Ментальне здоров‛я зруйноване війною
Ви можете звернутися до психолога безкоштовно з приводу війни.
| Алла Володимирівна Романенко психолог Київ 08-12-2023 13:54:35 |
Василіса, співчуваю. Проте хочеться зупинити вас у вашій поведінці, де ви самі себе добиваєте.
Війна також має багато позитиву, бо люди об’єднуються, підтримують та роблять героїчні вчинки. У війни є свої дари, не дивлячись на весь негатив. Подумайте за що ви вже вдячні і що ще маєте. І головне ви маєте себе❤ Пропоную вам обмежити перегляд новин, думаю, що ви чутлива і все сильно до серця сприймаєте. Але користі на жаль це не приносить. Перш ніж рятувати когось треба врятувати себе. Читаючи ваш текст, відчуваю знецінення та розчарування, яким ви переповнені. Дуже шкода всіх і посипати голову пеплом можна, але треба жити теперішнім. Я не знаю, що чекає нас в майбутньому, але я можу сьогодні турбуватись про себе і про когось в міру своїх можливостей. І це мій вибір. Я пропоную вам зараз потурбуватись про себе. Ви себе довели вже… вам потрібно змінити це на турботливу хвилю самовідношення. Рекомендую також роботу з психологом, де можна буде поділитись своїми переживаннями та звільнитись від них. Ми ж ходимо в душ, щоб очиститись, так потрібно робити і з душею. Відредаговано автором 08-12-2023 13:55:47 
|
| Ольга Владимировна Головченко психолог Дніпро 08-12-2023 14:34:45 |
Добрый день, Василиса!
цитата:
Я ніколи не була взірцем здорової психіки, але повномасштабне вторгення добило мене остаточно, і чим далі, тим гірше. цитата:
НЕ читати і зарити голову в пісок - також не варіант, це позиція безвідповідальної сволоти. Я думаю, что в данном случае Вам нужно позаботиться о себе так же и ограничить доступ к информации, иначе это Вас разрушает. Вам нужно оставлять время и на жизнь. Возможно, то что Вы так сильно погружаетесь в войну, то это Вам тоже для чего-то нужно и это можно рассматривать как избегание от жизни. Вы можете помогать какое-то время, но другое время Вам нужно потратить на восстановление своих сил. цитата:
я сплю якнайдовше, бо просто не хочу існувати, а сон - це найближчий стан до смерті без суїциду. цитата:
Я також захоплювалась психологією, тому в курсі щодо багатьох психологічних технік боротьби зі стресом. Проте вони у мене викликають лише скепсіс і роздратування, адже від того що я вестиму щоденник чи медитуватиму, оточуюча реальність не зміниться аж ніяк, а навчити себе легше сприймати вбивства та страждання трохи важче, ніж розрив стосунків з бойфрендом. Какую помощь Вы хотите получить сейчас от специалистов? Постарайтесь сформулировать свой вопрос? Вы так же можете обратиться к врачу за консультацией, который сможет Вас поддержать медикаментозно
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 08-12-2023 17:53:44 |
Какие проблемы у вас были до войны?
В стране, как и в мире, есть много несправедливости и в этом много бессилия. Но у человека есть своя жизнь еще, которую она контролирует и выбирает, какой она будет. Еще есть близкие и родные и тот маленький мирок, который с ними можно создать. И это тот ресурс и опора, на которую можно опираться. И тут вопрос, как у вас обстоят дела с вашими близкими, с тем, что вы можете контролировать? Что я еще заметила относительно того, как люди сейчас реагируют. Есть условно две категории людей сейчас. Одна группа это те, кто считает, что война-войной, а жизнь продолжается и старается радовать себя чем-то (по мере своих возможностей), кто переосмыслил ценность сегодняшнего дня и выбирает жить и радоваться тому, что есть сейчас, а не жить ожиданием. Вторая группа это те, кто живет по принципу "неначасі" и все откладывает до победы. Предположу, что много в этом установок про стыд и чувство вины, что ты можешь радоваться и чего-то хотеть, когда другим плохо. И вот у этой группы второй оооочень огромные шансы получить психические проблемы, потому что невозможно все время вариться в стрессе, страхе, стыде, вине и тп чувствах. Это гробит и психологическое и физическое здоровье. Плюс такие люди очень агрессирует на первую группу, пытаясь навесить на них чувство вины и стыда, с которым сами не справляются. В связи с чем вопрос, к какой группе вы принадлежите? Позволяете ли себе какие-то маленькие радости, удовольствия или жизнь на паузе? Вы правы относительно техник по борьбе со стрессом. Потому что в вашем случае нужна психотерапия. А техники сейчас это как подорожник приложить вместо операции
|
Виберіть психолога для консультування з приводу травм війни, військовий психолог
| Тетяна Артеменко психолог Черкаси 08-12-2023 18:12:33 |
Василіса, прочитала вашу сповідь, співчуваю Вам. Ніхто з нас не знає, коли і як закінчиться війна і людські страждання. Можливо, пройде ще не один десяток років. Можливо, нас як держави навіть не стане, як Ви пишете. І що? Життя-то триває. Несправедливе, болюче, руйнівне. Але триває. Для мене важливою є така екзистенційна даність, як гідність людини. В найгіршій ситуації можна зайняти позицію опертя на власну гідність. Що би зі мною не робили, я завжди буду свідома того, що я людина. І я буду шукати сили усіма можливими способами. Вважаю, поки б"ється серце, голова повинна триматись гордо, а ноги мають топтати якусь стежку. Нехай навіть це стежка в нікуди. Важливим є шлях і рух
|
| Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 08-12-2023 18:31:28 |
Василіса, на жаль, погані новини стали частиною нашого життя. Читати їх чи ні – наш вибір. Нині новини в Ізраїлі є частиною концепції безпеки. Якщо ти їх не читаєш, не знаєш, що відбувається.
