Question

30-01-2025

Добрый день. Я не знаю, чем тут можно помочь, но мне очень хочется узнать мнение психолога на этот счёт. Дело касается мамы, я долго думала писать это или нет, так как мне казалось, что это только ещё больше сделает проблему значимой. В последнее время я начала избегать свою мать из-за того, что просто её боюсь, я хочу меньше с ней общаться, контактировать, проводить время и всё потому что она меня уже просто достала. Что бы я не сделала, неважно что, она вечно найдет к чему придраться и предъявляет претензии. Абсолютно неважно делаю это я для неё, для себя, для нас, просто так, она видит только говно в моих стараниях. То я порошок забыла купить или выкинуть, то я что-то не так готовлю, то не так стираю, убираю, вообще неважно что, она вечно найдет к чему придраться. Я чувствую большую вину, что испытываю такие чувства, но я ненавижу встречать её после работы, потому что ни разу после работы она не поздоровается со мной, ничего, она сразу с порога начинает жаловаться. Возможно, она просто вымещает свою злость на меня из-за работы. Даже если так, то я всё равно чувствую себя постоянно виноватой и должной ей, она сама так говорит, стоя по гроб жизни ей должна после всего, ведь ей приходиться работать из-за меня, для того, чтобы меня обеспечивать. В прошлом году я поступила в университет в Днепре, ещё на контракт, мне пришлось долго убеждать свою маму, чтобы она мне дала разрешение на это, потому что я уже не могла терпеть находиться в своем селе в Харьковской области, 24/7 дома, учась за компьютером. А в Днепре, у меня была подруга, парень(который правда уже бывший) и возможность учиться оффлайн. Всё вышло как я и хотела, но теперь моей маме вместо того, чтобы жить дома, приходиться жить в той квартирке, которую мы снимаем и ездить каждый день на работу. Изначально она итак работала в Днепре, но после того, как мы вернулись домой она продолжила эту работу только онлайн и естественно зарплату сократили, ей платят гораздо больше, когда она выходит на работу и как раз по этой причине она не может вернуться домой, потому что получает больше. Из-за этого я чувствую себя виноватой и постоянно должной ей, а она в свою очередь вечно вымещает на мне свои недовольства. Я бы искренне хотела сепарироваться от нее, чтобы она уже уехала, но у меня нет возможности, пока я нахожусь полностью на ее обеспечении, и естественно из-за этого у меня конечно же нет права жаловаться ей на что-то. Если мне что-то не нравится в её отношении ко мне, она даже слушать это не станет.

Питання від: Лина; Вік: 18

подобається запитання?

30-01-2025 16:09:25Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 377106 для Іванна Алексєєва

Дякую Вам за вашу відповідь. Сподіваюся, що стане краще, якщо я спробую ці поради. Зараз мені стало краще від того, що я це все висловила.

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися

Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачі

Щоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.

Поради відвідувачів

Висловилося: 2

log966e

30-01-2025 Відносини між рідними, це дуже складно.

Але я прошу Вас, помиріться з мамою, і пробачте можливо десь її різкі слова.

Повірте, що ніяка сепарація від мами Вам не стане в радість, якщо її раптом не стане. Зараз Ви шукаєте дистанції між собою і мамою, але потім Ви дуже будете жаліти, що проводили з мамою мало час. Тоді у вас в душі буде так порожньо, що ви дуже довго буде вважати себе винною і докоряти собі за все, що ви відчуваєте по відношенню до мами.

Мама просто вже дуже втомилася. І їй також потрібен відпочинок і добре слово. Поки у Вас є мама, Ви щаслива дитина. Помиріться. Скажіть їй, що дуже любите її. Обійміть.

Мама Вас дуже любить. Не втратьте дорогоцінний час, бережіть свою маму.

Сепаруватися від мами, це в її очах байдужість до неї з вашого боку.

