Байдужість дорослого сина
Підберіть дитячого психолога онлайн або в містах України.
| Надія Іванівна Шулюк психолог м Кривий Ріг 11-08-2023 02:12:57 |
2
Ірина Миколенко Здрастуйте. Ваш син дорослий, він сепарувався (відділився) від вас, це нормально. Він будує своє життя, і вас в ньому зовсім трішки, це теж нормально. Так як було раніше вже не буде. Вам треба змиритися з тим що він буде з вами спілкуватися інколи, коли йому буде потрібно. Врахуйте той факт що ви хворі, і можливо йому важко з вами спілкуватися. Така поведінка може бути самозбереженням, щоб не відчувати біль, важкі емоції. Телефонуйте раз на тиждень, питайте як він, як справи. Будуйте нові стосунки, з дорослим чоловіком. Ваша поведінка, ваші відео, свідчать про те що ви хочете уваги від сина, емоційної близькості, але нажаль потяг поїхав, і той малий хлопчик виріс, в нього своє життя. Увагу можна отримати від свого чоловіка, від оточуючих, хоббі, займіться чимось що вам подобається, знайомтесь з новими людьми. Це свого роду замінник, того чого ви хочете, що можна отримати з іншого місця, від інших людей. Зверніться на консультацію до психолога. 
|
| 11-08-2023 08:54:47Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 348563 для Надія Іванівна Дякую. Прийму до уваги |
| Оксана Юрьевна Селезнева психолог м Кам'янське 11-08-2023 10:00:40 |
4
Наталия Горская Павел Леонидович Басанский Ірина Миколенко Доброго дня, Оксана. "Моє питання- чи може так відбуватися робота психолога. Чи щось з ним не то?" Да,так відбувається робота психолога. Ваш син проходить сепарацію ( це ж класно). Він територіально та психологічно відокремлюється від Вас. В нормі, це повинно було статися в підлітковому віці, але завдяки Вашій "фанатичній любові", тоді цього не сталося. Йому зараз теж важко. Але для того, щоб стати дорослим, самостійним чоловіком,йому потрібно відчипитись від "маминої юбки" й вибрати себе й своє майбутнє життя. Для цього йому потрібно зняти Вас з " п'єдесталу" (може тому Вам зараз так боляче?) такими "методами". Він повернеться до Вас, але не тим " маминим хлопчиком", а дорослим чоловіком. І далі буде залежати від Вас, як будуть будуватися Ваші нові відносини. Бо, по-старому, дійсно не буде : або Ви вчитесь спілкуватись з сином, як з дорослою , окремою людиною, або ваше спілкування буде " стремиться к нулю". Для цього Вам потрібно теж пройти сепарацію від сина ( це процес двосторонній). В іншому випадку, Ви постійно будете ображатися, страждати, плакати в очікуванні, що все стане як раніше. З Вашим сином все " то". "Але наскільки я знаю психологи працюють на інший результат?" Психологи працюють на той результат, який хоче Клієнт. Судячи з всього, Ваш син хоче щось змінити в своєму житті на краще. Якщо Вам від цього не OK,то це вже Ваша проблема. "Відразу скажу що цим я не маніпулюю. Це мій крик душі всередині." Я розумію, що Ви зараз дуже вразливі й потребуєте уваги й любові зі сторони близьких. Але, Ви маніпулюєте своїм станом: "мій психологічний стан впливає на рецидив це знає кожний в нашій родині." "байдуже що мати онкохвора?" Всі ми йдемо в один кінець, тому людина "в діагнозі ", як ніхто інший розуміє це ( я працюю з онкохворими). Тому, мені здається, якщо думати про дітей ( як вони залишаться), а не про себе, процес відпускання пройде легше. "Весь цей час відправляла музикальні зворушливі листівки, про те що сумую, про те як люблю."- маніпулювання, психологічний тиск. "Як би мені не було обідно, та я все одно просила у нього вибачення"- знов маніпулювання. Ви дійсно думаєте, що Ваш син не відчуває, що ніякого " розкаяння " нема? "Яку Ви саме літературу порадите почитати. Щоб якось навести лад із собою чи інше?" Якби ж можна було " почитати" та все виправити, психологи були б непотрібні. Психика людини має багато захистів. Тому, дуже раджу звернутись на індивідуальну консультацію.
