Психологиня Тетяна Миколаївна Фаворова Харків метро Архітектора Бекетова
28-02-2024 Тетяна Миколаївна Фаворова
Років досвіду: 18
Останній візит на сайт 49 днів тому.
Років досвіду: 18
Освіта
- Українська інженерно-педагогічна академія (УІПА), факультет Практична психологія заочно, з 2022 р. (поновлена на 2 курс)
- Інститут розвитку символдрами та глибинної психології (ІРСГП), з 2000 р.1-й ступінь консультант, спеціалізація - системно сімейна терапія
- Навчальна програма «Системні та структурні впорядкування», метод короткострокової сімейної терапії з Б. Хеллінгера, Інститут інтегративної сімейної терапії, Москва, 2006 р.
- Навчальна програма "Рефлексивно-діагностичні впорядкування з іграшками", метод короткострокової системно-сімейної терапії. Інститут інтегративної сімейної терапії, Москва, 2007 р.
- Навчальна програма роботи з генограмою, метод Анн Анселін Шутценбергер, сімейна реконструкція трансгенераційних зв'язків, ведуча – Марія Єгорова, Москва, 2008 р.
- Навчальна програма «Робота з травмою», ведуча – Марія Єгорова, Москва, 2008-2009 рр.
- Курс «Психодрама та сімейна терапія», ISIS ISRAEL: Центр Психодраматерапії та терапії інтермодальними експресивними мистецтвами, Тель-Авів, Ізраїль, 2008 р.
- Курс підвищення кваліфікації в межах програми багатоетапного навчання Кататимно-імагінативній психотерапії “Діагностика за ОПД-2”, 2022 р.
- Онлайн курс “Самодопомога та допомога ближньому в кризовій ситуації” від MASHAV (Ізраїльське агентство міжнародного співробітництва у галузі розвитку), ISRAEL, 2022 р.
- Онлайн курс “Робота з втратою” від MASHAV, ISRAEL, 2022 р.
- Безпека тут і зараз (соматичні вправи), ведуча Magna Tung, MA, SEP - Body-Oriented, Психотерапевт, Senior SE™ Practitioner від Complex Trauma Institute, 2023 р. www.complextraumainstitute.org
- Онлайн курс короткострокової травматерапії за авторським методом Rewind Dr. David Muss founder IARTT, 2023 p.
- Онлайн курс “Психологічні інтервенції в роботі з дієвими військовими та ветеранами” від Олександр Гальчинський, психолог, КПТ терапевт, супервізор, Травматерапевт, Психоонколог, Організаційний психотерапевт, Майор Армії Оборони Ізраїля, 2023 р.
- Онлайн курс «Теорія та інструменти для безпечної терапії травм», ведуча Бабетт Ротшильд, MSW, LCSW, фахівець із лікування травми та посттравматичного стресового розладу, у партнерстві з Інститутом комплексної травми (CTI) у Великобританії та W. W. Norton & Company
- Інститут розвитку символдрами та глибинної психології (ІРСГП), з 2000 р.1-й ступінь консультант, спеціалізація - системно сімейна терапія
- Навчальна програма «Системні та структурні впорядкування», метод короткострокової сімейної терапії з Б. Хеллінгера, Інститут інтегративної сімейної терапії, Москва, 2006 р.
- Навчальна програма "Рефлексивно-діагностичні впорядкування з іграшками", метод короткострокової системно-сімейної терапії. Інститут інтегративної сімейної терапії, Москва, 2007 р.
- Навчальна програма роботи з генограмою, метод Анн Анселін Шутценбергер, сімейна реконструкція трансгенераційних зв'язків, ведуча – Марія Єгорова, Москва, 2008 р.
- Навчальна програма «Робота з травмою», ведуча – Марія Єгорова, Москва, 2008-2009 рр.
- Курс «Психодрама та сімейна терапія», ISIS ISRAEL: Центр Психодраматерапії та терапії інтермодальними експресивними мистецтвами, Тель-Авів, Ізраїль, 2008 р.
- Курс підвищення кваліфікації в межах програми багатоетапного навчання Кататимно-імагінативній психотерапії “Діагностика за ОПД-2”, 2022 р.
- Онлайн курс “Самодопомога та допомога ближньому в кризовій ситуації” від MASHAV (Ізраїльське агентство міжнародного співробітництва у галузі розвитку), ISRAEL, 2022 р.
