Відчуваю себе на межі
Ви можете звернутися до психолога безкоштовно з приводу війни.
Віталія Юріївна Мельник психолог Харків 01-10-2023 01:27:22 |
|
Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 01-10-2023 03:07:04 |
Вже другий рік триває війна, яку росія розпочала в Україні. Весь цей час наша психіка перебуває у ненормальних умовах, переживаючи колосальне навантаження. Але поступово психіка адаптується.
Універсальних способів подолання страхів немає. Всі люди індивідуальні та способи подолання страху можуть бути різні. Вашу проблему треба вирішувати із психологом. Відредаговано автором 01-10-2023 03:09:53 |
Светлана Владимировна Киселевская психолог Дніпро 01-10-2023 06:21:56 |
Добрый день!
цитата:
Сиджу у ванній і відчуваю А как максимум - приобрести посттравматическое стрессовое расстройство. Поэтому надо разбираться на индивидуальной консультации с тем, что с вами происходит. цитата:
на додачу я ще і вагітна Исходя из этого, решить самостоятельно проблему и цитата:
хоч трохи себе стабілізувати з такими поганими нервами Так как вы правы и нервы вам действительно надо "лечить" - с помощью индивидуальной психотерапии. Для этого вам необходимо будет проработать страхи, увеличить ресурсы, вернуть веру и уверенность в себе. Если вы готовы изменить свою жизнь, то можете обращаться ко мне. Я работаю с такими запросами и могу вам помочь. |
Виберіть психолога для консультування з приводу травм війни, військовий психолог
Ірина Миколенко психолог Полтава 01-10-2023 09:05:02 |
2
Ирина Константиновна Зубиашвили Доброе Утро! Знаете, расскажу вам одну маленькую историю. Вчера буквально услышала ( я была на кухне - окно открыто - и тут снова эта сирена... ) Сирена гудит - я готовлю есть - а на улице мальчик говорит своей маме ( предположительно) мальчику лет так по голосу гдето 8 или 9 лет. И я слышу, как он ей рассказывает жалуется " а что мне делать с Мариной ?" и рассказывает как он поссорился с подружкой. А мама ему отвечает - " ну она же твоя подружка, ты не можешь ее просто так кинуть" И все это на фоне сирены... Знаете вроде обычный разговор ( ну мало ли дети сегодня ссорятся - завтра мирятся...) Но на фоне сирены - это прозвучало как то... по особенному для меня... слова "она же твоя подружка, ты не можешь ее кинуть" Люди на фоне сирен - продолжают жить! Решать свои проблемы, ходить на работу, строить дом, поддерживать друг друга, дружить, влюбляться, рожать детей - продолжают жить вопреки всему! Вот видимо - это наша главная задача! Научится жить вопреки всему! Как делает это Израиль. Он тоже давно живет в войне - и живет вопреки всему. Вот и нам надо - научится жить, вопреки всему! И даже не сирена тут важна ( хоть она тоже важна ) А то что, мама мальчику сказала - " Она же твоя подруга, ты не можешь ее кинуть!" Сказала мама волнительным голосом - потому что звучала сирена. Но у нее была важнее задача - донести сыну, что друзей не кидают! Чтобы ни было не кидают! Как и наши - Захисники зараз не кидають нашу Землю! А відвойовують ії! Землю і людей, які в окупаціі зараз... не кидають!" Сконцентрируйтесь на главном - на ребенке и муже! Это сейчас для вас должно быть главным - благополучно родить! Вопреки всему! И окунуться в материнство! И воспитать настоящего мужчину! Подарить всю свою любовь сыну и мужу! Но и про себя не забывайте! О себе заботьтесь тоже - каждый день! Делайте маленькие приятные моменты для себя ( приятная музыка, прогулка, вкусная еда, сон, массаж, спа процедуры, приятная книга или кино) Новости вообще исключите - не смотрите новости! Найдите для себя какоето хобби - музыка, рисование и т д - которое вас будет радовать. И конечно вам надо - найти психолога или психотерапевта - потому что, тревожность так просто сама не пройдет. Нужна помощь! |
Марія Радченко психолог Дніпро 01-10-2023 10:13:21 |
1
Доброго дня, Ірино! Співчуваю Вам і розділяю Ваш біль, адже ми всі зараз майже два роки живемо в новій реальності, де кожень день - це протистояння ворогу і надія на якнайшвидшу перемогу. Вам необхідно зарад піклуватись про себе, в першу чергу. Припинити відчувати тривогу через війну, на жаль, не вийде, бо це нормальна реакція на ненормальні для людської психіки, стресові умови. Але можна підкоригувати свій спосіб життя: намагатись дотримуватися постійного режиму сна, менше переглядати новини, більше спілкуватись з близькими і ділитися з ними своїми переживаннями. За необхідності - звертайтесь до фахівців: психолога, психотерапевта, психіатра. |
Павел Леонидович Басанский психолог Київ 02-10-2023 03:44:30 |
1
Доброго! Якщо не думати про війни, перемоги і таке інше, то які б по-справжньому важливі висновки Ви могли б зробити на фоні всієї цієї нестабільності у світі та нашій країні? Бо люди не дарма проживають все це, а для якоїсь важливої мети. Якої, як вважаєте? Якщо Ви її НЕ зрозумієте, то все пережите буде ДАРМА. Люди, якщо вони справді люди, а не істоти зі смартфонами і машинами, не можуть НЕ шукати відповідей на ці питання. |
02-10-2023 12:09:58Доповнення від автора |
Віталія Юріївна, так підтримує, обіймає та пояснює, що дуже маленька ймовірність, що ракета прилетить саме в нас |
02-10-2023 12:19:02Доповнення від автора |
Павел Леонідович, думаю це трагічна ситуація впершу чергу для нас та нашої країни. На Світі, на жаль, війни завжди були в той чи інший країні, схоже що поки що людство по-іншому не вміє ( Я згодна називатися примітивним обувачем із смартфонами та машинами, але просто вже хочеться, щоб все це скінчилося якнайшвидше, бо сил вже немає |
02-10-2023 13:50:03Доповнення від автора |
Ніби то в моєму житті все і не так погано, і англійський вивчаю, пишу комп'ютерні програми, багато гуляю, думаю про майбутнє своєї дитини, але все одно внутрі якась спустошена пустеля та відчуття відчаю та безвихідності. Мабуть тому, що важко довго переживати цю воєнну реальність та вона завжди проходить червоною ниткою через все( Я захоплююся мужніми, сміливими не зламаними, та на жаль не така. Є відчуття, що з моменту як зрозуміла, що війна буде тривалою щось внутрі зламалося |
Павел Леонидович Басанский психолог Київ 03-10-2023 18:37:48 |
Розумію, що Ви перевтомилися від ситуації, війну витримувати нелегко. Але ж життя на СТОП не поставити і певні висновки для себе зробити корисніше, ніж залишитись в дитячому, незрілому стані. Не тільки про Вас та Вашу позицію говорю, багато хто перебуває в подібному. Але ж життя навчить нас уму-розуму все одно, незалежно, хочемо ми цього або ні.
цитата:
думаю це трагічна ситуація впершу чергу для нас та нашої країни цитата:
На Світі, на жаль, війни завжди були в той чи інший країні, схоже що поки що людство по-іншому не вміє І смерть та її можливість буде нас вчити. Бо смерть - це така форма життя, певний його етап. Вона вчить усіх, а особливо тих, хто розслабився зовсім, та забув про суть і життя, і себе, про свої завдання на Землі. А вони НЕ тільки в насолоді від життя (тільки частково), але саме смерть нагадує нам про необхідність справжньої ЛЮБОВІ та хибність НЕНАВИСТІ, яка ТІЛЬКИ руйнує та вбиває. Кожного. І того, хто ненавидить, і того, кого ненавидять. І наше, українське суспільство як ніяке інше хворе на цю ненависть. Вона на кожному кроці. Впевнений, Ви це бачите. І ще. ТАК, як було раніше, після закінчення війни, вже ніколи НЕ БУДЕ. Кожен буде змушений зробити свої екзистенційні висновки. Ось і думайте про це. А не тільки страждайте. |
![]() |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
Рекомендуємо!

