меня даже мыслей не было себя с кем-то сравнивать. Всегда была уверена в себе, в своих способностях). |
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
Алла Володимирівна Романенко психолог Київ 06-09-2024 13:49:11 |
Вітаю вас!
Співчуваю вашим стражданням, ви зазнали неймовірних душевних ран від близької людини. Ваша родина перебувала у кризі, у довготривалій розлуці і чоловік замість того щоб щось змінювати, почав зраджувати і був зловлений як хлопчик на гарячому. Це про його регрес і не бажання побачити проблему, усвідомити, а пошук якихось своїх задоволень. Ще також бачу, що коли чоловік не бере відповідальність матеріальну за родину, як було у вас, у нього пропадає цінність своєї родини, він в неї не вкладається і ви чомусь це підтримували, занадто його берегли. У вашого чоловіка теж якесь розщеплення, він свої почуття розміщає з іншою, а з вами хоче бути подружжям. І це не тільки про вас чи про нього, а це про те як ви будуєте ваш контакт, проживаєте те що відбувається чи не відбувається між вами. Я думаю, що ця історія не прожита, він вибачається, а ви знову сходитесь. Чи був між вами щирий діалог? Чи змогли ви всю отруту болю, гніву, зневіри розмістити і віддати? Він робить багато дій, але це не полегшує ваших відчуттів, ваші відчуття проігноровані, не прожиті, а душать і отруюють вас зсередини. Це замість того щоб плакати, я буду їсти, це мене відволіче, але я залишаюсь зі своїми горем. І у вас подібна історія. Вам потрібна психотерапія і окрема і сімейна разом з чоловіком щоб розплутати ці пласти непорозумінь. Довіра і нові стосунки мають поступово відроджуватись і ваші страхи зараз вас захищають від можливої порції болі, тому не вимагайте з себе поки що нічого, а шукайте спеціаліста. Бажаю вам сил та мудрості пережити цей апокаліпсис і залишити його в минулому! |
Алина Иосифовна Фирсель психолог Київ 06-09-2024 14:46:12 |
Доброго дня. Я дуже співчуваю вашій ситуації. І ви зараз маєте дуже складний клубок емоцій..якщо дивитися глибше на ситуацію, то в неї немає однозначної відповіді. Тому що для того щоб прийняти рішення, вам треба обробити всі ці складні почуття і емоції.. бажано зробити це на більш глибинному рівні кращє зі спеціалістом...але якщо намагатися відповісти вам, саме щодо вибору, вам треба зважити для себе: чи готова я іти далі, незважаючи на те, що було..чи готова я знову ризикнути і іти в майбутнє разом з цим чоловіком..це і є певний ризик. Гарантій тут немає...але якщо продовжувати жити разом і постійно гризти себе і його за те що трапилося в минулому, тоді ці стосунки не мають майбутнього ...судячи з вашого допису, мені здалося, що ви готові ризикнути.. Слухаючи за роки роботи сотні таких історій, можу сказати, що майже все залежить в даному випадку від вашого внутрішнього дозволу собі ризикнути і йти далі.
Відредаговано автором 06-09-2024 14:51:51 |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 06-09-2024 16:54:38 |
Я сочувствую вам, так как измена это огромный стресс и предательство. И ваши все чувства закономерны.
Знаете, есть такое выражение "каждый имеет право на ошибку, но не на ее повторение". Решать вам, что сейчас делать. Я бы предложила вам не принимать никаких решений и разобраться в самой себе - прожить все чувства, связанные с изменой мужа, разобраться в своих страхах и в целом, что с вами происходит, понять, чего хотите и уже тогда решать съезжаться или нет. Восстанавливать доверие крайне тяжело. У меня есть статья на тему измены. Возможно найдете там какие-то ответы полезные для себя. https://upsihologa.com.ua/izmena---prostit--uyti--ostatsya----kak-12zhemchug.html Но в целом, вам правда нужна индивидуальная работа. Ведь даже, если восстанавливать отношения, весь ваш ворох переживаний никуда не денется. И если начинать строить отношения по другому, то нужно реально прожить и отпустить. Иначе пассивная агрессия, ваши страхи и недоверие будут лезть из всех щелей и не даст вам возможности наладить отношения. Если решитесь - обращайтесь |
