Ирина Константиновна 1 година тому: 
Як перестати жити з думкою, що ти зруйнувала чужу сім‛ю, і побудувала свою на чужому нещасті?
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Почуття й емоції »
Як перестати жити з думкою, що ти зруйнувала чужу сім‛ю, і побудувала свою на чужому нещасті?
Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.
| Тетяна Гергель психолог Київ 05-12-2024 11:22:47 |
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 05-12-2024 14:26:47 |
1
Вы много берете на себя ответственности. А еще как будто вы такая всемогущая, что разрушили семью. Крепкую семью в с людьми, которым дороги отношения, никто разрушить не может. И вы тоже. Поэтому наслаждайтесь материнством и семейной жизнью) По поводу того, что чувствовала жена бывшая, то опять-таки это не ваша ответственность. Вы ж не отвечаете за поступки и чувства других людей, тем более, что вы познакомились с мужчиной, который сказал, что не женат. Другой вопрос, а какие у вас чувства к мужу за то, что обманул вас изначально? Как вам с тем, что он развелся? Какую причину развода вам озвучили? Почему вы сравниваете себя с его бывшей женой? 
|
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Марія Радченко психолог Дніпро 05-12-2024 14:37:32 |
1
Доброго дня. Це запит на індивідуальну терапію з психологом, бо у Вас є деструктивне почуття провини (не за конкретний вчинок, який комусь нашкодив, а через свої моральні упередження). А також ретроспективні ревнощі (порівняння себе з колишньою чоловіка), які свідчать про брак почуття самоцінності ("я не є достатньо хорошою і мене неможливо любити"). Це радше про щось із Вашого дитинства, ніж з нинішнього часу. Також важливо помітити, що у Вас до шлюбу був певний сценарій, за яким Вам траплялися чоловіки, які не були доступними для стосунків. Якщо така модель побудови стосунків трапляється з разу в раз, треба детальніше дослідити з психологом, чому так виходить. У чоловіка теж є свій життєвий сценарій і свої моделі поведінки, які можуть бути для Вас морально неприйнятними, а для нього - звичними, бо він по-іншому не вміє. Можна, звісно, запитати у чоловіка, чому він не казав про свій попередній шлюб до фактичного розлучення і паралельно зустрічався з Вами (звісно, якщо у вас обох буде настрій на цю розмову і Ви будете в ресурсі спілкуватися без звинувачень, а він - не захищатись від таких питань). Але прозорість і чесність у відносинах - це радше навичка, і якщо в чоловіка її нема, то він може навчитися в індивідуальній терапії з психологом або парній терапії з психологом разом з Вами. Ви ж не зможете впливати на життєві сценарії чоловіка, якщо він сам не захоче якось їх змінити. Ну, і наостанок, про провину. Ви написали, що НЕ знали про шлюб чоловіка, поки він не розлучився. Де тут егоїзм? Одна справа, якщо б він був одружений і Ви про це знали (що є егоїзмом - питання дискусійне, але тут більш зрозуміло, за що можна відчути провину), а інша - коли від Вас це приховувалось, і Ви думали, що зустрічаєтеся з вільним чоловіком. Також Ви картаєте себе за те, що погодились на шлюб. У психології, коли йдеться про рішення, прийняті в минулому, враховується те, що Ви прийняли те рішення, яке здавалось Вам найбільш підходящим в моменті, з урахуванням Вашого попереднього досвіду, цінностей, установок, тощо. Можна для себе подумати, що саме спонукнкло Вас прийняти саме таке рішення, без осуду себе, але з розумінням. А більш детально розібратися в собі допоможе терапія.
|
Виберіть психолога для консультування з приводу перепадів настрою, збудливості чи роздратованості, гніву, провини тощо
| Оксана Юрьевна Селезнева психолог м Кам'янське 05-12-2024 15:48:28 |
Вітаю.
В мене склалося враження від Вашого листа, що Ви боїтесь, що Ви не можете дозволити собі бути щасливою. Нібито, Ви не заслуговуєте щастя або за нього треба буде платити. Тому й виникають такі думки, що все рівно щаслива не буду. А за думками з'являться почуття та емоції, які в свою чергу змінять Вашу поведінку в не кращу сторону. Ви почнете всими силами підтверджувати ідею, що на чужому нещасті, щастя не побудуєш й самі почнете руйнувати свій шлюб. Це добре, що Ви зараз звернулися за порадою. Й вона одна, як Ви бачите, в усіх психологів: якщо Ви хочете зберігти шлюб, Вам потрібна терапія.
