погіршуються стосунки з дорослим сином
Підберіть дитячого психолога онлайн або в містах України.
| Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 28-04-2023 10:35:02 |
1
Добрий ранок! цитата:
Поки в мене виходить погано чи можливо зовсім не виходь. Все це мене сильно пригнічує. Як можна врятувати ситуацію? Чи не дошкуляєте собі пошуком можливих помилок у вихованні? Щодо залежності-ігроманії, то, мабуть, ви вже дослідили сутність цієї проблеми. Без бажання самої залежної людини зрушення в принципі неможливі. Також успіх терапії не завжди пов'язаний, так би мовити, з першим заходом в процес. Інколи потрібні і друга, а то і третя спроба, адже налагодження контакту між залежною людиною і терапевтом вельми делікатна річ. Потрібно відчути і досягти сумісності, бо від неї залежить подальший прогрес. З боку близьких залежній людині може бути лише розуміння і підтримка. Сприяння у прагненні позбутись залежності. І ні в якому разі не потурання грошима. Ще конче потрібна віра. Для віруючих молитва. 
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 28-04-2023 19:37:22 |
По какой причине сын отказался дальше работать с психологом?
Любая зависимость это сложная проблема и требует достаточно длительной психотерапии (важно, чтобы был именно психотерапевт по работе с зависимостями, а не просто психолог). Я очень понимаю, что как маме вам хочется помочь сыну. Но помощь должна заключатся лишь в том, что вы его поддерживаете морально, готовы выслушивать, можете помочь найти психотерапевта. И все. Никаких денег, никаких покупок чего-либо, потому что у сына нет денег и никаких выплат за него долгов. Ни в коем случае. Потому что вы не поможете, а лишь усугубите ситуацию.
|
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 28-04-2023 23:32:22 |
1
Доброго, verao22! Відповім Вам по пунктам за ступенем важливості. 1. Хоч Ви й завжди будете відчувати хвилювання за своїх синів, тому що Ви - їхня мати і це є природнім, але Вам важливо розуміти, що їм самим треба вирішувати власні проблеми. А Ви можете їх тільки морально підтримувати. 2. Ігрова залежність - це одна з найскладніших типів залежності, яка лікується довго і з труднощами - розчаруваннями, зривами і падіннями тощо. І про це й говорити синові при нагоді. 3. Того психолога, який підійте молодшому треба шукати, і з першого разу рідко кому щастить із цим. Тому, хай шукає далі, але САМ! Щоб не старший йому шукав і вибирав, а він САМ. Це повинен бути його пошук і вибір. За нього нічого робити не треба. І хай орієнтується при пошуку на це відчуття комфорту\дискомфорту при спілкуванні зі спеціалістом. Зазвичай це відчувається одразу - на першому ж сеансі.
|
Виберіть психолога для консультування з приводу відносин батьків та дітей
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 29-04-2023 18:19:31 |
Доброго дня Вік!
Декілька раз перечитувала ось ці Ваші слова: "Намагалась виховувати дітей самостійними та незалежними, довіряла їм. Великих своїх секретів вони мені не відкривали, між собою спілкувались нормально як брати (то тихенько про щось говорили, щоб я не чула, то влаштовували розбірки між собою, то кожен був зайнятий своїми справами, також займались спртом). Як на мене, то все було нормально." Щось мені в них дуже зацікавило... Все ніби правильно... і все ж... Питання, які я Вам задам, як на мене, дуже важливі в сенсі спроби Вам допомогти... Ви пишете, що розлучилися з їх батьком, коли вони були ще маленькими... Я правильно Вас зрозуміла, Ви самі вирішували матеріальні питання? Як багато часу проводили з дітьми? І чим займалися, коли були втрьох?
|
| 30-04-2023 01:18:15Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 340555 для Владимир Анатольевич Дякую за відповідь, пане Володимере. Я не просто "почуваюсь слабкою і неспроможною швидко загасити вогонь", як Ви написали, я почуваюсь спустошеною, розбитою і ще хто зна якою. Знаю, що у вихованні дітей допустила помилки (мабуть багато), себе за них не хвалю, картаю, про якісь із них поговорила з дітьми, не зараз, а трохи раніше. Через теперішні переживання за меншого сина донедавна частенько йому дзвонила або писала, переважно запитувала "як справи? чи щось їв сьогодні? чи все гаразд на роботі? як погода? чи шукаєш додаткову роботу? чи про навчання не забув? чи пам'ятаєш що треба заплатити по кредиту?" (звісно, що все це не за один раз і не в один день, але частенько). У відповідь так хочу почути чи прочитати "все добре! все налагоджується! в універі все добре, на пари приєднувався! мам, все під контролем, не хвилюйся". Це схоже на моє намагання все контролювати? Чи можливо це якесь "переслідування" з мого боку? |
| 30-04-2023 01:45:25Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 340591 для Валентина Михайловна Дякую за Вашу відповідь, пані Валентино. Син відмовився від спілкування з психологом, бо сказав що для нього те спілкування було дискомфортним. Йому треба допомога психотерапевта, я це відчуваю, впевнена в цьому. Але як переконати сина звернутись до фахівця? І чи можна допомогти йому з оплатою приватних консультацій? |
| 30-04-2023 03:02:59Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 340598 для Павел Леонидович Дякую за увагу до мого листа та Ваші поради, пане Павло. Я обов'язково спробую ними скористатись. Сподіваюсь, що Ваші слова будуть дієвими, бо на сьогодні до моїх порад чи прохань син поки не сильно прислухався (хто зна чи взагалі почув). Зрозуміла, що мої вмовляння до сина бути зі мною відвертим і чесним, боротися із залежністю, налагоджувати своє життя не спрацьовують і від цього в мене самої в якісь моменти опускаються руки. Син зараз взагалі не хоче зі мною спілкуватись, не дзвонить мені, не пише ніяких повідомлень, бо наче б то я розмовами на одні й ті ж теми (його навчання, робота, фінансове питання) провокую його на негативні емоції. |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 30-04-2023 08:23:58 |
Нет, оплачивать психотерапевта сын должен сам. Это тоже важная часть терапии и взросления - осознать важность и ценность работы с психологом, необходимость решать свою проблему с игровой зависимостью, взрослым решением расставлять приоритеты и платить за то, что важно.
Пока в чем-то вы или ваш второй сын будете помогать финансово, не будет потребности решать проблему. Всегда легче будет прийти, попросить или пожаловаться и дадут. А так и потихоньку перебиваться можно. А работа с психотерапевтом да, порой очень неприятная и тяжелея, это много труда
|
| Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 30-04-2023 09:49:45 |
цитата:
Це схоже на моє намагання все контролювати? Чи можливо це якесь "переслідування" з мого боку?
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 30-04-2023 09:51:36 |
Я не просто так задала свої питання... Адже те, що відбувається з сином, має своє глибинне коріння, яке, в тому числі, пов'язане і з Вами, як мамою... Бо родина, то єдине ціле, де всі проблеми одного, так чи інакше не просто торкаються іншого, а напряму з ними пов'язані...
І те, що Ви підсвідомо оминули мій коментар, тільки саме це і підтверджує... Так влаштована наша психіка, що найболючіше ми самі від себе закриваємо... Але без розуміння цього, допомогти практично неможливо близькій людині... Чи не тому у сина нічого не вийшло з психологами, що якусь частину роботи повинні все ж таки зробити і Ви? Адже, найважче, то робота над собою, тому ми так прагнемо змінити саме іншого, залишаючи себе ніби у тіні... Я говорю про це не просто так, бо з досвіду психолога моду стверджувати, що там, де мама починає сама розбиратися зі своїм життям, там набагато швидше починаються зміни і у дитини...навіть, якщо він вже дорослий..
|
| 30-04-2023 12:53:20Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 340680 для Алла Григорівна Дякую Вам, Алло Григорівно, за коментарі. Я не відповіла на Ваш попередній коментар не тому, що проігнорувала чи "обійшла підсвідомо", я просто до відповіді на нього не дійшла (відповідала за чергою надходження), збиралась сьогодні написати. Ви праві, матеріальні питання вирішувала переважно сама, часто шукала можливості додатково працювати, які відбирали частину того часу, що я могла провести з дітьми. Поки діти були меншими разом ми ходили на прогулянки, у якісь ігри грали вдома, разом щось і готували, робили уроки, читали, дивились кіно і мультфільми, відвідували зоопарк. Ставали старшими і спільного часу зменшувалось. Багато часу сини проводили вдвох. Діти виросли. Треба було мені більше проводити часу разом з дітьми, але це вже не змінити.У другому Вашому коментарі Ви написали "що частину роботи повинні зробити Ви (тобто я)". Якщо можна, то поділіться своїми знаннями і підкажіть, як мені це зробити? |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 30-04-2023 16:08:04 |
1
Спробую, на скільки дозволить формат сайту, дати відповідь на Ваш запит... Люба залежність, у тому числі ігрова, це відсутність, найперше, розуміння основного сенсу життя... Люба жива істота народжується, росте, дбає про забезпечення свого життя їжею, дахом над головою, дає потомство і помирає... Тоді, як людина, окрім базових потреб, повинна ще і розвиватися і не лише в соціальному та професійному сенсі... Якщо цього не трапляється, людина ніби впирається в стелю, вона губиться, їй стає нецікаво жити і вона починає шукати чим би можна було себе зайняти, щоб відновити втрачене відчуття щастя всередині (Щастя людина відчуває лише тоді, коли їй цікаво жити, коли вона розуміє для чого живе). Діти несвідомо наслідують від батьків сам смак життя... Для Вас сенсом, на скільки зрозуміло, стали діти і Ви ними жили... Але для сина, чоловіка, цього вже замало та й час зараз такий, що кожна людина здає екзамен на здатність розвиватися, іти далі, тому суто побутові сенси вже не спрацьовують... Якщо "автор" несформованого світогляду мама, тоді і міняти першою його глибоко повинна саме мама... А по мірі глобальних маминих трансформацій, почнуться поступово і зміни у сина... Так діє життя... Якщо, певне, сам син не починає потужну внутрішню роботу... І не кидає її через брак внутрішніх сил... В моїй практиці була дуже схожа ситуація, коли дорослий син впав в залежність від ігор на біржі, що ускладнилося програванням величезних грошей... Син дуже хотів змінитися, та йому елементарно не вистачало ресурсів для трансформацій., Які могла дати йому його мама... Та мама наполягала, що кидати роботу на біржі не можна, бо то ж гроші і категорично відмовилася сама іти до психолога... Терапія затягнулася на роки з періодичними сильними зривами... Мама - це базис, основа сім'ї, яка навіть не уявляє,яку має силу... Відредаговано автором 30-04-2023 16:11:15
|
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 01-05-2023 02:35:52 |
цитата:
Дякую за увагу до мого листа та Ваші поради, пане Павло. Я обов'язково спробую ними скористатись. цитата:
Сподіваюсь, що Ваші слова будуть дієвими, бо на сьогодні до моїх порад чи прохань син поки не сильно прислухався (хто зна чи взагалі почув). цитата:
Зрозуміла, що мої вмовляння до сина бути зі мною відвертим і чесним, боротися із залежністю, налагоджувати своє життя не спрацьовують і від цього в мене самої в якісь моменти опускаються руки. цитата:
Син зараз взагалі не хоче зі мною спілкуватись, не дзвонить мені, не пише ніяких повідомлень, бо наче б то я розмовами на одні й ті ж теми (його навчання, робота, фінансове питання) провокую його на негативні емоції. Тому бажано в розмові йти за ним - про що хоче говорити, про що САМ згадує - про те й говорити. А якщо взагалі не хоче спілкуватися - не вмовляти й не змушувати. Важливий момент! Діти завжди відчувають вірять в них батьки чи ні. Чи вірите Ви у власного сина? У його сили, розум, здібності й можливості подолати ВСІ негаразди, включаючи й цей, пов'язаний з іграми? Бо Ваша віра в нього - зробить його ще сильнішим, а сумніви - навпаки.
|
| Светлана Владимировна Киселевская психолог Дніпро 01-05-2023 04:50:33 |
Добрый день!
цитата:
Як можна врятувати ситуацію? цитата:
про ігроманію, про ігроманів И болезнь семейная. Поэтому в первую очередь вам надо обратиться с сыном к врачу, чтобы решить вопрос о необходимости лечения. С точки же зрения психологии, в зависимость уходят тогда, когда не устраивает жизнь в сегодняшнем дне. То есть, если ваш сын разберется с тем, чего он хочет и осуществит желаемое, тогда потребности играть в игры у него просто не будет. Поэтому ему и нужно будет работать с психологом. цитата:
сказав що відчував дискомфорт. Тогда вашему сыну надо будет просто отвечать на вопросы, а основную работу будет выполнять специалист (и создавать комфортную обстановку, в том числе). Поэтому у сына не будет никакого дискомфорта. цитата:
І чи можна допомогти йому з оплатою приватних консультацій? цитата:
підкажіть, як мені це зробити? Потому что нужно будет проработать свое созависимое поведение и начать вести себя с сыном по-другому. Настраиваться нужно будет минимум на 2-3 месяца работы. цитата:
він порадив мені не допомагати розгрібатись молодшому, бо я зроблю тільки гірше Но жизнь говорит обратное - если вы не будете спасать своего сына, то он уверенно будет "падать" в долговую яму кредитов, рассчитываться за которые придется все равно вам. Поэтому для вас имеет смысл пытаться изменить просходящее. Только делать это надо правильно. Если надумаете, обращайтесь ко мне. Я работаю с такими проблемами и смогу вам помочь. P.S. цитата:
Йому треба допомога психотерапевта А сыну нужен психиатр и психолог, который имеет дополнительное психотерапевтическое образование. Відредаговано автором 01-05-2023 05:00:08
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 01-05-2023 06:01:03 |
Ігроманія, це психологічна залежність, це не фізична хвороба. Тому, як на мене, поспішати з ліками не варто...
Але, якщо не почати її комплексно пропрацьовувати, вона може перейти, у тому числі, на рівень психо-соматики, ускладнившись, наприклад, нервовими зривами та депресивними станами. Або й додатковими деструктивними звичками, наприклад, вживанням алкоголю і т.д. Окрім того, найбільшою перепоною у вирішенні проблеми може стати нестача сили волі у залежної людини. Адже, люба залежність в першу чергу, знищує вольові якості... Людина перестає належати собі, навіть якщо і усвідомлює, що відбувається щось негарне. І ще й через це потребує допомоги рідних людей, які вже розуміють, що сльозами та переживаннями допомогти неможливо, а потрібно реально діяти... Скажіть, а Ваш чоловік чи хтось з Ваших батьків, батьків чоловіка чи близьких родичів, мав коли небудь, бодай якусь залежність? Що стало причиною розлучення? Відредаговано автором 01-05-2023 06:01:46 Відредаговано автором 01-05-2023 06:02:15 Відредаговано автором 01-05-2023 06:07:01
|
| Юлия Антоновна Трясун психолог Черкаси 01-05-2023 12:45:14 |
Співчуваю вашому станові. Ігроманія- залежність, яка важко піддається лікуванню. Ваш молодший син напевно зможе впоратися лише з допомогою спеціаліста. Важко не погодитися з вашим старшим сином в тому, що вам потрібна допомога спеціаліста. Родичі залежних людей часто страждають від співзалежності і не живуть своїм життям, дивляться на світ через окуляри залежного,а не свої, живуть в тривозі. Рекомендую піти в індивідуальну абр групову роботу. Стосовно молодшого сина, ситуацію покращити може лише він сам, якщо має мотивацію. На жаль часто ігромани йдуть з терапії, не хотять працювати над собою.
|
| Тетяна Артеменко психолог Черкаси 02-05-2023 22:52:29 |
|
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
 |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
24-04-2023
Оплата за онлайн игры
22-04-2023
Отвращение от мамы ,Я уже не могу так
21-04-2023
Зриваюся на дітях
17-04-2023
Третій зайвий
16-04-2023
Раздражает "детское" поведение моей матери
07-04-2023
Расстройство пищевого поведения у ребенка
06-04-2023
Стосунки з матір'ю
31-03-2023
Батьки
Рекомендуємо!
Как воспитать счастливого ребенка?
Воспитание детей - процесс очень важный и ответственный. Основную роль в воспитании детей призваны играть их родители. Именно от того, что дадут родители в детстве и зависит будущее ребенка, его будущей семьи...
Родительская тирания. Шанс выжить есть всегда!
Если вам «достались» властные авторитарные родители, то, с одной стороны, этому можно посочувствовать... Готовы ли вы брать на себя ответственность за изменение отношений со своими родителями?
Папина любовь. О роли отца в жизни каждой девушки.
В обществе сложилось мнение, что роль матери, по сравнению с ролью отца, гораздо важнее в воспитании ребенка. Если мы вернемся к нашим дальним предкам, то ...
Защититься от ребенка? Как?
Дети требуют, ноют, обманывают, дерутся, плачут, дергают, обзывают. Они умеют манипулировать нами, знают слабые места. 10 советов, которые помогут нам оставаться собой, сохранить спокойствие и главное, любовь к нашим детям.
Обида на родителей
За всю мою практику мне почти не попадалось людей, которые бы не обижались на своих родителей. Наверное, это одна из самых сложных тем нашего времени...
Как помочь своему ребёнку не стать жертвой школьного буллинга?
Любого ребёнка, начиная с первого класса нужно предупредить, что его могут дразнить, высмеивать одноклассники, возможно даже ударить. Если что-то такое произошло...
