Чи може розвинутись окр на фоні втрати вагітності на пізньому терміні
Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.
Нора Маркман (Київ) 19-10-2022 04:44:14 |
2
Наталия Павловна Венглинская дуже вам співчуваю.. Втрата, і горювання - це важкі випробування. Але ви шукаєте вихід, і це добрий знак. Ваш чоловік, він підтримує вас? Я дуже радила б вам звернутися до спеціаліста (хоча б до невролога, або клінічного психотерапевта, тому що можливо, на перший час треба буде підключити фармакотерапію. ) Тому що у перевтомленному, нестабільному стані буде важко "взяти і стабілізуватись" самостійно. Це можливо, але це як з карієсом, трішки легше ставити пломбу, якщо заморозити зуб). Із всього того, що ви написали - відчувається що нервова система дуже виснажена, і що вам зараз складно. З приводу "діагнозу" - а чи важливо як саме буде він звучати? (на фоні стресу та депресивного стану можуть розвиватися різні стани. І важливо розуміти що робити з тим, що ви переживаєте, як на мене, і з тим щоб ваш моральний та фізичний стан відновлювалися). Бажаю вам сил і терпіння. |
Светлана Владимировна Киселевская (Дніпро) 19-10-2022 05:05:14 |
1
цитата:
Скажіть будь ласка, чи це може бути таке, шо на фоні сильного стресу від втрати дитини, в мене міг розвинутись цей діагноз? А вот какое именно (ОКР или тревожное) сможет сказать только психиатр. Также врач назначит и необходимое лечение, так как без этого Вы сейчас не справитесь. цитата:
Який вихід з цієї ситуації После того, как лекарства стабилизируют состояние (через 2-3 недели), Вам надо будет искать психолога для индивидуальной психотерапии. Потому что желательно проработать со специалистом эту проблему до зачатия ребенка. Так как при беременности Вы не сможете принимать лекарства, а без них (и без проработки с психологом) Ваше состояние может вернуться. |
Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) 19-10-2022 10:22:24 |
2
Наталия Павловна Венглинская Доброго ранку! цитата:
Який вихід з цієї ситуації? цитата:
Я дуже хочу бути знову нормальною життєрадісною людиною, адже дуже хочу дітей, а як планувати наступну вагітність з такими думками не знаю На сьогодні ж актуальне зцілення душі і тіла. Нормалізація діяльності психічної і нервової систем. Поетапне і психологічно лікуюче проживання втрати дитини і пов'язаних із цим почуттів та емоцій. Мені здається, що Ваша психіка віднайшла спосіб ухилитись від болю, спричиненого втратою і зіскочити з природнього шляху горювання. Спосіб хибний, не екологічний - знайти винного цитата:
Це із-за того, що з’являються погані думки, що цим предметом , я можу завдати шкоду іншим, наприклад своєму чоловіку. |
Виберіть психолога для консультування з приводу складнощів материнства, перинатального супроводу, підготовці до родів
Наталия Павловна Венглинская (Київ) 19-10-2022 12:33:01 |
Доброго часу доби!
Дуже співчуваю Вашій втраті (( перинатальнавтрата дуе складна і важко переживаєтся. Тому важливо це проходити не на самоті, а в оточенні тих, хто це розуміє та разом з чоловіком. цитата:
з’являються погані думки, що цим предметом , я можу завдати шкоду іншим, наприклад своєму чоловіку. Оскільки він постійно зі мною, то найбільше таких асоціацій виникає саме до нього. Простими словами у мене виник страх, шо я можу вбити свого чоловіка. цитата:
Скажіть будь ласка, чи це може бути таке, шо на фоні сильного стресу від втрати дитини, в мене міг розвинутись цей діагноз? Чи можливо я помиляюсь і це шось інше? цитата:
Який вихід з цієї ситуації? |
Павел Леонидович Басанский (Київ) 19-10-2022 12:37:36 |
1
Доброго! Втрата дитини могла саме запустити процес ОКР, але до нього Ви були схильні й до того. Раджу Вам звернутися на психотерапію до спеціаліста-психолога. Щоб і ту ситуацію з невдалою вагітністю відпустити, й свою схильність підкоректувати. |
Юрий Витальевич Каракаптан (Харків) 19-10-2022 16:52:31 |
Сочувствую в связи с Вашей потерей.
