Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Коли на людину кидаєш бруд, пам’ятай — до нього він може й не долетіти, ...»
Питання від: 150215 Вік: 28

Шкодую чоловіка-лудомана

Доброго вечора. Рік тому дізналася, що мій чоловік грає онлайн казино, вже має купу мікрозаймів, спершу я була категорична і відразу хотіла розірвати відносини, але він благав мене йому домогти, бо він хоче кинути грати алк без моєї підтримки це зробити не зможе, а до психіатра звертатися він не хоче, хоча я наполягала на цьому. За цей рік він 2 рази зривався і знову починав грати, 1 раз зимою і 2 раз тепер ось місяць тому, на даний момент стосунки ми розірвали, він переїхав від нас з дитиною жити окремо, будемо розлучатися, але часом мені стає дуже шкода його, що біля нього зараз нікого немає, що йому важко і тп., і через це я дуже злюсь на себе, адже йому абсолютно байдуже на те, що відчувала я, коли він грав і що своїми вчинками він просто знищив нашу сім’ю, скажіть, як мені вбити в собі цю «жалість» по відношенню до нього?
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Краща відповідь
Вітаю вас.
Ви із чоловіком перебуваєте у співзалежних стосунках. Ваші стосунки є прикладом трикутника Карпмана: рятівник, жертва, переслідувач. Ви зазвичай перебуваєте в ролі "рятівника", рятуючи чоловіка "жертву" залежності; роль "переслідувача" кожен із вас періодично приміряє на себе, чоловік – коли грає, ігнорує вас, створює вам проблеми, ви – коли приймаєте рішення покинути його (але згодом ви знову стаєте "рятівником" і хочете йому допомагати).

Залежність майже неможливо подолати самотушки силою волі. Залежність токсична (лудоманія, алкоголізм і т.д.) замінюється залежністю нейтрального характеру (спорт, колекціонування і т.д.)

Вашому чоловіку однозначно необхідна допомога профільного спеціаліста.
Вам особисто корисно буде пропрацювати цю тему із психологом, бо є висока вірогідність, що в наступних стосунках ви повторите описаний вище трикутник.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 369409 для Яна Анатоліївна

Обовʼязково планую відвідати психолога.
Скажіть, чи правильно розлучатися з чоловіком? Вважаю що вилікувати повністю цю залежність неможливо. Такий тип особистості
Вітаю!

Спічуваю вашій непростій історії. Ніхто за вас не прийме рішення розлучатись чи ні. Ви тут як і ваш чоловік потребуєте допомоги, перекладаючи відповідальність.

Вам потрібно вашу жалість переводити в зрілість. Самій зростати і брати відповідальність, витримувати свої почуття, не спішити з них щось робити, а для початку витримувати.

Чоловік зараз як дитина - він бавиться і грається і зовсім не спорожній на стосунки. Це хвороба і ви дійсно його самотужки не врятуєте. Ви можете рятувати себе і тому вам потрібна психотерапія, щоб досліджувати свою співзалежність, свої моделі поведінки та витоки цієї історії з раннього дитинства.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 369420 для Алла Володимирівна

Ні, просто не правильно питання поставила😅
Те; що ми розлучаємось - це однозначно.
Хочу вберегти дитину та себе від його боргів.
Про «співзалежність» я також знаю, але чомусь вперто вірила, що я не співзалежна, та все таки вийшло навпаки. Бо він грає, потім вибачається, а погано від цього мені.
Та у нього зайжди винна я у всьому. Сказав, що грати колись почав так само через мене, бо хотів грошей більше заробити через гру.
Просто вже набридло завжди у всьому бути винною.
Почуття провини - це маркер співзалежності, бо нормальна реакція на ненормальну поведінку вашого чоловіка - це злість, а як наслідок - розлучення. Проте ваш чоловік потребує лікування, бо він страждає і він має усвідомити, що він причина цьому, а не ви. Це все свідчить про його незрілість та пошук втіх, які замасковані «благодійними» намірами по відношенню до вас. Дуже співчуваю вам і радію, що ви починаєте усвідомлювати себе.

