Відносини з чоловіком
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Відносини з чоловіком
| Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 10-12-2024 04:10:53 |
Ситуація непроста. Ваша сім'я переживає кризу.
На форумі вашу проблему вирішити неможливо. Потрібно поговорити з Вами, прояснити багато моментів ваших стосунків з чоловіком. Ви хочете пожити окремо. Це називається "піти у дистанцію" Але є певні правила, як зробити це правильно і що треба сказати чоловікові. А також потрібно правильно виходити з дистанції. Все це треба обговорити із психологом. 
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 10-12-2024 10:51:14 |
Доброго ранку!
цитата:
З чоловіком живемо вже разом 10 років, останнім часом відносини дуже погіршились, під час однієї з розмов чоловік сказав, що насправді всі ці роки він мене терпить, я зіпсувала йому життя. І я б пішов ще далі в дослідженні реальності ваших стосунків. Поставив би таке питання - якщо чоловіка щось не влаштовувало, чому він протягом 10 років мовчав? Чому не намагався щось змінити? Навіщо накопичував так довго невдоволення? Невже, звик перекладати власну відповідальність на вас, аби не нарікати собі?! Мовляв, я хороша людина, гарний чоловік і люблячий батько, а ти винна в тому, що мене постійно змушуєш і подавляєш. Наразі реальність свідчить про геть інше. Він виявився слабким, ведомим(!) Відповідно, ведучою були ви. цитата:
Він не проявляє ініціативи майже ні в яких питаннях, навіть весілля та народження дитини було моєю ініціативою( нажаль тільки зараз я зрозуміла свою помилку). На щастя, є відповідь. Варто усвідомити, яку модель подружніх взаємин ви РАЗОМ збудували? Чим кожен з вас керувався як на свідомому, так і на підсвідомому рівні, приймаючи ті чи інші рішення, роблячи ті чи інші дії? З вашого допису вже видно чимало викривлених уявлень про стосунки в парі та хибних підходів у вирішенні проблем. Помітно, що взаємини не розвивались, ви не ставали ближче одне одному. А тепер і зовсім постали на межі розриву. цитата:
Як діяти в цій ситуації, думали пожити окремо , але не знаємо як правильно дитині повідомити. Хочу убезпечити вас від недоречних і помилкових сподівань, ніби життя окремо розкриє очі чоловікові на вашу цінність для нього. Це було б наївно. Вважаю, що вам кожному доцільно пройти шлях самоусвідомлення. Розібратись з причинами і передумовами сімейної кризи. До речі, всі ці чинники знаходяться всередині і вас, і чоловіка. Ось сюди варто дивитись. І шукати щиру відповідь, чи можу я по-іншому? Чи можем ми разом по-іншому? Упевнений, що подолати проблеми і пройти шлях внутрішніх змін вам допоможе психолог. Зверніться спочатку індивідуально. А згодом буде корисною співпраця з сімейним психологом.
|
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 10-12-2024 11:25:15 |
Доброго ранку!
Як Ви самі розумієте, Ваше питання більш глобального характеру і дуже давнішнє. Хоча і проявилося, на превеликий жаль, лише зараз. І найперше, стосується питання саме Вашої цілісності та самоцінності як жінки і особистості. Гармонічні стосунки лише в тих сім'ях, де, насамперед, гармонічна сама жінка. Складається враження, що всі ці роки Ви прекрасно почували себе в ролі латентної, прихованої "жертви". Аж поки така ситуація не набридла самому аб'юзеру, як це не дивно. Можливо, саме життя вже підштовхує Вас до того, що потрібно щось починати глобально змінювати в собі та ваших стосунках?. Окрім того, десять років - це, насправді, багато. Це той внутрішній зв'язок, який одним лише бажанням роз'їхатися, не розв'язується. Тим паче, що у вас є дитина, а як відомо, діти самі по собі не народжуються. Отже, за її народження несе відповідальність і Ваш чоловік. Але чомусь до психологів звертаєтеся лише Ви... Ви пишете "думали пожити окремо..". Це рішення ви приймали разом? Хто був ініціатором "пожити окремо"? Це перше питання. І друге. Поки не зрозумієте, для чого і як саме потрібно "пожити окремо" не поспішайте травмувати дитину. Бо найбільша помилка дорослих - це думати, що сім'я створена лише для них двох. Тоді, як сім'я - необхідна умова для дорослішання насамперед дитини. Певне, якщо і самі батьки навчилися жити щасливо. Окрім того, хто саме на Вашу думку повинен говорити з дитиною? Якщо Ви знову хочете взяти все на себе, це не тільки не допоможе покращити стосунки, а навпаки, лише пришвидчить їх руйнацію, і вся провина знову ляже на Вас. Чому? Бо винний той, хто все на собі тягне і постійно почуває при цьому винним і недостатньо гарним. В ідеалі, якщо "пожити окремо", то за цей час Ви повинні не просто почати працювати над своїм почуттям провини, маловартісності, знецінення, але ще й знати як правильно поводитися, щоб не просто зберегти сім'ю, але й перейти на більш глибокий, а отже, щасливий рівень стосунків. А це запит на роботу з сімейним психологом по супроводу сім'ї та її збереженні. Відредаговано автором 10-12-2024 11:29:35
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 11-12-2024 12:00:15 |
Вы пишите, что всяке бувало. А что именно было за годы семейной жизни?
