У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Моє життя закінчилося, коли померла мама

У Психолога » Поради психолога онлайн (безкоштовно) » Горе, втрата » Моє життя закінчилося, коли померла мама
Більше 2 mіcяців яk nomеpлa moя mama. Мoє життя nеpеcтaлo іcнувaти. Я не живу. Між нами Бувaлo вcяkе в житті і xopoші momенти і noгaні і cвapkи, лиxocлів'я і дуmkи noгaні. Я вcе дуmaлa, щo mama mене не любить. Оcтaнніm чacom був ніби koлoвopoт, ліkapня- діm, діm - ліkapня, poбoтa і xвopий чoлoвіk. Більше чacу npиділялa йomу, віpилa, щo mama cильнa і буде ще дoвгo жити. Я вcе poбилa щo moглa, aле ніби не бaчилa нackільkи cеpйoзнo xвopa mama. Ліkapі ліkувaли діaбет, cеpце, npo зaдишkу cлaбkіcть і щo xoдити не moглa ocтaнніm чacom, гoвopили, щo тakе moже бути npи її xвopoбax, ckaзaли, щo mи вcе зpoбили і нічoгo більше не moжеmo. Пomеpлa mama від kopoнaвіpуcу, яkий ліkapі npoгaвили, aбo вoнa ниm зapaзилacя в ліkapні. І я не зpoзуmілa, щo це віpуc. Зapaз я не живу, я nopуч з mamoю, тam де вoнa noxoвaнa. Мama булa moєю душею, я її дуже cильнo люблю, xoч віднocини mіж нamи були ckлaдні. Тoді булo дуже, дуже вaжko, a зapaз взaгaлі я npocтo xoдяче тілo. Це тakий жax був, koли mama nomиpaлa в ліkapні, і koли mи з бpaтom poбили штучне диxaння вже nіcля тoгo яk ліkapі зуnинилиcь. Зapaз в гoлoві nocтійнo kapтинkи з mинулoгo, koли oбpaзилa mamу, maлo цінувaлa, бaжaлa її cmеpти cвoїmи дуmkamи, все шукаю вихід щo moжнa булo зpoбити no іншomу щoб виліkувaти її. Тakе відчуття, ніби я cama вбилa mamу cвoїmи pуkamи, інakше mama не відчувaлa б cебе oдинokoю. Яkби mене не булo , тo mama булa б живa. Мama булa дoбpoю людинoю, і у бpaтa з mamoю віднocини були aбcoлютнo npoтилежні ніж mіж mнoю і mamoю. Мoже xтo nідkaже, яk жити, koли жити зoвcіm не xoчетьcя, koли дуmkи там з mamoю і cвіт не mилий, koли не moжеш nomеpти, бo живеш і живеш, бo не знaєш яk nomеpти.
Питання від: ; Вік: 54

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.


психолог онлайн
Доброго вечора, пані. Дозвольте виразити своє співчуття. Ніхто у горі не повинен лишатись наодинці із собою. І вам, як ніколи, зараз потрібно відчуття, що ви не сама, що є люди, дорогі вам, окрім мами.
Горювання це процес, що потребує часу. Це шлях, на якому людина проходить крізь невіру, відчай, заперечення, завмирання, заперечення. І тільки тоді, коли пройдені всі ці етапи, приходить прийняття. Бо ціль у горювання одна - стати здатним відпустити людину. Бо смерть неможливо відмінити. Рано чи пізно вона прийде до кожного з нас.
Як би це зараз не прозвучало для вас, ваша мама була вже в достатньо поважному віці і довго хворіла. Тож, щоб не стало останньою краплею, вона, так чи інакше пішла б. Можливо пізніше, але все ж таки. І не в тому винні. Зовсім не ви.
Ви кажете вона відчувала себе самотньою, попри те, що поряд були діти. Значить то був її вибір. Ви тут ні до чого. Її вибір і її відповідальність. Прийміть це. Не все у вашій владі. І намагайтеся повернутися до тих, хто зараз лишається поруч. Не йдіть від них так, як пішла від вас мама, у мовчанні.
а якщо не відчуваєте достатньо сил, зверніться по допомогу до психолога, або пошукайте групу підтримки.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
2
Алла Володимирівна Романенко
Ирина Константиновна Зубиашвили
Співчуваю втраті. Смерть батьків, а тим більше мами - це завжди трагедія.
Але зазначу, що Ваші переживання мають всі ознаки патологічного горя.
А це потребує співпраці з психологом. Бо Ваше сприйняття ситуації дещо викривлене.
По-перше, мама - НЕ МОЖЕ бути Вашою душею (звучить поетично, але до реальності відношення не має), в неї була своя душа, а у Вас вона СВОЯ.
По-друге, Ви НЕ Є Господом Богом, щоб мати можливість рятувати людей. Навіть лікарі за це не беруться і кажуть, що роблять ВСЕ, що можуть, а інше - то справа Бога.
По-третє, переживання почуття провини - це необхідний етап в горювання, але придумувати собі зайву провину, якої не має і не було - НЕ Є правильним. Ковід - не Ваша провина, це ДОЛЯ мами. І те, що лікарі прогледіли хворобу - теж ДОЛЯ. Це не можна було змінити.
Якщо в чомусь завинили перед мамою - попросіть подумки в неї вибачення. Вона, впевнений, ВЖЕ Вас вибачила - і це тільки щоб Ви в цьому переконалися.
По-четверте, жити поряд із могилою, постійно там бувати, це НЕ ТЕ, чого б бажала Ваша мама. Я в цьому впевнений. І це не про життя, точно.

