Валентина Михайловна 1 хвилину тому: 
Думки про те що мало чого досягнув і що можу все втратити
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Страхи, тривоги, фобії »
Думки про те що мало чого досягнув і що можу все втратити
Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.
| Ольга Владимировна Головченко психолог Дніпро 10-01-2024 12:08:08 |
Добрый день!
цитата:
В мене є сімʼя, дружина, дитина, відносини хороші все добре, заробляю я достатньо, грошей вистачає з цим також немає проблем, можна сказати повна гармонія та спокій(на скільки це зараз можливо в Україні), але в плані доходів, достатку і розвитку я постійно докоряю собі що всього цього мало, потрібно більше, потрібно успішне, знаходити якісь нові варіанти доходів і розвитку. І в мене це виходить я росту в плані доходів, розвитку і т.д., але мене це не радує, завжди думки що це майже нічого, 
|
| Оксана Юрьевна Селезнева психолог м Кам'янське 10-01-2024 12:40:49 |
1
Вітаю. "постійно докоряю собі" Коли Ви вперше почали " докоряти" собі? Це стосується тільки матеріального забезпечення чи ще чогось ( напр., мало часу проводите з дитиною ( поганий батько) або не допомогаєте дружині( поганий чоловік) та ін.? Людина не почне себе докоряти, якщо не має такої навички. Зазвичай, вона формується ,коли дитину докоряють дорослі( з найкращих міркувань- вони так мотивують), а потім, коли вона виростає, починає докоряти себе сама. І це не залежить від частоти " докорів", а скоріше- від глибини впливу. Тому, дозвольте не погодитись, з цим: "Тобто якщо оглянутися в минуле то 99% спогадів є позитивними" Ці думки виникли, коли Ви одружились чи коли народилась дитина? Гіпервідповідальність за сім'ю? Хто в вашій родині був таким " відповідальним" та "турботливим"? Або це тривога Вашої дружини( або її мами)? А Ви піддалися цьому " навіюванню", бо схильні турбуватися. Тобто, причин Ваших " думок" може бути багато, тому й шляхів позбавлення від них також. Тому, я бачу один вихід- терапія.
|
| 10-01-2024 12:45:26Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 358202 для Ольга Владимировна Думаю це почалося десь в той момент коли я утворив свою сімʼю і народилася дитина, близько 5 років тому, памятаю коли дружина була в декреті, а син маленьким то були по своєму важкі часи і в взаємовідносинах з дружиною і в фінансах.Якби сказати сімʼя моя була середнього достатку, в мене було все необхідне(іграшки, ігрові приставки, компютер), мене в сімейні фінансові питання ніколи не залучали, але думаю грошей було не дуже багато, але ми й не жили від зарплати до зарплати, на все вистачало, але без чогось грандіозного. Якщо порівняти думаю в мене достатку зараз більше. На рахунок требований до мене, їх майже не було, шоб вчився(за оцінки мене ніколи не карали, не кричали), щоб менше сидів в компютері і інколи щось допомагав по дому. Як згадати дитинство, юність, то я б сказав від мене майже нічого не вимагали батьки, могли б і більше вимагати, а так можна сказати я взагалі нічого не робив |
Виберіть психолога для консультування з приводу тривожності, панічних атак, ірраціональних страхів
| 10-01-2024 12:54:53Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 358207 для Оксана Юрьевна На рахунок батьків, я не можу згадати зоб вони мені докоряли, скоріше я це робив вже тоді сам. Наприклад отримавши двійку це для мене був великий стрес, а батьки казали нічого страшного не трапилося з всіма буває.Напевно про гіпервідповідальність за сімʼю ви праві, щось в цьому є. Не можу пригадати хто в моїй сімї був таким, наче ніхто, або я цього не помічав. І на рахунок того що це мені навіяла дружина в певній мірі, а я сам по собі тривожна людина і просто на це піддався, напевно так і є |
| 10-01-2024 12:59:19Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 358207 для Оксана Юрьевна Думаю тільки в матеріальному плані. В іншому в плані тобто час з дитиною або допомога дружині, я вважав що все супер, звісно дружина думає інашке..)), так зараз я думаю що потрібно більше допомагати дружині та бути з дитиною, але якогось негативу(як в матеріальному плані) це в мені не викликає |
| Ірина Миколенко психолог Полтава 10-01-2024 13:42:59 |
Доброго дня!
