Ксенія 3 години тому: 
Сепарація в дорослому віці
Підберіть дитячого психолога онлайн або в містах України.
| Ірина Миколенко психолог Полтава 16-09-2023 13:30:07 |
3
Владимир Анатольевич Тарасенко Нора Маркман Доброго дня! Вам 33 года. Вам давно пора жить отдельно от родителей! Давно! Еще лет 10 назад! Снимите лишний контроль за родителей. Они не ваши дети. Они должны жить своей жизнью. А вы своей! Это сложно вам дается... потому что, привыкли контролировать и нести ответственность за родителей, скорее всего. Но это не есть норма... ( это все на проработку с психологом) Вашей матери выгодно, чтоб вы были всегда ребенком... чтоб не были самостоятельной личностью... чтоб всегда были возле нее... чтоб у вас не было своей жизни. И чтоб вы с ней жили общую жизнь... НО ЭТО НЕ НОРМАЛЬНО! Так не должно быть! Каждый человек - должен пройти свою жизнь и Судьбу! Вам решать! Что выбирать - жить дальше с родителями... или жить своей жизнью! И конечно, вы имеете полное право жить - как хотите именно вы! Не мама, и не папа, и не сестра, или брат... А ИМЕННО ВЫ! Не позволяйте родственникам - забрать, у вас вашу жизнь! ( за такой больной любовью ) И да, вам надо уезжать! Так вам проще будет - ощутить себя, услышать себя и свои желания! И уйти уже от контроля! Почувствовать свободу! Но свобода это - и всецело ваша ответственность ваших решений и выборов! 
|
| Светлана Владимировна Киселевская психолог Дніпро 16-09-2023 14:05:53 |
Добрый день!
цитата:
І чи переїзд зможе вплинути позитивно на мене як на особистість і допоможе сепаруватися емоційно вже в дорослому віці? Поэтому пока вы не проработаете свои страхи и чувство вины, вы не сможете цитата:
сепаруватися емоційно цитата:
Я відчуваю себе поганою і егоїстичною донькою цитата:
для свого ж розвитку та щастя розумію, що мені потрібно жити окремо. цитата:
їхня надмірна опіка та контроль мене задушує. Поэтому повлиять цитата:
позитивно цитата:
як на особистість
|
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Нора Маркман психолог Київ 16-09-2023 16:42:28 |
2
Ірина Новітна Вітаю, Таню! Ви пишете дещо суперечливі речі ) " в мене таке враження, що ніяк не можу вирости" поряд з " я ніби залишаю дітей на призволяще" ) Насправді ви досить добре бачите ситуацію, мислите у вірному напрямі, з приводу сепарації, або можливо навіть співзалежних відносин. У такому стані, коли межі стираються між людьми і коли соціальні ролі змішуються - нормально відчувати те, що ви описали. І провину, і опасіння, і невпевненість і навпаки гіпервідповідальність.. Я дуже радила б вам звернутися до спеціаліста, який зміг би підтримати вас та допомогти зробити ті кроки, які ви задумали. Ви питаєте, чи може переїзд допомогти вам подорослішати? Можливо. А чи можливо що ви переїдете і почнете власне життя а цей контроль з обох сторін продовжиться? ) Або, а що буде якщо все залишиться як є? Я трішки жартую у першому питанні, лише натякаючи що сепарація, та, яка здорова, вона настає ще і з середини людини, не тільки ззовні. Сил вам і мудрості!
