Психологиня Емілія Іванівна Довгошия Київ лише онлайн

Вітаю Ева.
Контроль за Вашим зовнішнім виглядом та бажання обмежити свободу вибору не є здоровою поведінкою у стосунках. Коли одна людина вимагає підлаштовуватись під її очікування, це може бути проявом невпевненості, ревнощів або бажання контролю. У здорових стосунках повага до вибору партнера – це основа.
Відчуття, що Ви хочете привертати увагу інших, може бути наслідком його низької самооцінки чи страху втратити Вас. Але замість того, щоб відкрито говорити про свої емоції, він намагається контролювати ваші дії, щоб зняти власну тривогу. Це не виправдання, але пояснення.
Вам важливо зрозуміти:
Чи відчуваєте Ви, що можете залишатися собою у цих стосунках?
Чи приймає партнер Вас такою, якою Ви є, чи він хоче "переробити"?
Чи ці обмеження приносять Вам дискомфорт і чи вони йдуть у розріз із Вашими цінностями?

Цитата: "на этот счет были многочисленные ссоры,скандалы"
З цих слів я розумію, що партнер Вас не чує, Ваші бажання для нього є не важливі.
Якщо Ви хочете зберегти ці стосунки, то варто показати, що його ревнощі руйнують ваші стосунки, а не зміцнюють їх. Звернутися разом до психолога ,щоб він допоміг вам налагодити ваші відносини.

Вітаю
Ви запитуєте"що робити"- а до якого рішення Ви більш схильні?
Чи вважаєте, що є майбутнє у цих стосунках?
Чи вважаєте дівчину надійною партнеркою?
Чи є у вас спільні цінності, які б зробили ваші відносини міцними?
Чи знаєте Ви яка ситуація у її сім'ї зараз?
Чим вона аргументує своє рішення повернутися до Вас?
Для більшого розуміння, який варіант Вам вибрати- можете розділити листок на дві частини, і вписати по пунктах всі плюси та мінуси які Ви отримаєте від цих стосунків.І по результатах прийняти рішення.

Доброго вечора!
Цитата:"фрази по типу "це все твої гармони" "це ти втомилась" "це через їжу, яку ти їсиш"
Такі відповіді зменшують значущість Ваших переживань, ніби вони неважливі чи не реальні, а отже, можуть залишити відчуття, що Ваш голос не враховується.
Ключовим є Ваше сприйняття. Якщо після такої розмови Ви почуваєтеся розчарованою, невидимою або злісною, то, ймовірно, це таки знецінення. Ви повинні зрозуміти,що Ваші почуття мають значення!
Повага в стосунках означає, що партнер повинен намагатися зрозуміти Ваші почуття,а не "списувати" їх на гормони, їжу, втому.
Прояв турботи -це коли партнер турбується, чи достатньо Ви відпочиваєте ,чи добре харчуєтеся.
Якщо подібні ситуації повторюються, варто обговорити з партнером, як краще говорити про ваші потреби й незадоволення, щоб обидва почувалися почутими.
Якщо Ви постійно стикаєтеся з таким ставленням, яке не змінюється навіть після відвертих розмов, то варто звернутися до психолога для аналізу ваших стосунків.

Доброго вечора, Оля.
На жаль,не усі люди розуміють,що в деяких випадках, порушують чужі кордони. Судячи з вашого опису, дана особа переносить свій власний досвід і емоційні травми на вас. Ви глибоко поважаєте цю людину і ставитеся до неї як до батьківської фігури. Через це її думка для вас дуже важлива, і ви, можливо, підсвідомо боїтеся втратити її схвалення або підтримку. Можливо Ви відчуваєте себе вразливою в таких ситуаціях через те, що мали подібний досвід в дитинстві з батьками ,чи рідними Вам людьми. Коли думка батьків була вирішальною . На вашу думку не зважали і це погіршувало Ваше самопочуття. І через цей досвід ви зараз, в дорослому віці, відчуваєте провину за ваш вибір, і це викликає сумніви у власній правоті.
Ймовірно, дана особа проектує на вас власні уявлення про те, як "правильно" будувати життя (наприклад, заводити дітей замість утримання собак).
Деякі люди вважають, що їхній досвід і світогляд є найкращими, і вони намагаються нав'язати свої переконання іншим, навіть якщо це не відповідає ситуації чи бажанням цих людей.
Ви маєте право відчувати злість, тривогу чи провину, але важливо зрозуміти, що ці почуття — це ваша природна реакція на тиск ззовні. Це не означає, що ви робите щось неправильне.
Ви доросла людина, і ваше життя, вибори та їх наслідки — це ваша відповідальність. Ніхто не має права втручатися у ваші рішення.
Якщо ситуація повториться- важливо реагувати без злості, щоб зберегти ваші кордони і не загострювати конфлікт. Говорити:
"Я ціную вашу думку, але прошу поважати мої рішення."
"Я не хочу обговорювати це питання, бо це мій вибір."