- Онлайн курс “Робота з втратою” від MASHAV, ISRAEL, 2022 р.
- Безпека тут і зараз (соматичні вправи), ведуча Magna Tung, MA, SEP - Body-Oriented, Психотерапевт, Senior SE™ Practitioner від Complex Trauma Institute, 2023 р. www.complextraumainstitute.org
- Онлайн курс короткострокової травматерапії за авторським методом Rewind Dr. David Muss founder IARTT, 2023 p.
- Онлайн курс “Психологічні інтервенції в роботі з дієвими військовими та ветеранами” від Олександр Гальчинський, психолог, КПТ терапевт, супервізор, Травматерапевт, Психоонколог, Організаційний психотерапевт, Майор Армії Оборони Ізраїля, 2023 р.
- Онлайн курс «Теорія та інструменти для безпечної терапії травм», ведуча Бабетт Ротшильд, MSW, LCSW, фахівець із лікування травми та посттравматичного стресового розладу, у партнерстві з Інститутом комплексної травми (CTI) у Великобританії та W. W. Norton & Company
Досвід психологічної практики
Практикувати почала з 2006 року. По рекомендації, не на постійній основі. Маю досвід роботи з групою. З 2000 року із початком навчання в ІРСГП проходжу групову супервізію. Зараз, після завершення першого ступеню, згідно з правилами навчання, маю право розпочати сталу професійну практику.
Працюю з запитами
спеціалізація, зона професійних інтересів
спеціалізація, зона професійних інтересів
✔️ проведення тренінгівОсобисті проблеми, проблеми у стосунках, сімейні проблеми, особистісне зростання
Використовую підходи та техніки
Арт терапія
Когнітивно-поведінкова психотерапія
Символдрама
психодрама, генограма, системно-сімейні впорядкування,
Когнітивно-поведінкова психотерапія
Символдрама
психодрама, генограма, системно-сімейні впорядкування,
Середня вартість консультації
600 грн
Основне
Відповіді 56
Вопрос о понимании мира подростком и отношения с ним
Здравствуйте, Дарина)
Вы пишете - подростки, а по сколько лет?
Пубертат - это по большому счету возраст крайнего эгоизма и попытки сепарации. Мышление и личность еще не зрелые, а "зубки уже режутся") Для них сейчас нет большего авторитета, чем себе подобные, все ставится под сомнение, кажется что, "любое море по колено", запас времени и сил (в том числе здоровья) не ограниченный.
Многое зависит от того, как формировалась личность в семье, насколько ребенка приучали к самоконтролю и ответственности. Часто пренебрежение собственными перспективами и погружение в сиюминутность являются следствием неблагополучного периода взросления, недостатком внимания, насилием или наоборот гиперопеки. Но что конкретно происходит в вашей семье, по такому краткому описанию понять невозможно. Скорее всего, у мальчишек просто нет пока альтернативы, нет объекта достойного внимания, сформированной цели.
А про то «как себя правильно вести с подростками»;
- вопрос сложный и неоднозначный) иронизирую)
На самом деле, все что нужно от вас, как от сестры - это искренний интерес и внимание. Ну и конечно же, терпимость к "шероховатостям возраста". Тут сложность в том, что, с одной стороны, у ребенка должно быть четкое ощущение границы, за которую переступать не нужно. А с другой - пространство для действия по собственному выбору. Лучше всего нас учат, как ни крути, собственные грабли. И у каждого должна быть возможность на них наступать, в меру допустимого.
В общем, ответ на ваш вопрос в рамки одного поста вряд ли поместится) Если резюмировать одной фразой, я бы сказала так: предлагать и поощрять, но не принуждать и не "окучивать"
Вы пишете - подростки, а по сколько лет?
Пубертат - это по большому счету возраст крайнего эгоизма и попытки сепарации. Мышление и личность еще не зрелые, а "зубки уже режутся") Для них сейчас нет большего авторитета, чем себе подобные, все ставится под сомнение, кажется что, "любое море по колено", запас времени и сил (в том числе здоровья) не ограниченный.