|
Виберіть психолога для консультування з приводу відносин батьків та дітей
| 16-09-2023 18:00:42Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 350695 для Ірина Миколенко Дякую за відповідь. На рахунок переїзду я прийняла рішення про переїзд і не збираюся від нього відмовлятися. Я хочу проживати власне життя. Мене здивувало, що в мене таке сильне відчуття провини за те що хочу проживати власне життя. Тому шукаю допомоги як з цим справитися.І так, з підліткового віку я з батьками мінялася ролями. Я ставала в позицію дорослого, а вони дитини. Я вислуховувала всі їхні скарги одне на одного, проблеми, інколи такі речі котрі дітям краще не знати. Коли вони сварилися я була посередині і мала їх мирити і т.д. Тому ролі перемішалися, а кордони стерлися. |
| Ірина Миколенко психолог Полтава 16-09-2023 18:54:15 |
1
да попали в треугольник Карпмана... Спасатель - Жертва - Агрессор... Стандартна схема для таких семей... где незрелые морально и психологически родители - рожают ребенка... а потом меняются с ними ролями... потому что сами психологически застряли гдето в 5 летнем возрасте... И ребенку если он сознательно старше родителей ( не по паспорту) приходиться Спасать то одного... то другого... а потом ты еще и виноватый упреки... ты ж маленькая... мы лучше знаем слушай нас! (А не х... на не знают на самом деле... только манипулируют ребенком...) Вот отсюда у вас теперь чувство вины... как же я таких "деток" кину.. как же они без меня И проживаете их жизнь... вместо своей... В добавок такие родители еще и удерживают вас возле себя... ты без нас не сможешь одна.... ты ж не самостоятельная... А кто вас сделал несамостоятельной??? Они ж и сделали! (Жажда властвовать и управлять. Самоутверждаться так. Плюс боязнь одиночества - у них ) Специально резко показываю... но чтоб вы видели реальную картину! Знаю больно... Вы умная девушка! Вам главное не отступать если решили! Потому что - властные и доминирующие родители привыкли держать вас при себе... и будут пытаться удержать! Они ж привыкли что вы рядом... (как чемодан их...) Потому когда будите уезжать - придется быть резкой и не жалеть! Начните наконец жалеть и ценить себя! А чувство вины внушили сами ж родители... плюс у вас видимо совесть сильная... (вот она и держит вас...) А надо по хорошему плюнуть на все! И начать жить своей жизнью! Хотя бы попытаться! Чтоб потом не жалеть... что так и не начала жить своей жизнью... а жила чужой жизнью! Хотя бы попробуйте! Освободитесь и начнете жить свободно! Темболее финансово вы это можете сделать! Главное не оборачиваться назад... (потому что тянуть будут назад и сильно... давить на жалость и т д...) Сил вам и Духа! Главное вам сейчас силой волей это все разрывать. А любить родителей можно и на расстоянии, если хотите. Но много чего - надо обязательно, и с психологом проработать (... с детства...) Плюс научится себя ценить! Самоценность наработать и самодостаточность. Не бояться быть самостоятельной!
|
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 16-09-2023 22:57:10 |
2
Ірина Миколенко Доброго вечора, Таня! цитата:
Тому прошу поради, як справитися з цим відчуттям провини і чи це нормально при сепарації? А впоратись із ним можна ЛИШЕ на психотерапії з психологом. Самостійно - ні. цитата:
І можливо це смішно, але я хочу знати чи маю я право на власне, окреме життя? цитата:
І чи переїзд зможе вплинути позитивно на мене як на особистість і допоможе сепаруватися емоційно вже в дорослому віці? До переїзду в комплекті повинна йти психотерапія зі спеціалістом. Тоді ця бомбезна суміш і спрацює)
|
| Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 17-09-2023 10:06:32 |
1
Доброго ранку, Таню! цитата:
Тому прошу поради, як справитися з цим відчуттям провини і чи це нормально при сепарації? Відчуття провини, коли вони нав'язане, вигадане, не справжнє, свідчить про погане ставлення людини до себе. А на цьому пальному, звісно, далеко не поїдеш. Тому з Вашим почуттям провини потрібно розбиратись вже тепер, не чекаючи переїзду від батьків. Для більш глибокоо розуміння пропоную подивитись відео на цю тему "СТЫД И ВИНА. КАК СОВЛАДАТЬ С НИМИ" «У Психолога»: https://upsihologa.com.ua/audio-video-480 Ви питаєте, як справитись з цим почуттям? Воно, по перше, визнається, а, по-друге, піддається сумніву і аналізу. Чим і ким породжено? Реальне чи вигадане? Нав'язано або узяте свідомо?Чив був у Вас вибір в дитинстві вчиняти по-іношому? І так далі. У співпраці з психологом відбувається перепроживання травмуючих ситуацій минулого, яке сприяє об'єктивному ставленню до тих подій. Назовні виходять почуття, які раніше були витіснені або придушені... Внаслідок цього людина звільняється від почуття вини і нарощує здатність дбати, передусім, про свої власні бажання і потреби. цитата:
І можливо це смішно, але я хочу знати чи маю я право на власне, окреме життя? цитата:
І чи переїзд зможе вплинути позитивно на мене як на особистість і допоможе сепаруватися емоційно вже в дорослому віці? Відредаговано автором 17-09-2023 10:09:42
|
| 17-09-2023 17:25:47Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 350718 для Павел Леонидович Дякую за відповідь. |
| 17-09-2023 17:29:45Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 350707 для Нора Маркман Дякую за відповідь. Так, з проявою егоїзму в мене є проблеми, мені завжди здається що я маю допомогти всім іншим і лише потім собі. |