Згадайте себе маленькою, коли ви обіймали маму. Не треба її ще більше ранити. Мама дуже багато для вас зробила. Зробіть і ви для неї щось приємне. Щоб мама відчула вашу турботу про відношенню до неї.

Повторюю, мама вас дуже любить.

pavelbasan

30-01-2025 Вы просто ПЕРЕНОСИТЕ свою болезненную ситуацию утраты мамы (которую правильно не пережили) на ситуацию Лины.

Но ваши ситуации могут ОТЛИЧАТЬСЯ! Как и мамы. А мамы бывают разные.

И то, что ВСЕ мамы любят своих детей - большое заблуждение. Далеко не все. Более того, далеко не всем женщинам дано быть мамами психологически. Например мамы-нарциссы или мамы-психопатки. Им в принципе НЕ ДАНО любить кого бы то ни было, включая и своих детей. Они умеют лишь "играть в маму" - театрально показывая свои чувства и заботу, которых они не испытывают. Но ладно, если бы просто НЕ ЛЮБИЛИ, но так еще бывает и ЗАВИДУЮТ или даже НЕНАВИДЯТ своих детей, если те становятся удачливее их. Я встречался и с такими патологиями у клиентов.

Потому НЕ стоит ВНУШАТЬ человеку, что мама ее любит. Так как вы этого НЕ знаете точно, а только фантазируете.

А чувства Лины и ее опыт общения с мамой говорят как раз об ОБРАТНОМ, о том, что любовью НЕ называется.

Зачем же вводить человека в заблуждение?!

Даже если мама устала (что вполне может быть, если растит одна), она НЕ имеет никакого права СЛИВАТЬ свои обиды и злость на своего ребенка. Иначе что получается?

"Я работаю для тебя, дочь, но ты мне ДОЛЖНА отплатить за это - и я еще имею право за свой "подвиг родителя" кусать тебя и ранить словами - в отместку". Потому что именно такова позиция этой мамы. Пусть может и бессознательная (хотя это тоже вопрос), но ПОЗИЦИЯ.

И как бы такая мама не воспринимала сепарацию - как равнодушие или еще как, но это просто НЕОБХОДИМО для Лины.

Чтобы она ощутила себя наконец самостоятельным человеком, а не ПРИДАТКОМ для мамы. Потому что и такие ситуации бывают часто. Особенно у тех, кто до седых волос прожил с любимой мамой, так и НЕ создав своей семьи.

Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!

Наші психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Тетяна Афанасьєва
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Дарія Рудь
(Онлайн)

Схожі онлайн консультації

13-01-2025 Добрый день! У меня вечный вопрос детей и родителей! С мамой произошел конфликт

05-01-2025 Выводит из равновесия любой разговор с мамой

02-01-2025 Как отучить ребенка 11 лет спать с мамой

03-12-2024 проблемы с мамой

24-11-2024 Как быть в данной ситуации с мамой?

25-10-2024 Конфликт с мамой девушки

20-10-2024 Не могу разъехаться с мамой

16-10-2024 Как вести себя с мамой нарциссом?

27-09-2024 Нужна помощь , хотим серьезных отношений , но съехаться мужчина предлагает в квартиру с его мамой

19-07-2024 Почему я не могу нормально общаться с мамой, а иногда вообще не хочу её присутствия?

Іванна Алексєєва психолог · Answer 1 · 2025-01-30 15:59:13

Добрий день.
Ваші стосунки з мамою виглядають досить болючими й виснажливими. Відчуття, що вас використовують як емоційний контейнер, куди можна злити втому, злість чи роздратування, може викликати багато внутрішнього протесту. І це абсолютно нормальна реакція з вашої сторони – намагатися захистити себе, дистанціюватися, не приймати на себе те, що не належить вам.

Схоже, що ваша мама справді перебуває у великому напруженні і, можливо, просто не справляється з власними емоціями. Та навіть якщо людина страждає, це не дає їй права завдавати болю іншим.

Питання в тому, як діяти вам, коли ви залежите від неї і не можете просто піти.

