Психологиня Ольга Владимировна Паничева м Ірпінь

Добрий день. Можу точно сказати, щоб у сім'ї був лад треба жити із чоловіком. Тобто на відстані стосунки зазвичай вже не такі близькі, і як показує досвід, руйнуються. але не завжди. Це залежить від вміння спілкуватися на відстні. Задумайтесь взагалі над збереженням сім'ї. Наскільки стосунки близькі у вас зараз? Чи можете ви із чоловіком поміркувати удвох, як бути в нинішній ситуації? Від саме Вашої налаштованості для життя за кордоном залежить також і настрій сина, діти дуже відчувають сумніви батьків, невпевненість. Звісно, що обставини, в яких ви опинились не надають впевненості. А ще поміркуйте чого Ви самі хочете, всі плюси і мінуси саме вашого особистого вибору. Я б рекомендувала звернутися до психолога онлайн і розібратися із собою, із рішеннями і вашим сьогодняшнім станом.

А в інших питаннях, окрім лайків фото у вас із партнером є недоговорювання чи замовчування? Якщо є то це свідчить, що вам не вистачає довіри та близькості у стосунках. Чи є такий паттерн поведінки комфортним для вас обох. Я припускаю, що якщо б довіра була, то партнер принаймі відповів на ваше запитання та обозначив чого йому не вистачає припустимо в інтимній сфері ...

Тогда запрос на работу с уверенностью в себе, самоценностью. Маму Вы не переделаете, а с собой поработать возможно.

Можно ли диктовать человеку как относиться к чему-то или к кому-то, если он уверен в себе, своих действиях и выборах? От этой неуверенности и раздражение, которое может быть и вторичной эмоцией...Возможно я ошибаюсь, но очень мало извество о ваших обстоятельствах и жизни.

Давайте посмотрим на Вашу маму с точки зрения принятия. У Вас сложилось убеждение, что мама должна быть понимающей, принимающей, показывать свою любовь. Но у нее была своя жизнь и свой опыт проживания отношений. И может она Вам дать только то, что сама имеет. Как складывалась ее личная жизнь, была ли она счастлива в отношениях? Много ли Вы знаете о ней? Скорее всего она хочет вас уберечь или защитить как любая мама. Но по-другому не может. Если мама критикует-это значит она жива, она есть в твоей жизни. Я бы рекомендовала проработать ваши отношения в личной консультации с психологом.

Добрый день. Я очень понимаю, что в 33 года хочется жить своей жизнью без оглядки, а что скажет мама. Это естественное желание. Поскольку маму Вы не измените, то можно изменить либо свое отношение к ее словам, либо обстоятельства, т.е.жить отдельно и строить свою личную жизнь. Пока Вы не решите вопрос с личным пространством будете прибывать в токсичной среде.

Анна, добрый день. Вы с самого начала сделали ошибку, когда без всяких обязательств один перед другим начали жить вместе. В отношениях необходимы правила поведения, а что я приемлю в отношениях, а что меня не устраивает, а как мы будем строить бюджет, какие обязанности на себя берем в отношениях и т.д. Вы оба должны понимать, на что я могу опираться в отношениях, потому что на себя вы и так опираетесь, но в отношениях каждый берет обязательства за двоих. И можете ли иметь поддержку близкого человека. Вы спонтанно начали жить вместе и каждый из вас полагался на свой опыт, возможно тот который вы видели в родительской семье, но это не значит что вы видите ситуацию идентично. К сожалению нас не учат в школе, как строить отношения и про ответственность в семейных отношениях. Вы как раз столкнулись с тем, что по-разному смотрите на совместную жизнь. Так может пора договориться как жить дальше и если что то не устраивает оговорить, и принять, или не принять другого.

