Чоловік та війна
Ви можете звернутися до психолога безкоштовно з приводу війни.
Віталія Юріївна Мельник психолог Харків 26-05-2023 01:04:25 |
цитата:
Скажіть як з нам поговорити на ці теми, чи в загалі варто підіймати цю тему коли він на війні . Не хочу скандалити бо не дай Бог щось там станеться . цитата:
Хочу відчувати його любов, тепло і підтримку. |
Ирина Терещенко психолог 26-05-2023 07:46:25 |
Олю, доброго дня.
Хочу підтримати Вас, адже ті потреби в увазі, підтримці, розвитку, шо у вас є-, це нормальне бажання. Водночас, не можу не зазначити заради об'єктивності- війна для наших захисників - це дійсно стрес. Вони всі безумовно титани, адже те як вони виборюють нашу незалежність і свободу- приклад для усього світу. Проте- вони живі люди. І їм також властиві всі переживання, емоції які є у кожного. До того ж, війна, ті обставини, помножують все на 2. Це важко емоційно, фізично, ресурсно. Намагатися з'ясовувати стосунки коли чоловік на передовій- не дуже гарне рішення.. Натомість модна більше говорити про себе, дитину, про свої почуття, про те що він важливий для вас і ви чекаєте на нього. Така підтримка дуже цінна і,важлива. Адже коли моральный стан пригнічений, є сварки, образи- то і виконувати свої обов'язки набагато складніше. Щодо вас: щиро підтримую ваше бажання розвиватися і розумію що потреба в спілкуванні і відпочинку є важливою.. Подумайте- що можна було б змінити? Який вік дитини- чи є можливість садочка? Чи можна спробувати нове хобі,захоплення? Це дуже допоможе відволіктися і емоційно розвантажитися. Є багато цікавих вебінарів, семінарів психологів онлайн. Книжки також доступність онлайн форматі Можна обрати психолога і певний час попрацювати індивідуально, щоб підтримати себе і знайти ресурс, пропрацювати складні моменти. Є форуми, групи по різних інтересах, спільноти дружин військових до яких також можна долучитися для спільної підтримки. Головне шукати рішення, пробувати нове і тоді все обов'язково вийде. Щиро бажаю вам успіху, чоловіку сил і скорішої перемоги всім нам! |
26-05-2023 09:06:23Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 343660 для Ирина Терещенко Дякую за пораду. Нажаль можливості віддати дитину в садочок не має , в зв'язку з війною він не працює. Когось попросити посидіти з дитиною , щоб зайнятися своїми справами , теж немає. У мене є хоббі, і ще ж бажання зайнятися чимось новим , а ґле вдома з дитиною це нереально. |
Виберіть психолога для консультування з приводу травм війни, військовий психолог
26-05-2023 09:46:47Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 343660 для Ирина Терещенко Чоловіка стараюсь підтримувати скидаю фото відео дитини, різні відео веселі з анікдотами , ще постійно пишу що я його люблю . В більшості в нього немає реакції .Ще хотіла поговорити за свекруху . Вона й в мирні часи дуже рідко приїжджала, а зараз за час коли чоловік на війні взагалі ні сном ні духом. Вона навіть не прийшла провести сина в дорого на війну. В мене не вкладається в голові як так можна. Мені дуже за нього обідно. А коли я на неї скаржуся йому він її захищає , типу як ти так можеш говорити, ти должна її любить. Я все розумію , що це мама і ми її ніде не дінемо але закривати на це очі не можу . Якби він робив її зауваження можливо їй і сталось стидно за свої поступки. А він наче в рожевих окулярах, йому все нормально. А я ж виставляти їй притензії теж не можу так як мовчить він. Звісно вона скаже що це тільки я незадоволена нею, так як син мовчить . Коли заходе за неї мова з будь ким в мене починається нервоз. Взагалі з його родичів ніхто ніколи з нами не спілкується , хоче роблять вид що дуже нас люблять. Сестра його нашому сину щей хрищена й тітка, теж ніколи не дзвоне до дитини . Я вже мовчу про себе. Від свекрухи ніколи немає допомоги, завжди допомагають мені чужі люди . Вони розуміють що мені важко без чоловіка і знають що свекруха не допоможе. Й самі йдуть на допомогу. Мені й стидно перед людьми за чоловіка що він вигаражує свою матір . Люди щиро допомагають знаючи яка твоя мама без зайвих питань . Це добре що ти любиш і поважаєш маму яка вона не є , але це вже не повага до людей. Свекруха ніде не працює у неї розгульний спосіб життя. Внук взагалі її не знає. Як треба відлучитися у місто з дитиною сидить сусідка( жінка 80 років) поки та гуляє ,або дивиться телевізор. Хіба це нормально? Я розумію що це мама, я стараюсь мовчати але як заходить за неї мова я не витримую.. батька в чоловіка немає. Взагалі ні в одної її дитини немає батька |
26-05-2023 09:47:34Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 343659 для Віталія Юріївна Так, казала |
Віталія Юріївна Мельник психолог Харків 26-05-2023 10:15:31 |
|
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 26-05-2023 12:53:11 |
|
26-05-2023 12:55:58Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 343680 для Валентина Михайловна 2 роки дитині, в мене є мама і брат старший стосунки з ними хороші, батька немає помер 15 років тому |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 26-05-2023 14:57:05 |
Как далеко живут брать и мама?
Есть ли у вас профессия, по которой вы можете работать? Что вас держит в отношениях? Как давно вы вместе с мужем? Відредаговано автором 26-05-2023 14:57:43 |
26-05-2023 15:08:59Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 343688 для Валентина Михайловна Далеко і важко добиратися 200 км. Професія є, працювати не можу так як немає куди діти дитину. З чоловіком 3 роки разом. Тримає в першу чергу кохання, надія на те що можливо щось зміниться. |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 26-05-2023 15:17:13 |
Любовь или зависимость?
Вы описываете много негатива в отношениях. А что хорошего есть? Кроме того, что муж обеспечивает вас? Какие факты, которые подтверждают, что муж изменится? Если я правильно поняла, то его призвали и он воюет? Если так, то потом будет еще хуже, потому что ПТСР настигнет. А поскольку отношения раньше были не очень, то стоит ли мечтать про другие отношения? Я бы предложила вам подумать над тем, чтобы уехать к маме, выйти на работу и обеспечивать начать саму себя. Плюс хорошо бы поработать с психологом и разобраться, почему вы терпите такое отношение к себе, чем привлек вас муж. |
Тетяна Кравець 26-05-2023 16:46:05 |
![]()
Олю, доброго дня. У Вас склалася емоційно важна ситуація. Зрозуміло, здорово і людяно хотіти людського тепла та блізькості. З Вашими потребамі усе гаразд. Негаразд, який Вас травмує - це повна зосередженість на тому, чого чоловік наразі дати Вам не взмозі. Нема жодної поради, яка гарантовано зможе допомогти Вам змінити чоловіка. Те, що Ви можете змінтити у будь який час і що повністю під Вашім конролем - Ваше ставлення та турбота до самої себе. Чи є хто чи що у Вашому житті, що дає Вам почуття розслаблення, затишку, задоволення? Зверніть свою увагу туди хоч на час. Переведіть свій погляд на те, що Є, відвевши його з того, чого (наразі) НЕМАЄ. Подаруйте собі відпочинок, позитивне спілкування з розуміючою людиною ( можливо, із психологом) і хто зна, можливо наступна розмова із чоловіком, коли Ви будете рослаблена та задоволена пройде у іншому гуморі. Удачі Вам та теплих стосунків із собою.
|
26-05-2023 16:53:25Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 343698 для Тетяна Кравець Дякую |
Тетяна Артеменко психолог Черкаси 26-05-2023 20:57:08 |
|
![]() |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
Рекомендуємо!

