Как бороться с ревностью
Тетяна Артеменко психолог Черкаси 16-12-2023 17:26:02 |
Мне ощущается слишком много агрессивного напора с вашей стороны в том, что Вы описываете. И я как бы и не ревность увидела, а нечто другое. Я увидела некое непринятие вами тех способов, которыми ваш партнер проявляет свои чувства, высказывается. И вообще мне здесь видится какое-то тотальное неприятие его как личности со многими его проявлениями. В режиме демо-консультации на сайте Вам не помочь, скажу честно, для этого нужна персональная работа. Не приглашаю Вас в работу, впрочем, могу подсказать, у кого подсмотреть человекоориентированный стиль общения (есть такой в психологии). Ко мне пришла идея, что Вы можете посмотреть ролики Карла Роджерса, как он аккуратно общается с людьми. Можно почитать Ю.Гиппенрейтер. Доступный язык, картинки, яркие примеры. Можно также М.Розенберга глянуть. Там у него есть 10 приемов, как агрессивное поведение перевести в настойчивое, но неагрессивное.
Відредаговано автором 16-12-2023 17:27:19 |
Тетяна Артеменко психолог Черкаси 16-12-2023 18:02:30 |
Вы пишете "он мне сам часто говорит что проявляет свою любовь так как может, а мне от него хочется другого". Вот как раз об этом и речь. Вам нужно развивать ПРИНЯТИЕ инаковости другого человека. Это очень сложная наука. Например, если у психолога этот навык не развит, его не возьмут в психологи. А в семье и в партнерстве, соответственно, если хотя бы у одного из партнеров не развито принятие, то отношения обречены. Рано или поздно такие отношения заканчиваются. Вам предстоит очень много работы над собой проделать. Я даже не знаю, получится ли у Вас. Если захотите, то получится. В любом случае такую работу надо начинать. Также есть такой прием, как контрактирование для пар. С этой темой хорошо работают трансактные аналитики. Я бы посмотрела еще и в эту сторону. Если не собираетесь идти к психологу, поищите в интернете сами материал на эту тему
|
Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 16-12-2023 20:04:50 |
Здравствуйте, Stasy!
цитата:
Как мне побороть ревность?? Следующий шаг - исследование ее корней. В этом процессе можно дойти до желания обладать(!) и страха потерять(!). Согласитесь, есть здесь что-то из опыта детства. Каким, оно, кстати, было у Вас? Что можете припомнить из того периода про любовь родителей, их отношение к Вам?.. цитата:
мои вопросы любит ли он меня,верный ли он мне, выводят его из себя и мы скандалим Задайте себе вопрос, что будет с Вами, если перестанете атаковать МЧ вопросами, любит ли он Вас? И прислушайтесь к своим ощущениям в теле и чувствам. Может, они Вам что-то издавна закомое напомнят?.. цитата:
верный ли он мне цитата:
Когда он в хорошем настроении и мы не скандалим хотя бы несколько дней все замечательно, он и ласковые слова мне говорит, и что я единственная, он меня любит, мы с ним семья. цитата:
Но достаточно уйти ему на работу и не взять трубку когда я звоню у меня начинаются сразу навязчивые мысли что он общается с другой. Реальная помощь Вам может придти от психолога в терапии. Иных эффективных спосбов я не знаю. |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 17-12-2023 14:49:30 |
Доброго дня Stasy!
Те, що Ви описуєте про свої стосунки з хлопцем, а насправді, зі своїм чоловіком, дуже схоже на величезну психо-емоційну залежність від нього. І тому зовсім не дивно, що всі Ваші принижені прохання про любов до себе, у нього викликають роздратування. Як можна поважати людину, яка сама втратила повністю себе та свою гідність? Окрім того, зрозуміла і Ваша ревнивість - ви живете разом чотири!!! роки, але він Вас не вважає дружиною. То як може себе почувати жінка, за яку чоловік не бере на себе відповідальності? Звідки взятися довірі? Думаю, що недоречним зараз буде вже говорити про те, що дівчина, яка згоджується жити з чоловіком, повинна усвідомлювати, що з часом вона все сильніше буде до нього прив'язуватися, тоді як йому вона почне все більше набридати, бо хлопці пропонують пожити разом лише для того, щоб отримати від жінки насолоду, отже, інтим. А. це те, що дуже швидко приїдається. На даний момент, потрібно шукати вихід. Якщо, дійсно, любите його, потрібно стати для нього цікавою. А це можливо лише тоді, коли станете самодостатньою ( не плутати з самостійною). Тобто, Ваше кохання перестане просити милостині від нього, бо не буде залежним. Як на мене, з одного боку, Вам елементарно бракує знань про природу чоловіка та жінки і природу самих стосунків. А з іншого боку, потрібно розібратися, звідки така тенденція до "залипання" на коханій людині... Як до Вас ставилися батьки в дитинстві? Як склалися стосунки між батьками? Відредаговано автором 17-12-2023 14:51:24 |