|
Виберіть психолога для консультування з приводу відносин батьків та дітей
| Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 11-08-2023 10:41:48 |
1
Доброго ранку, Оксано! цитата:
БАЙДУЖІСТЬ ДОРОСЛОГО СИНА Ось вам здалося, ніби син байдуже ставиться до Вас. Мовляв, люблячий син, усвідомлюючи мамину хворобу, поводив би себе іншакше - часто телефонував, висловлював би співчуття, оберігав би Ваш спокій тощо. На жаль, реальність інша. Але вона така, як є. Мені здається, що в нього всередині відбувається вельми складний процес, можливо навіть боротьба між обов'язком і правом бути собою. Складний процес пошуку порозуміння між багатьма почуттями, зокрема, прив'язаності до Вас, протесту проти фанатичної любові з Вашого боку і її наслідків, бажання усвідомити здорове відчуття відокремленості, сум і жаль з приводу Вашого здоров'я... Цей його стан турбулентності доволі важко вимовити словами. Проте по-справжньому єдине, що має Вам допомогти - це ВІРА в сина(!) Мамина віра в те, що він благополучно пройде свій шлях, психологічно виросте із старих шаблонів сприйняття себе і родини. І зрештою, упевниться у неприйдешніх цінностях людського життя. І Ви разом з чоловіком можете йому допомогти. Нижче буде про те, яким чином. цитата:
Як би мені не було обідно, та я все одно просила у нього вибачення, за то що може не додала, чи неправильно дала. цитата:
І сьогодні знову написала : Я люблю тебе синок. Синові потрібен час. Дайте йому почути, що Ви готові до відвертої розмови з ним, коли він буде готовий і виявить бажання. Що ви усвідомлюєте його мотиви (якщо насправді усвідомлюєте). Мудрості Вам і витримки!
|
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 11-08-2023 12:13:19 |
1
цитата:
БАЙДУЖІСТЬ ДОРОСЛОГО СИНА Байдужість, навпаки, присутня САМЕ у ВАС. До його емоцій, до його бажань (спілкуватися чи ні), до його рішень. Тому, за принципом, з хворої голови на здорову, ви звинувачуєте сина у власній байдужості. До речі: цитата:
В цьому році у мене діагностували рак мозку. Підлікувалася. цитата:
Каже що я його постійно тюкала, і хотіла в ньому бачити найкращого. І він все життя намагався бути кращим. цитата:
Так, інколи робила зауваження з приводу того що нічого не робить а тільки сидить за комп' ютером. цитата:
Весь цей час відправляла музикальні зворушливі листівки, про те що сумую, про те як люблю. На др склала цілий дуже зворушливий фільм під музику і побажання близьких з його старих фото. Він нібито оцінив. І через тиждень як пошептало... цитата:
знайомі радять зовсім перестати з ним спілкуватися, може це його торкне. цитата:
Все ж таки перший рік вирішальний після онкології. Що мій психологічний стан впливає на рецидив це знає кожний в нашій родині. Ви, на жаль, надто токсична для власного сина. І не тільки для нього - для чоловіка та молодшої доньки теж. Проте вони ще терплять, мабуть через жалість до вас, яку ж ви спеціально у них і викликаєте. цитата:
Любила його фанатично, це нічого не сказати. цитата:
Може і були мої помилки, але ж я була молода та емоціональна. "Може..." цитата:
Моє питання- чи може так відбуватися робота психолога. Чи щось з ним не то? Зрозуміло про всі свої невдачи- що роги ростуть з дитинства. цитата:
Відразу скажу що цим я не маніпулюю. Це мій крик душі всередині. Тому поведінка сина: максимально збільшити від вас дистанцію - цілком виправдана.
