Психологиня Інна Олегівна Горошко Київ лише онлайн

Вітаю, Caroline!
Є багато варіантів причин чому у Вас не складуються стосунки з однолітками.
Щоб знайти Вашу, потрібно звернутися до спеціаліста, бо по Вашій розповіді дуже мало інформації.
«Проблема не в них — а в мені.»;
Це добре, що Ви це розумієте і намагаєтеся знайти причину.
«Так,я не дуже впевнена в собі»;
Це може бути признаком низької самооцінки.

Вітаю!
«мне это не нравилось и я ей об этом говорила но ей было все равно»;
У Вас злість через те, що мама Вас не почула?
Чи Вас ображає, що вона не повірила, що Ви можете справитися самостійно?
В цілому, які Ваші стосунки з мамою?

«меня бесит просто то какая она и в целом»;
Яка вона? Опишіть її.

«сказать я ей об этом не могу»;
Чому? У Вас не довірливі стосунки, чи вона не почує? Чи, можливо, Ви не хочете її ображати?

Дарина, вітаю!
«не мав до мене ідеального відношення,»;
це як? Ідеального немає нічого, ні відношення, ні стосунків, ні людей.
Якого відношення не має? що для Вас "ідеальне"?

«хочу щоб він жив з батьком, я не признаю ці висновки і поради що батьки залишаються батьками і після розлучення»;
На вашу думку, краще щоб дитина росла та бачила такі стосунки як у Вас з чоловіком?
Ви готові пожертвувати собою ради дитини та своїх переконань?

За звичай, ми притягуємо до себе тих та те, що ми самі транслюємо.
Я думаю, щоб налагодити Ваші стосунки з чоловіком, вам, обом потрібно звернутися до сімейного психотерапевта.
P.S. Якщо у дитини РДУ, то для дитини ПОТРІБНА робота з психотерапевтом.

Марія, вітаю!
мені хочеться Вас обійняти ...
Ви молодець, що змогли розірвати аб'юзивні стосунки.
Звісно, вони залишили свій слід на Вашій психіці у вигляді страхів.
Ви живете своє життя й у Вас тільки одне життя!
Як його прожити вирішувати тільки Вам, а не Вашим рідним.
І не забувайте, що діти виростають і починають жити своє життя.
Моя Вам порада, знайдіть психотерапевта, пропрацюйте свої страхи, "залижіть свої рани" від колишніх стосунків.
Поговоріть про це з чоловіком, якому Ви подобаєтесь. Якщо він дорожить вашими стосунками, то він буде поруч, він зачекає, дасть Вам час, щоб ви подолали свої страхи.
І я вірю, що у Вас все буде добре.

Марія, вітаю!
По-перше, Ви пишете:
«Він одружений. Це ж табу.»;
Що ж Вас так "зачепило" в ньому, що Ви не відпускаєте цю ситуацію, що аж пишете нам?
Можливо, для Вас це, все ж таки, не таке й табу?

По-друге, якщо я правильно зрозуміла, він пише Вам на сайті знайомств.
Ви задавали собі питання, що цей чоловік там робить? Що він там шукає?

І, по-третє, Ви дійсно вірите, що не знаючи, не бачачи, не спілкуючись з Вами, не знаючи що Ви за людина, можна закохатися?

Алекс, вітаю!
Якщо Ви нам пишете, значить Вас це хвилює!
Якщо Вас це хвилює так сильно, що Ви запитуєте:
«что с этим делать?»;
то варто звернутися до спеціаліста за допомогую.

Крістіна, вітаю!
Я погоджуюся з колегами. Вам потрібна консультація психіатра, щоб допоміг медикаментозно та робота з психотерапевтом для підтримки, допомоги психологічного пропрацювання сепарації з батьками, прийняття себе та прожиття своїх непрожитих емоцій які, на цей момент, заважають Вам жити.

Андрій, вітаю!
Що для Вас кохання?
Кожна людина вкладає в це слово різне значення.
На це питаття можете відповісти тільки Ви самі собі.
Що та як для Вас прийнятно.
Якщо Вам важко в цьому розібратися самому, можливо, варто звернутися по допомогу до психотерапевта і вже разом шукати відповіді на ці питання.