Під час війни говорити про баланс, внутрішню рівновагу та гармонію не доводиться.Потужний стрес вибиває кожного з власної орбіти по якій рухалися ще донедавна. Як залишатися здоровими, сильними, як в ментальному, так і фізіологічному рівнях, щоб бути

Вина выжившего многих сейчас парализовала. Те, кто находится в безоспасности, те кто имеет какой-то уровень комфорта столкнулись с очень тяжёлыми переживаниями, которые мешают жить и быть эффективным здесь и сейчас.

Аналіз причин підтримки агресії з точки зору психології та соціології. Боягузтво, страх. Одна з реакцій на агресію це - приєднання до агресора. Вплив пропаганди. Байдужість. Заперечення або втеча від реальності. Патріотизм. Є здорові прояви патріотизму

З плином часу все більше накопичується і відчувається напруга і у тих людей, які були вимушені виїхати з України і в тих, що їх зустрічають, приймають, допомагають, рідні чи чужі б вони не були. Мене всі бісять, вони продовжують жити звичним життям,

Сейчас реальность такова, что наша задача не исключить сильный стресс в жизни (во время войны - это невозможно), а научиться жить под воздействием стрессоров , замечая при этом пользу для себя и некоторые возможности, которые могут появляться в измен

«Мама, коли закінчиться війна?» - майже не щодня питає мене донечка, «Хочу додому, хочу до тата!» Наші діти - діти війни. Що потрібно знати батькам, аби допомогти своїм дітям в цих складних обставинах. Переживання дітей можуть відображатися ...