|
| Наталия Горская психолог Київ 11-08-2023 12:33:03 |
3
Владимир Анатольевич Тарасенко Валентина Михайловна Жемчужникова Оксано, у вашому житті зараз досить складний період, організм бореться за життя. Емоційно Ви дуже вразливі, тому потребуєте підтримки та розуміння. Однак у вашій розповіді проглядаються певні "шори", які заважають Вам бачити реальність. Ви дивитесь тільки в сторону сина. Знаєте, як коли дівчина зустрічає перше кохання, то не помічає нікого і нічого в своєму житті, "єдине світло у вікні ". Таке "залипання " дозволяє припустити, що окрім "материнської любові " тут можуть керувати й інші почуття та внутрішні установки, а може навіть певний минулий досвід "покинутості "(батьками?, коханим?, ...?), який залишився в підсвідомості , а тепер "прокинувся ". Вам добре було б розібратися з собою з допомогою фахівця індивідуально, щоб опрацювати те з минулого, що впливає на теперішнє, щоб роздивитись свої установки, та відкорегувати ті з них, які заважають бачити реальність такою, як вона є, щоб вийти на новий рівень материнства, на якому є прийняття того, що син подорослішав і став окремою особистістю зі своїми потребами, бажаннями та, звісно, помилками. Батьківство- це НЕ результати. "А мій син добрий/ досяг..., /створив...", "А моя донька гарна хазяйка/ любляча мама/ досягла успіхів..., ...", НЕ порівняння- "а от мій кращий за сусідського ". Батьківство- це процес. Процес взаємних змін, аналізу, прийняття своєї відповідальності, виходів на нові рівні та багато іншого. Щодо "вибачень ". Знаєте, мене завжди дратувало, коли люди просять вибачень у "прощенну неділю ". Бо такі "вибачення " несправжні. Оскільки вони потрібні НЕ для того, перед ким вибачаєшся, а для себе, бо тоді Бог буде бачити, що ти "гарно вчиняєш". Людині, перед якою вибачаєшся, важливі деталі, конкретика, інтонації, щоб відчути справжність вибачень. Казати "я вибачаюсь" і в той же час виправдовувати себе віком та відсутністю досвіду, це грати в гру "так, але=ні". Якщо синові важливо для проходження терапії обговорити конкретні події- спробуйте їх дійсно пригадати, уявити себе на його місці, зрозуміти його почуття. Насправді. А не для того, щоб формально вибачитись, маючи на меті не покращення його психологічного стану, а свою потребу у налагодженні спілкування. Людині властиво психологічно захищати себе, це нормально. Важливо спробувати відійти від позиції жертви "я для нього все зробила, а він мене відштовхнув ". Це не так. Якщо син працює з психологом, значить він хоче розібратися в своєму житті, йому важко. Можливо суб'єктивно він відчуває важкість так само, як і Ви, хоч і не має хвороби. І вік у нього такий, що не варто очікувати прям мудрості вселенської від нього. Як і від Вас, коли Ви його виховували. Але ж себе Ви можете "зрозуміти", бо були "молода і емоційна". Тепер він "молодий і емоційний". Але цей "недолік" швидко минає. Головне варто відійти від позиції "маю невдячного сина". Подивитись ширше. А ще, є сенс опрацювати з психологом момент вашої прив'язки до хвороби. Ви пишете, що "підлікувались ", тобто, я так розумію, є певні покращення? Якщо так, то дуже важливо дивитись в здорове майбутнє, а не підігрівати додатково себе страхами , що хвороба повернеться. Колись я почула тоді для мене неочікувану думку подруги, яка перенесла видалення груди внаслідок раку. На питання для чого вона хоче зробити операцію з встановлення імпланту на місце видаленої груди, вона сказала "я не хочу, щоб тіло нагадувало мені про все те, що я пережила. Я хочу жити і дивитись в майбутнє. " Що вона й робить- активно й щасливо живе і дивитися в майбутнє. Щодо листування з сином. Людина чинить спротив з такою ж силою, як на неї тиснуть. Якщо перестати на сина тиснути, в нього не буде потреби в спротиві. Ви хочете його щирості, чи вдаваної любові , "щоб тільки мама заспокоїлась". Дуже раджу Вам також опрацювати зі спеціалістом свої образи та очікування. Здається, він не хоче бути несправжнім. Це дуже важливо. Чи цінуєте Ви таку його мужність?