Что ценного для вас в отношениях с мужем? Какой муж отец? После разговора, где муж сказал, что терпит вас, вы решили пожить отдельно. А кто инициатором был? Для чего проживание отдельно? Вы обсудили, что в этот период будете оба делать и на какой срок эта пауза?
|
| 11-12-2024 13:04:18Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 375151 для Володимир Анатолійович Добрий день. Дякую за вашу відповідь.З приводу полити окремо, ми почали розмовляти про те, що мені б хотілося, щоб він більше часу приділяв сім'ї, щоб я могла покластися на нього у деяких питаннях, обговорювали побутові більше речі. Він сказав, що йому набридло, що я постійно ображаюсь на нього, він уже боїться зробити щось не так бо я ображусь( на початку відносин у мене дійсно таке було, але з часом я прислухалась до нього, що йому це не подобається) , я відповіла, що не ображаюсь просто вже втомилась про це просити і ми декілька днів тому про це говорили і домовились, і знову та сама картина( спить, грає в ігри, іде по справах),.Мені не вистачає підтримки, з дитиною постійно по лікарях, лікарнях, допомагаю з навчанням. І чоловікові ще треба треба по декілька разів нагадувати. І тут раптом він починає говорити мені такі фрази, що це були самі важкі роки зі мною і він ще згадав як колись служив і проживав на квартирі з другом то було життя прекрасне, вони просто жили і ні до кого ніхто не мав претензій( вважаю це жахливе порівняння). Я тепер не знаю, як мені далі жити, здається якщо ми будемо жити окремо то я уже не буду на нього надіятись, не буду чекати підтримки і можливо буде легше. Але дуже хвилююсь за дитиною. Питання про життя окремо вже не вперше постає нажаль, але якось ми мирились і продовжували жити далі, а зараз я вже не маю сили, я спустошена(( |
| 11-12-2024 13:09:26Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 375156 для Алла Григорівна Вітаю. Дякую за вашу увагу до мого питання.Ініціатором важко сказати хто був, ми розмовляли і чоловік прославився, що раз у нас такі вже напружені стосунки то він вже придивляється собі житло, я погодилась, що можливо коли ми будемо жити окремо то я не буду розраховувати на його підтримку та допомогу і мені буде легше, але вирішили дати ще час. Уже пройшло 2 тижні, але ситуація напружена, я тільки у ці дні змогла прийняти його слова про життя яке я йому зіпсувала( я плакала наче переживаю страшне горе, наче хтось близький мені помер, такі у мене відчуття)... |
| 11-12-2024 13:21:03Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 375224 для Валентина Михайловна Вітаю. Дякую за вашу відповідь.Цінне для мене з чоловіком це спільне провадження часу, спільні поїздки до рідних, друзів, адже я завжди сама з дитиною провідую рідних, знайомих, якщо це спільні прогулянки то неохоче погоджується ,а потім через деякий час каже, що не хотів іти, я його змусила і він нікуди не хотів іти. Для сина він добрий тато, але часто буває, що певні витівки дитини він терпить, спочатку не реагує, а потім уже зривається . Питання про окреме життя спочатку було сказано від чоловіка, а потім я сказала, що теж про це думала, дали собі місяць, щоб наладити стосунки, я пропонувала хоча б 3 , але чоловік сказав, що це довго. Уже пройшло 2 тижні, ми живемо разом, але між нами нічого немає, я спустошена |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 11-12-2024 13:24:06 |
цитата:
Цінне для мене з чоловіком це спільне провадження часу, спільні поїздки до рідних, друзів, адже я завжди сама з дитиною провідую рідних, знайомих, якщо це спільні прогулянки то неохоче погоджується ,а потім через деякий час каже, що не хотів іти, я його змусила і він нікуди не хотів іти. Я так понимаю, что как раз этого совместного времени и нет у вас, особенно, как у пары
|
| 11-12-2024 13:27:16Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 375237 для Валентина Михайловна Зараз майже нічого не залишилось. Єдине, що стримує це дитина( |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 11-12-2024 13:31:35 |
А как давно это изменилось?
