У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Чи може розвинутись окр на фоні втрати вагітності на пізньому терміні

У Психолога » Поради психолога онлайн (безкоштовно) » Вагітність, пологи, материнство » Чи може розвинутись окр на фоні втрати вагітності на пізньому терміні
Доброго дня. Проживаю наразі втрату дитини на 8 м вагітності. Малюк помер в утробі. Спочатку плакала, страждала, перестала нормально їсти і спати, закрилась в собі, не хотіла нікого бачити і ні з ким говорити, окрім декількох рідних людей. На цьому фоні з’явилась і фобія виходити в люди і боязнь зустріти когось із знайомиху місті. Потім, десь після місяця з трагедії, з’явились раптово погані думки, які важко викинути з голови. При цьому виникає дуже сильна туга на душі, але вже наче не за дитиною, а просто тривожність, відчуття страху і т д. Почала боятись гострих предметів, всі ножі ховаю подальше, боюсь йти на кухню готувати їсти і т д. Це із-за того, що з’являються погані думки, що цим предметом , я можу завдати шкоду іншим, наприклад своєму чоловіку. Оскільки він постійно зі мною, то найбільше таких асоціацій виникає саме до нього. Простими словами у мене виник страх, шо я можу вбити свого чоловіка. Ось пишу про це і вже страшно. В голові навіть виникає якась картинка, як це могло б бути, але не до кінця, можливо із-за того, що я намагаюсь відразу ці думки відкидати, але сказати, що вдається, не можу. Ці думки мене з’їдають, подібних багато. Я вже не страждаю за дитинкою, я вже борюсь із собою, із своіми думками. Боюсь, шо можу бути небезпечна для оточуючих. Також, коли мені пропонують кудись поїхати відволіктись, то у мене відразу страх , шо все може закінчитись погано. Наприклад, якшо поїдемо на море, то потонемо там. Разом або хтось один із нас. Як з цим жити і вернутись до нормального життя поки не знаю. Допомагає Біфрен трохи заспокоїти думки і заснути. Спати можу тільки при телевізорі, темноти боюсь. При цих думках, не має ритуалів, я їх собі не придумовую. Але вичитала в Інтернеті про окр і в плані нав’язливих думок, десь сходится з тим, шо відчуваю я. Скажіть будь ласка, чи це може бути таке, шо на фоні сильного стресу від втрати дитини, в мене міг розвинутись цей діагноз? Чи можливо я помиляюсь і це шось інше? Який вихід з цієї ситуації? Я дуже хочу бути знову нормальною життєрадісною людиною, адже дуже хочу дітей, а як планувати наступну вагітність з такими думками не знаю. Заздалегідь вдячна за відповідь
Питання від: ; Вік: 32

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.


психолог онлайн
2
Валентина Віталіївна Гриценко
Наталия Павловна Венглинская
дуже вам співчуваю.. Втрата, і горювання - це важкі випробування. Але ви шукаєте вихід, і це добрий знак. Ваш чоловік, він підтримує вас? Я дуже радила б вам звернутися до спеціаліста (хоча б до невролога, або клінічного психотерапевта, тому що можливо, на перший час треба буде підключити фармакотерапію. ) Тому що у перевтомленному, нестабільному стані буде важко "взяти і стабілізуватись" самостійно. Це можливо, але це як з карієсом, трішки легше ставити пломбу, якщо заморозити зуб). Із всього того, що ви написали - відчувається що нервова система дуже виснажена, і що вам зараз складно. З приводу "діагнозу" - а чи важливо як саме буде він звучати? (на фоні стресу та депресивного стану можуть розвиватися різні стани. І важливо розуміти що робити з тим, що ви переживаєте, як на мене, і з тим щоб ваш моральний та фізичний стан відновлювалися). Бажаю вам сил і терпіння.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
1
Оксана Юрьевна Селезнева
цитата:

Скажіть будь ласка, чи це може бути таке, шо на фоні сильного стресу від втрати дитини, в мене міг розвинутись цей діагноз?