Під час війни говорити про баланс, внутрішню рівновагу та гармонію не доводиться.Потужний стрес вибиває кожного з власної орбіти по якій рухалися ще донедавна. Як залишатися здоровими, сильними, як в ментальному, так і фізіологічному рівнях, щоб бути

Вина выжившего многих сейчас парализовала. Те, кто находится в безоспасности, те кто имеет какой-то уровень комфорта столкнулись с очень тяжёлыми переживаниями, которые мешают жить и быть эффективным здесь и сейчас.

Аналіз причин підтримки агресії з точки зору психології та соціології. Боягузтво, страх. Одна з реакцій на агресію це - приєднання до агресора. Вплив пропаганди. Байдужість. Заперечення або втеча від реальності. Патріотизм. Є здорові прояви патріотизму

З плином часу все більше накопичується і відчувається напруга і у тих людей, які були вимушені виїхати з України і в тих, що їх зустрічають, приймають, допомагають, рідні чи чужі б вони не були. Мене всі бісять, вони продовжують жити звичним життям,

Сейчас реальность такова, что наша задача не исключить сильный стресс в жизни (во время войны - это невозможно), а научиться жить под воздействием стрессоров , замечая при этом пользу для себя и некоторые возможности, которые могут появляться в измен

«Мама, коли закінчиться війна?» - майже не щодня питає мене донечка, «Хочу додому, хочу до тата!» Наші діти - діти війни. Що потрібно знати батькам, аби допомогти своїм дітям в цих складних обставинах. Переживання дітей можуть відображатися ...