08-09-2024 16:24:48Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 370931 для Олександра (Леся) Дякую вам за відповідь. Страх зради знову присутній, але вірю, що не всі зрадники. Що мною керує, що я даю шанси, не розумію. Коли ми разом проводимо час, то ніби все гаразд, але часами, коли щось мене зачепля (наприклад, у нас є квартира, но ми там не можемо жити тому, що його коханка - сусідка і я кажу, роби так, щоб вона з'їзала, тільки за такої умови це може бути можливим). Знаю, що це не можливо, але в душі я хочу правда, чимось принизити, нашкодити цій людині. Вона, знаючи про мене, дочку так підло вчинила. А коли я заберарала речі свої, щоб не жити там, то вона вийшла посміхатися і раділа, що вчинила так. Хоча не розумію чому. Вона самотня жінка, яка теж має дитину такого самого віку як моя дочка. Я їй завжди допомагала, запрошувала в гості брала малого, коли їй було треба по стравах.Мені подобається та я, якою я стала після розлучення, але те, що я маю у душі, та біль не дає мені нормально жити. |
08-09-2024 16:59:15Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 370934 для Алла Володимирівна Спасибо за ответ.Действительно, я очень много позволила ему. Когда я вышла замуж, мне было 22, была очень молода, глупа, хотела быть во всём лучшей. Готовка, уборка, работа. Не жалела себя. Почему-то взвалила всё на себя. Он и рад был стараться. Потом мы купили жильё, родилась дочка, я приуспела на работе (роль руководителя) и в жизни нашей последнее слово было за мной. Он не брал инициативу, так как ему это было удобно, а я и не настаивала. На мой вопрос, почему же он со мной не говорил, ответ таков, что он говорил, что боялся со мной говорить, да и толку не было, так как я делала всё по своему. Но это не совсем так. Ведь заграницу он нас отправил, хотя я была изначально против. Разговоров было много открытых. Он сознался, что после измены он чувствовал себя разбитым и сразу же сказал любовнице, что это была ошибка. Но чувство, что он так ничтожно поступил затягивало его в пропасть. Я уехала. Он начал выпивать. Как выяснилось, начал азартные игры, проблемы на работе, с коллегами + я с дочкой далеко и не всегда (в любое время) могла с ним разговаривать. Он думал, что если он такое сделал, то я тоже на это способна🤷♀️. А она, это наша соседка, она всегда ему писала, общалась. Я видела, что она просила его что-то ей помочь, но я правда, слепо доверяла ему. Я считала, что если для меня это мерзко, то для него тоже. Но увы. Так вот, из-за того, что она постоянно, как выяснилось, с ним общалась, то настала привычка. И так, как она всегда была готова слушать, то он ей и выгаваривался. Но, что бы уйти к ней, категорически и сразу говорит нет. Меня мучает то, что он смог пойти на этот шаг. Что он искал новых ощущений и не мог мне сказать или закончить отношения, раз ему что-то не хватало. Не верю ему, что была только привязанность, так как слава о любви не пишут просто, на моё мнение. Когда мы вместе, то всё хорошо, но как только отдельно (я и он съехались к родителям), то начинается мозговая жвачка. Порой я их так ненавижу за эту боль, что просто не дышать. Я очень сильно похудела. Аппетита вообще нет. Плохой сон. Проблемы со здоровьем. Но, несмотря на всё это ищу силы в себе боль утоплять в спорте, на износ. Приводить себя в порядок, путешествовать, даже в военное время, учится, даже сменой работы. |
08-09-2024 17:08:55Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 370940 для Алина Иосифовна Спасибо вам за ответ.Я действительно не знаю, готова ли я быть с этим человеком. Когда мы вместе, всё хорошо, но как только порознь, я начинаю окунаться в это. От люблю до ненавижу. Боль такая внутри, что не можешь вдохнуть. Ненавижу его. Ненавижу её. Ненавижу себя, что принимаю. Очень страшно, что это всё видит дочка. Не могу ничего поделать с собой, что бы не показывать ей свои слезы. Делать вид, что всё хорошо. |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 09-09-2024 14:27:14 |
Без того, чтобы прожить боль и разобраться в своих чувствах и желаниях, невозможно дальше двигаться ни вместе с мужем, ни одной, чтобы было комфортно внутри вас самой.
Вам не нужно делать вид, что все ок, вам не нужно ждать от себя, чтобы вы возьмете себя в руки и за пару дней примите решение. Дайте себе право на свои переживания и время это все прожить. Но помощь и опора вам сейчас нужны. И возможность все это выплеснуть живому человеку, не в экран. Поэтому позаботьтесь о себе и обратитесь к психотерапевту |
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
![]() |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
11-08-2024
Меня трогал дедушка моего мужа
03-07-2024
Простить мужа
28-06-2024
Давка семьи мужа на мою психику
24-06-2024
Измена мужа
01-02-2024
Как понять фразу мужа : Ещё месяц назад ответил ДА ,сейчас сомневаюсь??Это был ответ на вопрос
18-12-2023
Нелюбовь мужа: как обрести себя прежнюю?
18-11-2023
Я думаю у моего мужа порно зависимость
22-10-2023
Проблема с восприятием отношения мужа