Многое зависит от того, как формировалась личность в семье, насколько ребенка приучали к самоконтролю и ответственности. Часто пренебрежение собственными перспективами и погружение в сиюминутность являются следствием неблагополучного периода взросления, недостатком внимания, насилием или наоборот гиперопеки. Но что конкретно происходит в вашей семье, по такому краткому описанию понять невозможно. Скорее всего, у мальчишек просто нет пока альтернативы, нет объекта достойного внимания, сформированной цели.
А про то «как себя правильно вести с подростками»;
- вопрос сложный и неоднозначный) иронизирую)
На самом деле, все что нужно от вас, как от сестры - это искренний интерес и внимание. Ну и конечно же, терпимость к "шероховатостям возраста". Тут сложность в том, что, с одной стороны, у ребенка должно быть четкое ощущение границы, за которую переступать не нужно. А с другой - пространство для действия по собственному выбору. Лучше всего нас учат, как ни крути, собственные грабли. И у каждого должна быть возможность на них наступать, в меру допустимого.
В общем, ответ на ваш вопрос в рамки одного поста вряд ли поместится) Если резюмировать одной фразой, я бы сказала так: предлагать и поощрять, но не принуждать и не "окучивать"
Взаимоотношения с начальником.
Pola, совсем «не испытывать негативные эмоции от его такого поведения»;,
не реагировать на неуважение к себе не возможно. Можно игнорировать, но для этого нужна внутренняя устойчивость, которая редко кому доступна. Выхода всего два, по большому счету. Либо вы решаете остаться и терпеть, потому что это "выгодно" как вы пишете. Либо сохранить свое самоуважение и найти другую работу. Этот выбор никто другой за вас не сделает, увы.
Но, судя по всему, подобные проблемы вас рано или поздно настигнут и там. И тут стоит разобраться с тем, почему вы уверены, что «адекватных руководителей не бывает.»;
почему именно такой опыт вам достался. Дело в том, что мы формируем свой опыт, исходя из наших убеждений. Грубо говоря, если человек постоянно ожидает, что ему будут угрожать, он будет притягивать к себе угрожающие ситуации. Если поменять установки, поменяется и реальность вокруг нас.
не реагировать на неуважение к себе не возможно. Можно игнорировать, но для этого нужна внутренняя устойчивость, которая редко кому доступна. Выхода всего два, по большому счету. Либо вы решаете остаться и терпеть, потому что это "выгодно" как вы пишете. Либо сохранить свое самоуважение и найти другую работу. Этот выбор никто другой за вас не сделает, увы.
Но, судя по всему, подобные проблемы вас рано или поздно настигнут и там. И тут стоит разобраться с тем, почему вы уверены, что «адекватных руководителей не бывает.»;
почему именно такой опыт вам достался. Дело в том, что мы формируем свой опыт, исходя из наших убеждений. Грубо говоря, если человек постоянно ожидает, что ему будут угрожать, он будет притягивать к себе угрожающие ситуации. Если поменять установки, поменяется и реальность вокруг нас.
Моє життя закінчилося, коли померла мама
Доброго вечора, пані. Дозвольте виразити своє співчуття. Ніхто у горі не повинен лишатись наодинці із собою. І вам, як ніколи, зараз потрібно відчуття, що ви не сама, що є люди, дорогі вам, окрім мами.
Горювання це процес, що потребує часу. Це шлях, на якому людина проходить крізь невіру, відчай, заперечення, завмирання, заперечення. І тільки тоді, коли пройдені всі ці етапи, приходить прийняття. Бо ціль у горювання одна - стати здатним відпустити людину. Бо смерть неможливо відмінити. Рано чи пізно вона прийде до кожного з нас.
Як би це зараз не прозвучало для вас, ваша мама була вже в достатньо поважному віці і довго хворіла. Тож, щоб не стало останньою краплею, вона, так чи інакше пішла б. Можливо пізніше, але все ж таки. І не в тому винні. Зовсім не ви.
Ви кажете вона відчувала себе самотньою, попри те, що поряд були діти. Значить то був її вибір. Ви тут ні до чого. Її вибір і її відповідальність. Прийміть це. Не все у вашій владі. І намагайтеся повернутися до тих, хто зараз лишається поруч. Не йдіть від них так, як пішла від вас мама, у мовчанні.
а якщо не відчуваєте достатньо сил, зверніться по допомогу до психолога, або пошукайте групу підтримки.