Анна, вітаю!
« Як вийти з такого щільного спілкування і не образити маму?»;
Ні як. Якщо Ваша мама не хоче сепаруватися з Вами, то без образ тут не обійдеться.
Звісно, Вам потрібно з мамою про це поговорити. Але, скоріш за все, їй буде важко зрозуміти.
Якщо Ви дійсно хочете сепаруватися, то Вам потрібно буде відстоювати свої кордони, які будуть нею порушуватися.
Вона почне маніпулювати Вами. Всіма можливими та не можливими методами намагатиметься втримати цей зв'язок.
Звісно, це буде не свідомо, але цей тиск на Вас буде.
На скільки Ви готові до цього?
Я можу порадити Вам обрати собі психотерапевта, щоб допоміг Вам пройти цей не простий шлях.
Це буде довготривалий та болючий процес не тільки для Вашої мами, але й для Вас. І щоб довести справу до кінця, тут важливо не зірватися, не повестися на уловки матері.

Sofia, вітаю!
В першу чергу задайте собі питання, що для Вас кохання, любов.
Кожна людина вкладає в ці слова різний зміс.
На це питання тільки ви можете дати відповіть.

Вітаю!
На мою думку, Ви маєте очікування стосовно своїх близьких, а вони не виправдовують їх і ви розчаровуєтесь в них.
Ви говорили про це з подругами?
Коли Ви допомагали, Вас про це просили, чи це була Ваша ініціатива?

«Ну було б не приємно можливо. Відчував би конкуренцію, що тато живе і виховує чужу дитину, але я думаю з часом я б це сприйняв і звик би до цього.»;
Ви батькові це сказали?
Звикли б чи прийняли?

Вітаю!
В мене два варіанти, або він таким чином намагається маніпулювати Вами, або він сам не знає чого хоче.
Відверто поговоріть з ним. Скажіть, що для Вас важливо. Запитайте, що важливо для нього. Що важливіше, спілкування з Вами, чи чоловіча солідарність.
На останнє питання можете не вимагати відповіді, бо подальші його дії й буде відповіддю.
Не робіть висновки по словах, а звертайте більшу увагу на його вчинки. Вони говорять на багато більше.

Вітаю, Ілля!
Ви дали відповідь...
« йому зручно й так.»;
«Але чи може це бути пов'язано, що він ще досі кохає маму?»;
На мою думку у Вашого батька багато страхів. Страх відпустити минуле, страх невідомого, нового (по Вашій розповіді про нього: «...коли будуть нові стосунки це ж треба буде переїхати до жінки, все повністю змінити, шукати роботу у її місті, а якщо у неї є ще діти твого віку...»;. Може й бути по іншому. Не так.)
«Тому, що б Ви порадили у даній ситуації?»;
Я б порадила не втручатися в особисте життя батьків, а особливо тата. Єдине що Ви можете зробити для нього - це порадити звернутися до психотерапевта за допомогою та бути поруч, на скільки це можливо, не забуваючи про своє життя. Свої прикладом показувати, що можна бути щасливим, успішним, в різних стосунках, у взаємодії з різними людьми.

«Якщо я буду жити з дітьми іншими жінки, і більше часу з ними проводити ніж з тобою, коли з ними постійно, а з тобою бачитись нехай раз в місяць?»;
«як ти це сприйматимеш. »;
Що Ви відповіли? Як Вам з цим?

Вітаю!
«Я вже з нею говорив, казала, допоможе тобі там влаштуватись".»;
«Сказав, що насправді пожартував... »;
Це як? Жартуючи говорив з сестрою?
« Увесь час він лише сміявся.»;
Це знецінення Ваших переживань, Ваших емоцій.
«Але осад у мене залишився...»;
Частіше прислухайтеся до себе без будь яких призм кохання, страху і т. д. Прислухайтеся до свого тіла, як воно реагує та ті чи інші ситуації. тільки Ви знаєте що для Вас краще та як.