Question

26-02-2025

здрастуйте, не знаю як бути, після схуднення з 95кг до 65кг (на даний момент) дуже обвисла шкіра..(руки, живіт, коліна) та все тіло абсолютно у розтяжках..не знаю як себе полюбити, щодня плачу із за того як жахливо виглядаю,
а моя вага почала збільшуватися із за таблеток який виписував психіатр, за місяць в мене було +15кг, з 40кг в мене через рік було вже 95
не знаю як далі жити, розумію що вже не виправити це, можливо тільки операція, мені всього 17 а тіло як не знаю навіть з ким порівняти…не хочу жити в такому страшному тілі

Питання від: nik0e1; Вік: 17

подобається запитання?

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.

Євгенія Заворотинська психолог Київ 26-02-2025 17:56:08

1

Ірина Василівна Гуральчук

Співчуваю, справді лякає, коли тіло так швидко змінюється. І Вам лише 17 і Ви переживаєте такі складні перепади з тілом, що дуже впливає на емоційний стан.
Вам потрібно подбати про себе, звернутися за безкоштовною психологічною допомогою, зазвичай це 10 консультацій. Зверніться в Центр психосоціальної підтримки НаУКМА, або Фонд Голоси дітей. На їх сайтах є контакти.

👍 радити психолога:

Марія Радченко психолог Дніпро 26-02-2025 18:04:09

1

Ірина Василівна Гуральчук

Доброго вечора.

Так, тут можна звертатися до лікаря (до пластичного хірурга) з проблемою обвислої шкіри, бо після такого значного коливання ваги дійсно усунути проблему можна лише хірургічно. Проте, перед тим, як Ви звернетеся до лікаря, Вам потрібно бути жити в своєму тілі і піклуватися про нього, навіть якщо в даний момент часу воно Вам не подобається, і шукати в собі опору і підтримку, що Ви собі не ворог і хочете добре себе почувати, навіть коли тіло зазнало значних змін.
І поки Ви неповнолітні, серйозні медичні втручання можливі зі згоди батьків, а коли Вам виповниться 18 років - Ви вже повністю самостійно зможете приймати рішення стосовно свого тіла.

У мене питання, як Ви потрапили до психіатра, і, якщо Вам комфортно говорити про це, з яким конкретно діагнозом? (Різке збільшення ваги зазвичай дають нейролептики, а їх виписують про досить "серйозних" розладах). І яким чином ви худли, як харчувалися та який спосіб життя вели? Чи користувалися консультаціями лікарів (дієтолога, наприклад), в процесі зниження ваги? Чи були у Вас прояви дисморфофобії (відторгнення до своєї зовнішності) до і під час лікування медикаментами? Чи говорили Ви своєму психіатру про побічний ефект від ліків?

Ви задали серйозне питання, бо у Вас одночасто є проблеми з ментальним здоров'ям, що потребують медичної допомоги, і проблеми зі сприйняттям власного тіла після значних змін, які з ним відбулися. І те, й інше, є стресом для психіки, і бажано отримувати підтримуючу терапію з психологом в той час, як Ви через все це проходити. Поки Ви неповнолітні, звернення до психолога можливо зі згоди батьків, після повноліття Ви можете звернутися вже самостійно.

Відредаговано автором 26-02-2025 18:07:48

👍 радити психолога:

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

26-02-2025 18:16:26Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 378379 для Марія Радченко

доброго вечора, батьки мені кажуть що все підтягнеться, а розтяжки пройдуть ( там такі шрами, що враження що мою шкіру ножем різали) розумію що нічого не підтягнеться і розтяжки не пройдуть, але мені кажуть не видумувати.
до психіатра потрапила у 12 років, були проблеми з їжею, не хотілось жити.
зараз дивлюсь на свої фотки до «лікування» і не розумію що мені тоді не подобалось в своєму тілі…
психіатр виписувала мені кучу таблеток постійно, можна сказати кожні 2,5 тижня мені змінювали лікування, мені здається що я вже всі нейролептики спробувала.
коли пила їх не могла себе контролювати в їжі, їла навіть те що ненавиділа, кожні 5 хвилин я їла, казала про те що не можу себе контролювати, мені казали що ті таблетки які я пʼю не мають побічних дій «на збільшення ваги або на апетит» але в інструкції було написано по іншому
не розумію чому раніше не припинила пити їх
нема і дня щоб я не страждала по цьому поводу, мені мабуть гірше у сотні разів чим тоді

Виберіть психолога для консультування з приводу ставлення до власного тіла й зовнішності

26-02-2025 18:20:11Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 378379 для Марія Радченко

забула написати, всі лікарі ставили мені РІЗНІ діагнози, ставили і дисоціативний розлад особистості (вибачте якщо неправильно) і БАР ставили, с самого початку мені поставили дізнатися який дуже схожий з шизофренією але я вже на жаль не зможу згадати його назву