Насчет мыслей, при ОКР , могут быть только навязчивые мысли без компульсий. ОКР часто называют фобией специфических мыслей, которые плотно входят в нашу жизнь, вызывая высокую тревогу, дискомфорт и дистресс. Данные мысли подобно щупальцам впиваются в человека и не отпускают его. 1. Я заметил, что большинство моих клиентов с ОКР, считают, что приходящие к ним мысли – уникальны. Например: мысль, что я не сдержусь и могу навредить кому либо. Как правило, мы начинаем придавать особое значение подобным мыслям, мол если такая мысль ко мне пришла, значит я действительно могу совершить подобное, и вообще , почему она пришла именно ко мне, значит со мной что-то не так, может я схожу с ума или я какой-то маньяк и т.д. Вариаций может быть множество. Что происходит дальше? Значительное повышение тревоги. То, что нужно обсессивно – компульсивному расстройству. Сначала тревога повышается от самой мысли, что я могу не сдержаться и навредить кому-то, потом от приданого значения, мол, а почему такие мысли мне приходят ко мне , значит, я медленно схожу с ума и тд. В результате уровень тревоги зашкаливает, и чтобы с этим справиться, человек начинает совершать компульсии. Все идет по четкому «плану» ОКР. Важно понимать, что подобные мысли далеко не уникальны, это стандартный набор страшилок , которыми ОКР удерживает свою жертву, заставляя ее тревожиться и паниковать. Структура работы ОКР : Навязчивая мысль - повышение тревоги – компульсия (ритуал), после которой , тревога спадает на время, до следующей мысли. ОКР будет делать все, чтобы гонять нас по - этому замкнутому кругу снова и снова. Со временем еще добавиться элемент избегания. Если у меня мысль, что я могу кому-то навредить, значит вовсе не стоит ходить гулять с друзьями, если боюсь заразиться, значит вообще не нужно выходить из дома, и так шаг за шагом ОКР забирает по частям наши хобби и отрезает целые куски от нашей жизни. Мы не получаем позитивных эмоций, что усиливает раздражение, ухудшает настроение, увеличивает тревогу и как следствие еще на порядок укрепляет позиции ОКР. 2. Что делать? Для начала попробуем перечислить наиболее частые навязчивые мысли (обсессии): 1. Смешение мыслей и действий. Этот вид мыслей имеет два варианта. Вариант: А) Когда, человек считает, что появление плохой мысли приводит к плохим последствиям. Пример: убеждение в том, что близкий человек попадет в автокатастрофу из-за моих мыслей. В этом случае подводными камнями могут быть прямые действия, как например , после подобной мысли представлять , что с родным человеком все хорошо, что является прямой компульсий или стараться не думать об этой мысли. И чем больше мы будем стараться не думать, тем сильнее будет обратный эффект. Вариант: Б) Мысль о негативном поступке , считается эквивалентной реальному совершению данного поступка. Часто к клиентам, страдающим от ОКР, приходят мысли, что они могут, например, ударить молотком по голове другого человека, или ножом, или совершить другое неконтролируемое действие. Само появление подобных мыслей усиливает тревогу, соответственно, помогает ОКР укрепиться внутри нас. Далее включается частица, которая называется, преувеличенная ответственность. Переоценка угрозы. Убеждение в том, что плохие вещи будут происходить, если я не буду стараться предотвратить их. Подобный список мыслей можно продолжать еще очень долго : Страх причинить вред себе Страх причинить вред окружающим Страх того, что беда обязательно найдет меня Страх, что, что-то плохое случится с другими из-за меня Страх сказать что-то непристойное, или представить непристойный образ Страх сделать что-то, после чего будет очень стыдно Страх что-то украсть Страх запачкаться, или запачкать других Страх заразиться неизлечимой болезнью или заразить других, например сына, дочь, девушку и т.