Горювання це процес, що потребує часу. Це шлях, на якому людина проходить крізь невіру, відчай, заперечення, завмирання, заперечення. І тільки тоді, коли пройдені всі ці етапи, приходить прийняття. Бо ціль у горювання одна - стати здатним відпустити людину. Бо смерть неможливо відмінити. Рано чи пізно вона прийде до кожного з нас.
Як би це зараз не прозвучало для вас, ваша мама була вже в достатньо поважному віці і довго хворіла. Тож, щоб не стало останньою краплею, вона, так чи інакше пішла б. Можливо пізніше, але все ж таки. І не в тому винні. Зовсім не ви.
Ви кажете вона відчувала себе самотньою, попри те, що поряд були діти. Значить то був її вибір. Ви тут ні до чого. Її вибір і її відповідальність. Прийміть це. Не все у вашій владі. І намагайтеся повернутися до тих, хто зараз лишається поруч. Не йдіть від них так, як пішла від вас мама, у мовчанні.
а якщо не відчуваєте достатньо сил, зверніться по допомогу до психолога, або пошукайте групу підтримки.
Як перестати залежати від думки інших?
І це скоріш за все про те, що ви відчуваєте себе незахищеною. Бо що таке "біла ворона". Це - не така як всі. Значить, одна проти усіх. І так, це дійсно страшно. Для будь-кого. Такі думки зазвичай підсвідомі, замасковані. Наша свідомість пильно стежить за тим, щоб усе виглядало обгрунтованим, пояснюваним, зрозумілим. Але саме вони, ті думки, що із самого низу, незрозумілі та непояснювані. формують наше свідовідчуття та поведінку. Питання в тому, на підставі чого виникло таке відчуття світу, як загрозливого. Оточуючих, як таких, що можуть бути ворожими.
Як перестати залежати від думки інших?
Добридень, Дар'я) Ось ви пишете «не люблю виділятись»;, а чому саме це так лякає?
Бачте, для того, щоб виділятися, потрібна не лишень сміливість. Потрібна впевненість у собі. Людина повинна мати у собі самій щось, що є достатньою передумовою сміливості. Щось, на що вона впевнено може спертися. Усвідомлення своєї самодостатності та спроможності. Природно це відчуття формується протягом періоду зростання та дорослішання. Якщо за якихось обставин цього не трапилося, людина може це компенсувати свідомо. За допомогою терапії в тому числі
Бачте, для того, щоб виділятися, потрібна не лишень сміливість. Потрібна впевненість у собі. Людина повинна мати у собі самій щось, що є достатньою передумовою сміливості. Щось, на що вона впевнено може спертися. Усвідомлення своєї самодостатності та спроможності. Природно це відчуття формується протягом періоду зростання та дорослішання. Якщо за якихось обставин цього не трапилося, людина може це компенсувати свідомо. За допомогою терапії в тому числі
Постійно переживаю за здоровя дитин
Доброго дня, Lalala. Судячи з того, що ви пишете, щоби впоратися з такою патологічною тривожністю вам дійсно потрібна допомога фахівця. Чим скорше, тим краще. Бо це стосується не тільки вас, а й дитини. Хлопчик відчуває вашу тривогу і розуміє це так, що світ небезпечний для нього, а він не може сам із ним впоратися. Він більш ніж ймовірно виросте безпорадним. Не допустіть цього. Мама повинна давати дитині відчуття безпеки, любові та спокою, а не постійний страх за життя. Якщо вона сама цього не відчуває, дитині ніде це взяти.
Що робити якщо мені складно приймати підтримку?
Добридень, Roman. Що робити? Дати собі дозвіл іноді приймати допомогу. Ми живемо в патріархальному суспільстві. Досі ще. Нас вчать, що чоловік повинен бути сильним та мужнім, а жінка тендітною та слабкою. Але це всього-на-всього стереотипи. І вони нас дуже обмежують. Бо справжня мужність це - прийняти свою слабкість, а не ховати її. Справжня жіночість - це дозволити іншому бути іншим, а не змагатися з ним. Справжня сила в тому, щоби захищати слабшого, а не перемагати все і всіх навколо.
А ще, в кожній жінці живе чоловіче, а в кожному чоловіку - жіноче. Це про Анімус і Аніму. І якщо це не так - ми неповні.