Також рекомендую вам лекції Марини Таргаковоі в інтернеті, вона описувала свій досвід, коли її чоловік пив. Її досвід не ваш, але натхнення та підтримку можна отримати якщо вам буде відгукуватись. Не відкладайте свій похід до психолога і бережіть себе, свою дитину!

Відредаговано автором 04-08-2024 12:07:15

...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 369428 для Алла Володимирівна

Щиро дякую Вам 🤍
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 369428 для Алла Володимирівна

Хотіла ще спитати, що робити, коли чоловік погрожує суїцидом? Коли кажу йому, що хочу розлучитися, він погрожує що зробить щось з собою, що не зможе жити без нас, і що навіть якщо не з собою щось зробить, то не дасть мені спокійно жити і не допустить, щоб у мене зʼявився інший чоловік. Це найбільше лякає і не дає поставити крапку.
Сказати, що це твоє життя і ти можеш робити з ним, що хочеш, а я не розділяю цього і маніпулювання не діє. Ставте йому вимоги - ти маєш піти в центр залежності, на групу, в терапію, тільки тоді я буду з тобою спілкуватись. В тебе є 2 тижні, місяць, півроку..(ваша комфортна відповідь). Коли в людини немає внутрішніж меж - виникають зовнішні кордони, правила. Займайте здорову лінію взаємодії, а не на ці невротичні гойдалки.
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 369437 для Алла Володимирівна

З однієї сторони я розумію, що це просто маніпуляція, а з іншої - мурахи по тілі йдуть, якщо він дійсно щось з собою зробить..це все таки тато моєі дитини😕
Може це зробити… Програти все, занедбати своє фізичне здоров’я… може багато чого, але він закінчується там, де починаєтесь ви. Дуже сильно співзалежні стосунки у вас, тому психотерапія на регулярній основі вам в поміч.
...
Доброго ранку!
цитата:
часом мені стає дуже шкода його, що біля нього зараз нікого немає, що йому важко і тп., і через це я дуже злюсь на себе, адже йому абсолютно байдуже на те, що відчувала я, коли він грав і що своїми вчинками він просто знищив нашу сім’ю, скажіть, як мені вбити в собі цю «жалість» по відношенню до нього?

"Жалість" - це невід'ємна частина феномену співзалежності. От з нею і треба працювати в терапії, бо вона наче символічна пуповина з'єднує Вас з "дитиною" чоловіком.
Усі корені всередині Вас, у Вашій схильності, у Ваших потребах - як свідомих, але більше несвідомих. Тому їх потрібно діставати з глибин на поверхню і розбиратись.
Ще один аспект - добудова Вашого почуття самоцінності і здорової автономії. Чому добудова? Бо непогана основа вже є. Ви не стали миритися з тим, як залежний чоловік губить себе і руйнує смі'ю.
Безперечно, Ви прийшли у цей світ не заради того, аби відповідати його очікуванням і обслуговувати його інфантильно-патологічні потреби.
Отже варто сміливіше дивитись на своє життя. Яким Ви хочете його бачити? Чим наповненим? Що для цього робите вже сьогодні?
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 369488 для Володимир Анатолійович

Дякую за відповідь.

Я чітко знаю, яким має бути моє життя, в мене є все, щоб зробити його саме таким, про яке мріяла, і зараз я чітко розумію, що чоловік мене тільки весь цей час зупиняв. Завжди знецінював мої ідеї, бо сам живе тільки грою і не цей світ йому практично не цікавий. Ми з різних світів, просто це дуже важко було прийняти.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 369493 для Володимир Анатолійович

Переважну частину часу я відчуваю злість до нього, бо він по суті проміняв родину на гру, але інколи він каже, що йому так погано, бо всі від нього відвернулись, батьки також рідше почали звонити, і ще й я туди ж. Мене звичайно він обвинувачує що як я так можу, що йому так погано а я ось така зла жінка😅 також його кинула. І це все мене з однієї сторони злить ще більше, а з іншої стає трохи шкода його, що дійсно залишився один на один з проблемою. Але це просто маніпуляція з його сторони і я це розумію. Бо гра - це його вибір і всі його попереджали, що ніхто не буде йому допомагати більше.
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?