У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Поведінка та характер мами

У Психолога » Поради психолога онлайн (безкоштовно) » Батьки й діти » Поведінка та характер мами

Мене турбує поведінка та ставлення моєї мами. Вона доношує мої речі, коли я купую щось, вона чекає, що це мені не знадобиться і я подарую це їй. Коли вона купує собі нові речі, то завжди хоче, як у мене. У мене є діти. Вона називає мене та моїх дітей своїми дітьми (тільки мене і дітей, ніколи мого чоловіка), хоча я просила цього не робити. Коли вона грає з моєю дитиною, то сама поводиться як дитина, а не як доросла. Я попросила її про допомогу нам, наприклад, приготувати їжу. Але вона завжди каже: я не знаю, що ви їсте (хоча знає, їсть у нас і бачить), я приготую, а ви потім їсти не будете. І в результаті готувати їжу на всю родину стаю я, а вона весело проводить час із моєю дитиною. Хоча я просила її про допомогу саме для того, щоб я мала більше часу з дітьми. У мене є друга дитина. І колись вона мені каже: я уявляю як я візьму коляску, візьму старшу дитину і піду з ними гуляти. Без мене…Весь свій час вона хоче проводити з нами, свого життя чи якихось інтересів у неї немає. Я намагалася допомогти їй знайти себе, але її не цікавить нічого, окрім проведення часу з моїми дітьми, бо вони «її кохають». У мене склалося враження, що вона хоче жити моїм життям і що несвідомо ставить себе на місце матері моїх дітей. Вона завжди захищає мою дитину переді мною і може образити мене грубим словом. Правила виховання, яких я прошу дотримуватись, вона майже завжди порушує і робить все по-своєму. Між моїм чоловіком та нею немає ніяких стосунків. А іноді вона може поводитись образливо до мене. Я запросила її на захід, але попросила піти до призначеного часу, тому що далі мені потрібно було бути там тільки з чоловіком і дітьми. Вона погодилася, але все ж таки залишилася до кінця, своєю присутністю відволікала увагу дітей на себе, вони погано поводилися і весь вечір я займалася заспокоєнням дітей, а не участю в заході. Коли все закінчилося, я сказала їй, що ми домовлялися, що вона піде і що цей вечір був для мене важливим, але вона його зіпсувала. На що вона відповіла, що не знала, як їй дістатися додому. А на моє запитання: а що не можна було спитати у нас? вона не відповіла. Ми збиралися їхати додому машиною, в яку вона не сіла, а натомість зі словами «не хочу вас затримувати» пішла у невідомому напрямку. Іноді мені здається, що я вже не розумію що відбувається і що від її поведінки я божеволію. Я розмовляла з нею, вона мене не чує. Я відчуваю, що її поведінка дуже токсична для мене та моєї родини, але як це припинити, як жити з нею у ладі і не на шкоду собі?

Питання від: ; Вік: 37

Підберіть дитячого психолога онлайн або в містах України.


психолог онлайн
1
Ірина Миколенко
Вітаю, Марина.
Коли читаєшь Ваш лист, уявляється доросла, розумна жінка, яка все прекрасно бачить, аналізує та робить висновки. Але...підвести підсумок не може ( або не хоче? Страшно " втратити" маму?), хоча він лежить на поверхні.

"Я відчуваю, що її поведінка дуже токсична для мене та моєї родини"
Якщо б це була не Ваша мати, а наприклад, свекруха чи інша родичка( або родич), Ви б знали як вчинити? Ви ж явно в курсі, що таке особисті кордони та кордони Вашої родини?
" але як це припинити, як жити з нею у ладі і не на шкоду собі?" Мабуть, Вам не сподобається моя відповідь, але ж- " закрити кордони ": обрати себе та свою родину.І скоріш за все, в "ладі" з мамою тоді не вийде ( з початку точно).
Для того, щоб " відірвати" Вашу маму від вашої родини, Вам знадобляться сили та наполегливість, бо вона так просто не відступить. Для цього Вам потрібна допомога та підтримка фахівця.


