Психологиня Ольга Стратій Тернопіль

Привіт. Можливо просто варто сказати про те що Вам це неприємно, ображає, злить, а не підтримувати таку розмову, переводити це в жарт, не реагувати.

Привіт. А які у Вас обовязково, вони окреслені, Ви можете відстояти свої границі? Ви ж не зобовязані робити ВСЕ. Навчіться залишати роботу на роботі, і знайти баланс між роботою і відпочинком. І яку віддачу Ви б хотіли отримувати від своєї праці за те що вкладаєте?

Доброго дня, якось незрозуміла історія і за путана... Можливо варто в відносинах прояснити що кому повинен чи не повинен... І що Ви хочете отримати від цих відносин, а що віддати?

Привіт, як звати Ваших собак?

Доброго дня) А як у Вашій сім'ї прийнято любити, як це показують? В чому Ви краща? Яка є, чого хочете? Що створює безпеку і якими ресурсами володієте?
Такою як всі бути легше, відповідальності менше, зусиль не треба прикладати, так як і героям аніме, все давно прописав сценарист... А виділишся хоча б шрамом, зацькують, небезпечно...

Проаналізуйте свої стосунки з батьком, можливо саме його оцінки Ви боїтеся, як би це не заперечували, і з ним важко витримувати діалог...

Добрий день, а як зазвичай ви вирішуєте конфлікти і для чого Вам з кимось конфліктувати? Як Ви себе оцінюєте?

Доброго дня, поговоріть про це з сином, які в нього відчуття, емоції це викликає. Можливо причина не тільки "психологічна"? Проговоріть, коли торкатися себе допустимо, чому на людях не можна.

Ви реагуєте і чините так як вмієте, і нічого винити себе за це. В певних ситуаціях Ви можете злитись і можете бути поганою подругою, дочкою. Завжди можна проаналізувати що розізлило і чи це було виправдано, як можна зробити по-іншому, і чому це Вас вчить.
Зверніться до психолога чи психотерапевта.

Доброго дня, кажете навчаєтесь, а ким будете?) Розвід по-поганому - це історія ваших батьків, не Ваша, хоча й були частиною цього(( Відносини з батьком бувають різні, у Вас такі, то погано, то помирились, і справді це дає свій відбиток на стосунках з іншими, але це не привід жити в цій матриці... Ви ж вже усвідомлюєте звідки все родом так, що в силі все змінити, залишилось тільки зрозуміти як і знайти для цього ресурси. А на рахунок ОКР, зверніться все ж до спеціаліста.

Співчуваю Вам(( Прислухайтесь, будьте уважні до себе. Правильних, потрібних, відповідних почуттів та емоцій не буває. А з мамою варто просто бути поруч...

Ви можете злитись на таку мамину поведінку і маєте це по-своєму відреаговувати, проговорювати. Сумно і виникає безсилля, коли мама цього не чує і не розуміє(( Можливо є людина, яка могла б вислухати і підтримати, допомогти?

доброго дня, як можете описати свої відносини з батьками? Чи є почуття вини і як Ви його відреаговуєте? Що для Вас ці порізи, самопокарання чи можливість заявити про себе (зробити так щоб Вас помітили, побачили) ...?

Дружіть з тими з ким хочеться дружити, заслуговувати дружбу - не вдячне заняття (навіть якщо це конче потрібно для батьків), а перш за все найкращий друг для себе це Ви). А в стосунках з іншими бувають і злість, і розчарування, а ще задоволення ;). Про мій досвід, пам'ятаю як у психотерапевта, давним давно, похвалилась що маю 3х подруг, він сказав, що я багата)) Зараз, і з друзями спілкуємось дуууууже рідко, робота, дім, сім'я ... з'являється почуття вини(( ну що ж, але така реальність.
Про відкритість, можливо спершу придивитись до людини, прислухатись до себе, які почуття виникають??...
а до психолога зверніться, можливо навіть робота в групі, де є те безпечне середовище для спілкування і довіри, безпеки.

Доброго дня, багато болі і страху у Вашій розповіді, багато тривоги, що знову покине(( 10 років - це молодший підлітковий вік, вік протесту, вік потреби в свободі приймати рішення, робити вибір самостійно, а ще хороший час навчитись все це робити не в шкоду собі та без страху, навчитись бути дорослим. І зараз важливо підтримати дружні, ДОВІРЛИВІ стосунки, підтримувати і давати простір для експериментів.