Питання від:
Оля
Вік:
29
Грунт під ногами
Доброго дня шановні експерти!
Важко певне щось радити,бо ми всі в одній ситуації але раптом: вже десь місяць в мене стан напруги, страху і тривожності. Мені дуже подобалась моя робота але зараз вперше за 2 роки не хочу туди йти - будь яка критика викликає роздратування і я не впевнена в своїй компанії (в плані,що вона не зможе мене захистити або допомгти в разі погіршення ситуації в країні). Напружує те,що керівництво наче теж стривожене. Раніше я вже шукала нову роботу але зараз страшно залишитись ні з чим. Бачу,що пропозиції на ринку є але не можу наважитись.
В загальному такий стан,бо відчуття,що немає грунту під ногами,якогось плану Б і в роботі,і в житті. Типу,що не можу ні на кого покластись крім себе і тільки я мала б щось змінити. Проте роботу міняти страшно,їхати закордон теж. Останнє - мала декілька вріантів і вони наче вилами по воді писані. Від цього ще більше зла на тих,хто обіцяв допомогу і на тих,хто мене оточує. Бо наприклад на початку війни мені самій потрібно було вирішувати за себе,чоловіка та інших куди їхати та що робити. Може вони більш спокійні і я мала б розраховувати сама на себе,бо по житті доволі самодостатня але саме зараз хочеться,щоб хтось подбав про мене.
В чому запитання: мені бракує сили волі чи впевненості змінити роботу,зібрати речі та кудись поїхати,хоча б відпочити чи це нормально хотіти на когось покластись?
Важко певне щось радити,бо ми всі в одній ситуації але раптом: вже десь місяць в мене стан напруги, страху і тривожності. Мені дуже подобалась моя робота але зараз вперше за 2 роки не хочу туди йти - будь яка критика викликає роздратування і я не впевнена в своїй компанії (в плані,що вона не зможе мене захистити або допомгти в разі погіршення ситуації в країні). Напружує те,що керівництво наче теж стривожене. Раніше я вже шукала нову роботу але зараз страшно залишитись ні з чим. Бачу,що пропозиції на ринку є але не можу наважитись.
В загальному такий стан,бо відчуття,що немає грунту під ногами,якогось плану Б і в роботі,і в житті. Типу,що не можу ні на кого покластись крім себе і тільки я мала б щось змінити. Проте роботу міняти страшно,їхати закордон теж. Останнє - мала декілька вріантів і вони наче вилами по воді писані. Від цього ще більше зла на тих,хто обіцяв допомогу і на тих,хто мене оточує. Бо наприклад на початку війни мені самій потрібно було вирішувати за себе,чоловіка та інших куди їхати та що робити. Може вони більш спокійні і я мала б розраховувати сама на себе,бо по житті доволі самодостатня але саме зараз хочеться,щоб хтось подбав про мене.
В чому запитання: мені бракує сили волі чи впевненості змінити роботу,зібрати речі та кудись поїхати,хоча б відпочити чи це нормально хотіти на когось покластись?
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