👍 радити психолога:


психолог онлайн
Доброго дня Марино. Важка у вас ситуація, співчуваю.
Змінити ви можете себе і своє ставлення до матері, та ситуації. Матір нажаль не зміниш, вона має хотіти цього.
Вам треба встановити чіткі кордони, обмеження в часі, домовленість між вами та матір'ю.
Розумію що з такими людьми важко, і нічого інколи не працює. Можливо зменшити час контакту, перебування з вами?
Якщо мати хоче перебувати тільки з дітьми, то дайте їй таку можливість, а самі в цей час робіть свої справи, займайтесь тим що хочете ви.
Чому вас так зачипає що бабуся хоче проводити час з дітьми? Спробуйте знайти з цього плюси.
Поговоріть про це з психологом на повноцінній консультації.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
2
Ірина Миколенко
Надія Іванівна Шулюк
На жаль, Марина, Ви маєте нарцисичну матір в арсеналі якої:
- великий егоїзм ("ви всі МОЇ діти", акцент на "мої");
- ігнорування людей, їх кордонів та особистих правил (Вашого чоловіка, Ваших інтересів та прохань);
- хитрощі та маніпулювання ("я не знаю, що ви їсте", "не знала, як їй дістатися додому" тощо);
- дитячість та безвідповідальність ("я ХОЧУ, щоб так було, а до чого це призведе, мене не тубує");
- завидки та ревнощі ("ХОЧУ МАТИ те ж саме, що й ти" і "щоб любили мене сильніше за тебе");
- навішування штучного почуття провини (зі словами «не хочу вас затримувати» пішла у невідомому напрямку)...
цитата:

Я відчуваю, що її поведінка дуже токсична для мене та моєї родини, але як це припинити, як жити з нею у ладі і не на шкоду собі?

Так і є, будь-який нарцис є вкрай токсичним для своєї родини (і не тільки), а як припинити? Тут простими порадами, Марина, не обійтись. Бо Ви емоційно ТРАВМОВАНІ з дитинства своєю мамою і просто так відбиватись буде складно, бо є певні "гачки", за які вона буде чіплятись. Навіть якщо Ви будете знати точно ЩО відповідати і ЯК вчиняти. Тому, потрібна особиста робота з психологом, психотерапія - щоб вилікувати нанесені мамою душевні травми. І бажано, щоб спеціаліст ТОЧНО знав, хто такий нарцис і як протистояти його впливу.

👍 радити психолога:

Виберіть психолога для консультування з приводу відносин батьків та дітей


психолог онлайн
1
Ірина Миколенко
Доброго дня, Марина! Не зрозуміло з вашого питання: живе мама з вами, чи окремо. Якщо ви живете разом, то схоже, настав час розʼїхатись і жити окремим життям. Якщо окремо, то тоді слід розібратися, яку вигоду ви маєте від мами, яку користь для вас вона приносить. На жаль не вийде жити так, щоб не зраджувати себе (не шкодити собі) і бути слухняною донькою.
З повагою, Олена Мороз.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
Доброго вечера!
Правильно, что тревожит поведение вашей матери.
У вашей матери явные психические отклонения - нужно к психиатру.
(Это не здоровое поведение).
Она пытается полностью поглотить вашу жизнь - забрать себе все, что у вас есть. ( от вещей которые вы носите - до ваших детей ) поведение вора патологическое - забрать, то что ей не принадлежит себе, присвоить себе.
Осознанно она это делает или нет - скажет специалист. Но это не есть норма!
Скорее всего у нее скрытая злость, зависть к вам!
Как она к вам в детстве относилась? ( вспомните ).
Она как будто вас в упор не хочет замечать... как будто есть, только она и ее желания... потому и играет такую роль инфантильного ребенка. А вы родителя. ( вы поменялись ролями... но так не должно быть! )
У нее нет своей жизни - она живет и копирует вашу жизнь - потому влазит туда куда нельзя влазить - в вашу семью. Забирает уже ваши полномочия законные.
Честно скажу, как бы не было больно и тяжело... но от таких родственников надо максимально отдалятся. Вообще уезжать и чем дальше тем лучше. ( желательно в другой город ).
И если пускать на свою территорию, то редко на праздники. ( это уже вы сами решите ).
Иначе, дойдет до какойто вообще неконтролируемой ситуации - она уже явно вам скрыто угрожает - что заберет, украдет - детей ваших - и пойдет с ними кудато...
Вам идет уже открытая угроза! Она озвучивает вам, свои желания патологические! Это очень опасно! Надо ее срочно к психиатру.
А от детей ее вообще изолировать.
Ну а вам - на психотерапию к психологу, потому как она вас, тоже сильно так ввела в свои токсичные иллюзии уже.
Вашей жизнью уже живут - забирают у вас жизнь!
Вам надо признать, что она манипулятор... что она вам вредит ( вы и сами это уже признаете).
Да она вас именно травит, причем специально это делает... видимо кайф получает от этого...
И она уже и не будет вас слушать... не питайте иллюзии.
Она хоть раз вас слушала?? вспомните???
Она реально уже с патологией - ей надо к психиатру повторяю.