|
| 05-12-2024 16:11:30Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 374913 для Тетяна Гергель Нещодавно. У цьому році. Не говорила зараз. Колись казав, що такий вибір у нього і такі почуття були. |
| 05-12-2024 16:14:20Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 374924 для Валентина Михайловна Так, але потім я дізналась правду, і треба було відмовитись від стосунків. Минули почуття до дружини він казав. Та шкода його жінку, що він так поступив з нею. Не знаю. Бо уявила себе на її місці. |
| 05-12-2024 16:16:25Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 374927 для Марія Радченко Ні. Я знала що він має дружину, потім дізналась але у той час не думала про це. Це і є егоїзм я знала нехай і не зразу, але продовжували з ним стосунки. |
| 05-12-2024 16:17:29Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 374942 для Оксана Юрьевна А чому це все з'являється саме зараз? Думки почуття бажання порівняння? |
| Оксана Юрьевна Селезнева психолог м Кам'янське 05-12-2024 17:08:50 |
1
"А чому це все з'являється саме зараз?" Хороше запитання. Спробуйте на нього самі й відповісти. З чим це може бути пов'язане?
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 05-12-2024 18:20:19 |
1
цитата:
Так, але потім я дізналась правду, і треба було відмовитись від стосунків. Чем ваш отказ от отношений осчастливил бы жену бывшую и его самого? Неудачные отношения, плохое настроение, боль, обиды, разрушенная семья - за все это вы несете ответственность? Если кто-то несчастлив, вы не имеете право на счастье? Это про детские установки, когда ребенка стыдили, что он радовался, когда кто-то плакал, когда ребенок был "виноват" в бедах семьи, когда на него возлагалась ответственность за настроение мамы или папы, их отношения и в том, что их жизнь не удалась.
|
| Марія Радченко психолог Дніпро 05-12-2024 19:56:04 |
цитата:
Це і є егоїзм я знала нехай і не зразу, але продовжували з ним стосунки. Обирати себе і своє щастя - це прояв егоїзму розумного, коли себе ставиш на перше місце, і свої потреби також. Те, що Ви обрали чоловіка, який одразу з попереднього шлюбу перейшов до наступного, не повідомивши про це Вас, - це Ваш особистий вибір. І цей вибір має під собою певне підгрунтя, яке мені вбачається не в егоїзмі, а в неусвідомлених емоційних потребах, які тягнуться ще з дитинства. Ймовірно, в минулому, у спілкуванні зі значущими старшими (особливо з батьком, якщо той був присутній, а якщо був відсутній - то може мати місце заміщення в дорослому віці) Ви також відчували їх емоційну недоступність і відчували себе не вартої їхньої любові. Саме тому, зараз коли навіть отримуєте бажане, відчуваєте за це провину. Щодо установок, які у Вас є про шлюб і відносини, які шкодять вашій родині. Вони є не тільки у Вас, а і у Вашого чоловіка. Тобто, якщо він не опрацював свій життєвий сценарій з приховуванням правди від дружини, коли у відносинах є певні проблеми, цей сценарій може перенестися і на вашу сім'ю теж. Я не ворожка, щоб прогнозувати майбутнє, і не проповідник, щоб когось засуджувати, але вважаю, що люди міняються лише коли самі того хочуть. Якщо Ваш чоловік щиро хоче зберегти шлюб і бути відкритим у стосунках, не повторюючи помилки що він допустив з попередньою жінкою (саме він, конкретно тут Вашої відповідальності немає), то йому теж потрібна індивідуальна терапія. І Вам потрібна індивідуальна терапія, але вже для опрацювання дитячих травм і відновлення почуття самоцінності. Також можна звернутися парою до психолога для налагодження контакту між собою, але на мою думку тут це не є обов'язковим, якщо ви будете працювати кожен над собою окремо, і словами вголос обговорювати важливі питання всередині сім'ї.
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 05-12-2024 20:03:00 |
Доброго вечора TETYANA!
Знаєте, вже давно впевнилася в тому, що якщо виникають якісь почуття або думки, вони мають місце бути. Отже, ці думки для чогось потрібні і щось дуже корисного для нас роблять. Як мінімум, змушують аналізувати свої вчинки та дії і їх можливі наслідки. А це вже говорить про здатність співчувати, і вміння робити висновки, як мінімум... Так, звісно, хибне почуття провини робить людину залежно-приниженою і негарною, але... Уявімо людину, яка ніколи не помиляється і не має ніколи почуття провини. А отже, не здатна каятися... Яка вона? І чи, загалом, в такому випадку, вона людина? Адже, людина змінюється, а отже, розвивається, саме завдяки тим помилками, які допускає... Бо саме через переживання вчиться глибше розуміти себе та тих, хто навколо... Це один бік питання. А ось і другий. Мені чомусь згадалася одна дивовижна життєва сповідь. Молода жінка закохалася в одруженого чоловіка. І, усвідомлюючи, що робить страшну річ, почала ходити в церкви, шукаючи там розради. Але їй ставало тільки гірше. Бо як тільки вона починала ділитися своїм болем, їй одразу говорили, що вона страшна грішниця і за це їй прийдеться в житті відповідати. Жінка змарніла, перестала вночі спати, впала у відчай в депресію, відчувала провину, але... що не робила, не могла викинути того чоловіка з голови та серця. І не відомо, чим би все скінчилося і до чого б вона себе довела, якби в один день не потрапила до віддаленого монастиря, де жили ченці. Один з них, побачивши, як вона побивається гірко біля ікони, і дізнавшись, що трапилася, запитав у неї: "Ти його кохаєш?" А коли вона відповіла: "Так, дуже... Але ж це страшний гріх...". Відповів дуже коротко: " Коли любиш, люби. Зрікатися любові неможна. Більш страшніший гріх - любові зректись". До чого це я? Ніхто не знає, як Ваш чоловік вчинить з Вами. Багато в чому буде залежати від того, чим ваша сім'я буде наповнена. Адже, закоханість швидко проходить... Але в любому випадку у Вас залишиться дитина, якої просто б не було без Вашого чоловіка. Бо діти завжди народжуються з любові, навіть, якщо її, любов,і дуже важко розгледіти за людською недосконалістю... Хто знає, можливо думки про те, що чоловік може піти, допоможуть Вам не дуже "прилипати" до нього. А отже, не вважати повністю своїм, своєю власністю І саме це врятує вашу сім'ю... Ви дуже прив'язлива? Важко відпускаєте близьких людей?