А ще, в кожній жінці живе чоловіче, а в кожному чоловіку - жіноче. Це про Анімус і Аніму. І якщо це не так - ми неповні.
Бесит что бабушка говорит «у тебя нет стержня»
Здравствуйте, Яна. В том, что вы написали, действительно главное - «Всегда не хватало безусловной любви и поддержки от родных - всегда чувствовала себя недостаточной и до сих пор после общения с ними это чувство усугубляется.
»;
Все остальное - производные из этого. Есть два пути для ребенка, который не может опереться на родительскую безусловную любовь, - вырасти жертвой или вырасти борцом. Вы выбрали бороться. Но нужно понимать, что и то и другое - ловушка. Чтобы бороться, нужен враг, проблема, вызов. Если его нет, ощущается неполнота. А полноту можно найти только внутри себя. И да, это достигается только путем длительной работы над собой. Терапия - отличный вариант, помогает сократить время, сэкономить силы и уберечься от дополнительных разочарований.
Что до ваших родственников - не стоит ждать любви от того, кто сам ее лишен. Люди вырастают не сами по себе. И ваша бабушка, и мама стали такими не потому, что им так хотелось.
Первым шагом в вашем плане должно стоять - найти опору внутри себя, перестать искать опору в других.
»;
Все остальное - производные из этого. Есть два пути для ребенка, который не может опереться на родительскую безусловную любовь, - вырасти жертвой или вырасти борцом. Вы выбрали бороться. Но нужно понимать, что и то и другое - ловушка. Чтобы бороться, нужен враг, проблема, вызов. Если его нет, ощущается неполнота. А полноту можно найти только внутри себя. И да, это достигается только путем длительной работы над собой. Терапия - отличный вариант, помогает сократить время, сэкономить силы и уберечься от дополнительных разочарований.
Что до ваших родственников - не стоит ждать любви от того, кто сам ее лишен. Люди вырастают не сами по себе. И ваша бабушка, и мама стали такими не потому, что им так хотелось.
Первым шагом в вашем плане должно стоять - найти опору внутри себя, перестать искать опору в других.
отвращение от матери
Групповую терапию сейчас проводят и онлайн тоже. То, что вы называете "лень искать" это нормальное сопротивление. Людям свойственно бояться того, что неизвестно. Ну и плюс страх открыться на людях, конечно. Но исцеление это всегда преодоление, себя, своих страхов, ограничений, старых привычек... Это непростая работа и никто за вас ее не сделает.
Что касается разных подходов в психотерапии, наверно стоит добавить, что они делают одно и то же, но разными методами. Гештальт, как его вижу я, работает на сознательном уровне. С установками, копинг стратегиями, моделями поведения. А травма лежит гораздо глубже. На уровне эмоций. И как правило она вытеснена в бессознательное. С таким материалом методами гештальта работать сложнее и дольше. Хотя я знаю успешные примеры. И более чем, результат зависит от самого терапевта. В любом подходе.Упомянутая выше телесноориентироавнная терапия и ряд других методов (психодрама, симводрама, арт-трапия, МАК, плейбек-театр, танце-терапия и пр.) работают в обход сознания. Это позволяет понизить многократно уровень сопротивления. Потому что любая система (а человек это именно система) всегда(!) сопротивляется изменениям. Еще раз вспомним вашу "лень")
Кроме этого существуют специально разработанные методы для работы именно с травматическим опытом. Ими владеет не каждый психотерапевт, это требует дополнительного обучения Поизучайте особенности разных методов и выбирайте то, что ближе именно вам.
Что касается разных подходов в психотерапии, наверно стоит добавить, что они делают одно и то же, но разными методами. Гештальт, как его вижу я, работает на сознательном уровне. С установками, копинг стратегиями, моделями поведения. А травма лежит гораздо глубже. На уровне эмоций. И как правило она вытеснена в бессознательное. С таким материалом методами гештальта работать сложнее и дольше. Хотя я знаю успешные примеры. И более чем, результат зависит от самого терапевта. В любом подходе.Упомянутая выше телесноориентироавнная терапия и ряд других методов (психодрама, симводрама, арт-трапия, МАК, плейбек-театр, танце-терапия и пр.) работают в обход сознания. Это позволяет понизить многократно уровень сопротивления. Потому что любая система (а человек это именно система) всегда(!) сопротивляется изменениям. Еще раз вспомним вашу "лень")
Кроме этого существуют специально разработанные методы для работы именно с травматическим опытом. Ими владеет не каждый психотерапевт, это требует дополнительного обучения Поизучайте особенности разных методов и выбирайте то, что ближе именно вам.