Да, на фоне утраты ребенка у Вас развилось расстройство.
А вот какое именно (ОКР или тревожное) сможет сказать только психиатр.
Также врач назначит и необходимое лечение, так как без этого Вы сейчас не справитесь.
цитата:

Який вихід з цієї ситуації

Сейчас Вам надо проходить медикаментозное лечение.
После того, как лекарства стабилизируют состояние (через 2-3 недели), Вам надо будет искать психолога для индивидуальной психотерапии.
Потому что желательно проработать со специалистом эту проблему до зачатия ребенка. Так как при беременности Вы не сможете принимать лекарства, а без них (и без проработки с психологом) Ваше состояние может вернуться.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
2
Валентина Віталіївна Гриценко
Наталия Павловна Венглинская
Доброго ранку!
цитата:

Який вихід з цієї ситуації?

Вихід буде забезпечений через співпрацю з фахівцями - лікарем психотерапевтом, а згодом із психологом.
цитата:

Я дуже хочу бути знову нормальною життєрадісною людиною, адже дуже хочу дітей, а як планувати наступну вагітність з такими думками не знаю

Прекрасне бажання, що тут ще можна сказати. Проте питання вагітності постане на порядку денному у свій час, коли Ви будете готові(!) А воно обов'язково постане.
На сьогодні ж актуальне зцілення душі і тіла. Нормалізація діяльності психічної і нервової систем. Поетапне і психологічно лікуюче проживання втрати дитини і пов'язаних із цим почуттів та емоцій.
Мені здається, що Ваша психіка віднайшла спосіб ухилитись від болю, спричиненого втратою і зіскочити з природнього шляху горювання. Спосіб хибний, не екологічний - знайти винного
цитата:

Це із-за того, що з’являються погані думки, що цим предметом , я можу завдати шкоду іншим, наприклад своєму чоловіку.

Сподіваюсь, співпраця з психологом допоможе відновити рівновагу і забезпечить можливість повноцінно рухатись далі по життю.

👍 радити психолога:

Виберіть психолога для консультування з приводу складнощів материнства, перинатального супроводу, підготовці до родів


психолог онлайн
Доброго часу доби!
Дуже співчуваю Вашій втраті (( перинатальнавтрата дуе складна і важко переживаєтся. Тому важливо це проходити не на самоті, а в оточенні тих, хто це розуміє та разом з чоловіком.
цитата:

з’являються погані думки, що цим предметом , я можу завдати шкоду іншим, наприклад своєму чоловіку. Оскільки він постійно зі мною, то найбільше таких асоціацій виникає саме до нього. Простими словами у мене виник страх, шо я можу вбити свого чоловіка.

А як чоловік переживає втрату дитини?
цитата:

Скажіть будь ласка, чи це може бути таке, шо на фоні сильного стресу від втрати дитини, в мене міг розвинутись цей діагноз? Чи можливо я помиляюсь і це шось інше?

Міг чи не міг - цей висновок може зробити психіатр безпосередньо на прийомі. Якщо Ви не медик, більш того - не фахівець з цьогопитання - Ви стовідсотково будете помилятися з будь яким медичним діагнозом. І не має значення скільки Ви всього прочитали в інтренеті. Якщо Вас дуже турбує саме це питання - кращим буде звернутися до психіатра та почути думку фахівці.
цитата:

Який вихід з цієї ситуації?

