Психолог Віталій Вікторович Бондарчук Київ

Верно, выражать настоящие эмоции, быть самим собой, настоящим. Именно для этого Вы "наделяете неодушевленные предметы душой". Так делают дети, которым не хватает искреннего общения, принятия, понимания от людей реальных. Так делаете Вы. Многие люди по той же причине предпочитают животных людям. Ведь только они меня понимают, только они не предадут ... По крайней мере мне нравится в это верить ...

Нужно

Так, є над чим замислитись ...

Депрессия может наступить, как следствие постоянной повышенной тревожности. Дело в том, что постоянные тревожные мысли вызывают стресс, мобилизируют все силы организма, приводя его в полную боевую готовность. Регулярно находится в состоянии повышенного напряжения, очень энергозатратно. Это очень истощает ресурсы Вашего организма. В результате организм защищается от Ваших тревожных мыслей, которые вызывают эмоции, которые в свою очередь требуют много энергии и организм блокирует запуск этого процесса притупляя эмоции.

Спитайте своє серце - Ви кохаєте його?

Здравствуйте, очень мило с Вашей стороны, но кто-нибудь из них сказал Вам хоть раз за это спасибо? Буржуйка поблагодарила Вас за преданность?

Счастья Вам!)

З панічними атаками нічого робити не треба, Ви на вірному шляху. Як я вже писав, треба знайти що їм передувало і з цим працювати, тобто з тривожностю. І працювати по справжньому, а не "рекомендації"

Расстаться или нет, нужен он Вам такой или нет - решать только Вам. Всё зависит от Вас и Ваших чувств к нему. У него тревожное расстройство и контрзависимость, а это значит, что ему крайне сложно выстраивать отношения с другим человеком, приближать его (то есть Вас) к себе. Внутренне он старается найти тысячу причин, чтобы остановить это сближение, чем раньше, чтобы предупредить боль от расставания и разочарования в будущем. Это не значит, что с ним невозможно построить серьёзные отношения в будущем, но для этого необходимо много времени, терпения и понимания.

Дуже добре, що робили обсеження. Тепер Ви знаєте, що проблема психологічного характеру, а отже треба працювати з хронічною тривожністю, яка привела Вас до панічних атак

Здравствуйте!
Не потому что - а почему? Прежде всего важно быть честными с самими собой. Не хотим с ними общаться, потому что не хотим. Главное взаимопонимание с Вашим молодым человеком по этому и другим вопросам, а родители пусть говорят, что хотят - вы уже взрослые и имеете право строить свою жизнь, как хотите.
Не понимая это и пытаясь продолжать контролировать и воспитывать, они тем самым достигают обратного эффекта, отталкивая от себя ещё больше

Із радістю, але для цього Вам треба працювати з психологом. Саме працювати над собою, просто написати для Вас кілька речень -- це Вам не допоможе

Так, розумію, звичайно було б дуже добре трошки потерпіти і саме пройде. Але на жаль, Ви самі відчуваєте, що терпіти доводиться не трошки і саме не проходить. Терпіння це добра якість тоді, коли завдяки цьому в перспективі ми досягаємо бажаного результату. Але у даному випадку навпаки, хто зволікає - той втрачає, тому що депресія поступово прогресує. І якщо задовго до цього було б можливо обійтися роботою з психологом без медикаментозного лікування у психіатра, то чим пізніше тим більше допомога психіатра стає необхідною. Але разом с тим психотерапія все одно необхідна як невід'ємна складова лікування. Просто при глибокій стадії депресії, людина може бути не здатна на початку лікування для ефективної роботи з психологом.
Але це якщо ми говоримо саме про депресію, яку Ви собі поставили самі) Цілком можливо, що це лише Ваш собі діагноз, лише по переписці мені про це судити важко, а психіатр може вже більш об'єктивно це підтвердити, чи навпаки - спростувати.

Співчуваю Вам. Дуже багато травм і негативного впливу з дитинства, але найгірше те, що "дитинство" не закінчилось. Тобто те що відбувалось з Вами в дитинстві продовжує впливати на взаємовідносини з іншими людьми. Багато чого Ви усвідомлюєте і надаєте оцінку тому що відбувалося і відбувається зараз. Але що Ви збираєтеся з цим усім робити? Чи не збираєтесь, а просто констатуєте факти? Ви готові працювати з психологом? Готові до змін у Вашому житті?

Добрий вечір, дуже Вам співчуваю...
"Та Я явно щось роблю не так..." - " Я у відчаї..." - ось що, не так. У такому стані звичайно все здається не так. Та й не дивно що Ви в такому стані : "Я працюю на 2 х роботах щоб забезпечити родину. Вільний час проводжу вдома, особистого життя не маю." - до того всього ще й війна ...