26-02-2025 18:47:29Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 378382 для Марія Радченко

дякую вам за поради, я не приймаю ліки 8-9 місяців і мені в якомусь сенсі краще, а до психіатра у мене мабуть вже були симптоми РХП, але я не казала про це, тому що боялась засудження, дякую вам ще раз

Ірина Василівна Гуральчук психолог 26-02-2025 19:35:02

1

Марія Радченко

Доброго дня. Вам може бути дуже непросто сприймати такі різкі зміни Вашого тіла, крім того може лякати думка, що деякі зміни можуть бути незворотними.
Можливо неприйняття себе було і раніше, а зараз воно ще більше посилилося. І може бути особливо сумно від того, що звернулися за допомогою до психіатра, а це створило додаткові труднощі з коливанням ваги, і ви не знаєте, як з цим бути.

Буде корисним поєднувати медикаментозне лікування з підтримкою психолога, та наскільки це можливо пропрацювати сприйняття себе, з усім що є, в тому числі щодо тіла і його змін.

Вам зараз дуже важко, і навряд чи Вас зараз втішать розмови про те, що за допомогою комплексного підходу, поруч з вирішенням психологічних труднощів, проблем зі здоров'ям, з підбором харчування, спорту, косметологічних процедур і пластичної хірургії можна згодом привести тіло практично в будь-яку бажану форму, хоча це і правда, тобто те що зараз є проблеми не означає, що це ніколи не зміниться.

Все ж першочерговим завданням є стабілізація ставлення до себе не залежно від того що є — і з прийняттям себе можна буде знайти найбільш збалансований підхід як подбати про себе якщо захочете щось вдосконалити в подальшому.

Важливо знайти спеціалістів, з якими можете наважитися довіряти і не боятись засудження.

Відредаговано автором 26-02-2025 19:35:58

👍 радити психолога:

Оксана Юрьевна Селезнева психолог м Кам'янське 26-02-2025 22:01:08

Вітаю.
"до психіатра потрапила у 12 років, були проблеми з їжею, не хотілось жити."
Вважаю, що це вагомі причини для призначення Вам медикаментозного лікування й мабуть, остання річ про яку думали Ваші батьки, коли мова йшла та й зараз йде про Ваше життя- це Ваша вага. Мабуть, для них було головним стабілізувати Ваш стан та повернути Вам радість життя ( а може й зберегти його). Й судячи з всього, Ваш стан покращився, бо
"зараз дивлюсь на свої фотки до «лікування» і не розумію що мені тоді не подобалось в своєму тілі…" говорить про повернення критики й сприйняття реальності. Але, до такої реальності Ви виявилися не готові( до збільшення ваги), до того,що це є плата за Ваше психічне здоров'я. Тому й рекомендована психотерапія, яка б допомогла більш спокійно сприймати зміни в тілі( можливо, ці зміни не були б такі критичні) й знайти шлях для поступового здорового шляху повернення форми, й робота з Вашою основною проблемою. Бо, мені здається дуже сумнівним,що Ви схудли на 30 кг тільки завдяки відмові від ліків. Для того,щоб
"дуже обвисла шкіра..(руки, живіт, коліна) та все тіло абсолютно у розтяжках.." треба ще суворі обмеження в їжі +/ або очищення. Симптоми повернулися?

"не знаю як далі жити, розумію що вже не виправити це, можливо тільки операція, мені всього 17 а тіло як не знаю навіть з ким порівняти"
Завдяки тому,що Вам " всього 17" це МОЖЛИВО виправити. Можливо, не все буде ідеально, щось залишиться * але не в такому вигляді ). Тому, Не погоджуюсь з колегами з приводу необхідності хірургічного втручання й підтримую Ваших батьків: все підтягнеться, але для цього треба прикласти зусилля- фізичне навантаження, масаж, здорове харчування.
Схуднення замість радощів принесло Вам тільки страждання:
"нема і дня щоб я не страждала по цьому поводу, мені мабуть гірше у сотні разів чим тоді"
Причиною погіршення стану є не тільки вигляд Вашого тіла зараз,а й скоріше за все, повернення симптомів хвороби ( розладу ). Й причина якраз у відмові від препаратів. Тому,дуже раджу:
1. Визначитися з діагнозом й продовжити медикаментозне лікування за потребою.
2. Обов'язкова робота з психотерапевтом ( в залежності від діагнозу шукати фахівця)
3. Спорт, масаж, здорове харчування

👍 радити психолога:

Анна Автонділова психолог Київ 27-02-2025 02:05:39

1

Марія Радченко

Добрий вечір!
Ви пережили дуже складний досвід і зараз вам доводиться стикатися з його наслідками – як фізичними, так і емоційними. Втрата контролю над тілом, зміна його зовнішнього вигляду, почуття жалю про минуле – усе це викликає дуже сильні переживання.