Я б радила знайти у своєму місті групу підтримки в перинатальній втраті. Як правило там є очні зустрічи як сімей переживших таку втрату так і окремо жінок, і окремо чоловіків (вони теж дуже не просто це переживають, але дуууже глибоко в собі). Або вибрати фахівця на сайті та попрацювати з психологом онлайн.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
1
Наталия Павловна Венглинская
Доброго!
Втрата дитини могла саме запустити процес ОКР, але до нього Ви були схильні й до того.
Раджу Вам звернутися на психотерапію до спеціаліста-психолога. Щоб і ту ситуацію з невдалою вагітністю відпустити, й свою схильність підкоректувати.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
Сочувствую в связи с Вашей потерей.
Насчет мыслей, при ОКР , могут быть только навязчивые мысли без компульсий.
ОКР часто называют фобией специфических мыслей, которые плотно входят в нашу жизнь, вызывая высокую тревогу, дискомфорт и дистресс. Данные мысли подобно щупальцам впиваются в человека и не отпускают его.
1. Я заметил, что большинство моих клиентов с ОКР, считают, что приходящие к ним мысли – уникальны. Например: мысль, что я не сдержусь и могу навредить кому либо. Как правило, мы начинаем придавать особое значение подобным мыслям, мол если такая мысль ко мне пришла, значит я действительно могу совершить подобное, и вообще , почему она пришла именно ко мне, значит со мной что-то не так, может я схожу с ума или я какой-то маньяк и т.д. Вариаций может быть множество.
Что происходит дальше?
Значительное повышение тревоги. То, что нужно обсессивно – компульсивному расстройству. Сначала тревога повышается от самой мысли, что я могу не сдержаться и навредить кому-то, потом от приданого значения, мол, а почему такие мысли мне приходят ко мне , значит, я медленно схожу с ума и тд.
В результате уровень тревоги зашкаливает, и чтобы с этим справиться, человек начинает совершать компульсии. Все идет по четкому «плану» ОКР.
Важно понимать, что подобные мысли далеко не уникальны, это стандартный набор страшилок , которыми ОКР удерживает свою жертву, заставляя ее тревожиться и паниковать.
Структура работы ОКР :
Навязчивая мысль - повышение тревоги – компульсия (ритуал), после которой , тревога спадает на время, до следующей мысли.
ОКР будет делать все, чтобы гонять нас по - этому замкнутому кругу снова и снова. Со временем еще добавиться элемент избегания. Если у меня мысль, что я могу кому-то навредить, значит вовсе не стоит ходить гулять с друзьями, если боюсь заразиться, значит вообще не нужно выходить из дома, и так шаг за шагом ОКР забирает по частям наши хобби и отрезает целые куски от нашей жизни.
Мы не получаем позитивных эмоций, что усиливает раздражение, ухудшает настроение, увеличивает тревогу и как следствие еще на порядок укрепляет позиции ОКР.
2. Что делать?
Для начала попробуем перечислить наиболее частые навязчивые мысли (обсессии):
1. Смешение мыслей и действий. Этот вид мыслей имеет два варианта.
Вариант: А) Когда, человек считает, что появление плохой мысли приводит к плохим последствиям. Пример: убеждение в том, что близкий человек попадет в автокатастрофу из-за моих мыслей. В этом случае подводными камнями могут быть прямые действия, как например , после подобной мысли представлять , что с родным человеком все хорошо, что является прямой компульсий или стараться не думать об этой мысли. И чем больше мы будем стараться не думать, тем сильнее будет обратный эффект.
Вариант: Б) Мысль о негативном поступке , считается эквивалентной реальному совершению данного поступка. Часто к клиентам, страдающим от ОКР, приходят мысли, что они могут, например, ударить молотком по голове другого человека, или ножом, или совершить другое неконтролируемое действие.
Само появление подобных мыслей усиливает тревогу, соответственно, помогает ОКР укрепиться внутри нас.
Далее включается частица, которая называется, преувеличенная ответственность.
Переоценка угрозы. Убеждение в том, что плохие вещи будут происходить, если я не буду стараться предотвратить их.
Подобный список мыслей можно продолжать еще очень
долго :
Страх причинить вред себе
Страх причинить вред окружающим
Страх того, что беда обязательно найдет меня
Страх, что, что-то плохое случится с другими из-за меня
Страх сказать что-то непристойное, или представить непристойный образ
Страх сделать что-то, после чего будет очень стыдно
Страх что-то украсть
Страх запачкаться, или запачкать других
Страх заразиться неизлечимой болезнью или заразить других, например сына, дочь, девушку и т.д
Страх мыслей гомосексуального типа
Страх, что может измениться сексуальная ориентация
Страх, что мысли сексуального характера придут в церкви
Страх мыслей агрессивно - сексуального характера , который направлен на других
Страх, что мысли материализуются и все нужно делать с хорошими мыслями или не думать о плохом вообще.
И это далеко не весь список обсессивных (навязчивых, специфических) мыслей, которые преследуют людей, страдающих от ОКР.
Подобные мысли можно назвать голосом ОКР, который будет снова и снова гнать нас по пути:
Тревожная мысль – повышение тревоги – компульсия.
1. Ваши мысли, связанные с ОКР не уникальны, есть много других людей, к которым приходят точно такие же или очень похожие мысли.
2. Подобные мысли ОКР использует только с одной целью, поднять тревогу и спровоцировать нас делать компульсии (ритуалы)
3. Мысли – это только мысли, к нам могут приходить самые разные мысли, разного направления, но это не говорит, что после подобной мысли ,вы именно так и поступите.
4. С ОКР хорошо работает КПТ, найдите хорошего специалиста, как показывает самой будет непросто справиться, если это действительно окр

