Проблема з пріоритетами в стосунках

Попрацювати, певне, над усвідомленням власних бажань і потреб, щоб було простіше відокремлювати їх від потреб партнера і приділяти собі стільки часу, скільки необхідно, навіть живучи в гармонійних стосунках. Це краще за все робиться разом з психологом.

І ще, Ви говорили з партнером про те, що Вас не влаштовує? Якщо так, то яка була його реакція? Якщо ні, то що заважає поговорити?

Добрий день.

думаю, що нав'язала собі таку поведінку через дві причини:
1) з дитинства маю наратив {ти мені а я тобі} - тобто все завжди будується на обміні.

Перша причина мені не зовсім ясна. Якшо все будується на обміні, то ваш партнер теж має віддавати вам 90%?

на початку стосунків була невпевнена в собі(може і зараз теж), тому так робила щоб виглядати {вигідною},

Як це виглядати вигідною?

Як з цим бути? Над чим в першу чергу попрацювати?

А як вам хочеться з цим бути? Які ідеї?

Вітаю. В першу чергу потрібно працювати над своєю самооцінкою, яка базується на самоцінності і яка закладається у ранній період у стосунках з батьківськими фігурами. Це якщо коротко)

1) з дитинства маю наратив {ти мені а я тобі} - тобто все завжди будується на обміні.

Досліджувати інтроект- це те, що ви називаєте наративом. Ким, коли і для чого він закладався? Виробити в процесі терапії нову форму взаємодії, щоб відпустити стару.
Згідно другого вашого висновку- все, що нами не усвідомлено працює на автоматі. Ми не можемо керувати процесом, який не приймаємо і не помічаємо. Ви помічаєте вже наслідки, і розумієте, що це притаманні вам дії.

Доброго ранку!

Якщо коротко: я помітила, що часто ставлю в пріоритет бажання та думки партнера, а свої ігнорую.

Це може бути звичкою, яка сформувалась в ранній період Вашого життя, тобто в дитинстві. А зараз, у дорослому віці, власні бажання заявляють, що хочуть бути в пріоритеті.
До речі, в дитинтсві дорослі цікавились Вашими бажаннями, враховували їх? Дослухались до Ваших прохань?

Спочатку я відчуваю радість, що це роблю, але потім - сум через втрачені можливості.

Корисно дослідити, як відбувається оцей перехід від стану радості до суму. Можливо, якісь відчуття в тілі сигналізують? Певні думки і питання приходять. Поділитись можете?..

При цьому, мене ніхто не змушує, в нас нормальні стосунки.

Отже, цей вибір робите Ви самі, з власної волі.

1) з дитинства маю наратив {ти мені а я тобі} - тобто все завжди будується на обміні.

Як на мене, то саме так і будуються здорові стосунки.

2)на початку стосунків була невпевнена в собі(може і зараз теж), тому так робила щоб виглядати {вигідною}, але тепер, коли про це не хвилююсь, це вже ввійшло в звичку.

До цього може додаватись схильність збільшувати цінність партнера порівняно з собою. Є таке?

Як з цим бути? Над чим в першу чергу попрацювати?

Оптимально, дослідити і усвідомити увесь шлях формування Вашої особистості в розрізі набуття самоцінності і моделі стосунків зі значимими людьми. Це буде більше про питання, ЧОМУ так? І паралельно відкрити мотиви, для ЧОГО так ЗАРАЗ? Це все дасть змогу знаходити шляхи і способи задоволення Ваших потреб і бажань адекватним чином.

Відредаговано автором 11-11-2023 10:19:06