У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Страх дивитися в очі людям.

У Психолога » Поради психолога онлайн (безкоштовно) » Комплекси » Страх дивитися в очі людям.
Вітаю , психологічна спільното !!!
Написати це питання мене сподвигнула доволі банальна ситуація( просто похід в магазин) , але як я на неї реагую є моєю хронічною проблемою.
Як вже сказано в темі - я боюсь дивитися людям в очі. Коли бачу когось відносно знайомого який наближається в мою сторону , всередині мене починаються дикі танці. Подумавши над цим , дійшла до висновку , що це ніщо інше як прояв абсолютно непотрібного сорому, стидливості. Очі починають бігати туди сюди, головою то вправо то вліво або взагалі в землю дивлюсь.(зачасту мене рятує дзвінок комусь, типу йду така і нікого не бачу , зайнята )
Виходить , що замість того щоб пройти мимо або спокійно привітатися , я починаю привертати до себе увагу тим соромом. Наче посилаю сигнал : "Ну подивіться , хіба я настільки погана ?"
То якась підсвідома впевненість , що та людина за щось подумки мене принижує або погано подумала + бажання довести що це не так.
Це ж просто нонсенс, я прекрасно розумію ,ми не вміємо читати думки ,але моя психіка видає кульбіти. Звідки береться ця упередженість та відчуття сорому?
Для справки , я трошки відлюдькувата і все вище написан має пряме відношення до цього . Важко фізично винести контакт . Тому ховаюся.
Підкажіть , що у цій ситуації мені варто було б усвідомити ? Чи варто тут шукати коріння в дитячих травмах, адже я вже можу окреслити свою проблему.
Питання від: ; Вік: 23

подобається: 1 з 1

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.


психолог онлайн
Доброго дня, Наталіє.

Розкажіть, будь ласка, коли у Вас вперше проявився страх дивитися людям в очі? Якою Ви були в дитинстві, які у Вас відносини з батьками?

Що Ви думаєте та відчуваєте, коли дивитесь у вічі людині? Чи є у Вашому оточенні люди, на яких Ви можете спокійно дивитися?

👍 радити психолога:


психолог онлайн
1
Наталия Павловна Венглинская
Добрий день. Зазвичай люди, які бояться дивитися в очі пережили щось важке в своєму досвіді. Ви пишите про сором, але в заголовку вашої історії мова і про страх.
цитата:

Звідки береться ця упередженість та відчуття сорому?

Зазвичай із гіркого досвіду відносин із найближчими людьми.

👍 радити психолога:

01-08-2022 20:42:41Доповнення від автора
Добрий вечір. В дитинстві я була доволі відкритою дитиною , завжди здоровалася з людьми , не було відчуття своєї неправильності . А ще була і є впертою, що для мами однозначно негативна риса . Їй не приходить в голову , що не все має бути як вона каже.
Все змінилося , звісно ж , коли я пішла в школу. Новий колектив , нова екосистема. Звичайні дитячі конфлікти, бувало билася. Але пам'ятаю чітко, як у класі 4 -му чи 5 -му посварилась з однокласницями , то була така собі компанія "крутих дівчат" , троє на одного , одна дуже сильно вдарила мене в ногу , за цим спостерігало декілька людей , ніхто не заступився, ба більше , в клас зайшла вчителька , почався урок , я стояла біля дошки і плакала , а вона навіть не спитала мене чи все ок. так поступово в мені розвинулася установка , що зі мною щось не так і підтвердження їй я знаходила скрізь . Вдома ж , все було не гладко ,мягко кажучи . Мама весь час вкладала установку , що я не хочу вчитися, позіхаю над тою математикою,лінива, а батько казав що менше хліба їсти треба ( почалися комплекси щодо зовнішньості). Я ніде не почувала себе безпечно. це якщо коротко, дуже коротко.
І це дуже втомлювало , бо весь час всі сили йшли на підозри , хто ж знов мене зачепить.
Зараз , коли вже багато чого зрозуміла і переросла , залишилися старі погані звички і перестороги. І буває , що я моментально перетворююся на маленьку 10 -річну дівчинку яка щиро вірить у свою жахливість. Два роки назад , вийшла прогулятися до річки яка поблизу дому , і там перестріла своїх однокласників , отримала дозу " прекрасних спогадів" . звісно, не всі однокли були такими.
На даний момен в мене є хороші друзі та знайомі , яким спокійно дивлюсь в очі .



