Психологиня Марія Романівна Клименко Львів

Добрий день.
Очевидне, мабуть, питання: чому Ви не проконсультуєтесь з окулістом? Що спонукає Вас писати тут, але не записатись на прийом до лікаря?
Дізнаєтесь чітко про свій стан у спеціаліста. Боїтесь цього? Вас не відпускає думка про втрату зору. Ви і боїтесь цього і, ніби, провокуєте це. Ваша зацикленість з часом без звернення до спеціалістів може перетворитись у нав"язливий стан, чи іпохондрію (якщо фізіологічно у Вас немає сильних змін зору).
Якщо Ви змогли написати про це тут, то вірю, що зможете записатись і до лікарі, чи, за потребою, психолога.
Щасливо!

Добрий день.
Якщо Ви наважились на 2 освіту - означає, що нова професія Вас дуже притягує. І це не зовсім виглядає як каприз, якщо Ви цю освіту завершили і далі думаєте про самореалізацію в цій сфері. Яка професія/ заняття Вам зараз цікаві? У Вас є дуже потужна соціальна установка, що до 30 років все має бути вирішеним, робота стабільною та на все життя.
Можливо у Вас професійне вигорання у сфері адвокатури, а можливо Ви знайшли для себе щось більш цікаве а житті, але боїтесь ризикнути.
В будь-якому випадку було б добре проконсультуватись у психолога у питаннях самореалізації, щоб попрацювати над обмежуючими Вас негативними установками, або над професійним вигоранням.

Добрий день.
Якщо Ви залишитесь у цих стосунках - яку перспективу бачите? Так, Ваш чоловік близька для Вас людина, але перебуваючи у відносинах, де хтось несамовито п"є - губить і Ваше життя, психологічне здоров"я, Ви стаєте співзалежною. Чи говорили Ви з чоловіком про перспективу лікування? І Ви не просто маєте про це "поговорити", але поставити таку ВИМОГУ: звернення до психіатра і початок лікування залежності. Це, якщо ще вагаєтесь, чи розлучатись. Іншим чином ці ситуації будуть тільки повторюватись. І з часом Вам все складніше буде вирватись з цього кола.

Добрий день.
Ви описуєте серйозну депресивну симптоматику. Депресія лікується: психотерапія + медикаменти. Надіюсь, що те, що Вас спонукало написати тут допоможе Вам все таки проконсультуватись у психіатра та почати відвідувати психотерапевта.

Добрий день.
Мені дуже шкода, що Ви маєте таке переживати. Втрата матері - надзвичайно болісна подія. Для Вас, ще молодої дівчини, є необхідною підтримка когось із дорослих. Що з Вашим батьком зараз? Чи є хтось ще на кого можна було б покластись серед Вашого оточення?

Добрий день.
Чи властивою є для Вас загалом підвищена тривожність в різних життєвих ситуаціях?
Тривога може бути нормальною реакцією людини на зміну життєвих обставин. Ви починаєте свій професійний шлях. Це може викликати певні тривожні думки. Майбутнє для Вас поки не визначене, а помилки можуть виникати у спробах реалізувати себе однозначно. Чим плануєте займатися?

Добрий день.
Це перший негативний досвід стосунку з Вашим зятем? Які асоціації він у Вас викликає?

Добрий день.
У нормальному стосунку повинен бути обмін почуттями, повага, цінування. Якщо Ви йому рідна, чому він робить Вам стабільно боляче? Чи цінуєте Ви себе, якщо перебуваєте у стосунку з людиною, яка постійно завдає Вам страждання? Який розвиток подій бачите? Очікуєте, що в певний момент Ваш партнер різко зміниться?
Я б рекомендувала Вам попрацювати з психологом, щоб перш за все підняти власну самооцінку, зрозуміти свої мотиви в стосунках.

Доброго дня.
Як це "вигорання швидко пройшло" (початок Вашої розповіді)? Як Вам вдалось з ним справитись? У Ваших словах відчувається дуже сильна емоційна нестабільність.
Було б добре, якби Ви проконсультувались із психіатром, або психотерапевтом, який має медичну освіту.
Такі спалахи агресії та зміна поведінки, суїцидальні тенденції можуть говорити про розлад особистості.
Разом з тим, що Вам є необхідною тривала психотерапія, можливо спеціаліст доповнить це і медикаментозним лікуванням.

Добрий день.
Коли людина грузне у негативних подіях і переживаннях - це може привести до апатії та навіть депресії. Чи є у Вас близькі люди, з ким можна було б говорити про свої переживання та проблеми? Погоджуюсь з колегами, що варто звернутись до спеціаліста, зокрема шкільного психолога. Він зможе надати Вам кваліфіковану підтримку.

Добрий день.
А як Ви можете охарактеризувати цей "комок" емоційно?
Було б добре, якби хоча б для себе Ви це спробували прояснити. Для початку. Це почуття тривоги, що можете не подобатись оточуючим? Чи провина, що розчаровуєте їх? Чи сором, що усвідомлюєте власну невмілість, неадекватності в якійсь ситуації?
Є відчуття, що Ви не розумієте ким Ви є, що Ваша самооцінка нестабільна і вона коливається від думки оточуючих.

Добрий день.
А як у Вас справи з реальними оточуючими Вас людьми? Можливо є потреба занурюватись (навіть втікати) у світ серіалів і переживати до їхніх героїв почуття, які Ви могли б почувати до близьких у дійсності, оскільки існує проблема в комунікації ?

Доброго дня.
Дуже цінно, що Ви зробили крок назустріч першою - Ви заявили про свої почуття.
Дайте йому час, аби прийняти рішення, визначитись, а можливо побороти своє хвилювання.
Продовжуйте жити своїм життям.
Щасливо!

Добрий день
Вдячність та прив'язаність це трохи різні речі. Можна бути вдячним людині, проте не прив'язаним. Прив'язаність передбачає дуже тісний емоційний контакт з особою. Ви не зобов'язані бути прив'язаними до усіх оточуючих Вас людей. Які у Вас відносини з матір'ю? Бо, наче, стосунок з нею Ви чомусь не описали.
У якій формі Ви могли б подякувати, до прикладу, Вашому вчителю ?

Добрий день.
Дуже дивно і несправедливо придушувати у собі радість та сміх коли вони є доцільними. Гумор - ознака психічного здоров'я людини.
Ви могли б пояснити близьким свою радість? Спробувати розділити її з ними?
Або принаймні обговорити чому їх так це дратує? не фантазувати собі на основі поглядів, а почути їхню версію.