Наразі йдуть дві великі війни і на них багато загиблих, дуже багато страшних новин. І іноді люди не можуть зупинитися – читають та читають. Це страшна вирва. І це те місце, де треба розпочати зупинятися. Дивіться на назву новин, якщо ви бачите на початку статті або ролика, що це щось дуже страшне або щось про загиблих, і ви зараз це не в змозі винести – краще не читайте і не дивіться такі новини. Легше нікому від ваших мук не буде. Так, на жаль, ми нічим не можемо допомогти, і це дуже важко переживати почуття безсилля. В першу чергу, треба самому собі сказати : "Мені важко відчувати безсилля, я злюся на себе". Ви цікавитеся психологією і, напевно, знаєте. що у нас є частина особистості - "дорослий". З ним можна вести внутрішній діалог. Наприклад, "Якщо я зараз буду переживати до нервового зриву, то легше від цього нікому не буде. А якщо я буду здорова, то я можу зробити більше". Почитайте історію Віктора Франкла, який вижив у концтаборі. .Він писав, що у таборах смерті виживали ті, хто чистив зуби. Ми не концтаборі, але шанс зберегти психічне здоров'я вищий у тих, хто фарбує нігті та стежить за собою та своїм здоров'ям. Плюс можна щось робити руками. У цей час організм починає працювати по-іншому, напруга зменшується і стрес стає менше.
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 08-12-2023 20:56:22 |
👍 краща відповідь! Доброго вечора Василиса.Героям слава! Зараз важко всім, хто хоча б трошки вміє мислити. І цей світ, дійсно, дуже несправедливий, якщо... Якщо сприймати все, що відбувається лише з позиції одного людського життя... А це вже питання, насправді, світогляду особистості... Ви, на скільки я зрозуміла, людина творча. А таким людям властиве дуже тонке відчуття всього, що відбувається. Особливо зараз, коли все переповнене стражданнями та невтішними новинами. І, зачасти, порятунок знаходиться саме у вмінні свої страждання перевести у творчі наробки щоб виплюснути свій біль. Як давно Ви не займалися творчістю? Окрім того, бажання собі зашкодити, вирвати очі, порізати руки - це такий собі, на мою думку, прояв прихованої агресії до себе. Можливо - підсвідома помста за щось, або неприйняття чогось в собі... І, як на мене, ця агресія давнішня, просто зараз проявилася під тиском безкінечних стресів. У Вас були такі бажання до війни? І з якого віку, якщо були, Ви їх пам'ятаєте? Так, наше життя дуже складне. І воно тим болючіше, чим менше у нас є знань, як воно побудоване, який основний сенс життя і що ми можемо, насправді, зробити, коли всі зовнішні можливості та ресурси вичерпані... Знаєте, можу сказати Вам одне. Нерідко, саме такі стани відчаю, як у Вас зараз, підштовхують людину до дуже серйозних внутрішніх трансформацій, які повністю міняють сенси та і якість самого життя за будь яких зовнішніх умов, як це не дивно... Відредаговано автором 08-12-2023 20:58:08
|
Поради відвідувачів
Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.
 |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
Рекомендуємо
Як не з’їхати з глузду, не випасти в депресію, а витримати і вистояти фізично і морально тоді, коли
Під час війни говорити про баланс, внутрішню рівновагу та гармонію не доводиться.Потужний стрес вибиває кожного з власної орбіти по якій рухалися ще донедавна. Як залишатися здоровими, сильними, як в ментальному, так і фізіологічному рівнях, щоб бути
Вина или комплекс выжившего. Как справится.
Вина выжившего многих сейчас парализовала. Те, кто находится в безоспасности, те кто имеет какой-то уровень комфорта столкнулись с очень тяжёлыми переживаниями, которые мешают жить и быть эффективным здесь и сейчас.
Способы преодоления стресса и кризиса
Сейчас реальность такова, что наша задача не исключить сильный стресс в жизни (во время войны - это невозможно), а научиться жить под воздействием стрессоров , замечая при этом пользу для себя и некоторые возможности, которые могут появляться в измен
Причини підтримки агресії: страх, заперечення, нездоровий патріотизм…
Аналіз причин підтримки агресії з точки зору психології та соціології. Боягузтво, страх. Одна з реакцій на агресію це - приєднання до агресора. Вплив пропаганди. Байдужість. Заперечення або втеча від реальності. Патріотизм. Є здорові прояви патріотизму
ЧАС ІДЕ, ВІЙНА ТРИВАЄ… ПРО ТЕ ЯК РУХАТИСЯ ДАЛІ.
З плином часу все більше накопичується і відчувається напруга і у тих людей, які були вимушені виїхати з України і в тих, що їх зустрічають, приймають, допомагають, рідні чи чужі б вони не були. Мене всі бісять, вони продовжують жити звичним життям,
Психологічні поради, щодо адаптації дітей в умовах війни
«Мама, коли закінчиться війна?» - майже не щодня питає мене донечка, «Хочу додому, хочу до тата!» Наші діти - діти війни. Що потрібно знати батькам, аби допомогти своїм дітям в цих складних обставинах. Переживання дітей можуть відображатися ...