Виберіть психолога для консультування з приводу комплексів меншовартості, рятівника, відмінниці, самозванця тощо


психолог онлайн
3
Мария Валериевна Радченко
Наталия Павловна Венглинская
Ольга Владимировна Головченко
Наталіє, вітаю! Спробуйте почати відслідковувати свої думки щодо того, що буде, якщо ви все ж таки будете дивитися іншим в очі, та спробувати оспорити їх. Чи дійсно кожна людина буде думати, щось погане, чи обов'язково це так? Навіть якщо хтось так подумає, чи дійсно це непереносимо для вас? Спробуйте у форматі експерименту дивитися людям в очі. Оцініть як це пройшло та чи дійсно це було так жахливо, як ви уявляли?

Якщо ви розумієте, що ваші проблеми у комунікації з іншими не обмежуються проблемою зорового контакту, то ви можете пошукати літературу самодопомоги та інформацію про соціальну тривогу, можливо ви зможете знайти для себе корисні ідеї. Наприклад, у книзі "Свобода від тривоги" Роберта Ліхі є глава присвячена соціальній тривозі. Якщо самостійно справитися не вийде, але у вас є розуміння, що такі реакції обмежують вашу можливість жити повноцінне життя — ви можете звернутися за допомогою до спеціаліста.

Щодо питання про пошуки коріння проблем у дитинстві — це не обов'язково, проте якщо проблема обширна та складна, розуміння її причин може допомогти із їх вирішенням.

Ответ отредактирован автором 01-08-2022 20:44:32


👍 радити психолога:


психолог онлайн
1
Ольга Владимировна Головченко
Вітаю вас, Наталіє!

Ваша розповідь доволі образна та викликає в мене певні запитання.
Давайте спробуємо по них трохи пройтися:

1.
цитата:

я боюсь дивитися людям в очі

Вже одна з перших фраз таким чином сформульована, що аж кортить довідатися: Що саме ви боїтеся там побачити (в людських очах)? Чиї це можуть бути очі? Коли орієнтовно ви могли вперше у житті зустріти такі очі в людини?

2.
цитата:

як я на неї реагую, є моєю хронічною проблемою

. Це
цитата:

прояв абсолютно непотрібного сорому, стидливості

, а саме:
цитата:

Очі починають бігати туди сюди, головою то вправо то вліво або взагалі в землю дивлюсь

Це - яскравий прояв почуття провини, дискомфорту. У чому саме ви почуваєтеся винною? Або, інакше сформулюю: У чому саме вас могли б звинуватити (ці самі очі якоїсь значимої для вас людини, яка могла звинувачувати і, мабуть, карати - тобто, хтось дорослий)?
**В мене є така фантазія, що це не могли бути ваші батьки (значимі дорослі, з якими ви проживали постійно). Швидше за все, хтось, хто мав до вас тимчасовий доступ (вихователь у дитячому садочку; бабуся, з якою ви не проживали разом постійно). Виправте мене, якщо я помиляюся.

І так, це, швидше за все, пов'язане із вашим дитинством: хтось у дитинстві вас міг звинувачувати у чомусь / або ви почувалися винною у якомусь проступку/вчинку.

3.
цитата:

Наче посилаю сигнал : "Ну подивіться , хіба я настільки погана ?"

- ви вже відчуваєте, що ви із кимось подумки розмовляєте? ;-) Хто це, хто ця людина? Перед ким ви виправдовуєтеся? На кого ви бажаєте справити сприятливіше враження? Такі внутрішні розмови - це інтеріоризовані зовнішні діалоги з вашого минулого, з вашого дитинства. Ви були свідком таких розмов.

4.
цитата:

підсвідома впевненість , що та людина за щось подумки мене принижує або погано подумала + бажання довести що це не так.

- це виправдовування перед цією людиною (вас могли звинувачувати несправедливо!!!). І у вашому досвіді не знайшлось когось дорослішого, авторитетного, хто б міг за вас заступитися, захистити!!!

5.
цитата:

Звідки береться ця упередженість та відчуття сорому?

- з життєвого досвіду. Вашого власного минулого.

6.
цитата:

я трошки відлюдькувата і все вище написан має пряме відношення до цього . Важко фізично винести контакт . Тому ховаюся.

- ну, це банальні прояви "інтроверсії", як це описував К.-Г. Юнг. Інтроверт - це тип орієнтації свідомості людини на себе, а не на зовнішній світ. Це не добре і не погано. Це такий стиль, особистісна особливість. Яка може надавати певні переваги людині, яка комфортно почувається із такою структурою психіки.