отвращение от матери
"Я помню что в детстве я сделала обещание что во мне никогда жестокости и агрессии не будет, тк я это ненавижу. А выходит что есть и очень много и в основном против меня направлено."
Да, так и есть. И это нормально. Это просто энергия. Она сама по себе ни плохая, ни хорошая. Знак ей дает ваше отношение к ситуации и эмоции. Одна из ваших задач на ближайшее время - научиться использовать на благо себе, а не для саморазрушения. Агрессия - НОРМАЛЬНАЯ реакция человека на опасность. Вопрос лишь в том, насколько вы ее контролируете.
Отношения с мамой формируют у ребенка отношение к миру в целом. У вас на них лежит тень постоянной опасности. Это исправляется, но нужно время. Хорошая новость в том что, если даже в такой ужасной обстановке вы сумели сохраниться и сформироваться как достаточна адаптированная личность, то сил у вас точно хватит. Я бы даже рискнула сказать - вы сильнее, чем думаете)
Да, так и есть. И это нормально. Это просто энергия. Она сама по себе ни плохая, ни хорошая. Знак ей дает ваше отношение к ситуации и эмоции. Одна из ваших задач на ближайшее время - научиться использовать на благо себе, а не для саморазрушения. Агрессия - НОРМАЛЬНАЯ реакция человека на опасность. Вопрос лишь в том, насколько вы ее контролируете.
Отношения с мамой формируют у ребенка отношение к миру в целом. У вас на них лежит тень постоянной опасности. Это исправляется, но нужно время. Хорошая новость в том что, если даже в такой ужасной обстановке вы сумели сохраниться и сформироваться как достаточна адаптированная личность, то сил у вас точно хватит. Я бы даже рискнула сказать - вы сильнее, чем думаете)
Відносини
Ірино, добридень) Чи правильно ви зробили зрозуміти по опису важко. Ви точно мали право захищати себе у тій ситуації. І не завжди у голову в потрібний момент приходить найвірніше рішення. Не коріть себе за це. Але питання в тому, чого саме ви тепер боїтеся? Що чоловік вас ревнуватиме, не довірятиме тепер? Або що стосунки у компанії зіпсуються? Може ще щось? Що саме викликає тривогу?
Із братом подруги було б добре поговорити про це на тверезу голову. Це теж не однозначно, що саме викликає таку непристойну поведінку стосовно вас. Може ви йому подобаєтеся, може хоче досадити чимось вашому чоловіку, або й посварити вас із подругою... Хоча останнє, мабуть-таки вже не його рівень інтриги;)
Я про те, що на ваше запитання немає простої відповіді) треба розбиратися
Із братом подруги було б добре поговорити про це на тверезу голову. Це теж не однозначно, що саме викликає таку непристойну поведінку стосовно вас. Може ви йому подобаєтеся, може хоче досадити чимось вашому чоловіку, або й посварити вас із подругою... Хоча останнє, мабуть-таки вже не його рівень інтриги;)
Я про те, що на ваше запитання немає простої відповіді) треба розбиратися
Конфлікт із хлопцем через його довгу відсутність вдома
Добридень, Xena)
Ваш хлопець звичайно поводився не найкращим чином. Але це доволі передбачено в такій ситуації. Кожен з нас має не одну, й не дві потреби і одна з них - спілкування з друзями. Саме різнобічність робить життя повнішим, гармонійнішим. Тому усіх нас так дратують ревнощі - бажання привласнити, обмежити у чомусь. І це якоюсь мірою були саме вони. Ви поставили хлопця у ситуацію, де він повинен був обирати з ким проводити час. Свідомо чи ні, але дуже очікувано він опирався. Як, до речі, і ви. Вас ситуація чомусь теж не влаштовує. Або друзі не подобаються, або відносини не достатньо "довершені", або щось інше. І ви теж цьому опираєтеся. Але от спосіб опору вибрали ви обидва не дуже свідомий.
Краще б без емоцій сісти та подумати, а потім обговорити.