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 11-08-2023 13:47:45 |
3
Владимир Анатольевич Тарасенко Павел Леонидович Басанский Возможно, и скорее всего, у сына начался процесс сепарации, что чаще всего происходит в психотерапии. Сепарация происходит на агрессии. И сейчас ваш сын, похоже, ее и демонстрирует. По поводу того, что цитата:
Але наскільки я знаю психологи працюють на інший результат? Но напишу в общем. Психотерапия направлена на взросление через сепарацию от родителей, на осознанное проживание своей жизни. И за этапом обид, претензий и злости на родителей, наступает этап принятия, за что-то благодарности, за что-то горечи и грусти, понимая, что чего-то не было и никогда не будет, потому что родитель не может этого дать, а дал то, что мог. НО. Это при условии, что родитель тоже слышит ребенка, признает и осознает, что сделал и делает не так. Потому что позиция "я отличный родитель, это с тобой вечно все не так" заводит в тупик и отношений нормальных не будет. Мы ж не знаем ничего про переживания и обиды вашего сына, поэтому сложно говорить. Даже если узнаем, то в вашей интерпретации. Мне искренне жаль, что вы болеете. И очень понимаю вас чисто по матерински, что страшно в такой ситуации не дождаться общения, встречи, теплоты в отношениях. Все, что вы можете это писать о своих чувствах, предложить обсудить, если сын хочет, какие-то моменты, которые его тревожат. При этом будьте готовы принимать претензии и упреки, не обесценивая "ой да ладно, тоже мне трагедия, всех так воспитывали" или "и что, это единственное, что ты помнишь, а хорошее забыл уже?" и тп). Фразы про "неужели ему не страшно, что со мной что-то случится?" и тп посылы это манипуляция болезнью. Этим вы получите прямо противоположный эффект. В целом, сепарация детей это и для родителей нелегкий процесс, особенно, когда это не по возрасту, в подростковый период, а значительно позже. Поэтому я бы рекомендовала вам самой обратиться к психологу. И хорошая новость - сепарация это хорошо для вашего сына. И работа с психологом, если он будет долго работать, даст хороший и полезный ему результат. В этом месте я бы порадовалась за него. Хоть сейчас и нелегко
|
| Ірина Миколенко психолог Полтава 11-08-2023 14:16:57 |
2
Павел Леонидович Басанский Доброго дня! Если вы сына действительно любите... а не притворяетесь что любите... ( но судя по вашим словам - вы любите только себя - отсюда такая попытка внимания к себе... пробивание на жалость... и поиск виноватых). Вас никто не обязан любить! Любовь дело добровольное! И ее еще надо заслужить! Значит не заслужили - факт. А пока вы будете сами себя обманывать и других... какая вы прекрасная мать... так и будете ходить по кругу в своих собственных иллюзиях, которые вас и загнали в этот тупик. У многих людей к сожалению... (есть неизлечимые диагнозы...) но некоторые люди проходят их с достоинством! Не кого не обвиняют, и не от кого нечего не требуют. Принимают вызов достойно! Но для этого нужен сильный Дух! ( подумайте о духовности, сходите в церковь... может тогда чтото у вас прояснится). Так вот если вы сына любите... то оставьте его в покое... вы и так ему видимо нервы не слабо так расшатали в прошлом! Пусть ваш сын наконец - начнет жить своей молодой жизнью! И не перекручивайте все... он перед вами не виноват не в чем! Это его полное право отказаться с вами общаться... если вы токсичная для него. Если ему некомфортно и вредоносно с вами общаться. ( если его это губит! ). Он все правильно сделал! И с ним все нормально! Перестаньте его всевремя унижать и относится к нему так с таким отвращением. (Хотя ваше право как к нему относиться!) Но тогда не надо удивляться его защите от вас! Он защищает себя, спасает себя! Его полное право! Он не в ответе за ваши слова, мысли и действия и отношение к нему. Это только ваша ответственность - как вы к кому относитесь! Смотрите в глубь себя - почему такой стали? или почему вы такой была? ( возможно многое узнаете о себе нового... если хватит смелости конечно ) Вам надо ваш эгоизм усмирить... и перестать манипулировать болезнью. Да тяжело ... да больно! Но никто не виноват в вашей болезни! Никто! Если это осознаете вам полегчает и обид станет меньше.