Почему она такая, это уже не ваши проблемы... в этом вы не виноваты!
Не надо за ее искажения, действия и слова нести ответственность!
Перестаньте ее жалеть и быть ее родителем - это вам вредит!

Не позволяйте ей задурманить вам рассудок!
Вы должны быть с ясным справедливым мышлением! Только так с этого выберетесь - если будете максимально справедливо, и четко все оценивать. (Убрать чувства и эмоции надо - и действовать логикой ).

Надо понять, что у нее есть патология ( какая именно скажет психиатр )
Вы тут уже бессильны. Это дело врачей.
Вам же надо максимально от нее защититься! Ограничить доступ к своей семьи и особенно детям!
Если надо вообще все оборвать! Не до водите до греха! ( она уже ведет себя как преступница! )
Дальше будет только хуже... если она не начнет лечится у психиатра.
И если вы полностью не отсечете с ней общение.
И да вам ее жалко... но в этом то и ловушка... чем большее ее манипулятора жалеете... тем больше она вам вредит! ( она еще специально жалость вызывать будет - это ее крючек - не видитесь! ).
Осознайте ( несмотря на то, что она ваша мать ) она вам вредит и вас она не жалеет!
Поэтому защитите себя и свою семью! Уже слишком все далеко зашло!
Все просто уладить тут не получится, и жить как обычная семья... вам не повезло с родственницей... такое увы бывает.
Себя спасите! О себе думайте и о детях!
А ее проблемы - это уже ее проблемы. Она взрослая женщина. перестанете ее жалеть - может она наконец перестанет играть роль ребенка. И ей нужно лечение у психиатра.
( запишите ее к психиатру - вот что тут надо сделать ).
И вы не будете плохой дочкой - если отсечете ее от себя и своей семьи. Вы не в ответе за ее психические деформации.

👍 радити психолога:

13-08-2023 20:46:49Доповнення від автора
Оксана, дякую за вашу відповідь.
Втратити маму мені не страшно, бо я більший час життя живу без її уваги та турботи. Мені навіть хочеться, щоб спілкування було набагато менше. Я підтримую з нею зв'язок, тому що, дивлячись на її життя, мені дуже її шкода.
Її мама не любила, била, критикувала і при цьому несвідомо користувалася її ресурсом так, що у моєї мами не трапилося свого окремого життя і сепарації. Мій тато не дбав про неї як про жінку, мало виявляв кохання та ласки. Все її життя виглядає як страждання, при цьому вона завжди щиро допомагала іншим людям. І я бачу, що вона добра людина, але її батьки, чоловік, інші родичі не дали їй шансу на нормальне життя, а в неї особисто наче не вистачило на це сил. Тепер, коли їх немає в живих, я бачу, як вона хоче розкритися, жити, але всі ті старі життєві травми тягнуть її вниз. Тому я пропонувала їй звернутися до психолога, але вона боїться, а іноді не хоче, говорячи, що психолог не вирішить її життєвих проблем. Я розумію, що я не відповідальна за її життєві вибори, але я все ж співпереживаю їй. І я відчуваю, що через це я страждаю. Якщо б вона була людина з вулиці, я би з нею вже не спілкувалася.

13-08-2023 20:48:21Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 348677 для Надія Іванівна

Дякую за вашу відповідь, Надію.
Я встановлювала чіткі кордони, обмеження на спілкування та час з нами. Але вона завжди знаходить причину, щоб це порушити. Наприклад: привіт, пробач, що турбую, в мене тут важливе питання і тільки ти можеш допомогти…Або вона тоді пробивається через онуків, соц.мережі - записами на своїй стіні з натяками, чи просто пише кожен ранок як у нас справи - ти мені тільки скажи чи все у вас добре. А коли я нагадую їй про наші домовленості, вона каже: пробач, що потурбувала і зникає на 2-3 дні, щоб показати, що вона образилась. Я не можу дати їй можливість перебувати з дітьми, особливо без мене, по причині того, що вона вчить їх шкідливим шаблонам поведінки, вона порушує всі правила виховання, або під час таких зустрічей трапляється щось погане, і мені потрібно вирішувати наслідки цього. Загалом залишити моїх дітей з моєю матірʼю, це як попросити дошкільника доглядати за новонародженим. Як я писала вище: вона поводиться як дитина, років 3-х.

13-08-2023 20:49:01Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 348681 для Павел Леонидович

Павло Леонідович, дякую за ваш коментар. Ви дуже точно все написали. Величезна вам подяка, тепер мені зрозуміло, що відбувається і куди з цим рухатися далі.

