Чоловік на війні
Ви можете звернутися до психолога безкоштовно з приводу війни.
Виталия Юрьевна Мельник (Харків) 07-02-2023 22:41:52 |
2
Владимир Анатольевич Тарасенко Добрий день. Ваш чоловік зробив і робить кожен день героїчний вибір. Він бореться за нашу країну з ворогом. Велика шана і вдячність. цитата:
Як підтримати його і самій бути адекватною? Ваша задача себе зараз підтримувати, бо цитата:
Нерви просто на межі. цитата:
На роботу не хочу ходити, не хочу щоб мене про щось запитували і казали : «Все буде добре». Не впевнена, що можна підібрати правильні слова підтримки, бо хто зрозуміє цей біль? Але пропоную вам залишатися серед людей і знайти місце для своїх переживань і емоцій. Бережіть себе. У вас є ви, чоловік герой і син 14 років. |
07-02-2023 23:07:48Доповнення від автора |
Дякую! Він не просить підтримки, навпаки ще мене заспокоює! Розумію все! Він робить так як вміє, інакше він би не зміг: ухилятись та ховатись. Я постійно молюсь, дуже важко! Думала піти плести сітки, але не хочу там плакати а я буду! Донька занурилась у навчання, важко всім! |
07-02-2023 23:09:22Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 333955 для Виталия Юрьевна Мельник Дякую! Він не просить підтримки, навпаки ще мене заспокоює! Розумію все! Він робить так як вміє, інакше він би не зміг: ухилятись та ховатись. Я постійно молюсь, дуже важко! Думала піти плести сітки, але не хочу там плакати а я буду! Донька занурилась у навчання, важко всім! |
Виберіть психолога для консультування з приводу травм війни, військовий психолог
Виталия Юрьевна Мельник (Харків) 07-02-2023 23:32:08 |
цитата:
але не хочу там плакати а я буду! Ви знаєте скільки у нас не виплакано? Я реву періодично, і знаю, що ще там ревіть і ревіть... Бережіть себе. Донці привіт. Чоловіку дяка |
Татьяна Штапова (Київ) 07-02-2023 23:43:53 |
1
цитата:
Знов відчуття страху та безпорадності, важко дихати! Протягом року немає спокою, поланів, життя на паузі з березня 2022 року((( |
Светлана Владимировна Киселевская (Дніпро) 08-02-2023 03:03:41 |
цитата:
Нерви просто на межі... мені страшно Если позволяют финансы, оптимальный вариант - это индивидуальная психотерапия. Бесплатную помощь психологов можно получить в Центрах социальной поддержки семей, детей и молодежи. Если совсем плохо - имеет смысл обратиться к врачу за медикаментозной поддержкой. Вам надо беречь себя, так как Вы нужны своей дочери и мужу. |
Елена Владимировна Мороз (Київ) 08-02-2023 12:44:39 |
Добрий день! Зразу скажу, що ті почуття і стани, які ви переживаєте протягом останніх 10 місяців - це нормально. Так, ви дійсно відчуваєте страх, жах, відчуття безпорадності, важко дихати, відсутність планів, спокою і нерви на межі. Так, вам дуже, дуже, дуже страшно за чоловіка і ви боїтесь за його життя. В такій ситуації нормально відчувати і злість на чоловіка, бо він 8 березня 2022 року пішов у ТРО не обговоривши з вами цей крок. Злість на чоловіків, які в місті спокійно собі живуть. Злість на чоловіків ВПО, яких у вашому регіоні дуже багато. Усі ваші почуття, переживання, стани - нормальні у вашій ситуації. Так, ви зараз це так переживаєте, і вам здається, що може трапитись шось погане у майбутньому. Але, дяка Богу, ми не знаємо свого майбутнього, і можливо попереду нас щось чекає добре.
Дивіться. Чоловіки, що добровільно пішли у ВСУ і ТРО - їх об‘єднує мотив щось міняти, вони проактивні. Їх чоловіча риса - захищати, оберігати і впливати на процес. Ваш чоловік входить у «ідейний чоловічий клуб», належить до чоловічого братства і пішов займатися чоловічою справою. І ви самі пишите, що «він не просить підтримки, навпаки ще мене заспокоює». І саме такого чоловіка ви колись обрали для сімейного життя. Тобто йому від вас буде хорошою підтримкою ваша віра в нього і в правильність того шляху, який він обрав. Щодо вас самої. Я би рекомендувала вам для початку плакати і злитися, щоб трохи «скинути пару». А далі зайнятись своїм життям, пошуком тих ресурсів, які будуть надавати вам сил і наснаги чекати повернення чоловіка додому. Що це може бути? Фізіологічні ресурси тіла - фізичні вправи, йога, дихальні вправи, психотерапія. Тіло має розслаблятись, спати і їсти. Це може бути соціальний ресур - робота, спілкування з друзями, з жінками, у яких чоловіки також на війні, тощо. Йдіть до людей, які зможуть вас зрозуміти. Це може бути ресур віри у Бога. Які у вас є власні ресурси? З повагою, Олена Мороз. |
Інна Олегівна Горошко (Київ) 08-02-2023 17:17:35 |
Доброго дня!
Ваш чоловік це наш герой, якому ми безмежно вдячні! Звісно, це не зменшує ваші переживання. Я б Вам порадила, все ж таки, піти, спробувати плести сітки. Я знаю (сама ходжу плести сітки), що там Ви зустрінете таких же жінок, які Вас зрозуміють, підтримають. Якщо буде потреба, разом і поплачете. Там Ви, можливо, зможете дати своєму чоловіку допомогу та підтримку і не лише на словах. Тому, що, допомагаючи іншим військовим, Ви, тим саме, допомагаєте йому. Хто знає, можливо, саме вашу сітку отримає Ваш чоловік. |
Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися
Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачіЩоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.
![]() |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
Рекомендуємо!

Під час війни говорити про баланс, внутрішню рівновагу та гармонію не доводиться.Потужний стрес вибиває кожного з власної орбіти по якій рухалися ще донедавна. Як залишатися здоровими, сильними, як в ментальному, так і фізіологічному рівнях, щоб бути

Вина выжившего многих сейчас парализовала. Те, кто находится в безоспасности, те кто имеет какой-то уровень комфорта столкнулись с очень тяжёлыми переживаниями, которые мешают жить и быть эффективным здесь и сейчас.

Аналіз причин підтримки агресії з точки зору психології та соціології. Боягузтво, страх. Одна з реакцій на агресію це - приєднання до агресора. Вплив пропаганди. Байдужість. Заперечення або втеча від реальності. Патріотизм. Є здорові прояви патріотизму

З плином часу все більше накопичується і відчувається напруга і у тих людей, які були вимушені виїхати з України і в тих, що їх зустрічають, приймають, допомагають, рідні чи чужі б вони не були. Мене всі бісять, вони продовжують жити звичним життям,

Сейчас реальность такова, что наша задача не исключить сильный стресс в жизни (во время войны - это невозможно), а научиться жить под воздействием стрессоров , замечая при этом пользу для себя и некоторые возможности, которые могут появляться в измен

«Мама, коли закінчиться війна?» - майже не щодня питає мене донечка, «Хочу додому, хочу до тата!» Наші діти - діти війни. Що потрібно знати батькам, аби допомогти своїм дітям в цих складних обставинах. Переживання дітей можуть відображатися ...