Те що у Вас не буде такого тісного спілкування з вчителькою ,як раніше, це нормально. Це приємні спогади та досвід ,який ви отримали і за який Ви їй вдячні. Та само, як Ваш досвід із тіткою. Ви їй вдячні їй за те, що вона допомогла Вам у важкий момент Вашого життя. Це дуже цінно. Такі моменти не забувається а їх цінність не зменшується від інтенсивності вашого з нею спілкування. Кожна людина, яка з'являється в нашому житті,приносить нам якийсь досвід, позитивний чи негативний. Це є нормально. Тому варто продовжувати знайомитися з новими людьми, пізнавати світ, розвиватися. В цьому суть життя.

Відредаговано автором 23-01-2025 21:21:28

Доброго вечора,Аліса.
Прив’язаність до вчительки є нормальною, оскільки вона була для вас не лише наставником, а й джерелом підтримки, натхнення та позитивних емоцій.
Така прив'язаність є зрозумілою, оскільки у Вас немає друзів і таким чином Ви намагаєтеся компенсувати їх відсутність.

Ви вже зараз переживаєте втрату, яка ще не відбулася, через передбачення розлуки. Це називається передчасним горюванням, і воно посилює тривогу.

З Вашої розповіді незрозуміло з яких причин Ви втратили зв'язок із тіткою.Але цей негативний досвід підсилює Вашу тривогу в даній ситуації.

Скажіть собі: «Це нормально, що мені боляче, бо ця людина важлива для мене».Тому що Ваша прив'язаність є проявом любові і вдячності.

Замість того щоб концентруватися на майбутній розлуці, подумайте про те, як багато ця людина вже дала вам.

Можна написати лист вдячності своїй вчительці, щоб висловити всі свої почуття.

Домовтеся про формат спілкування після випуску.Ви можете надсилати їй записи своїх досягнень.

Навіть якщо ви не будете бачитися, вона завжди буде частиною вашої історії.

Подумайте, які ще джерела підтримки могли б вас надихати та допомагати у житті?

Спробуйте знайти нові джерела підтримки: знайомтеся з людьми, які поділяють ваші інтереси, особливо за кордоном. Це зменшить тягар емоційної залежності від однієї людини.
Напишіть собі листу майбутнє, у якому розкажіть, як ви відчуваєте себе зараз, і нагадайте собі, що ця вчителька завжди залишатиметься частиною вашого життя. Прочитайте цей лист через пів року, щоб оцінити, як змінилися ваші емоції.
Успіхів Вам!

Доброго вечора,Алла.
Ви пишите, що маєте страх відстояти свою думку/рішення про перехід на заочну форму навчання.
Чи раніше у Вас уже був подібний досвід розмови з батьками?
Як вони реагують, коли ви висловлюєте свою думку? Чи були раніше ситуації, коли ви наполягали на своєму?
Чи відчуваєте Ви ,що вони чують Вас, хоча б деколи?

Цитата:"будет шантаж деньгами ,по типу в этом месяце не скинем и так далее,"
Чи були раніше випадки шантажу, маніпуляції з боку батьків? Що Ви відчуваєте в такі моменти? Чи є у Вас розуміння того, що завжди можна покластися на батьків? Чи були випадки що Ви не приїжджали до батьків і вони не скидали Вам кошти? Це реальність чи тільки залякування?

Чого ви найбільше боїтеся, якщо відмовите батькам?
Як ви вважаєте, що найгірше може статися, якщо ви відстоїте свою позицію?
Як ви справляєтеся з емоціями, коли хтось не підтримує ваші рішення?

Якщо вам важко протистояти батьківському тиску, шукайте підтримки. Психолог допоможе Вам пропрацювати Ваші страхи і отримати більше впевненості у своїх рішеннях та діях.
У Вашій ситуації важливо є правильно аргументувати свою позицію і вести конструктивну розмову із батьками.

Доброго вечора,Елена.

Ви вже зробили важливий крок, записавшись до лікаря, і це свідчить про вашу турботу про себе.
Зменшити тривогу можна за допомогою вправи (наприклад, техніка "4-7-8": вдих на 4 секунди, затримка на 7 секунд, видих на 8 секунд).
Ви згадали, що страх з’явився в дитинстві.
Як цей страх впливає на ваше життя зараз?
Чи є ситуації, які підсилюють ці переживання?
Що найбільше вас лякає в хворобі чи лікуванні?
Як довго ви помічаєте ці симптоми?
Що ви робите, коли тривога стає надто сильною?
Що для вас означає невизначеність і як ви з нею справляєтеся з в інших аспектах життя?
Чи є ситуації, коли вам хочеться все контролювати? Як ви дієте, якщо це неможливо?