И какими отношения были изначально? Как изменились после рождения ребенка? Какой возраст ребенка?
|
| Андрей Ластовляк психолог 11-12-2024 13:49:29 |
Ваше становище дуже складне й емоційно виснажливе. Здається, ваш чоловік накопичив невдоволення, яке, можливо, не висловлював раніше, і зараз воно вилилося у такі жорсткі слова. Проте важливо пам'ятати, що відповідальність за якість стосунків лежить на обох партнерах, а не лише на вас. Тому почуття провини, яке ви відчуваєте, не є виправданим.
Спробуйте поговорити з чоловіком спокійно, без взаємних звинувачень, щоб зрозуміти його справжні почуття. Запитайте, чи хоче він зберегти шлюб і що для цього потрібно зробити. Спробуйте разом визначити, чи є у вас бажання працювати над стосунками. Те, що він сказав про "терпіння", — болісно, але це може бути виразом його фрустрації, а не справжнє відображення його почуттів. Постарайтеся сприйняти ці слова не як остаточний вирок, а як сигнал до перегляду вашого спілкування. Цей період буде непростим, але він може стати часом для переосмислення ваших пріоритетів і потреб. Якщо є можливість, зверніться до сімейного психолога, щоб отримати підтримку та знайти оптимальне рішення для вашої родини.
|
| 11-12-2024 13:51:59Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 375249 для Андрей Ластовляк Щиро дякую за відповідь |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 11-12-2024 20:13:28 |
Насправді в житті кожної сім'ї є певні кризові моменти. І це ще не означає, що сім'я остаточно розпалася. Сімейні зв'язки набагато міцніші, аніж нам інколи здається. Це перше.
Друге. Ви пишете "я погодилась, що можливо коли ми будемо жити окремо то я не буду розраховувати на його підтримку та допомогу і мені буде легше, але вирішили дати ще час". Тобто, Ви вважаєте, що Вам не потрібна буде допомога чоловіка? А чому? Чи не тому, що всі роки спільного життя тягнули все на собі? Але ж у Вас є дитина, який в любому випадку потрібен батько... Знаєте, в таких випадках, дійсно, не варто чоловіка тримати силою біля себе, але... Якщо жінка так легко відпускає, це викликає багато питань... Вам здається, що роз'їзд все вирішить? Не думаю. Тим паче, що чоловік може піти від жінки лише тоді, коли жінка його сама виштовхує із сім'ї своїми думками, своїм внутрішнім станом, своєю внутрішньою ненаповненістю та прив'язливістю... Вас не дивує, чому вже пройшло два тижні, а чоловік нікуди не йде? А мене не дивує... Це якраз докази моїх слів про ті зв'язки між чоловіком та жінкою, про які ми навіть не здогадуємося. Я вважаю, що вашу родину можна не лише врятувати, а і перевести на зовсім інший рівень стосунків, більш гармонічний та щасливий і, як це не дивно, але багато в чому це залежить саме від Вас. Вам, як мінімум, потрібно припинити плакати і почати розбиратися в собі. Чому Вам так боляче? Чи не тому, що все Ваше життя було зосереджене на чоловікові? І зараз всі Ваші ілюзії зруйновані? Але ж чоловік не Бог... Чоловіки себе поводять лише так, як їм дозволяють жінки. А те, що Ви зав'язли повністю лише на побуті і його весь час тягнули на собі - це факт. А така поведінка робить чоловіка невдячним та розбещує. Ви повинні стати наповненою та щасливою, припинити бути "жертвою". І він не те, що нікуди не дінеться, він ще і кардинально зміниться по відношенню до Вас. Відредаговано автором 11-12-2024 20:15:53
|
| 11-12-2024 20:24:13Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 375267 для Алла Григорівна Спасибі за Вашу пораду. Є про що подумати, над чим розібратись |
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
 |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
08-11-2024
Конфлікт з чоловіком через котів.
11-10-2024
Відносини з чоловіком
05-10-2024
Відносини з чоловіком, який розлучений і має дитину, не знаю які почуття до колишньої дружини.
04-10-2024
Немає духовного зв'язку з чоловіком
14-07-2024
Проблеми у відносинах з чоловіком. Не можу зрозуміти що я хочу - розлучення чи зберегти відносини
13-07-2024
Проблеми з чоловіком
26-06-2024
Як помиритись з чоловіком?
Дари недосконалості. Як полюбити себе таким, який ти є
теми: прийняття себе життєві цінності самореалізація