| 17-09-2023 17:33:03Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 350707 для Нора Маркман Дякую за відповідь та підтримку. Розумію, що сепарація в першу чергу має бути внутрішньою. Тому власне і цікавилася чи переїзд окремо допомже цьому чи ніяк не допоможе. |
| 17-09-2023 17:40:59Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 350712 для Ірина Миколенко Дякую за підтримку."А чувство вины внушили сами ж родители... плюс у вас видимо совесть сильная... (вот она и держит вас...)" - батьки часто люблять маніпулювати моїми емоціями, інколи дивуюсь як вони це вміло роблять. З проявом егоїзму, або вибору себе в мене проблеми, хоча стараюся над цим працювати. Мені здається що якщо буду вибирати себе, свої інтереси, своє життя то буду великою егоїсткою=бути поганою людиною. Не знаю чому так. |
| 17-09-2023 17:44:51Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 350718 для Павел Леонидович Дякую за відповідь.Я дійсно бачу, що мої батьки не зацікавлені в моїй сепарації і вони в своїй картині світу не бачать що я можу жити окремо, власним життям. |
| 17-09-2023 17:54:03Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 350719 для Владимир Анатольевич Дякую за відповідь."Невже у Вас є сумніви? Ви ж прийшли у цей світ зовсім не для того, щоби задовольняти очікування батьків або ще чиїсь(!) " - розумом я це розумію, але на емоційному рівні важко це прийняти. Так вийшло що я завжи була як би доповненням до життя батьків і старшої сестри де мала "допомагати" батькам знаходити спільну мову між собою, регулювати їхні конфлікти, або їхні конфлікти з сестрою та допомагати старшій сестрі з її клопотми і у всії їхніх життях я "загубила" своє. Знаю, що сама це дозволила. Але тепер хочу проживати власне життя і намагаюся знайти шлях як це можу зробити. |
| Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 17-09-2023 18:19:48 |
1
цитата:
Так вийшло що я завжи була як би доповненням до життя батьків і старшої сестри де мала "допомагати" батькам знаходити спільну мову між собою, регулювати їхні конфлікти, або їхні конфлікти з сестрою та допомагати старшій сестрі з її клопотми і у всії їхніх життях я "загубила" своє. Знаю, що сама це дозволила. Але тепер хочу проживати власне життя і намагаюся знайти шлях як це можу зробити.
|
| Ірина Миколенко психолог Полтава 17-09-2023 18:37:35 |
2
Павел Леонидович Басанский Добрый вечер! Смотрите в чем тут фишка - пока вы будете жалеть своих родственников - вместо того, чтоб принять больную, но правду - что они эгоисты и манипуляторы! Хотя наверняка и было чтото хорошее от них за 33 года. Но все ж сравнимо. (Тут надо реально оценивать - чего больше вреда, или пользы от родственников. И честно оценить. Без прикрас ...) Которые всю жизнь прожили своей жизнью... сгрузили все на вас... у вас по сути забрали нормальное детство... из за этого у вас сейчас искажена картина мира... Ваши слова - "Я дійсно бачу, що мої батьки не зацікавлені в моїй сепарації і вони в своїй картині світу не бачать що я можу жити окремо, власним життям." Да какая разница какая у них картина мира! У вас должна быть своя картина мира! (В независимости от того, нравится это им или нет.) Главное - чтоб вам нравилось! Вы застряли в прошлом... по инерции - продолжаете досих пор жить их жизнью... А надо жить НАСТОЯЩИМ и БУДУЩИМ! Знаю не привычно! Но только так, вы сможете с этой паутины выйти - в которую вас загнали ваши родственники. У вас большой пласт проблем поймите... вам надо менять свою картину мира! Надо научится чувствовать себя и свои желания! Тогда вы перестанете оглядываться на всех вокруг, и спасать их! Надо снимать старые стереотипы - менять установки, которые родители вам внедрили с детства - жить их жизнью. Все это надо сносить и выстраивать себя заново! Но работа предстоит большая! И сама вы не справитесь - нужна проработка с психологом. Потому что, вы в родительской картине мира живете - 33 года! Это не три года - когда человек попал в ловушку, и его надо вытаскивать психологу. А целых 33 года вы так живете... с такими неправильными установками о себе, и о мире. Это большая работа. Вы привыкли всем помогать! Так помогите наконец себе, именно себе! Хватит уже жить для других! Поживите хотя бы в 30 лет для себя! (Ну время то не резиновое ... время быстро проходит...) Вы это осознаете?? Вы отдали пол жизни своим родственником... и главное на что - на их разборки, ругань и споры??? На что вы отдали лучшие свои года? просто подумайте! Разве вам за себя не обидно? Вам же уже никто время не вернет... Попробовала до вас докричаться... (извините если эмоционально.) О чем вы мечтаете? Чего хотите? Как хотите жить? ( если забыть о родственниках) Ваша личная жизнь она какая? И самое главное - тут на сайте, вы можете получить только рекомендации психологов - но вам нужна глубокая проработка - чтоб выстроить себя заново новую! А это только с психологом. Можно очень много думать, и думать как отделиться от родителей... а надо иногда просто брать и делать! Если чувствуешь, что это правильно! Себя вам надо научится слушать - себя! А иначе - если вы не приступите к действиям - так все и останется только в поле мыслей и размышлений.