- чому ви так не хотіли його туди відпускати? - що з ним там такого могло трапитися, що вас не влаштовує? - чому ви не змогли себе зайняти, поки його не було? адже ви доросла жінка, а не мала дівчинка, яку мама кинула сама вдома і пішла у кіно?
А головне - чому він вас тепер шантажує образою!? Дуже поганий симптом у відносинах. Це означає, що у вас немає більш здорового способу реакції на психологічний тиск. Ось над чим слід було б порозмірковувати.
Таке трапляється, коли люди замовчують проблеми, не доносять одне до одного свої потреби, погано вибудовують кордони у відносинах
Ваш хлопець звичайно поводився не найкращим чином. Але це доволі передбачено в такій ситуації. Кожен з нас має не одну, й не дві потреби і одна з них - спілкування з друзями. Саме різнобічність робить життя повнішим, гармонійнішим. Тому усіх нас так дратують ревнощі - бажання привласнити, обмежити у чомусь. І це якоюсь мірою були саме вони. Ви поставили хлопця у ситуацію, де він повинен був обирати з ким проводити час. Свідомо чи ні, але дуже очікувано він опирався. Як, до речі, і ви. Вас ситуація чомусь теж не влаштовує. Або друзі не подобаються, або відносини не достатньо "довершені", або щось інше. І ви теж цьому опираєтеся. Але от спосіб опору вибрали ви обидва не дуже свідомий.
Краще б без емоцій сісти та подумати, а потім обговорити.
- чому ви так не хотіли його туди відпускати? - що з ним там такого могло трапитися, що вас не влаштовує? - чому ви не змогли себе зайняти, поки його не було? адже ви доросла жінка, а не мала дівчинка, яку мама кинула сама вдома і пішла у кіно?
А головне - чому він вас тепер шантажує образою!? Дуже поганий симптом у відносинах. Це означає, що у вас немає більш здорового способу реакції на психологічний тиск. Ось над чим слід було б порозмірковувати.
Таке трапляється, коли люди замовчують проблеми, не доносять одне до одного свої потреби, погано вибудовують кордони у відносинах
отвращение от матери
Анна, все что вы описываете, это развернутая картина психологической травмы. Тело часто пытается "переварить" то, что не получается пережить психологически. Так появляются соматические реакции часто переходящие в хронические заболевания.
Так как все мы разные, то и реакции у нас не одинаковые. Поэтому и методов психотерапии так моного) Очень может быть, что телесно ориентированная терапия будет для вас результативнее гештальта. Только вам действительно нужен терапевт, который работает с травмой. Такие специалисты есть в любом подходе, просто поинтересуйтесь заранее.
эмоциональные качели, которые вы описываете - нормальное явление для травмированной психики. Еще и потому, что не хватает ресурса, держаться на уровне нормы. У человека слишком много "эмоциональных дыр" в которые "вытекает" энергия. Поэтому ваша задача №1 - поиск ресурсов. Собственно проработка травмы невозможна без этого. Сначала нужно привести себя в такое состояние, которое позволит выдерживать большую эмоциональную нагрузку, не разрушив при этом вас окончательно. На это может уйти большое количество времени. Иногда до года, если начинать с нуля. С каждым всегда по-разному.
Про выбор терапевта скажу только, что не так важен метод, сколько отношения, которые сложатся у вас. Это должен быть тонкий баланс доверия, эмпатии, умения соблюдать нужную дистанцию и профессионализма.
Искренне желаю вам удачи)
Так как все мы разные, то и реакции у нас не одинаковые. Поэтому и методов психотерапии так моного) Очень может быть, что телесно ориентированная терапия будет для вас результативнее гештальта. Только вам действительно нужен терапевт, который работает с травмой. Такие специалисты есть в любом подходе, просто поинтересуйтесь заранее.
эмоциональные качели, которые вы описываете - нормальное явление для травмированной психики. Еще и потому, что не хватает ресурса, держаться на уровне нормы. У человека слишком много "эмоциональных дыр" в которые "вытекает" энергия. Поэтому ваша задача №1 - поиск ресурсов. Собственно проработка травмы невозможна без этого. Сначала нужно привести себя в такое состояние, которое позволит выдерживать большую эмоциональную нагрузку, не разрушив при этом вас окончательно. На это может уйти большое количество времени. Иногда до года, если начинать с нуля. С каждым всегда по-разному.