У вас нет принятия себя... все отсюда... потому и обесцениваете себя... Недовольство собой... сколько б вы не имели вам будет мало... какаято внутренняя жажда... которую вы не как не можете загасить... ( возможно эгоизм с которым надо работать... либо пустота внутри...) Насколько вы знаете себя настоящего?? И насколько вы щедрый человек? И что для вас Счастье вообще? И сколько вам надо денег? И в деньгах ли счастье истинное?
|
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 10-01-2024 14:20:20 |
цитата:
В мене постійно думки що в якиїсь момент я втрачу всі доходи, не зможу забезпечувати сімю, всі знання і досвід який я маю нічого не вартий і не допоможе мені з цього вибратись цитата:
Я не можу зрозуміти звідки це в мене і як це побороти. цитата:
В іншому в плані тобто час з дитиною або допомога дружині, я вважав що все супер, звісно дружина думає інашке..)) Виходить, все наступне: цитата:
завжди думки що це майже нічого, є люди які розвиваються скоріше, які успішніші, тобто сам принижую свої досягнення, багато тривожуся, думаю про те шо і це шо маю можу втратити(хоча шанси цього дуже незначні), сам принижую свої ж досягнення у своїй голові, багато порівнюю себе з іншими. Це все мені дуже заважає, псує настрій, забирає сили.
|
| 10-01-2024 16:42:22Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 358220 для Павел Леонидович Що можу сказати про дружину. Якщо чесно тов неї не простий характер, але в цілому я думаю вона хороша людина не маніпулятор і нічого такого, навіть набагато відкритіша ніж я. Я б не сказав що вона якось прямо мені говорила на ці теми, або якось навіяла це навмисно, скоріше це були якісь її переживання які я в більшості сам прийняв на свій рахунок і так до цього відношуся… да в нас були сварки в яких кожен міг наговорити зайвого, але ми розуміємо що це було ненавмисно і зайве і стараємося не придавати тому значенняТут не думаю що вона хотіла якогось негативного впливу, скоріш за все її слова я зрозумів якось по своєму і маймо що маємо. Тому що я не можу пригадати від неї таких слів як тут описую я. |
| Ганна Мисів 10-01-2024 16:46:28 |
1
Судячи з Ваших відповідей почуття безпеки у Вас пропало з початку створення сімї і народження дитини. Наче весь груз відповідальності тільки на Вас. Чи зможе Ваша дружина Вас "підхопити" в разі Вашого "провалу"? Ви пишете, що в батьківській сімї було все супер. Було б добре подумати/позгадувати хто ще з Вашої сімї так нагрібав відповідальність на себе (не до Вас як до дитини, а саме на себе)
|
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 10-01-2024 17:16:27 |
цитата:
Що можу сказати про дружину. Якщо чесно тов неї не простий характер А якщо конкретніше? В чому він не простий? Як це проявляеться? цитата:
Тут не думаю що вона хотіла якогось негативного впливу, скоріш за все її слова я зрозумів якось по своєму і маймо що маємо. Тому що я не можу пригадати від неї таких слів як тут описую я. цитата:
але в цілому я думаю вона хороша людина не маніпулятор і нічого такого, навіть набагато відкритіша ніж я. Я б не сказав що вона якось прямо мені говорила на ці теми, або якось навіяла це навмисно, скоріше це були якісь її переживання які я в більшості сам прийняв на свій рахунок і так до цього відношуся… да в нас були сварки в яких кожен міг наговорити зайвого, але ми розуміємо що це було ненавмисно і зайве і стараємося не придавати тому значення Тож, є сенс із цим попрацювати психологічно. На психотерапії.
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 10-01-2024 22:17:42 |
Доброго вечора!