Вітаю, nikf26
Ваші емоції — це нормально. Коли ми прив’язуємося до людини, наш мозок формує очікування стосунків і спільного майбутнього. Але зараз ваші очікування не збігаються з реальністю, що викликає дискомфорт і тривожність.
Цитата :"мне говорит это девочка что на данном этапе ничего серьезного не хочет. " - дівчина Вам каже , що не готова до серйозних стосунків на даному етапі і Ви не маєте чіткого розуміння, чи зміниться ситуація на вашу користь. Чи готові ви прийняти це і продовжувати вкладати свої почуття, знаючи, що результат може не виправдати ваших сподівань?

Цитата:"часто сталкиваюсь с тревогой,"- важливо зрозуміти , звідки бере початок тривожність?
Можливо боїтеся, що ця дівчина вибере когось іншого?
Можливо Ви думаєте, що "не достатньо хороший для неї"?

Варто зосередитися на тому, що залежить від вас, а не на тому, що ви не можете контролювати (її вибір або її почуття до іншого).
Важливо зміцнити вашу самооцінку, щоб залежність від її вибору не визначала ваше самовідчуття. В роботі з психологом Ви зможете пропрацювати усі моменти , які вас тривожать та розібратися в собі та своїх почуттях . Успіху Вам!

Доброго дня, Бренда.
З Вашого опису ситуації видно що Ви заплуталися. Тому варто дати собі відповіді на питання:
Що Вас тримає в цих стосунках( любов, првязаність чи страх щось змінити)?
Які Ваші потреби є не задовільнені та чи готові Ви над цим працювати?
Ви пишите:"я горела человеком, готова была все делать для него, с ним и до конца жизни. Но партнер меня не слышал, если были какие проблемы или ситуации, когда мы ссорились, я пыталась донести что мне что-то не нравится, но это буквально было « да хорошо, я тебя понял» и через пару дней забывалось и все позановой. "
Тут важливо зрозуміти яка саме була комунікаця між вами. Чи в правильній формі ви доносили інформаціію ( дуже важливим є використовувати Я- повідомлення).
Важливо зрозуміти що ви хочете від життя , від партнера? Що робить Вас щасливою? Та проаналізувати все.
Цитата:" У меня появилась симпатия к другому человеку, с которым я работаю, и она взаимная, я не знаю почему так происходит, я очень сильно привязалась к этому человеку эмоционально. Когда я дома, постоянно думаю о нем, думаю о том побыстрее бы на работу, чтобы просто увидеть его."
Подумайте, чи може ця симпатія бути втечею від невирішених проблем у поточних відносинах? І що буде, якщо ви спробуєте будувати нові відносини? Як ви думаєте, чи будуть помилки з попередніх стосунків переноситися в поточні відносини, якщо їх не пропрацювати?

нове 15:06:22Доповнення від автора
Дякую. Чому не кажу чоловікові? щоб не додати собі більше стресу, я не вірю в його підтримку він якийсь час притворявся щоб задовільнити свої інстинкти, або йому було зручно що ми з сином приходим до нього, що приношу обід, вечерю. Чесно незнаю, є відчуття що стресу буде більше як він дізнається"

З Вашої відповіді відчувається що Ви боїтеся отримати негативну відповідь від чоловіка , яка може підсилити стрес. Зараз Вам потрібно думати не тільки про своє здоровя але і про здоровя дитинки, яку носите під серцем.
В Польщі,як і в Україні є організації, які допомагають з житлом, де ви зможете проживати з дитиною та отримувати усю необхідну допомогу( можливо з двома дітьми, точно не скажу.Вам потрібно дізнатися про це на місці.) Коли немає підтримки від рідних, варто її шукати , можливо є близькі друзі. Часом буває що незнайома людина , яка подає руку у важкі часи, стає ближчою ніж родина.
Цитата:" в багатьох ситуаціях я жертва" Розуміння того що в деяких ситуаціях ви відчуваєте себе жертвою уже буде спонукати звертати увагу на такі моменти і вчитися виходити з цієї ролі. Звичайно в цьому може найкраще допомогти психолог. Відповідальність за ваше життя лежить тільки на вас. Потурбуйтеся про себе і не соромтеся просити про допомогу. Ви у себе єдина. Сили Вам!