Є кілька варіантів, які можна спробувати.
1. Якщо ваша мама зараз не здатна усвідомити, що робить вам боляче, можливо, вона хоча б відчує підтримку, якщо ви запитаєте: "Мамо, ти виглядаєш втомленою, як я можу допомогти?" або "Я бачу, що тобі важко. Що тебе зараз найбільше хвилює?" Це не означає виправдовувати її поведінку, але іноді такий підхід допомагає знизити рівень агресії у напруги у стосунках.
2. Якщо мама регулярно зливає на вас свою втому і роздратування, важливо не приймати це як свою провину. Ви можете спокійно, але твердо сказати: "Мамо, я бачу, що тобі зараз складно, але коли ти розмовляєш зі мною так, мені боляче і я не можу цього слухати." Якщо вона починає агресувати – не сперечайтеся, просто завершіть розмову, адже скоріш за все, якісного результату з неї уже не буде.
3. Якщо мама маніпулює фінансовою залежністю, то можна прямо проговорити це: "Мені потрібна твоя підтримка, а не приниження. Якщо я зараз залежна від тебе, це не означає, що я повинна терпіти образи." Це складніший варіант, адже він може викликати конфлікт, але якщо ваша мама хоча б трохи рефлексує, можливо, це змусить її замислитися над тим що відбувається.
4. Якщо ви бачите, що ситуація не змінюється і мама не готова чути, то найкращим захистом може стати планування вашої фінансової та житлової незалежності. Навіть якщо зараз це здається нереальним, варто шукати варіанти – підробіток, підтримку від інших родичів чи друзів.

Ви не повинні бути місцем для чужого болю. Навіть якщо мама втомлена, навіть якщо їй складно – ви її донька, а не емоційний громовідвід. Так, ви можете виявити турботу, спробувати зрозуміти її, але ви не повинні жертвувати собою.
Будьте уважні до себе. Якщо ситуація виснажує надто сильно, шукайте підтримку – друзів, близьких, чи психолога/психотерапевта.

Іванна Алексєєва психолог · Answer 2 · 2025-01-30 16:19:26

Добре, що вам стало трохи краще. Якщо відчуватимете потребу поділитися думками чи емоціями – пишіть. Іноді навіть одна розмова, в якій тебе почули і зрозуміли, може бути цілющою.

Емілія Іванівна Довгошия психолог · Answer 3 · 2025-01-30 22:08:53

Вітаю
Дуже шкода ,що Ви опинилися
в "пастці "між почуттям провини та бажанням віддалитися від матері.
Давайте спробуємо розібратися.
Мати втомлюється, хвилюється через роботу, гроші, життя в орендованій квартирі, але замість того, щоб справлятися з цим самостійно, вона зривається на Вас через критику та претензії. Вона змушує Вас вірити, що Ви їй винні"до кінця життя", і це викликає відчуття обов’язку терпіти все, що відбувається.
Уникнення- це абсолютно нормальна захисна реакція, коли поруч людина, яка лише забирає енергію та нічого хорошого не дає.
Мама- доросла людина й сама приймає рішення. Її робота, зарплата, вибір місця проживання – це її відповідальність. Батьки мають забезпечувати дітей, поки ті не можуть робити це самостійно, і це не означає, що Ви тепер маєте відпрацьовувати цей "борг". Ви не змушували її працювати більше – вона зробила цей вибір сама.
Подумайте:
Чи були подібні ситуації раніше? Можливо це відбувається з мамою через накопичений стрес ,з яким вона не може справитись. Запитайте чим Ви можете їй допомогти.
Її слова- це лише її емоції, а не відображення Вашої цінності. Пам'ятайте це!
Важливо порозмовляти з мамою ,та проговорити що Ви відчуваєте, які емоції переживаєте в моменти, коли мати вам це говорить. Розказати про свої потреби та відчуття. Розказати ,як би Ви хотіли щоб ця розмова відбувалася.
Коли мама не буде звертати увагу на Ваші просьби, тоді можете мінімізувати контакт (наприклад займатися своїми справами в своїй кімнаті).Не варто витрачати свою енергію на суперечки. Коли відчуєте провину, запитайте себе :
"Я справді зробила щось погане? Чи це просто її емоції?"
Повторюйте собі:
"Я не зобов’язана бути зручною. У мене є право на власні кордони."