13-08-2023 20:53:23Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 348684 для Елена Владимировна

Дякую за вашу відповідь, Олена Володимирівна.
Деякий час, із-за війни в Україні, ми жили разом, але вона такі драматичні концерти нам влаштовувала і настільки нестерпним було життя з нею, що в результаті я на нервах, не витримала цього і в момент чергового скандалу (які майже всі відбувалися на очах моїх дітей), я попросила її піти. Вона пішла серед ночі, будучи, як вона каже, у чужій країні, звісно потім звинувативши мене, що я вигнала її посеред ночі. На новому місці вона також не змогла вжитися з жодним сусідом і буквально відселила всіх навколо себе: вони всі були не такі, не так до неї ставилися, і з кожним конфліктом, вона дзвонила за допомогою до мене, я в цей час була в лікарні, прикована до ліжка, під крапельницею.
Мій чоловік каже, що йому здається, що я намагаюся заслужити її кохання, якого мені не вистачило від неї в дитинстві, але це не так. Все моє ставлення до неї побудоване на моєму почутті співпереживання та співчуття до неї та спробі протягнути руку допомоги у житті. Така собі людина-рятівник, можливо, це і є моя вигода та її гачок.

13-08-2023 20:54:59Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 348676 для Оксана Юрьевна

Чомусь не додалась відповідь під вашим коментарем, тож дублюю ще раз.

Оксана, дякую за вашу відповідь. Втратити маму мені не страшно, бо я більший час життя живу без її уваги та турботи. Мені навіть хочеться, щоб спілкування було набагато менше. Я підтримую з нею зв'язок, тому що, дивлячись на її життя, мені дуже її шкода. Її мама не любила, била, критикувала і при цьому несвідомо користувалася її ресурсом так, що у моєї мами не трапилося свого окремого життя і сепарації. Мій тато не дбав про неї як про жінку, мало виявляв кохання та ласки. Все її життя виглядає як страждання, при цьому вона завжди щиро допомагала іншим людям. І я бачу, що вона добра людина, але її батьки, чоловік, інші родичі не дали їй шансу на нормальне життя, а в неї особисто наче не вистачило на це сил. Тепер, коли їх немає в живих, я бачу, як вона хоче розкритися, жити, але всі ті старі життєві травми тягнуть її вниз. Тому я пропонувала їй звернутися до психолога, але вона боїться, а іноді не хоче, говорячи, що психолог не вирішить її життєвих проблем. Я розумію, що я не відповідальна за її життєві вибори, але я все ж співпереживаю їй. І я відчуваю, що через це я страждаю. Якщо б вона була людина з вулиці, я би з нею вже не спілкувалася.

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Схожі онлайн консультації

Психологічний аналіз творів
Трещины, (Cracks) 2009.
фільмТрещины, (Cracks) 2009. теми: заздрість нарцисизм гомосексуальность
Пациенты (2015)
фільмПациенты (2015) теми: психоаналіз психотерапія віра
Двуличный любовник (2017)
фільмДвуличный любовник (2017) теми: травма сексуальность

Рекомендуємо

Как воспитать счастливого ребенка? Как воспитать счастливого ребенка?

Воспитание детей - процесс очень важный и ответственный. Основную роль в воспитании детей призваны играть их родители. Именно от того, что дадут родители в детстве и зависит будущее ребенка, его будущей семьи...

Родительская тирания. Шанс выжить есть всегда! Родительская тирания. Шанс выжить есть всегда!

Если вам «достались» властные авторитарные родители, то, с одной стороны, этому можно посочувствовать... Готовы ли вы брать на себя ответственность за изменение отношений со своими родителями?

Папина любовь. О роли отца в жизни каждой девушки. Папина любовь. О роли отца в жизни каждой девушки.

В обществе сложилось мнение, что роль матери, по сравнению с ролью отца, гораздо важнее в воспитании ребенка. Если мы вернемся к нашим дальним предкам, то ...

Защититься от ребенка? Как? Защититься от ребенка? Как?

Дети требуют, ноют, обманывают, дерутся, плачут, дергают, обзывают. Они умеют манипулировать нами, знают слабые места. 10 советов, которые помогут нам оставаться собой, сохранить спокойствие и главное, любовь к нашим детям.

Обида на родителей Обида на родителей

За всю мою практику мне почти не попадалось людей, которые бы не обижались на своих родителей. Наверное, это одна из самых сложных тем нашего времени...

Как помочь своему ребёнку не стать жертвой школьного буллинга? Как помочь своему ребёнку не стать жертвой школьного буллинга?

Любого ребёнка, начиная с первого класса нужно предупредить, что его могут дразнить, высмеивать одноклассники, возможно даже ударить. Если что-то такое произошло...

qr