Не можу читати новини
Ви можете звернутися до психолога безкоштовно з приводу війни.
Оксана Василівна Фортунатова психолог Київ 26-05-2023 21:13:24 |
Привіт. Що саме у цьому напружує? наш мозок створено переробляти ті події, які ми бачимо, чуємо, відчуваємо безпосередньо своїми органами почуттів. Ми не поєднуємося з інформаційними технологіями. І тому всі новини, які виносять соцмережі мозку точно не під силу. І люди часто інтуїтивно включають інфодієти. Але є ще важливий механізм захисту: ми не можемо реагувати на теоретичні страхи та погрози. Тому ми закриваємось від інформації про них. Це все нормально. Быльш того, у 16 років богато чого ще не сформовано. Тому важливо дуже ретельно дослідити що саме напружує.
Відредаговано автором 26-05-2023 21:17:42 |
Тетяна Артеменко психолог Черкаси 26-05-2023 21:41:02 |
|
26-05-2023 21:41:49Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 343720 для Оксана Василівна Дякую за вашу відповідь! Мене напружує те, що я не знаю що відбувається в моїй країні. Не відчуваю себе її частиною. У 16 років я не можу ніяк допомогати. Навіть якщо і знайти шляхи, то через школу немає на це часу. Тому я відчуваю себе ніби в акваріумі, відділеной від сьогодення. Мене засмучує те, що помирають люди, а я навіть не знаю де саме зараз відбуваються бойові дії. І, якби банально це не було, але у яких-небудь розмовах про війну я почуваю себе зайвою. Я дуже пишаюся, що я українка, але сама для себе не можу бути чесною що я справді належу до цієї країни, бо у найжахливіший час я не знаю що відбувається |
Виберіть психолога для консультування з приводу травм війни, військовий психолог
26-05-2023 21:43:53Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 343721 для Тетяна Артеменко Дякую за вашу відповідь! Сподіваюся, що у вас все буде добре. Бережіть себе! |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 26-05-2023 21:44:56 |
Это вполне нормально. Зачем читать нон-стоп новости? Какой в этом смысл?
Тем более, что новости и постоянное их чтение только увеличивает тревожность. И наоборот, их рекомендуют поменьше читать. Ваша задача на сегодня это учиться, стараться сохранять себя психологически и радоваться жизни, насколько это возможно в нынешних условиях. А откуда мысль, что это может быть ненормальным? |
26-05-2023 21:53:43Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 343724 для Валентина Михайловна Спасибо за ваш ответ! Просто когда вокруг все разговаривают про наболевшую тему, то ты не знаешь куда себя деть. Я не пытаюсь убежать от этого, просто боюсь скорее осуждающих взглядов и непонимания почему я не в теме всего этого, ведь это то, что сейчас на душе у каждого украинца, по крайней мере, так говорят. Тем более что я из города где происходят боевые действия. |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 26-05-2023 22:07:10 |
1
Если вы из города, где происходят боевые действия, то вам хватает и так впечатлений от войны. Нет необходимости добивать свою психику еще чтением других новостей. Кроме того, у каждого украинца разное в душе и войну проживают все по разному. Не только то, что нам навязывают и пишут везде. Просто многие предпочитают не обсуждать это либо обсуждают в очень близком кругу. Вы никому не должны вникать в новости, переживать так, как кто-то от вас ожидает и что-то делать. Повторюсь - ваша задача остаться психологически максимально здоровой. И если для этого вам нужно ничего не знать, не читать и не вникать, то на здоровье. Это ваше право. Вы никому не должны проживать войну так, как хочется соседу или даже вашим родителям. Я до войны вообще новости не читала и не смотрела лет 5. И мне не стыдно ни капельки. Потому что чтение и просмотр новостей просто ужасно негативно влияло на меня, портилось настроение. И я решила, что мне это не нужно. Пользы 0, зато вреда немало. Кстати, сейчас, в дни, когда мне просто некогда зайти в те же тг-каналы почитать новости, мне нааамного лучше. |
Оксана Василівна Фортунатова психолог Київ 26-05-2023 22:18:29 |
Дякую за відповідь. такі відчуття зараз у богатьох... Але з описаного Вами точно видно що ви дуже переживаєте. Війну переживає кожний так, як може. Немає неправільних варіантів. Зберегти себе - це теж важливо, бо після закінчення війни ще дуже богато відбудов буде. Усім знайдеться справа. І можливо саме там вас чекає ваш вклад.
|
26-05-2023 22:18:50Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 343726 для Валентина Михайловна Спасибо, благодаря вашему комментарию я стала чувствовать себя лучше. Наверное, сейчас стоит сконцентрироваться на себе и учебе. Всю жизнь я практически никогда не интересовалась новостями, думаю, преимущественно из-за того, что в нашей семье это не обсуждается. |
26-05-2023 22:27:47Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 343727 для Оксана Василівна Дякую за вашу пораду. Я думаю, ви маєте рацію. Буду зараз намагатися сконцентруватися на собі і підтримувати інших. І буду готова для відбудови України після війни :) На жаль чи на щастя, моя думка часто залежить від інших. Може, це і є проблемою моєї ситуації 🤔 |
Юлия Антоновна Трясун психолог Черкаси 27-05-2023 23:42:06 |
|
Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися
Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачіЩоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.
![]() |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
Рекомендуємо!

Під час війни говорити про баланс, внутрішню рівновагу та гармонію не доводиться.Потужний стрес вибиває кожного з власної орбіти по якій рухалися ще донедавна. Як залишатися здоровими, сильними, як в ментальному, так і фізіологічному рівнях, щоб бути

Вина выжившего многих сейчас парализовала. Те, кто находится в безоспасности, те кто имеет какой-то уровень комфорта столкнулись с очень тяжёлыми переживаниями, которые мешают жить и быть эффективным здесь и сейчас.

Аналіз причин підтримки агресії з точки зору психології та соціології. Боягузтво, страх. Одна з реакцій на агресію це - приєднання до агресора. Вплив пропаганди. Байдужість. Заперечення або втеча від реальності. Патріотизм. Є здорові прояви патріотизму

З плином часу все більше накопичується і відчувається напруга і у тих людей, які були вимушені виїхати з України і в тих, що їх зустрічають, приймають, допомагають, рідні чи чужі б вони не були. Мене всі бісять, вони продовжують жити звичним життям,

Сейчас реальность такова, что наша задача не исключить сильный стресс в жизни (во время войны - это невозможно), а научиться жить под воздействием стрессоров , замечая при этом пользу для себя и некоторые возможности, которые могут появляться в измен

«Мама, коли закінчиться війна?» - майже не щодня питає мене донечка, «Хочу додому, хочу до тата!» Наші діти - діти війни. Що потрібно знати батькам, аби допомогти своїм дітям в цих складних обставинах. Переживання дітей можуть відображатися ...