|
| 11-08-2023 14:29:30Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 348566 для Оксана Юрьевна Я Вам дякую. Згодна що і мені потрібно пройти сепарацію. Але це так важко. З чого почати?. Немає часу на психологів бо в лікарнях живу. Тому і запитала може почитати якусь літературу... |
| 11-08-2023 14:33:13Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 348567 для Владимир Анатольевич Дуже дякую Вам .На мене подіяли Ваші слова. Ви праві |
| 11-08-2023 14:44:40Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 348572 для Павел Леонидович Дякую за відповідь.Але не вбачаю на це ображатися. Розуміючи що не знаючи мого життя від слова зовсім, ставити діагнози, як " нарцис". То є сумніви що до вашої компетенції псіхолога |
| Ірина Миколенко психолог Полтава 11-08-2023 14:48:48 |
1
Павел Леонидович резко ответил да... ( бывает у него такое ) Но как профессионал он хороший! Почитайте его ответы другим людям. И да обижаетесь на критику... защита пошла... эх зря... мы просто пытались до вас достучаться... но ваше право конечно кого слушать, а кого не слушать.
|
| 11-08-2023 14:48:58Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 348572 для Павел Леонидович Про хвору голову- це було такий собі психологічний постріл.Тепер я розумію яким чином з ним працює психолог.. |
| 11-08-2023 14:51:33Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 348572 для Павел Леонидович І те що хвороба через токсичність- це сильно!. А насправді знали б Ви... |
| 11-08-2023 14:58:37Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 348573 для Наталия Горская Дякую. Я ціную його мужність.Не буде у мене позиції "маю невдячного сина". Все одно він для мене найкращій. Дуже сумно, що тільки зараз усвідомлюю скільки б могла йому дати... Але час вийшов і треба далі жити. А мені так хочеться весь світ до його ніг, і всю свою любов... |
| Оксана Юрьевна Селезнева психолог м Кам'янське 11-08-2023 15:00:59 |
1
"З чого почати?" З розуміння, що " сепарація"- це не втрата любові та поваги сина до матері, а вища сходинка ваших відносин. Ну, й звісно, з вивчання цієї теми ( в інфопросторі багато інформації на цю тему). До того ж, в Вас ще дочка. "Тепер я розумію яким чином з ним працює психолог.." Всі психологи працюють по-різному. Те, що відбувається з Вашим сином- це закономірність процесу відокремлення від батьків, а те,що відбулось з Вами- це виключення (Ваше суб'єктивне сприйняття).
