Поведінкові та емоційні залежності

Здравствуйте. Мой парень (21год) с 14-16 лет курит траву. Мы вместе год, я изначально знала на что подписываюсь, но тогда мы не жили вместе, только начинались отношения и казалось он курил меньше. 2 месяца назад случилась ситуация из за которой мы чуть не расстались, были у психолога вместе. ОДНОЙ из причин было так же, что он курит траву. Мы договорились что я его больше не ограничиваю в этом плане ( я постоянно просила курить его меньше, договаривались 1-2 раза раз-два в неделю, он не мог сдержать обещание, я обижалась злилась и отношения портились, сейчас повтор ситуации происходит), и когда запрет спал для него, он на радостях начал курит каждый день, неделю-две я спокойно достаточно относилась, потом меня это задолбало, когда это закончится? И оно не заканчивалось, я старалась негатив не показывать ему, что бы не портить отношения, и пыталась принять. Сейчас вижу я не могу это принять, но отношения стали значительно лучше, когда я молчала. Но в итоге система моих ценностей не выдержала и я снова веду себя как раньше. Мы вообще много ссорились по разным и одинаковым причинам, с тех пор как съехались (спустя пол года отношений), даже на начале были проблемы, которые решились окончательно (!), но когда начали жить вместе появились новые.
Мне уже все равно на другие его заскоки, с ними можно примириться, договариваться, но трава... Я не могу так больше. Напрашивается решение закончить эту историю наконец, потому что у нас до психолога больше ссор было чем хорошего, но сейчас ситуация повторяется, из за того что я не могу принять что он курит. Точнее я готова принять, если это 1-2 раза в неделю, для меня это идеальный вариант, но он не может так. Но когда каждый день, это ПИЗД*Ц!! Тем более он видит что мне не нравится его накуреная рожа, и когда я засыпаю - промывается мафия, он курит что бы я видела этого и что бы меня это не напрягало. Постоянно после работы приходит раньше и курит, потому что через 3 часа этот эффект проходит и он трезвеет немного до моего прихода. Но это не компромисс, его краснющие глаза невозможно игнорировать, КАЖДЫЙ раз портится настроение. Я так больше не могу. Я не хочу расставаться, мне с ним очень хорошо, но курение травы перечит моим ценностям и я не могу это изменить. Он очень хорошо ко мне относится, правда очень хорошо. И это единственный минус из за которого я так переживаю, и мое негативное отношение портит всё хорошее.
Вопрос:
⬇️

Доброго вечора! Як тільки почали налагоджуватися відносини з чоловіком в тому плані, що він покинув пити, грати в азартні ігри, зайнявся спортом, іноді розділяє зі мною домашні турботи, я почала вже думати, що тепер все буде добре і моє терпіння та праця над відносинами не були марними. Але… Емоційні гойдалки залишились з нами. То він більш суворо починає поводитись з донькою, то мені на вечір не можна вийти з подругою, чи то колегами на каву, то кошти на власні потреби (які під гарний настрій він мені ж і виділив) не тою купюрою взяла… Після останнього випадку, вже близько 2-х тижнів, проживаючи в одній квартирі, не спілкуємось взагалі. Навіть поглядами не зустрічаємось. Він під час сварки сказав, що не має бажання зі мною спілкуватись, а я просто вже виснажена і не маю сил ні на які розмови…. Враження, що мені вже просто байдуже. Але не наважуюсь на розрив, так як боюсь пошкодувати, що зруйнувала сімʼю, що, можливо, це просто такий період в житті, який варто було пройти, адже ідеальних відносин не існує. Я навіть до тарологів дійшла. Всі +- кажуть одне й те ж. Але стовідсоткової віри в мене, звісно ж, немає. З ноутбука видалив всі свої акаунти, фейсбук, пошта. Повністю поглинений самовдосконаленням, тренуваннями та спец добавками. Кількість спорт порошків вдома зростає. Він, то безмежно кохає і потребує відповідної поведінки від мене, не зважаючи на мою виснаженість та втому, то я його дратую просто, як особистість. Якщо я просто втомлена, то мене засипають питаннями, чи справді я його сильно кохаю? Чому не обіймаюсь, чому якась не така? Що не так? Робота в мене не легка. Для того, щоб більший вклад приносити в сімʼю, я працюю по 12-13 годин, робота не легка, як в моральному так і в фізичному плані. Буває, що доводиться підіймати по 30 кг за раз і це протягом всього робочого дня, що виснажує, а ж ще ж і вдома робота та заняття з донькою. Як тільки доходить справа то скандалу, я обовʼязково почую, щоб я йшла шукати кращого! Починається перелік чеснот якихось абстрактних чоловіків (заробітки і все таке інше). «Можливо вони тобі дадуть те, чого в мене немає». Хоча я, за 10 років шлюбу ні разу нічим з цього не дорікала, навіть коли ми рік існували на мою, на той момент, мінімалку. Я в розмові просто хотіла, зоб мене почули, шо для мене є образливим і т.д. Натомість мене відправляють до когось… Я вже просто виснажилась. То сміюсь, то зовсім депресивна.

Програв пів мільйона не можу зупинитись кожен день новий борг