👍 радити психолога:

20-10-2022 00:46:08Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 327449 для Наталия Павловна Венглинская

Чоловік або пережив вже втрату, або тримає це в собі. Він не любить про це говорити, але спочатку прийняв це дуже болісно, була навіть агресія, але не на людей, а на предмети. В кабінеті узд руки в кров об стіни, мусорник там потрощив, ледве заспокоїли його. Я в той момент так за нього злякалась, що сама за себе не думала. Чи то шок був, чи що, Но я спочатку навіть не плакала. Прийшовши до себе переживав за мене, був зі мною у пологовому весь час, на роботі взяв два тижні відпустки, підтримав мене колосально. Ці всі думки до мене почали надходити до мене коли я залишилась зовсім сам на сам з своіми думками і переживаннями, він на роботі, рідні розіхались, ми всі в різних місцевостях живемо.
Щодо звернення до фахівця , то він не вірить , що це мені допоможе. Взагалі у психологів не вірить. Я з ним поділилась, розказала все як є, але він каже, шо я себе просто накрутила, щоб перестала думати таке тай все.

20-10-2022 00:48:03Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 327428 для Нора Маркман

Чоловік або пережив вже втрату, або тримає це в собі. Він не любить про це говорити, але спочатку прийняв це дуже болісно, була навіть агресія, але не на людей, а на предмети. В кабінеті узд руки в кров об стіни, мусорник там потрощив, ледь заспокоїли його. Я в той момент так за нього злякалась, що сама за себе не думала. Чи то шок був, чи що, Но я спочатку навіть не плакала. Прийшовши до себе переживав за мене, був зі мною у пологовому весь час, на роботі взяв два тижні відпустки, підтримав мене колосально. Ці всі думки до мене почали надходити коли я залишилась зовсім сам на сам з своіми думками і переживаннями, він на роботі, рідні розіхались, ми всі в різних місцевостях живемо. Щодо звернення до фахівця , то він не вірить , що це мені допоможе. Взагалі у психологів не вірить. Я з ним поділилась, розказала все як є, але він каже, шо я себе просто накрутила, щоб перестала думати таке тай все.

20-10-2022 01:02:05Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 327428 для Нора Маркман

Нажаль мій чоловік не надто вірить , шо зі мною шось не те. Він переконаний, шо це просто я себе накрутила , начиталась дурного в Інтернеті, як він каже, і приписую все собі.

20-10-2022 01:15:25Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 327429 для Светлана Владимировна Киселевская

Скажіть будь ласка, а в такому випадку які лікарства призначають ? Мова йде про антидепресанти?
Дуже б не хотіла їх приймати, бо боюсь потім синдрому відміни і привикання.
Наступну вагітність нам можна планувати не раніше ніж за рік, оскільки був КР. З однієї сторони я дуже хочу, з іншої сторони вже мучають страхи, як я буду носити після такого досвіду. І це не перша моя вагітність була, а 2. Перша закінчилась на ранньому терміні і не була такою травматичною, хоч я теж дуже сумувала, але то був справді сум, таких думок , як зараз не було. а з цією ми просто ожили обоє з чоловіком, літали, як на крилах, а тут такий удар…


психолог онлайн
1
Владимир Анатольевич Тарасенко
цитата:

Щодо звернення до фахівця , то він не вірить , що це мені допоможе. Взагалі у психологів не вірить. Я з ним поділилась, розказала все як є, але він каже, шо я себе просто накрутила, щоб перестала думати таке тай все.