Зараз важливо би було не залишатися наодинці з цими почуттями, ваш стан потребує підтримки, і робота з психотерапевтом при підтримці психіатра може допомогти вам прожити цей етап без руйнівної самокритики і стабілізуватись як емоційно так і фізично..

👍 радити психолога:

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Схожі онлайн консультації

06-11-2024 как избавиться от проблем😓

31-10-2024 Комплекс за прыщи.

09-10-2024 Зайва вага у доньки

07-10-2024 Не ощущаю себя красивой

21-09-2024 Переїдання, рхп

29-08-2024 Трудности с изменениями себя

12-08-2024 Як подолати рпп?

10-08-2024 Соромлюсь коханця

24-07-2024 Как избавиться от расстройства пищевого поведения и компульсивного переедания

23-07-2024 как вылечить рпп?

Марія Радченко психолог Дніпро · Accepted Answer · 2025-02-26 18:42:27

цитата:

доброго вечора, батьки мені кажуть що все підтягнеться, а розтяжки пройдуть ( там такі шрами, що враження що мою шкіру ножем різали) розумію що нічого не підтягнеться і розтяжки не пройдуть, але мені кажуть не видумувати.

Батьки, радше за все, намагаються Вас підтримати, як можуть в цій ситуації. Вони можуть не знати, як інакше висловити підтримку, особливо якщо свого подібного досвіду не мали.
Тоді дійсно можна сходити на прийом до пластичного хірурга вже коли будете повнолітньою, щоб лікар подивився Вас і сказав, наскільки критична ситуація і чи потрібне втручання. Бо -30 кг це значна втрата ваги, і якщо шкіра прям висить, то вона вже не зможе стати на місце сама. Розтяжки ж не прибираються хірургічним шляхом, бо це по факту місця стоншення шкіри, що залишаються на все життя. Можливо, косметологи знають, що з цим робити, але у випадку з розтяжками доведеться робити акцент саме на прийнятті свого тіла з його недосконалостями, які є у всіх (навіть моделей і акторок, не кажучи вже про звичайних людей).

цитата:

коли пила їх не могла себе контролювати в їжі, їла навіть те що ненавиділа, кожні 5 хвилин я їла, казала про те що не можу себе контролювати, мені казали що ті таблетки які я пʼю не мають побічних дій «на збільшення ваги або на апетит» але в інструкції було написано по іншому

Нейролептики правда можуть давати побічний ефект на підвищений апетит та збільшення ваги. Дивно, що психіатр не повідомила Вас про це. В подальшому, при зверненні до психіатра, особливо нового, рекомендую розповідати історію своєї хвороби, динаміку самопочуття та повідомляти, які ліки Ви вже пробували та які побочки вони давали. Так психіатр зможе орієнтуватися не тільки у тому, який у Вас діагноз і яке лікування призначати, а і в тому, як Ваш організм сприйняв ті чи інші ліки, і на основі цього вже виписувати найбільш підходящі. Коли є серйозний хронічний розлад психіки (а всі діагнози, які Вам ставили, саме такі), то зазвичай лікарі обирають "з двох зол" менше, і призначають найбільш ефективну за протоколами і найменш шкідливу для здоров'я схему лікування, проте все одно можуть бути побічні ефекти.
А до лікування у психіатра у Вас були переїдання? Бо про наявність чи відсутність у Вас РХП можна дивитись по тому, чи були компульсивні переїдання до того, як почали лікуватися нейролептиками.

цитата:

нема і дня щоб я не страждала по цьому поводу, мені мабуть гірше у сотні разів чим тоді

Шкода, що Ви так погано себе почуваєте практично все усвідомлене життя. Зазвичай, люди не народжуються з ненавистю до себе, її людям прививає суспільство. Навіть якщо є генетична схильність до психічних розладів, з адекватним ставленням оточення і без завищених стандартів до себе, можна знайти компроміс між досвідом життя з розладом і досвідом повноцінного життя. Але на Вас тиснуть одночасно і симптоми розладу (якого саме, треба буде поточнити у психіатра, бо дисоціативний розлад, БАР і шизотипічний/шизоафективний розлад - це все різні діагнози, з різною специфікою), і соціальні стандарти та очікування від самої себе.
Я не рекомендую Вам кидати лікування у психіатра, бо тоді погіршиться Ваш психічний стан. Якщо не буде задовольняти співпраця з конкретним лікарем, можна буде знайти собі іншого, але ні в якому разі не кидати лікування остаточно, бо буде гірше.
Але рекомендую поговорити з батьками про можливість запису Вас до психотерапевта (бажано, з медичною освітою або освітою клінічного психолога, який працює в тандемі з психіатром), щоб працювати над самосприйняттям і самоцінністю, які зазнали великої шкоди під час отримання Вами непростого досвіду. Важко дивитися на себе без самоненависті, поки Ви проходите через зміни, але з часом ці зміни можуть стати частиною Вашої історії, яку Ви прийматимете як досвід.

Відредаговано автором 26-02-2025 18:43:49