|
| 06-12-2024 12:40:30Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 374954 для Валентина Михайловна Вони б думаю були б разом далі і жили, проживши цей період. Хоча хто зна чи жінка пробачила чоловіку те, що він вже зі мною зустрівся. |
| 06-12-2024 12:41:46Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 374959 для Алла Григорівна Так. Прив'язлива. Ну навіть коли відпускаю легко, це постійно в думках і в голові про цей вчинок, постійно думаю про нього...тощо |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 06-12-2024 12:43:21 |
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 06-12-2024 17:56:36 |
Отже, мої припущення вірні.
У цьому світі існують певні закони та закономірності, незнання, яких не звільняє нас від їх впливу на нас. Ваша зустріч з цим чоловіком не випадкова, адже, у Вас повинна була народитися дитина. Але, оскільки, незважаючи на попередні невдалі стосунки з чоловіками, Ви так і не змогли стати менш прив'язливою, Вам життя дало чоловіка, з яким Ви ніколи не будете себе почувати абсолютно впевнено. Що це дає? Справа в тому, що тенденція до злипання з коханими, дуже небезпечна не лише для жінки (бо змушує сприймати чоловіка як основу свого життя і руйнує її повністю як особистість), а насамперед, для життя та здоров'я дитини. Тому, щоб дитина мала можливість народитися та жити, маму у такий спосіб відсторонюють від чоловіка. Чи можна щось поміняти на краще? Так, можна. Для цього потрібно пройти серйозну трансформацію внутрішніх установок і неправильно сформованого в дитинстві світогляду, де головним в житті стала рідна людина. Бо, швидше за все, були якісь проблеми в стосунках з Вашими батьками. А недолюбленість та дисгармонія завжди призводить до намагання "привласнити" собі тих, від кого так очікуємо енергії.щастя, любові, тепла, задоволення... Які у Вас були стосунки з батьками в дитинстві? Відредаговано автором 06-12-2024 17:59:14
|
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися
Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачіЩоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.
Поради відвідувачів
Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.
 |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
29-11-2024
Ретроспективная ревность.
10-11-2024
беспомощность и чувство вины стало рутиной
10-11-2024
Самопошкодження
03-11-2024
Не хочу общаться ни с кем
30-10-2024
помогите пожалуйста , понять что мне делать или возможно проработать на эту тему. я буду оча!
25-10-2024
Я не розумію свої почуття
24-10-2024
Просто хочу виговоритись
23-10-2024
що зі мною
Рекомендуємо!
От любви до ненависти - один шаг
Почему самые близкие и любимые нам люди в один миг стают злейшими врагами? И почему ненависть ВСЕГДА идет после любви, а не наоборот?
Душевная боль: три урока для тех, кому сейчас тяжело
Душевная боль рано или поздно приходит к каждому из нас, нужно научиться сосуществовать с ней в этот непростой период. Как унять душевную боль? В период, когда нам отчаянно тяжело жить, нужно усиленно заботиться о себе.
Чувство вины. Семь основных форм вины.
В детстве вас приучали к чувству вины взрослые, в особенности члены вашей семьи. Лелея чувство вины, вы ускользаете от ответственности. Отбывание приговора за воображаемую вину - невротическая привычка, от которой вам следует избавиться... Вина в
Что такое стыд
Чем отличается стыд от вины? Откуда берется стыд? За стыдом, как правило, стоит сильная потребность...
О сочувствии. Как правильно сопереживать расстроенному человеку
Я, как и каждый из нас, бывает, очень расстраиваюсь по различным поводам. Иногда причина понятна. А порой просто, как говорится, накопилось. И мне в первую очередь хочется очень простой вещи...