7.
цитата:

Підкажіть , що у цій ситуації мені варто було б усвідомити? Чи варто тут шукати коріння в дитячих травмах

У цій ситуації варто усвідомити свій стан (що саме ви зараз і робите). Швидше за все, у вас був травматичний досвід років у 5-6. До речі, це могла б бути єдина ситуація у житті, на якій ви зафіксувалися. Цей вік дозволяє вам згадати у деталях, що саме у цій ситуації могло тоді відбутися, та поділитися своїми спогадами із психологом, психотерапевтом для подальшого аналізу. ;-)

Розібрала на атоми ваше повідомлення :-)


психолог онлайн
цитата:

Мама весь час вкладала установку , що я не хочу вчитися, позіхаю над тою математикою,лінива, а батько казав що менше хліба їсти треба ( почалися комплекси щодо зовнішньості). Я ніде не почувала себе безпечно

Мабуть в цих словах/досвіді і є велика частина тієї проблеми, з яким ви звернулися на сайт.
Ви ніде не почували себе безпечно.
За всім цим вашим досвідом дуже багато невиражених почуттів.
Вам краще звернутися в індивідуальну роботу з психологом. Попіклуйтеся про себе.

👍 радити психолога:

01-08-2022 22:30:06Доповнення від автора
дякую вам всім дуже , не очікувала , що так багато людей відгукнеться . Намагатимуся переглянути і переварити ваші рекомендації. книжку роберта ліхі вже скачала)


психолог онлайн
1
Наталия Павловна Венглинская
Доброго вечора, Наталія!
цитата:

у класі 4 -му чи 5 -му посварилась з однокласницями , то була така собі компанія "крутих дівчат" , троє на одного , одна дуже сильно вдарила мене в ногу , за цим спостерігало декілька людей , ніхто не заступився, ба більше , в клас зайшла вчителька , почався урок , я стояла біля дошки і плакала , а вона навіть не спитала мене чи все ок. так поступово в мені розвинулася установка , що зі мною щось не так і підтвердження їй я знаходила скрізь . Вдома ж , все було не гладко ,мягко кажучи . Мама весь час вкладала установку , що я не хочу вчитися, позіхаю над тою математикою,лінива, а батько казав що менше хліба їсти треба ( почалися комплекси щодо зовнішньості). Я ніде не почувала себе безпечно.

Це і є тими психотравмуючими ситуаціями, які ввімкнули у Вас захистний механізм у вигляді уникання дивитися людям в очі.
Як вимкнути? Звернутися на психотерапію до психолога, відтворити та перепрожити ті хворобливі ситуації з дитинства - але за іншим, новим сценарієм. А також вистроїти свідоме ставлення до позицій батька і мами в той час, яке буде підкріплювати саме Вас і давати внутрішній ресурс та впевненість у власній правоті.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
Наталіє, я дозволю собі ризикнути і написати про своі відчуття після того, як я прочитала ваше запитання. Я відчула дисонанс між тим про що ви пишете і тим, як ви це пишете.
Прошу сприймати це не як оцінку, як я емоційний відгук)
Отже, стиль написання мене дуже вразив. Я відчула чіткість, силу, впевненість, переплетену почуттям гумору. Ось цю фразу : «Коли бачу когось відносно знайомого який наближається в мою сторону , всередині мене починаються дикі танці.» - я для себе прочитала, що всередині вас велика дика сила, але ви іі стримуєте маскою сором’язливості. І це в мене викликало дуже великий інтерес, як це так у вас всередині влаштовано. Продовжуйте працювати над своїм питанням) І бажаю вам приємних відкриттів)

👍 радити психолога:

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися

Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачі

Щоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.


Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Схожі онлайн консультації

04-06-2022 Булінг
Психологічний аналіз творів
Фестиваль Ріфкіна
фільмФестиваль Ріфкіна теми: сенс життя отношения одиночество
Нехай щастить, Лео Ґранде
фільмНехай щастить, Лео Ґранде теми: сексуальність внутрішній конфлікт прийняття себе

Рекомендуємо

Что такое социофобия? Что такое социофобия?

Страх общения осуждения и другие признаки социофобии, а также как отличить нервозность и ситуативную тревогу от социальной фобии. Тест на социофобию.

Комплекс «плохой матери» Комплекс «плохой матери»

Что сделать для того, чтобы мой ребенок соответствовал каким-то там «правильным» параметрам? Я погрязла в комплексе «плохой матери»: это вечное недовольство собой, вытягивания из себя последних ресурсов для создания гениального ребенка...

Дети своих родителей или следствия губительных посланий Дети своих родителей или следствия губительных посланий

Ребёнок получает и наследует ценности, ориентиры, установки, привычки от собственных родителей. Но самое главное он начинает определять себя из тех обратных связей и посланий, которыми окутывают его мать и отец.

Перфекционизм Перфекционизм

Желание сделать всё не просто хорошо, а идеально. Явление, щедро поддерживаемое в современном обществе. Перфекционизм зарождается еще в детстве, когда к ребенку выставляются непомерные требования (ходить только спокойным шагом, получать только высш

qr