Я павильно Вас почула - Ви хотіли звернутися по допомогу до фахівця, але чоловік не дозволив?
Як давно ця розмова була? До появи ось цього? -
цитата:

цим предметом , я можу завдати шкоду іншим, наприклад своєму чоловіку

Тобто коли саме зявилася агрессія на чоловіка?
В перинатальній втраті дуже часто у жінки, або чоловіка, або у обох, через дуже глибоке стражздання іде пошук винного. Хтось мусить бути відповідальним за втрату, хтось винен у цій жахливій втраті і хтось має за це відповісти. Саме простіше, що приходить до запаленого горем мозку - це звинуватити найближчого. І саме тоді зявляєтся агрессія на цього ближнього. Це не завжди свідомо. Дужєе часто це підсвідоми мотиви. Тому то й треба попрацювіати з фахівцем, щоб в цьому розібратися.
Він не розуміє роботу психолога. А Ви? Якщо для Вас це зрозуміло та має сенс - чому Ви себе обкрадаєте?

👍 радити психолога:


психолог онлайн
цитата:

Мова йде про антидепресанти?

Да, если это ОКР.
цитата:

Дуже б не хотіла їх приймати, бо боюсь потім синдрому відміни і привикання.

А как же Ваше желание -
цитата:

бути знову нормальною життєрадісною людиною, адже дуже хочу дітей, а як планувати наступну вагітність з такими думками не знаю

?
К сожалению, у Вас нет выбора.
Без соответствующего лечения, психотерапия с психологом будет длительной и может не дать нужного результата.
Если же только принимать препараты и не работать с психологом, то после отмены лекарств состояние вернется, так как не будут проработаны причины Вашего состояния.
Поэтому "лечение" должно быть комплексное - врач и психолог. Независимо от того, как к этому относится Ваш муж.
И сделать это надо до следующей беременности.
цитата:

Наступну вагітність нам можна планувати не раніше ніж за рік, оскільки був КР.

Лечение и психотерапия как раз и будут длиться этот год, если не дольше.
цитата:

вже мучають страхи, як я буду носити після такого досвіду

Пройдете лечение и психотерапию, и страха этого не будет.
цитата:

І це не перша моя вагітність була, а 2.

Что говорят врачи?
Вы не думаете, что могут быть и психологические причины невынашиваемости беременности?
цитата:

Взагалі у психологів не вірить

цитата:

Нажаль мій чоловік не надто вірить , шо зі мною шось не те.

Зачем Вам нужна его вера?
Главное - как Вы сами относитесь к своему выздоровлению.
Вам надо спрашивать разрешение у мужа, чтобы сходить к врачу?
У Вас нет своих денег, чтобы оплатить консультации психолога?
Вы так зависимы от своего мужа?

👍 радити психолога:

20-10-2022 14:06:38Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 327465 для Светлана Владимировна Киселевская

Нажаль так, наразі живемо на бюджеті чоловіка, оскільки я на лікарняному 140 днів бо пологи були після 30 т і з ускладненнями. Тобто я до 2 січня на лікарняному. Робота у мене державна, туди повертатись поки не готова, а лікарняні по вагітності і пологам наразі не прийшли і кажуть прийдуть із затримкою із-за війни, десь до кінця року(
Причина завмерлої вагітності відома ще за першої невдалої вагітності, після проходження аналізів була виявлена генетична первинна тромбофілія, до 21 т вагітності кололась клексаном, після гематолог його відмінила , оскільки показники крові були не із значним відхиленням аж до самого кінця. Мене запевняли, що при вагітності це норма. Лікар гематолог залишила кардіо магніл у дозі 150, а з 30 т зовсім понизила до 75. І це скоріш за все було помилкою, тому що гістологія показала ішемію плаценти внаслідок утворення тромбів у ній. Можливо не зовсім точно пояснюю, бо не медик. Но гінеколог якось так пояснювала. Гінеколог, до речі, наполяга до кінця колоти клексан, але чомусь ми більше довіряли гематологу, оскільки саме цей лікар займається проблемами крові. Вони ніяк не могли дійти до однієї думки, хоча мали б у моєму випадку працювати у тендемі. При цьому всьому, злості до лікарів я чомусь не відчуваю, хоча зневірилась у них і знаю, шо ходити принаймні до гематолога і лікаря узд, в яких була на контролі, у наступну вагітність не готова. Узд робила за пару днів до того всього, як це сталось і воно відхилень не показало, хоча вважаю якусь зацепку по стану плаценти і кровотоку мало б бути видно. А в день коли мій син затих назавжди, я була на плановому огляді у лікаря гінеколога, в якому стояла на обліку і вона теж не помітила відхилень ні по свіжому ктг, ні по фатальному доплері коли прослуховувала сердечко. Но вона його довго не слухала, просто зафіксувала, шо воно є, буквально пару секунд. За пару годин після огляду я перестала відчувати рухи дитини…
Щодо психологічного стану, то я постійно боялась із самого початку, щоб не повторилось те, що при першій вагітності , Но в кінці вже розслабилась, оскільки довірилась лікарям. Мені сказали «видихнути і насолоджуватись вагітністю», я так і зробила. В кінці я Буда спокійною і впевненою , шо все буде добре. А зараз караю себе за це, оскільки я знала свій діагноз, і хоч аналізи були добрі, я почувалась не дуже ок, були симптоми, які я списувала на алергію, кров носом, ніс забитий, втома. Лікарі знали про це, Но теж вважали, шо це алергія. Якийсь такий не вдалий збіг обставин, ніхто не помітив відхилень, а моє материнське серце не відчуло біди теж…