д Страх мыслей гомосексуального типа Страх, что может измениться сексуальная ориентация Страх, что мысли сексуального характера придут в церкви Страх мыслей агрессивно - сексуального характера , который направлен на других Страх, что мысли материализуются и все нужно делать с хорошими мыслями или не думать о плохом вообще. И это далеко не весь список обсессивных (навязчивых, специфических) мыслей, которые преследуют людей, страдающих от ОКР. Подобные мысли можно назвать голосом ОКР, который будет снова и снова гнать нас по пути: Тревожная мысль – повышение тревоги – компульсия. 1. Ваши мысли, связанные с ОКР не уникальны, есть много других людей, к которым приходят точно такие же или очень похожие мысли. 2. Подобные мысли ОКР использует только с одной целью, поднять тревогу и спровоцировать нас делать компульсии (ритуалы) 3. Мысли – это только мысли, к нам могут приходить самые разные мысли, разного направления, но это не говорит, что после подобной мысли ,вы именно так и поступите. 4. С ОКР хорошо работает КПТ, найдите хорошего специалиста, как показывает самой будет непросто справиться, если это действительно окр |
20-10-2022 00:46:08Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 327449 для Наталия Павловна Венглинская Чоловік або пережив вже втрату, або тримає це в собі. Він не любить про це говорити, але спочатку прийняв це дуже болісно, була навіть агресія, але не на людей, а на предмети. В кабінеті узд руки в кров об стіни, мусорник там потрощив, ледве заспокоїли його. Я в той момент так за нього злякалась, що сама за себе не думала. Чи то шок був, чи що, Но я спочатку навіть не плакала. Прийшовши до себе переживав за мене, був зі мною у пологовому весь час, на роботі взяв два тижні відпустки, підтримав мене колосально. Ці всі думки до мене почали надходити до мене коли я залишилась зовсім сам на сам з своіми думками і переживаннями, він на роботі, рідні розіхались, ми всі в різних місцевостях живемо.Щодо звернення до фахівця , то він не вірить , що це мені допоможе. Взагалі у психологів не вірить. Я з ним поділилась, розказала все як є, але він каже, шо я себе просто накрутила, щоб перестала думати таке тай все. |
20-10-2022 00:48:03Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 327428 для Нора Маркман Чоловік або пережив вже втрату, або тримає це в собі. Він не любить про це говорити, але спочатку прийняв це дуже болісно, була навіть агресія, але не на людей, а на предмети. В кабінеті узд руки в кров об стіни, мусорник там потрощив, ледь заспокоїли його. Я в той момент так за нього злякалась, що сама за себе не думала. Чи то шок був, чи що, Но я спочатку навіть не плакала. Прийшовши до себе переживав за мене, був зі мною у пологовому весь час, на роботі взяв два тижні відпустки, підтримав мене колосально. Ці всі думки до мене почали надходити коли я залишилась зовсім сам на сам з своіми думками і переживаннями, він на роботі, рідні розіхались, ми всі в різних місцевостях живемо. Щодо звернення до фахівця , то він не вірить , що це мені допоможе. Взагалі у психологів не вірить. Я з ним поділилась, розказала все як є, але він каже, шо я себе просто накрутила, щоб перестала думати таке тай все. |
20-10-2022 01:02:05Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 327428 для Нора Маркман Нажаль мій чоловік не надто вірить , шо зі мною шось не те. Він переконаний, шо це просто я себе накрутила , начиталась дурного в Інтернеті, як він каже, і приписую все собі. |
20-10-2022 01:15:25Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 327429 для Светлана Владимировна Киселевская Скажіть будь ласка, а в такому випадку які лікарства призначають ? Мова йде про антидепресанти?Дуже б не хотіла їх приймати, бо боюсь потім синдрому відміни і привикання. Наступну вагітність нам можна планувати не раніше ніж за рік, оскільки був КР. З однієї сторони я дуже хочу, з іншої сторони вже мучають страхи, як я буду носити після такого досвіду. І це не перша моя вагітність була, а 2. Перша закінчилась на ранньому терміні і не була такою травматичною, хоч я теж дуже сумувала, але то був справді сум, таких думок , як зараз не було. а з цією ми просто ожили обоє з чоловіком, літали, як на крилах, а тут такий удар… |
Наталия Павловна Венглинская (Київ) 20-10-2022 02:20:07 |
1
цитата:
Щодо звернення до фахівця , то він не вірить , що це мені допоможе. Взагалі у психологів не вірить. Я з ним поділилась, розказала все як є, але він каже, шо я себе просто накрутила, щоб перестала думати таке тай все. Як давно ця розмова була? До появи ось цього? - цитата:
цим предметом , я можу завдати шкоду іншим, наприклад своєму чоловіку В перинатальній втраті дуже часто у жінки, або чоловіка, або у обох, через дуже глибоке стражздання іде пошук винного. Хтось мусить бути відповідальним за втрату, хтось винен у цій жахливій втраті і хтось має за це відповісти. Саме простіше, що приходить до запаленого горем мозку - це звинуватити найближчого. І саме тоді зявляєтся агрессія на цього ближнього. Це не завжди свідомо. Дужєе часто це підсвідоми мотиви. Тому то й треба попрацювіати з фахівцем, щоб в цьому розібратися. Він не розуміє роботу психолога. А Ви? Якщо для Вас це зрозуміло та має сенс - чому Ви себе обкрадаєте? |
Светлана Владимировна Киселевская (Дніпро) 20-10-2022 04:16:23 |
цитата:
Мова йде про антидепресанти? цитата:
Дуже б не хотіла їх приймати, бо боюсь потім синдрому відміни і привикання. цитата:
бути знову нормальною життєрадісною людиною, адже дуже хочу дітей, а як планувати наступну вагітність з такими думками не знаю К сожалению, у Вас нет выбора. Без соответствующего лечения, психотерапия с психологом будет длительной и может не дать нужного результата. Если же только принимать препараты и не работать с психологом, то после отмены лекарств состояние вернется, так как не будут проработаны причины Вашего состояния. Поэтому "лечение" должно быть комплексное - врач и психолог. Независимо от того, как к этому относится Ваш муж. И сделать это надо до следующей беременности. цитата:
Наступну вагітність нам можна планувати не раніше ніж за рік, оскільки був КР. цитата:
вже мучають страхи, як я буду носити після такого досвіду цитата:
І це не перша моя вагітність була, а 2. Вы не думаете, что могут быть и психологические причины невынашиваемости беременности? цитата:
Взагалі у психологів не вірить цитата:
Нажаль мій чоловік не надто вірить , шо зі мною шось не те. Главное - как Вы сами относитесь к своему выздоровлению. Вам надо спрашивать разрешение у мужа, чтобы сходить к врачу? У Вас нет своих денег, чтобы оплатить консультации психолога? Вы так зависимы от своего мужа? |
20-10-2022 14:06:38Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 327465 для Светлана Владимировна Киселевская Нажаль так, наразі живемо на бюджеті чоловіка, оскільки я на лікарняному 140 днів бо пологи були після 30 т і з ускладненнями. Тобто я до 2 січня на лікарняному. Робота у мене державна, туди повертатись поки не готова, а лікарняні по вагітності і пологам наразі не прийшли і кажуть прийдуть із затримкою із-за війни, десь до кінця року(Причина завмерлої вагітності відома ще за першої невдалої вагітності, після проходження аналізів була виявлена генетична первинна тромбофілія, до 21 т вагітності кололась клексаном, після гематолог його відмінила , оскільки показники крові були не із значним відхиленням аж до самого кінця. Мене запевняли, що при вагітності це норма. Лікар гематолог залишила кардіо магніл у дозі 150, а з 30 т зовсім понизила до 75. І це скоріш за все було помилкою, тому що гістологія показала ішемію плаценти внаслідок утворення тромбів у ній. Можливо не зовсім точно пояснюю, бо не медик. Но гінеколог якось так пояснювала. Гінеколог, до речі, наполяга до кінця колоти клексан, але чомусь ми більше довіряли гематологу, оскільки саме цей лікар займається проблемами крові. Вони ніяк не могли дійти до однієї думки, хоча мали б у моєму випадку працювати у тендемі. При цьому всьому, злості до лікарів я чомусь не відчуваю, хоча зневірилась у них і знаю, шо ходити принаймні до гематолога і лікаря узд, в яких була на контролі, у наступну вагітність не готова. Узд робила за пару днів до того всього, як це сталось і воно відхилень не показало, хоча вважаю якусь зацепку по стану плаценти і кровотоку мало б бути видно. А в день коли мій син затих назавжди, я була на плановому огляді у лікаря гінеколога, в якому стояла на обліку і вона теж не помітила відхилень ні по свіжому ктг, ні по фатальному доплері коли прослуховувала сердечко. Но вона його довго не слухала, просто зафіксувала, шо воно є, буквально пару секунд. За пару годин після огляду я перестала відчувати рухи дитини… Щодо психологічного стану, то я постійно боялась із самого початку, щоб не повторилось те, що при першій вагітності , Но в кінці вже розслабилась, оскільки довірилась лікарям. Мені сказали «видихнути і насолоджуватись вагітністю», я так і зробила. В кінці я Буда спокійною і впевненою , шо все буде добре. А зараз караю себе за це, оскільки я знала свій діагноз, і хоч аналізи були добрі, я почувалась не дуже ок, були симптоми, які я списувала на алергію, кров носом, ніс забитий, втома. Лікарі знали про це, Но теж вважали, шо це алергія. Якийсь такий не вдалий збіг обставин, ніхто не помітив відхилень, а моє материнське серце не відчуло біди теж… |
20-10-2022 14:25:15Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 327464 для Наталия Павловна Венглинская Ця розмова була десь на другий день після цих жахливих думок, я розказала чоловіку, все як є.Щодо фахівця, то про нього ми вже говорили після того, як почались думки. Но чоловік не категорично заперечує, щоб я пішла, він каже, якшо ти впевнена, шо тобі це поможе, ну піди спробуй. За моїми спостереженнями негативні думки щодо чоловіка з’явились після того, як він вийшов на роботу, як я засиділася сама вдома із своїм горем. Я тоді до ранку не спала, вставала в обід, нічого не їла без чоловіка, плакала багато і молилась. Я б не назвала це агресією, я розумію, шо люблю чоловіка і хочу про нього піклуватись. В хвилини цих думок, я не агресивна, можливо роздратована, налякана, но точно не агресивна. Чолвоік насправді дуже дбає про мене, каже шо тільки те, шо я в нього є, допомогло йому справитись з горем. Тому мене і лякають ці думки, бо чому вони з’являються саме до нього, до людини, яку я люблю, яка не виновата, шо так сталось, яка мене підтримує в горі і цінує? Чому наприклад не до лікарів, які вели мою вагітність, а до нього? |
20-10-2022 14:39:07Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 327449 для Наталия Павловна Венглинская Нажаль саме в нашому місті очних зустрічей немає( знаю про ГО «Опіка ангела», в них є очні зустрічі по містам України, но в нашому місті поки не було. Якшо буде то піду звичайно. Я в їхніх групах виговорююсь щодо втрати, спілкуюсь із такими жінками, но лише онлайн. |
Наталия Павловна Венглинская (Київ) 20-10-2022 17:35:52 |
|
Нора Маркман (Київ) 21-10-2022 00:52:52 |
1
"Нажаль мій чоловік не надто вірить , шо зі мною шось не те. Він переконаний, шо це просто я себе накрутила , начиталась дурного в Інтернеті, як він каже, і приписую все собі. " "не вірить в психологію".. А в неврологію вірить? А в психіатрію? Він може мати будь які погляди, але тут майже всі коллеги пишуть що вам не зарадила би консультація психотерапевта, невролога, або іншого спеціаліста який зміг би підібрати для початку щось, щоб нервова система змогла відновитися і знизити стрес. Мені дуже шкода, що все це трапилося з вами, плюс така фінансова залежність. Але навіть у такій ситуації є варіанти - або пошукати когось за не дуже великі гроші, або державного безкоштовного лікаря (здається, в хелсі була така опція, але я не певна чи це працює у вашому регіоні). Допомогти собі - не соромно. Ви робите все вірно, коли шукаєте вихід. Відношення чоловіка може бути суб'єктивним або упередженим, при всій повазі до нього. Досвід кожного з нас - унікальний, і нам іноді справді важко порівняти своє життя з життям іншої людини. Але якщо вам психічно важко - то це вже достатній аргумент, шоб шукати як полегшити стан. Бажаю вам скорішого вирішення цієї проблеми. |
Павел Леонидович Басанский (Київ) 22-10-2022 02:39:10 |
цитата:
В хвилини цих думок, я не агресивна, можливо роздратована, налякана, но точно не агресивна. Чолвоік насправді дуже дбає про мене, каже шо тільки те, шо я в нього є, допомогло йому справитись з горем. Тому мене і лякають ці думки, бо чому вони з’являються саме до нього, до людини, яку я люблю, яка не виновата, шо так сталось, яка мене підтримує в горі і цінує? Чому наприклад не до лікарів, які вели мою вагітність, а до нього? До речі, а як Ви проявляли до батьків свій підлітковий протест, який є характерним для цього віку? Чомусь я думаю, що Ви його взагалі не проявляли, не дозволяли собі. Я правий? А якщо так, то цілком зрозуміло, чому не дозволяєте собі проявляти негатив й по відношенню до лікарів, винних в цій помилці, яка коштувала життя дитини... Бо вони як авторитетні "батьки". Тому їх і слухали, як справжня слухняна дівчинка, а себе - ні, не слухали. Хоча треба було все навпаки. Залежність від думки інших (основа для ОКР) лікується на психотерапії з психологом. |
23-10-2022 01:16:28Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 327614 для Павел Леонидович Басанский Я не можу сказати, що була проблемним підлітком. Були якісь моменти, шо сперечалась з мамою, але чогось глобального не було. Я вже більше почала проявляти характер після 18 р, коли пішла вчитись. Батьки мої розлучені,розлучились коли я йшла у 1 клас. з татом спілкуюсь і жалію, що рідко бачимось, я б хотіла частіше. Він живе в іншому місті. Тому, що таке виховання батька мені не відомо, хоча він хороший у мене, я дуже люблю його, просто мамі у свій час непотрібен був( |
23-10-2022 01:38:35Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 327458 для Юрий Витальевич Каракаптан Дякую Вам за такий детальний опис. Практично все відгукується , окрім компульсіі. Іх я собі не придумовую, хоча з дитинства згадую, шо колись придумовувала собі такі умови, що якшо шось не зроблю, якусь певну дію, то шось у мене тоді не збудеться, піде не так, хтось захворіє, почнеться війна і т д. Наприклад якусь річ маю покласти виключно в те місце, бо якшо ні, то шось піде не так. Но це було в дитинстві, зараз я такого не помічаю за собою. |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
Рекомендуємо
Женщину, принимающую самостоятельное решение о рождении ребенка, хочется поддержать тем, что она будет права в любом случае, какой бы выбор ни сделала. Потому что правильных решений в данной ситуации нет. Есть много точек зрения на эту тему
Эмоциональное выгорание мамы - как распознать? Эмоциональному выгоранию больше всего подвержены люди помогающих профессий - доктора, психологи, учителя, работники социальных служб и… мамы.
Знаете как работает функция репродукции человека? Как у животных. Размножение возможно в комфортных и безопасных условиях окружающей среды.
Лише невелика кількість майбутніх батьків згадають про практичну допомогу по догляду за дитиною, про намір розвивати спадкоємця, грати з ним вже з народження, - і тим паче небагато реально цим займатимуться.