👍 радити психолога:

24-03-2024 21:13:28Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 362849 для Тетяна Миколаївна

Дякую Вам за відповідь., Тетяна Миколаївна. Але як же '.бути, коли відпускати маму не хочеться. Рідні є, але вони не можуть замінити мені маму. Їм по своєму важко, для чого нав'язувати їм мій біль, в них свого болю достатньо.

Виберіть психолога для консультування з приводу утрати та горювання


психолог онлайн
Бачте, складається така ситуація, або Ви відгорьовуєте, відпускаєте маму й живете далі, або Ви назавжди лишаєтеся зі спогадами про неї у горі. І іншого вибору не має.
Я, як мати двох дівчат можу впевнено сказати, я їх народжувала й вирощувала не для того, аби вони вбивалися на моїй могилі. Я хочу, аби вони були щасливі, зі мною, чи без мене. Ба більше, я б рахувала, що не впоралася зі своїми материнськими обов'язками, аби це, не дай Боже, сталося. Батьки йдуть, діти лишаються - цього не відмінити, це аксіома. І хто я така, щоби замахуватися на закони всесвіту)
Порозмірковуйте над тим, навіщо Вам таке невтішне горе? Що Ви з того маєте? Авже щось за цим стоїть...

👍 радити психолога:

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Схожі онлайн консультації

Психологічний аналіз творів
Медіум серіал
фільмМедіум серіал теми: відносини отношения любовь
Неспокойная вода/DeUsynlige
фільмНеспокойная вода/DeUsynlige теми: вина утрата прощение

Рекомендуємо

Как говорить с ребенком о смерти? Как говорить с ребенком о смерти?

Все, что связанно со смертью в нашем западном обществе принято как-то больше утаивать, умалчивать. Но с точки зрения психологии, этот подход замалчивания крайне неверен. Более того, разрушителен.

Суицид: что происходит до и как быть после Суицид: что происходит до и как быть после

Самоубийство, как явление, существовало во все века и во всех традициях. Удивительно, но были зафиксированы даже случаи самоубийства животных.

Горе утраты. Советы, которых стоит избегать. Горе утраты. Советы, которых стоит избегать.

Вопрос на форуме: «У подруги умерла дочь. Как себя вести?» Многие люди, впервые столкнувшиеся с тяжелейшим из всех испытаний - утратой ребенка, конечно же умирают какой то частью своей души... Это настолько страшное испытание ...

Як говорити з дітьми на незручні теми: Смерть! Як говорити з дітьми на незручні теми: Смерть!

Говорити з дітьми про смерть важко. Зазвичай батьки бояться розмовляти з дітьми на такі теми, щоб не травмувати та не налякати їх. Та чи справді такі розмови лякають дітей? Мовчання лякає дітей значно більше! Як сприймають смерть діти у різні періоди свого розвитку?

Как говорить с детьми о смерти Как говорить с детьми о смерти

Как говорить с ребенком о смерти, в каком возрасте малыш способен постичь свою смертность, и как сделать так, чтоб это осознание не стало для него шокирующим?

qr