|
| 11-08-2023 15:02:27Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 348574 для Валентина Михайловна Дякую Вам |
| Ірина Миколенко психолог Полтава 11-08-2023 15:16:04 |
1
А вы уверены что умеете любить? ( только не обижайтесь... ) Может ваш сын как раз наоборот устал от вашей фанатичной любви... И может вы не сына любите... а его внимание к себе любите... тоесть себя... ( это все говорю, не для того, чтоб вас обидеть... а для того, чтоб вы задумались... как вы в такой ситуации оказались... ) Видь явно ваша проблема с сыном началась не сегодня - и она давняя... и многое вы и сами понимаете... только ли хотите ли признавать... ( потому что признать свои ошибки вам больно) Возможно сын вам сейчас и пытается донести своей позицией - " что мама я устал... отпусти меня уже... хватит!" А вы все пытаетесь его удержать... это ложный путь ... Вам уже советовали психологи тут - смериться! А не бороться... Не все всегда должно быть по вашему! Нужно уметь с достоинством принимать чужой выбор! (Даже если больно и неприятно). Ваш сын на самом деле сейчас как кармический учитель учит - учит принимать чужой выбор! В вашей ситуации лучше всего набраться терпения. И просто отпустить ситуацию. А не бороться с ситуацией. Дать волю Богу! Вселенной. И пройти достойно путь. И поберечь силы свои - они вам еще пригодятся. А не тратить ее на борьбу с сыном! Вы сейчас с ним боретесь... а это тупик... Боритесь лучше с болезнью своей - это конструктивнее. Не туда вы свой пыл направляете... Надо наоборот отпустить и дать сыну свободу! Он свободный взрослый мужчина! Со своим личным мнением! Учитесь принимать чужое мнение и чужой выбор - каким бы он не был. Это закон нашего общества. У вас позиция - "все вокруг виноваты... а вы всегда правы" Вот на такой позиции - вы точно ситуацию не улучшите свою... Відредаговано автором 11-08-2023 15:20:33
|
| 11-08-2023 15:21:31Доповнення від автора |
| Дякую Вам |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 11-08-2023 15:37:41 |
цитата:
Немає часу на психологів бо в лікарнях живу. Тому і запитала може почитати якусь літературу... Во-первых, есть переживания и немало. Их нужно разделать и проживать. Это можно сделать в контакте. Во-вторых, мы травмируемся о других людей, и исцеляемся мы тоже в контакте с людьми. Не книгами. И психотерапия это час в неделю. Уверена, даже с больницами, это реально сделать. Даже лежа под капельницей, можно говорить с психотерапевтом
|
| 11-08-2023 15:54:48Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 348575 для Ірина Миколенко І тільки один психолог припускає що зараз в моєму житті досить складний період, організм бореться за життя. Емоційно я дуже вразлива, бо сама хвороба це припускає. Але Ви зі свого боку бачете тільки психологічні помилки на жаль не враховуючи побічні ефекти.Наїзджаєте на людину не знаючи зовсім про її життя і робите ще боляче. Я нагадаю - я звернулася за ДОПОМОГОЮ.! Ви як психолог можете після всього написаного припустити що в корні не праві ( я про токсичність і т.і )?. Чи Ви впевненні що поставили точний діагноз навіть не бачивши людину на екрані? |
| Ірина Миколенко психолог Полтава 11-08-2023 16:00:52 |
Я не имею права ставить диагнозы людям. Я не психиатр. Только психиатр имеет право ставить диагнозы.
( это так для справочки) Ну как я и говорила - вы не услышали... Ваше право так думать... Я понимаю, что вам тяжело... но это не значит, что в той проблеме в которой вы оказались (я про сына...)вы все делали верно... я всего лишь про это. Сил вам и терпения! Відредаговано автором 11-08-2023 16:08:27
|
| 11-08-2023 16:01:40Доповнення від автора |
|
Дякую |
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 11-08-2023 19:29:32 |
👍 краща відповідь! 1
цитата:
Дякую за відповідь. Нарцис банально НЕ ЗДАТЕН сприймати неприємну правду про себе. Бо в нього нестабільна самооцінка, яку він не бажає розхитувати. А щодо діагнозів. В мене ТРИ близьких родича - виражені нарциси, ТРИ подруги, з якими спілкувався з самої юності - а це 30!!! років, теж були і є нарцисами, та шахиня на роботі, на якій я 4 роки пропрацював з дітьми - яскраво виражений нарцис (і про це знали усі співробітники, які навіть не мали психологічної освіти), не кажучи вже про моїх нарцисичних клієнтів, яких набереться з десяток. І за поведінкою кожного я довго і уважно спостерігав. І тому, мені навіть не треба бачити людину, щоб зробити свій висновок.Я можу його зробити тільки за будовою та змістом фраз. Бо чув схожі тисячу разів. І про точність мого висновку говорять наступні ваші фрази: цитата:
Весь цей час відправляла музикальні зворушливі листівки, про те що сумую, про те як люблю. На др склала цілий дуже зворушливий фільм під музику і побажання близьких з його старих фото. цитата:
Але я плачу. І сьогодні знову написала : Я люблю тебе синок. цитата:
Чи там поколупались в дитинстві, з' ясували що мама винна в особистих бідах, і важніше тепер як самому своє життя будувати, і байдуже що мати онкохвора? цитата:
Наїзджаєте на людину не знаючи зовсім про її життя і робите ще боляче. Я нагадаю - я звернулася за ДОПОМОГОЮ.! цитата:
Може і були мої помилки, але ж я була молода та емоціональна. цитата:
за то що може не додала, чи неправильно дала цитата:
Але Ви зі свого боку бачете тільки психологічні помилки на жаль не враховуючи побічні ефекти. цитата:
Я кожень день плачу: невже він не боїться, того що може зі мною відбутися? Невже обіда на мене сильніша за це? цитата:
І тільки один психолог припускає що зараз в моєму житті досить складний період, організм бореться за життя. І в усьому цьому присутній ЕГОЇЗМ та МАНІПУЛЮВАННЯ. Все це виключно ПРО НАРЦИСІВ. І помилки тут не може бути - я стільки наслухався подібного за 50 років. цитата:
Про хвору голову- це було такий собі психологічний постріл. А щодо голови, можете сприймати як завгодно, але випадкового нічого не буває, а тут символізм просто читається. І та людина, яка бажає собі здоров'я - вона обов'язково замислиться над образом своєї хвороби. Для того й написав. НЕ задля образи! Хоча нарцису поображатися - це святе) цитата:
І те що хвороба через токсичність- це сильно!. А насправді знали б Ви... Ви тільки підрахуйте КІЛЬКІСТЬ своїх ОБРАЗ і не тільки зараз - а за все життя. І зрозумієте, що тепер КІЛЬКІСТЬ перейшла в ЯКІСТЬ (хворобу). Хочете бути здоровою - ПОДОЛАЙТЕ власний ЕГОЇЗМ та КИДАЙТЕ ОБРАЖАТИСЯ! На усіх, не тільки на сина. Тепер ТОТАЛЬНЕ ПРОЩЕННЯ повинно стати вашим кредо. Інакше, на жаль, все може повернутися. Тому, бажаю вам ЗДОРОВ'Я через ПРОЩЕННЯ! Відредаговано автором 11-08-2023 19:38:11
|
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися
Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачіЩоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.
Поради відвідувачів
Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.
 |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
08-08-2023
Папа, с которым никогда не общались
30-07-2023
Що мені робити? Дайте пораду
21-07-2023
Не умею общаться с родителями
17-07-2023
Проблемы в отношениях с родителями
13-07-2023
Какие могут быть причины и что делать?
02-07-2023
Страшно быть женщиной
29-06-2023
Как мне поступить?
28-06-2023
Стосунки невістка-свекруха-син
27-06-2023
Как
Рекомендуємо
Как воспитать счастливого ребенка?
Воспитание детей - процесс очень важный и ответственный. Основную роль в воспитании детей призваны играть их родители. Именно от того, что дадут родители в детстве и зависит будущее ребенка, его будущей семьи...
Родительская тирания. Шанс выжить есть всегда!
Если вам «достались» властные авторитарные родители, то, с одной стороны, этому можно посочувствовать... Готовы ли вы брать на себя ответственность за изменение отношений со своими родителями?
Папина любовь. О роли отца в жизни каждой девушки.
В обществе сложилось мнение, что роль матери, по сравнению с ролью отца, гораздо важнее в воспитании ребенка. Если мы вернемся к нашим дальним предкам, то ...
Защититься от ребенка? Как?
Дети требуют, ноют, обманывают, дерутся, плачут, дергают, обзывают. Они умеют манипулировать нами, знают слабые места. 10 советов, которые помогут нам оставаться собой, сохранить спокойствие и главное, любовь к нашим детям.
Обида на родителей
За всю мою практику мне почти не попадалось людей, которые бы не обижались на своих родителей. Наверное, это одна из самых сложных тем нашего времени...
Как помочь своему ребёнку не стать жертвой школьного буллинга?
Любого ребёнка, начиная с первого класса нужно предупредить, что его могут дразнить, высмеивать одноклассники, возможно даже ударить. Если что-то такое произошло...