20-10-2022 14:25:15Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 327464 для Наталия Павловна Венглинская

Ця розмова була десь на другий день після цих жахливих думок, я розказала чоловіку, все як є.
Щодо фахівця, то про нього ми вже говорили після того, як почались думки. Но чоловік не категорично заперечує, щоб я пішла, він каже, якшо ти впевнена, шо тобі це поможе, ну піди спробуй.
За моїми спостереженнями негативні думки щодо чоловіка з’явились після того, як він вийшов на роботу, як я засиділася сама вдома із своїм горем. Я тоді до ранку не спала, вставала в обід, нічого не їла без чоловіка, плакала багато і молилась. Я б не назвала це агресією, я розумію, шо люблю чоловіка і хочу про нього піклуватись. В хвилини цих думок, я не агресивна, можливо роздратована, налякана, но точно не агресивна. Чолвоік насправді дуже дбає про мене, каже шо тільки те, шо я в нього є, допомогло йому справитись з горем. Тому мене і лякають ці думки, бо чому вони з’являються саме до нього, до людини, яку я люблю, яка не виновата, шо так сталось, яка мене підтримує в горі і цінує? Чому наприклад не до лікарів, які вели мою вагітність, а до нього?

20-10-2022 14:39:07Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 327449 для Наталия Павловна Венглинская

Нажаль саме в нашому місті очних зустрічей немає( знаю про ГО «Опіка ангела», в них є очні зустрічі по містам України, но в нашому місті поки не було. Якшо буде то піду звичайно. Я в їхніх групах виговорююсь щодо втрати, спілкуюсь із такими жінками, но лише онлайн.


психолог онлайн
цитата:

Нажаль саме в нашому місті очних зустрічей немає

пошукайте через фейсбук онлайн зустрічі. Я колись щось подібне бачила.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
1
Владимир Анатольевич Тарасенко
"Нажаль мій чоловік не надто вірить , шо зі мною шось не те. Він переконаний, шо це просто я себе накрутила , начиталась дурного в Інтернеті, як він каже, і приписую все собі. " "не вірить в психологію".. А в неврологію вірить? А в психіатрію?
Він може мати будь які погляди, але тут майже всі коллеги пишуть що вам не зарадила би консультація психотерапевта, невролога, або іншого спеціаліста який зміг би підібрати для початку щось, щоб нервова система змогла відновитися і знизити стрес. Мені дуже шкода, що все це трапилося з вами, плюс така фінансова залежність. Але навіть у такій ситуації є варіанти - або пошукати когось за не дуже великі гроші, або державного безкоштовного лікаря (здається, в хелсі була така опція, але я не певна чи це працює у вашому регіоні). Допомогти собі - не соромно. Ви робите все вірно, коли шукаєте вихід. Відношення чоловіка може бути суб'єктивним або упередженим, при всій повазі до нього. Досвід кожного з нас - унікальний, і нам іноді справді важко порівняти своє життя з життям іншої людини. Але якщо вам психічно важко - то це вже достатній аргумент, шоб шукати як полегшити стан. Бажаю вам скорішого вирішення цієї проблеми.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
цитата:

В хвилини цих думок, я не агресивна, можливо роздратована, налякана, но точно не агресивна. Чолвоік насправді дуже дбає про мене, каже шо тільки те, шо я в нього є, допомогло йому справитись з горем. Тому мене і лякають ці думки, бо чому вони з’являються саме до нього, до людини, яку я люблю, яка не виновата, шо так сталось, яка мене підтримує в горі і цінує? Чому наприклад не до лікарів, які вели мою вагітність, а до нього?

Бо до нього проявляти ворожість можна, а до авторитетних лікарів - ні. До своїх можна, а до чужих - ні. Мабуть цьому навчили ще в дитинстві батьки?
До речі, а як Ви проявляли до батьків свій підлітковий протест, який є характерним для цього віку? Чомусь я думаю, що Ви його взагалі не проявляли, не дозволяли собі. Я правий? А якщо так, то цілком зрозуміло, чому не дозволяєте собі проявляти негатив й по відношенню до лікарів, винних в цій помилці, яка коштувала життя дитини...
Бо вони як авторитетні "батьки". Тому їх і слухали, як справжня слухняна дівчинка, а себе - ні, не слухали. Хоча треба було все навпаки.
Залежність від думки інших (основа для ОКР) лікується на психотерапії з психологом.

👍 радити психолога:

23-10-2022 01:16:28Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 327614 для Павел Леонидович Басанский

Я не можу сказати, що була проблемним підлітком. Були якісь моменти, шо сперечалась з мамою, але чогось глобального не було. Я вже більше почала проявляти характер після 18 р, коли пішла вчитись. Батьки мої розлучені,розлучились коли я йшла у 1 клас. з татом спілкуюсь і жалію, що рідко бачимось, я б хотіла частіше. Він живе в іншому місті. Тому, що таке виховання батька мені не відомо, хоча він хороший у мене, я дуже люблю його, просто мамі у свій час непотрібен був(

23-10-2022 01:38:35Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 327458 для Юрий Витальевич Каракаптан

Дякую Вам за такий детальний опис. Практично все відгукується , окрім компульсіі. Іх я собі не придумовую, хоча з дитинства згадую, шо колись придумовувала собі такі умови, що якшо шось не зроблю, якусь певну дію, то шось у мене тоді не збудеться, піде не так, хтось захворіє, почнеться війна і т д. Наприклад якусь річ маю покласти виключно в те місце, бо якшо ні, то шось піде не так. Но це було в дитинстві, зараз я такого не помічаю за собою.

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Схожі онлайн консультації

Психологічний аналіз творів
Тарас Бульба
книгаТарас Бульба теми: семья відносини родители и дети
Похороните меня за плинтусом

Рекомендуємо

Мать - одиночка. Ребенок или аборт? Мать - одиночка. Ребенок или аборт?

Женщину, принимающую самостоятельное решение о рождении ребенка, хочется поддержать тем, что она будет права в любом случае, какой бы выбор ни сделала. Потому что правильных решений в данной ситуации нет. Есть много точек зрения на эту тему

Эмоциональное выгорание мам Эмоциональное выгорание мам

Эмоциональное выгорание мамы - как распознать? Эмоциональному выгоранию больше всего подвержены люди помогающих профессий - доктора, психологи, учителя, работники социальных служб и… мамы.

Когда беременность не наступает, или как заметить черную гориллу Когда беременность не наступает, или как заметить черную гориллу

Знаете как работает функция репродукции человека? Как у животных. Размножение возможно в комфортных и безопасных условиях окружающей среды.

Чому чоловіки не горять бажанням возитися з немовлям? Чому чоловіки не горять бажанням возитися з немовлям?

Лише невелика кількість майбутніх батьків згадають про практичну допомогу по догляду за дитиною, про намір розвивати спадкоємця, грати з ним вже з народження, - і тим паче небагато реально цим займатимуться.

qr