Кристина, добрый день. Вас с самого детства поставили не на ту роль, которая у вас должна быть, выполняли роль родителя для своих собственных родителей. И привыкли к этому, вернее, Вас заставили к этому привыкнуть. На самом деле, Вы ничего не должны своим родителям. Да, когда близкому необходима помощь, вы можете помочь, но только в той мере в которой можете, и физически, и психологически. У Вас своя жизнь, свои заботы и потребности. Поэтому рекомендую составить список, что я могу и хочу давать родителям, т.е. позвонить к примеру 1 раз в неделю и узнать как здоровье, привезти лекарства необходимые, если не в состоянии самим купить, принести продукты. Или еще какие-то обязанности которые вы можете возложить на себя, поддерживая близких людей. Не поддавайтесь на манипуляции, Вы достаточно этого пережили с самого детства. Если возникнут затруднения в формировании отношений с родителями, то бишь отношений, когда вы сепарированы от них и берете ответственность не за их жизнь, а исключительно за свою, то обращайтесь к психологу за поддержкой в личных консультациях. Успехов. И еще очень важно отделиться от них чисто физически, т.е. жить отдельно и начинать строить в 34 года свою собственную жизнь.

Відредаговано автором 01-03-2025 12:37:15

це буде Ваш безпосередній досвід, що потрібно пережити. Успіхів...

Відредаговано автором 10-11-2024 13:52:47

Іра, відношення з психотерапевткою демонструє паттерн Ваших відносин з оточуючими. Те, що вам не подобається, що Вас не розуміють, але Ви самі не говорите, як і що Ви хочете, не схильні проявляти себе. Мабуть те саме і у житті. Хоча я можу і помилятись. Для розуміння треба спілкуватися із Вами деякий час. Стосовно напрямків психотерапії, їх багато, тому почитайте і інтуітивно виберіть більш для Вас цікавий.

За безпеку себе, а тим паче дитини відповідаєте саме Ви. І це повинно бути в пріорітеті в наш скаладний час, а не побажання дитини, чи Ваші побажання. Якщо ви знаходитесь в відносній безпеці, то можете приймати рішення виходячи з можливостей. А ще поміркуйте наскільки для вас як для сім'ї, тобто Ви ,чоловік та дитина буде краще жити окремо чи все ж таки разом, і наскільки сім'я для Вас в пріорітеті.

Добрий день. А навіщо Вам така подруга, якій Ви не можете довіряти? Друзі це ти люди яким можна довіряти в будь-якій ситуації, що радіють за Вас, та допомагають коли складно. Вписується ця людина в такі якості. Гадаю, що ні. А ще тут про довіру до хлопця, задайте собі питання коли починаєте ревнувати, а довіряю я хлопцеві чи ні. Якщо довіряєте, то навіщо відслідковувати його контакти, з ким він спілкується? Чи то Ваша невпевненність в собі? Якщо самій складно розібратися, звертайтеся за консультацією, де ви із психологом зможете докладно та більш точно розібратися в ситуації

Подумайте, что для Вас флирт, а что дружеское общение. Чем эти два понятия именно для Вас отличаются. Если есть необходимость во флирте, подумайте, чего Вам не достает в отношениях с партнером и откровенно об этом поговорите. Если Вы перестанете общаться на работе, по-дружески, Вы в конечном итоге из-за своего чувства вины останетесь в одиночестве. В коллективе это не приветствуется , да и Вам будет неинтересно, ведь кроме работы есть еще дружеские отношения, которые в том числе помогают и в работе. Не загоняйте себя в чувство вины, а подумайте что за чувства к противоположному полу у Вас на работе и вообще в неформальном общении.

Скажіть собі відверто, чи надихають Вас стосунки, в яких Ви були довгий час. Чи то просто звичка до обставин, де не треба прикладати зусиль, ніби пливете по течії, хоча не дуже приємній і чистій. І Ви б здалися знову обставинам? Саме життя каже, залиш все токсичне позаду, візьми відповідальність за своє життя і життя дитини, доречі. Бо дитина теж відчуває, коли щось не так у батьків, і майже завжди звинувачує себе в цих обставинах. Перешагніть через страхи і рухайтесь, розвивайтеся, заповните неминучу порожнечу при розлученні. Розберіться, а чого я хочу у житті, що мене надихає, як я хочу жити, які відносини я хочу і заслуговую врешті решт. Якщо складно-звертайтеся до спеціаліста, підтримка психолога не завадить.

Добрий день. Вам чоловік каже-ми розстаємося, каже, що не хоче жити з Вами. Навіщо його повертати, коли людина для себе визначилася.? Але Вам для прояснення ситуації все ж таки треба розуміти, що є причиною. Для закриття гештальту, всі крапки розставити. Хоча у Вас із чоловіком вже були складні ситуації і Ви мабуть здогадуєтесь в чому причина такого його рішення...