|
| 17-09-2023 20:31:01Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 350757 для Ірина Миколенко Я сама бачу, що самостійно з цього навряд чи вийде справитись. Дякую, що показали в якому напрямку мені рухатись і з чим працювати. |
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 18-09-2023 02:33:44 |
1
цитата:
батьки часто люблять маніпулювати моїми емоціями, інколи дивуюсь як вони це вміло роблять. З проявом егоїзму, або вибору себе в мене проблеми, хоча стараюся над цим працювати. Мені здається що якщо буду вибирати себе, свої інтереси, своє життя то буду великою егоїсткою=бути поганою людиною. Не знаю чому так. Егоїст завжди звинувачує інших в егоїзмі - щоб відвести від себе підозру та змусити людину зробити те, чого він хоче. Більше того, скоріш за все, Ваші батьки з породи Нарцисів, про що говорить і це: цитата:
Я дійсно бачу, що мої батьки не зацікавлені в моїй сепарації і вони в своїй картині світу не бачать що я можу жити окремо, власним життям. цитата:
Так вийшло що я завжи була як би доповненням до життя батьків і старшої сестри де мала "допомагати" батькам знаходити спільну мову між собою, регулювати їхні конфлікти, або їхні конфлікти з сестрою та допомагати старшій сестрі з її клопотми і у всії їхніх життях я "загубила" своє. цитата:
Знаю, що сама це дозволила. Вас змушували це робити через страх, що вони не будуть Вас любити. Ви глибоко травмовані батьками-нарцисами. Це точно потребує лікування психотерапією.
|
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
 |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
15-09-2023
Страх втратити дитину
13-09-2023
Токсичні батьки
10-09-2023
Як допомогти синам?
06-09-2023
проблеми з донькою 13 років
18-08-2023
Как помочь маме которая игнорирует дочь
13-08-2023
Поведінка та характер мами
12-08-2023
Відносини з донькою.
11-08-2023
Відносини з батьками
11-08-2023
Байдужість дорослого сина
Рекомендуємо
Как воспитать счастливого ребенка?
Воспитание детей - процесс очень важный и ответственный. Основную роль в воспитании детей призваны играть их родители. Именно от того, что дадут родители в детстве и зависит будущее ребенка, его будущей семьи...
Родительская тирания. Шанс выжить есть всегда!
Если вам «достались» властные авторитарные родители, то, с одной стороны, этому можно посочувствовать... Готовы ли вы брать на себя ответственность за изменение отношений со своими родителями?
Папина любовь. О роли отца в жизни каждой девушки.
В обществе сложилось мнение, что роль матери, по сравнению с ролью отца, гораздо важнее в воспитании ребенка. Если мы вернемся к нашим дальним предкам, то ...
Защититься от ребенка? Как?
Дети требуют, ноют, обманывают, дерутся, плачут, дергают, обзывают. Они умеют манипулировать нами, знают слабые места. 10 советов, которые помогут нам оставаться собой, сохранить спокойствие и главное, любовь к нашим детям.
Обида на родителей
За всю мою практику мне почти не попадалось людей, которые бы не обижались на своих родителей. Наверное, это одна из самых сложных тем нашего времени...
Как помочь своему ребёнку не стать жертвой школьного буллинга?
Любого ребёнка, начиная с первого класса нужно предупредить, что его могут дразнить, высмеивать одноклассники, возможно даже ударить. Если что-то такое произошло...