17-12-2023 15:45:36Доповнення від автора |
Мы уже разъезжались из-за вечных споров, но потом он просил вернуться 🥺 Мои отношения с мамой очень хорошие в последнее время, раньше тоже были конфликты потому что мне не нравились мужчины которых она себе выбирала, с отцом я не общаюсь больше 8 лет, они с мамой развелись когда мне было 13 лет, он выпивал и поднимал на нее руку |
17-12-2023 15:49:12Доповнення від автора |
Окрім того, зрозуміла і Ваша ревнивість - ви живете разом чотири!!! роки, але він Вас не вважає дружиною. То як може себе почувати жінка, за яку чоловік не бере на себе відповідальності? Звідки взятися довірі? --- На эту тему мы говорили с ним и не раз, он говорит что и так нормально, я его жена, но гражданская, мне это не нравится но стараюсь больше эту тему не поднимать. Как он мне говорит у него сейчас другие цели, нужно зарабатывать купить квартиру а потом уже думать за свадьбу. Насколько мне известно его родители всю жизнь прожили не узаконив свои отношения и им нормально. Он говорит мои родители так живут и нормально, зачем тебе тот штамп. Ты мне сейчас мозги выносишь своей ревностью а что будет после свадьбы 🥺🥺 |
17-12-2023 15:56:19Доповнення від автора |
.А це можливо лише тоді, коли станете самодостатньою --- Я сама работаю, у меня есть увлечения, подруги ,я не все свое время посвящаю ему, но просто когда не получаю от него такой отдачи как я даю, меня начинает это обижать и я начинаю сразу ревновать 🤦🏻♀️🥺 |
Павел Леонидович Басанский психолог Київ 17-12-2023 16:47:43 |
цитата:
когда не получаю от него такой отдачи как я даю, меня начинает это обижать и я начинаю сразу ревновать Каждый отдает столько, сколько ХОЧЕТ и МОЖЕТ. Похоже на выкручивание рук, на шантаж. "Отдавай мне столько же, иначе я буду мучить тебя обидами и ревностью" - так получается? цитата:
На эту тему мы говорили с ним и не раз, он говорит что и так нормально, я его жена, но гражданская, мне это не нравится но стараюсь больше эту тему не поднимать. Как он мне говорит у него сейчас другие цели, нужно зарабатывать купить квартиру а потом уже думать за свадьбу. Насколько мне известно его родители всю жизнь прожили не узаконив свои отношения и им нормально. Он говорит мои родители так живут и нормально, зачем тебе тот штамп. А вот как раз ДОВЕРИЯ Вам и не хватает. Интересно, а МЧ Вам доверяет? цитата:
Ты мне сейчас мозги выносишь своей ревностью а что будет после свадьбы Предположу, что и дефицит доверия, и обиды - это результат полученной еще в детстве психологической травмы: цитата:
мне не нравились мужчины которых она себе выбирала, с отцом я не общаюсь больше 8 лет, они с мамой развелись когда мне было 13 лет, он выпивал и поднимал на нее руку |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 17-12-2023 16:56:02 |
1
Те, що Ви працюєте і маєте подруг - прекрасно, але... Ви пишете "просто когда не получаю от него такой отдачи как я даю, меня начинает это обижать и я начинаю сразу ревновать". Насправді, у Ваших ревнощів є ще і більш глибинні причини, коріння яких тягнеться з дитинства. Те, що у Вас зараз гарні стосунки з мамою чудово, та є ще погані стосунки з батьком. А батько - це перший чоловік в житті дівчинки. І якщо там є "прогалини", непропрацьованоі травми, все це автоматично переноситься і на стосунки з чоловіками в дорослому житті. Окрім того, викликає надмірну залежність від коханого. Адже, може іти перенос недоотриманої батьківської любові на любов чоловіка. Тоді стає зрозумілим, чому у Ваше життя притягнувся чоловік з батьківською установкою на громадянський шлюб. Коли, через нестачу любові в дитинстві, у дівчинки з'являється тенденція до бажання привласнити собі близьку людину, їй в пару дають такого, який не збирається офіційно одружуватися, щоб жінка весь час була "в тонусі" і не дозволяла собі повністю залипнути на чоловікові. Як на мене, потрібно спершу пропрацьовувати стосунки з батьком, можливо, навіть, з мамою, а вже потім переходити до стосунків з хлопцем. Просто гарними порадами Ви нічого не зміните. Бо Ваша поведінка потребує глибинної трансформації. Змінитеся Ви, поступово зміниться і він. Це закон гармонії та взаємодії в парі. Відредаговано автором 17-12-2023 18:50:50 |
Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися
Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачіЩоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.
Поради відвідувачів
Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.
![]() |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації