Почуття провини під час війни
Ви можете звернутися до психолога безкоштовно з приводу війни.
Марія Радченко психолог Дніпро 06-06-2023 14:08:03 |
2
Юлия Антоновна Трясун Доброго дня! По-перше, вважаю нормальним, що Ви не хотіли б ризикувати власним життям або щоб ризикували Ваші близкі чоловіки. Адже людина за своєю природою - це тварина, яка на перше місце ставить власне виживання і виживання родичів та побратимів (у тваринному світі - членів зграї), тоді як патріотизм - набагато більш складне, соціально зумовлене почуття, яке базується на усвідомленні себе як гормадянина і представника нації. Цікаво те, що не існує єдиного вірного шляху бути патріотом, кожна людина виражає любов до Батьківщини по-своєму. Тому хочу спитати, що, особисто для Вас, є патріотизм? І чи важливо для Вас бути патріоткою в традиційному розумінні цього слова, щоб не почувати себе винною? Я думаю, Ви і так робите достатньо. Бо щоб наблизити Україну до перемоги, кожна людина повинна бути на своєму місці і робити те, що вміє і хоче. Можете донатити - донатьте, хочете просувати украінську мову - просувайте. Це вже дуже великі і корисні справи, які Ви можете робити самотужки. Якщо б Ви або Ваша близька людина віддала життя за перемогу - це було б шляхетно, але не будь Вас або цієї людини в живих, ви не змогли б насолодитися життям після перемоги і переосмислити своє місце в цьому світі, залишити потомство (якщо для Вас це важливо). То ж не картайте себе, але якщо не виходить - звертайтеся до психолога. |
06-06-2023 14:37:31Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 344503 для Марія Радченко Дякую за відповідь, я себе теж так заспокоюю. Але мені здається усі нормальні люди хочуть залишити потомство) може я помиляюсь))) І не дуже розумію що спонукає чоловіків маленьких дітей лишати в йти на фронт. Але з іншої сторони, якщо б всі залишалися у сім’ї, то хто б захищав нашу країну? |
Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 06-06-2023 16:45:42 |
1
Доброго дня! цитата:
Підкажіть, як позбавитись почуття провини з цього питання? Остання обов'язково має бути прив'язна до заподіяної навмисно шкоди іншим людям. У вас таке є? цитата:
Але мені здається усі нормальні люди хочуть залишити потомство) може я помиляюсь))) І не дуже розумію що спонукає чоловіків маленьких дітей лишати в йти на фронт. |
Виберіть психолога для консультування з приводу травм війни, військовий психолог
Євгеній Мишенко 06-06-2023 18:50:58 |
![]()
Те, що ви описуєте дуже схоже на конфлікт ролей. Роль це певний коридор почуття, думок і бажань.
Зараз дуже загострені (місцями всими силами прагнуть включити саме в ці ролі, в "ущерб" всим іншим) роль захисника/патріота (справжній патріот і захистник повинен хотіти померти за свою країну. А раз ви не хочете те, що повинні, то який з вас патріот). Також у вас є роль матері, в стані якої ви можете навіть інколи застрягати, коли ви на роботі, а дитини вдома і захворіла, весь день ви мати, яка працює, але переживає за дитину. Справжня мати будь якою ціною повинна зберегти життя своєї дитини та життя тих, хто може жити во благо дитини. Конфлікт ролей є постійно і більшу частину це не дуже помітно. Однак життя і смерть досить контрастне співвідношення, тому протиріччя дуже сильні. Можна послабити вплив ідеалів та почуття провини. Є дієві вправи. Зв'яжіться зі мною і я вам їх дам (безкоштовно) |
Марія Радченко психолог Дніпро 06-06-2023 21:09:27 |
цитата:
Але мені здається усі нормальні люди хочуть залишити потомство) може я помиляюсь))) І не дуже розумію що спонукає чоловіків маленьких дітей лишати в йти на фронт. Але з іншої сторони, якщо б всі залишалися у сім’ї, то хто б захищав нашу країну? Стосовно того, що спонукає чоловіків і жінок йти на фронт, будучи батьками... В кожного різне, але думаю, що воїни захищають не просто території від ворога, але і людей, населення цих територій, в тому числі своїж близьких, рідних (дружин, дітей, батьків). Чоловік може залишитися з дитиною і працювати в тилу заради неї, а може піти воювати, теж заради дитини. І в того, і в іншого рішення є свої наслідки, але жодне з них не погане. Відредаговано автором 06-06-2023 21:11:27 |
07-06-2023 10:18:57Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 344512 для Владимир Анатольевич Ну навмисної шкоди немає, але я розумію, що в глобальному сенсі якщо всі будуть ховатися, то ми зазнаємо поразки.Дякую за відповідь |
07-06-2023 10:31:58Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 344522 для Марія Радченко Дякую. Ви казали «…не змогла б переосмислити життя». Людина краще переосмислює життя у стані гармонії? |
07-06-2023 10:31:59Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 344522 для Марія Радченко Дякую. Ви казали «…не змогла б переосмислити життя». Людина краще переосмислює життя у стані гармонії? |
07-06-2023 10:31:59Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 344522 для Марія Радченко Дякую. Ви казали «…не змогла б переосмислити життя». Людина краще переосмислює життя у стані гармонії? |
Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися
Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачіЩоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.
![]() |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
Рекомендуємо!

Під час війни говорити про баланс, внутрішню рівновагу та гармонію не доводиться.Потужний стрес вибиває кожного з власної орбіти по якій рухалися ще донедавна. Як залишатися здоровими, сильними, як в ментальному, так і фізіологічному рівнях, щоб бути

Вина выжившего многих сейчас парализовала. Те, кто находится в безоспасности, те кто имеет какой-то уровень комфорта столкнулись с очень тяжёлыми переживаниями, которые мешают жить и быть эффективным здесь и сейчас.

Аналіз причин підтримки агресії з точки зору психології та соціології. Боягузтво, страх. Одна з реакцій на агресію це - приєднання до агресора. Вплив пропаганди. Байдужість. Заперечення або втеча від реальності. Патріотизм. Є здорові прояви патріотизму

З плином часу все більше накопичується і відчувається напруга і у тих людей, які були вимушені виїхати з України і в тих, що їх зустрічають, приймають, допомагають, рідні чи чужі б вони не були. Мене всі бісять, вони продовжують жити звичним життям,

Сейчас реальность такова, что наша задача не исключить сильный стресс в жизни (во время войны - это невозможно), а научиться жить под воздействием стрессоров , замечая при этом пользу для себя и некоторые возможности, которые могут появляться в измен

«Мама, коли закінчиться війна?» - майже не щодня питає мене донечка, «Хочу додому, хочу до тата!» Наші діти - діти війни. Що потрібно знати батькам, аби допомогти своїм дітям в цих складних обставинах. Переживання дітей можуть відображатися ...