Про выбор терапевта скажу только, что не так важен метод, сколько отношения, которые сложатся у вас. Это должен быть тонкий баланс доверия, эмпатии, умения соблюдать нужную дистанцию и профессионализма.
Искренне желаю вам удачи)
Непростая ситуация с парнем
Anastasia, будьте честной с собой. Задайтесь вопросом, хотите ли вы сами быть с кем-то в паре? Или это просто дань обычаю, "а не пора ли завести парня"? Похоже на сложную шахматную партию, в которой вы, не желая принимать окончательного решения, используете одного мужчину против другого, не планируя оставаться ни с тем ни с этим.
Вы говорите, что просили отсрочки. Значит в своих или в его, или и в своих, и в его чувствах не уверены до конца. Или просто не готовы еще к отношениям. Ну и почему бы не позволить себе пока связь без взаимных обязательств? Поговорите со своим мужчиной откровенно об этом. Ваше неоднозначное поведение позволяют ему считать, что вы согласны с его интерпретацией ситуации. И он в этом не оригинален. На его месте так ведут себя 9 из 10 мужчин.
Под неоднозначностью я понимаю только то, что вы не обозначаете четко свою позицию. Никакого предосудительного контекста. Возможно вы не хотите быть слишком жесткой, обидеть парня. Возможно не умеете очерчивать свои личные границы. А может быть просто еще не разобрались в том, чего на самом деле хотите. Вот это мне кажется хорошим местом усилий для личностного роста)
Вы говорите, что просили отсрочки. Значит в своих или в его, или и в своих, и в его чувствах не уверены до конца. Или просто не готовы еще к отношениям. Ну и почему бы не позволить себе пока связь без взаимных обязательств? Поговорите со своим мужчиной откровенно об этом. Ваше неоднозначное поведение позволяют ему считать, что вы согласны с его интерпретацией ситуации. И он в этом не оригинален. На его месте так ведут себя 9 из 10 мужчин.
Под неоднозначностью я понимаю только то, что вы не обозначаете четко свою позицию. Никакого предосудительного контекста. Возможно вы не хотите быть слишком жесткой, обидеть парня. Возможно не умеете очерчивать свои личные границы. А может быть просто еще не разобрались в том, чего на самом деле хотите. Вот это мне кажется хорошим местом усилий для личностного роста)
Відредаговано автором 10-03-2024 11:38:46
Проблемы с самооценкой депрессия
Здравствуйте. Выпишите. что в этом году уже будет 18. Самое время начинать искать специалиста) Не уверена, что родители вас в этом поддержат, хотя могу и ошибаться. И не думаю, что в сельской школе есть психолог. Но, если есть возможность самому зарабатывать - это было бы чудесно. Во всех смыслах) и как самотерапия в том числе. Хорошее занятие или увлечение отлично поднимают самооценку;)
По поводу мастурбации париться вообще не стоит. В вашем возрасте особенно. Это нормально! Особенно, если помогает снять стресс.
Про толстушек тоже беспокоиться не стоит. В процессе терапии все нормализуется.
Почаще ищите поводы себя хвалить. Вот прямо сейчас сядьте и начните составлять список своих качеств и умений, которые достойны похвалы. По началу он будет скромным, но чем больше вы будете над ним размышлять, тем длиннее он будет. Первое качество могу подсказать - храбрость) Далеко не каждый юноша решается об этом заговорить. Подозреваю так же и настойчивость, умение добиваться цели. Вы же искали способ решить проблему. И нашли неплохое решение, между прочим.
Так что, дерзайте) Все у вас получится!
По поводу мастурбации париться вообще не стоит. В вашем возрасте особенно. Это нормально! Особенно, если помогает снять стресс.
Про толстушек тоже беспокоиться не стоит. В процессе терапии все нормализуется.
Почаще ищите поводы себя хвалить. Вот прямо сейчас сядьте и начните составлять список своих качеств и умений, которые достойны похвалы. По началу он будет скромным, но чем больше вы будете над ним размышлять, тем длиннее он будет. Первое качество могу подсказать - храбрость) Далеко не каждый юноша решается об этом заговорить. Подозреваю так же и настойчивость, умение добиваться цели. Вы же искали способ решить проблему. И нашли неплохое решение, между прочим.
Так что, дерзайте) Все у вас получится!
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.