Павел Леонидович Басанский психолог Київ · Answer 4 · 2025-01-30 22:48:14

Здравствуйте, Лина!
Судя по Вашему описанию маминого поведения можно предположить у мамы некоторую степень нарциссичности (возможно и высокую).
Потому что и вечные жалобы (для преднамеренного вызывания жалости), и придирки с претензиями, и обесценивание Ваших усилий и труда, отсутствие благодарности, манипулирование чувствами вины и долга - говорит именно об этом.
Об этом говорят и Ваши чувства:

цитата:

она в свою очередь вечно вымещает на мне свои недовольства

цитата:

Из-за этого я чувствую себя виноватой и постоянно должной ей

Подобное возникает ВСЕГДА после токсичного общения с нарциссичным человеком. Ведь это именно ОН! и внушает подобные чувства, как это делает Ваша мама:

цитата:

я всё равно чувствую себя постоянно виноватой и должной ей, она сама так говорит, стоя по гроб жизни ей должна после всего, ведь ей приходиться работать из-за меня, для того, чтобы меня обеспечивать

Хотя на самом деле ЭТО ЕЕ ДОЛГ - растить Вас и обеспечивать финансово, раз когда-то она приняла решение Вас рожать.
Это была ее!!! ответственность. Хотя, как ни печально, очень часто подобные мамы сетуют при ребенке (чтобы он слышал): "И почему я не сделала аборт в свое время?! Не было бы всех этих проблем"
Понятно, что комментировать тут вообще нечего. Это НЕ про материнство, а про что-то совсем другое (оголтелый эгоизм).

В данной ситуации Вам остается только терпеть и ждать финансовой независимости (заработок), и еще НЕ БРАТЬ НА СЕБЯ весь тот негатив, который сливает на Вас мать.
Это ЕЕ негатив и Вас он НЕ касается! За него Вы НЕ отвечаете! Так про себя и повторяйте.
Маме говорить это НЕ нужно, так как 100% услышите в ответ еще БОЛЬШИЙ негатив в свою сторону и обвинения в НЕблагодарности.
И она ничего из сказанного НЕ услышит в принципе. А перекрутит-переиначит и припишет себе еще большие заслуги. А Вас лишний раз обвинит.

Нора Маркман психолог Київ · Answer 5 · 2025-02-04 23:53:10

Вітаю! Дуже прикро що вам це все доводиться переживати. Це точно не є нормальним, що ви постійно проживаєте провину і не маєте права скаржитися.. Дуже важливо те, що вже зауважили колеги вище - ваша мама - доросла людина, і її вибір занять, місць проживання, тощо - цей вибір залежить від неї. Дорослі люди можуть, звичайно, почувати себе не дуже і ділитися цим - але пошук співчуття і розуміння - та звинувачення це різні речі. Поки ви знаходитесь разом - щоб зменшити травматичність і конфлікти - чи підійде для спілкування з нею якась нотка гумору/іронії? (звісно, по ситуації). Наприклад - вона звинувачує вас в чомусь - щоб вимістити роздратування "фу шо ж ти не прибрала там шось!" замість звичної реакції продумати кілька іронічних, але не конфліктних варіантів відповіді. Наприклад - " О. так я не вмію прибирати, і ти права, сто разів права! знаєш, сьогодні за мною гналось стадо клопів. отакенне! ледь втекла!" чи щось подібне - може підійти? Щоб контролювати ситуацію а не провокувати ще гірше.

Проблемы с мамой

Поради відвідувачів