Перечитала Ваші доповнення та відповіді колег, тому, щоб не повторюватися, спробую коротко сформулювати свою думку стосовно Вашого стану Перше, стосується підвищеного рівня тривожності та гіперопіки. Діти так влаштовані, що на якісь дрібниці в стосунках батьків та якості їх характеру звертають лише опосередковано. Тобто, лише тоді, коли це якимось чином дитину торкається. Тобто, якщо ставлення батьків до дитини було нормальним, такі деталі як підвищена тривожність когось із батьків може пройти зовні непоміченим, але... відкластися вже в дорослому віці на поведінковому рівні як певна успадкованість... І з цим потрібно розбиратися, працюючи на рівні підсвідомості... Далі, Ви пишете: "Думаю це почалося десь в той момент коли я утворив свою сімʼю і народилася дитина, близько 5 років тому, памятаю коли дружина була в декреті, а син маленьким то були по своєму важкі часи і в взаємовідносинах з дружиною і в фінансах". Для людина з розвинутим почуттям відповідальності та контролю такі речі можуть глибоко "в'їдатися" як певний досвід. Щоб потім, знову ж таки, несвідомо, керувати всім наступним життям як напрацьована поведінкова установка, навіть,якщо в житті все нормально. І нарешті, третє, і як на мене, найголовніше. Якщо людина основною метою життя робить фінансовий добробут, завжди її будуть переслідувати страхи та невпевненість у собі через те, що з втратою досягнутого може зруйнуватися вся звична картина світу... І як наслідок, зруйнувати все життя... Тобто, як на мене, особистісне сприйняття себе у Вас асоціюється з матеріальним добробутом. А це, насправді, дуже небезпечно... Чи не тому Ви при зовнішньому благополуччі знаходитеся в постійному напруженні? Адже, виходить, що втративши рівень матеріального благополуччя, Ви повністю втратите і себе...
|
| Оксана Юрьевна Селезнева психолог м Кам'янське 10-01-2024 22:48:15 |
"на рахунок того що це мені навіяла дружина в певній мірі, а я сам по собі тривожна людина і просто на це піддався, напевно так і є"
Думаю,що не " просто " так піддався, а тому що дружина своїми страхами влучила в Ваші( неусвідомленні). Згодна, що скоріше за все, вона діяла ненавмисно. Але, маємо що маємо. Тому, пропоную Вам уявити що станеться, якщо : "в якиїсь момент я втрачу всі доходи, не зможу забезпечувати сімю, всі знання і досвід який я маю нічого не вартий і не допоможе мені з цього вибратись" та дозволити собі відчути весь цей жах,дійти до кінця та побачити свій страх, тобто те, чого Ви дійсно боїтесь. Бо, на мою думку, під тривогою про можливі матеріальні проблеми й ховається те,чого Ви насправді боїтесь. Тому що, розумом Ви усвідомлюєте: "хоча знаючи себе я розумію що знайду вихід в будь якому разі і в будь якій ситуаці", а почуття говорять про інше.
|
Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися
Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачіЩоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.
Поради відвідувачів
Висловилося: 1
| shurik1shurik1 Чи є у Вас в думках модель "Вас ідеального" чи приклад, на який Ви хотіли би походити? Можливо Ваше невдоволення та занепокоїнність собою мають коріння в ідеальній моделі, деякого Блакитнього Птаха, до якого Ви ніяк не можете дотягнутися?? |
|
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
Рекомендуємо!
Тест на тривожність
Коротенький тест для оцінки рівня тривожності, 7 питань про ваше самопочуття протягом останнього часу.
Что такое тревога. Как с ней справляться
Страх и тревога, в чем различия. Некоторые виды тревоги. Что делать, если тревога не проходит?
Страх. Польза и вред
Страх - это эмоция, которая обычно возникает, когда вы чувствуете угрозу своему личному благополучию. Следовательно, для человека как биологического существа возникновение страха не только целесообразно, но и полезно. Это обычная эмоция,
Як зменшити рівень тривоги і напруження в складний час
На даний час наша країна перебуває в дуже тяжкій ситуації, у стані війні. Всім нам знайомі почуття: страх, безсилля, гнів... Я пропоную техніки, які допоможуть знизити рівень тривоги та напруження і полегшити стан
Коли виникають та в чому причини панічних атак?
Коли виникають ПА? У період змін у вашому житті. Зростання панічних атак можна спостерігати і під час соціальних змін: війни, фінансової кризи, епідемії. У чому причини панічних атак?
Панические атаки: симптомы и методы самопомощи
Панические атаки – частое явление. Паника – это наша способность выживать. Модели «защитного» поведения при ПА. Как справиться с паническим расстройством?