Доброго дня,Слава.
Дуже сумно що не відчуваєте підтримки від близької людини. Але чому Ви боїтеся відкритися своєму чоловіку? Що спонукає Вас думати що він скаже зробити аборт? Ви писали що:" Він навіть почав виправлятись, працював давав кошти не пив, говорив що мріє про те що наша сім,я буде знову разом щаслива." Можливо народження другої дитини зблизить вас , і ви станете повноцінною сім'єю. Але тут важливо зрозуміти і проаналізувати, які помилки ви робили в шлюбі, щоб зараз по новому вибудовувати стосунки. У цьому може допомогти парна терапія.
Ви пишите що попри те що живете окремо, у вас були близькі стосунки. Це відповідальність обох а не Вас одної. Зрештою для підтвердження хто є батьком, можна зробити аналіз. Але це вже випадок ,коли вибудовуються недовірливо стосунки. Думаю що після розмови з чоловіком ви побачите більш чіткіше ситуацію, в якій Ви перебуваєте , і тоді вже приймати відповідні рішення. Зараз Вам страшно, важко ,багато невизначеності але вихід завжди знайдеться, якщо його шукати. В Польщі є багато різних організацій, які допомагають матерям, які опинилися в такій ситуації як Ви. Однією з них є Fundacja Małych Stópek. Інформацію зможете знайти в інтернеті або подзвонити за тел 798636493. Також в інтернеті зможете знайти більше інформації в пораднику ," Droga mamo". Найпростішим способом є звернутися до священника при костелі чи церкві, розказати проблему і попросити про допомогу безпосередньо в місті, де Ви проживаєте.
Стукайте в усі двері ,а Вам відчинять.
Сподіваюся, що моя інформація буде для Вас корисною і Ви зробите правильний вибір і будете щасливою мамою двох діток.

Доброго дня,Ольга.
З Вашого опису я розумію що подібні ситуації у Вас є досить часто, оскільки Ви звернулися до психолога за допомогою.
Чи правильно я Вас зрозуміла?
Ви пишете "моменте это предложение кажется мне класным, и я этого хочу."
На що ви розраховуєте і чого очікуєте в момент коли погоджуєтеся на зустріч? Які емоції відчуваєте в цей час?
Цитата:"Но спустя время, понимаю что это совершенно меня не интересует".
Як ви уявляєте собі ту ситуацію, зустріч , на яку погодилися, але уже після того як дали свою згоду ? Які думки ,позитивні чи негативні, з'являються в роздумах? Які емоції відчуваєте?Можливо боїтеся в чомусь розчаруватися.?
Чи відчуваєте якийсь внутрішній бар'єр?
Цитата:"Но когда хочу сказать ему об этом, то пытаюсь всячески придумать причину, найти отмазку чтобы не идти. "
Чи важко Вам говорити правду?
Чи переживаєте, що якщо скажете правду, то це може ранити іншу людину?
Цитата:"Мой комфорт и мои чувства должны быть важнее за чувства других людей, ведь так?"
Можливо не розумієте ,як правильно, конструктивно контактувати. Або маєте проблему говорити "ні"іншим.
Звичайно важливо комфортно себе почувати. Це додає впевненості. Якщо щось не виходить, варто звернутися за допомогою щоб зрозуміти в чому причина.

Доброго вечора!
Це справді неприємно, коли Ваші межі не поважають. Ви хочете залишитися в гарних відносинах з родичами а з іншої сторони потрібно подбати про своє емоцйне здоровя. І тут постає вибір.
Чи говорили Ви з чоловіком на цю тему?
Чи відчуваєте підтримку чоловіка?
Цитата: "Я не знаю як з нею це обговорити бо передбачаю агресивну реакцію".
Що спонукає Вас думати що буде саме така реакція, коли Ви поговорите з родичкою про ті незручності , які ви відчуваєте?
Чи були уже якісь інші події, повязані з цією родичкою, що наводять Вас на думку про саме таке завершення вашої з нею розмови?
Цитата: "Вторгнення чоловікової сестри для мене дедалі більше болючі.".Накопичений негатив має властивість колись "вибухнути", думаю Ви це розумієте.
До якого варіанту Ви більше схиляєтеся?
Цитата: " І потрібно проявити силу щоб відстояти себе і дітей, але на 99,9% впевнена що це не буде прийнято з повагою і розумінням, ні чоловіком, ні його родиною".
Що спонукає Вас думаити що чоловіік Вас не зрозуміє і не підтримає?
Чи відчуваєте що зможете конструктивно порозмовляти з чоловіком , так щоб він Вас зрозумів та підтримав, а також захистити свої кордони та залишитися в добрих відносинах з родичкою?

Доброго вечора, Анно.
Ви вже зробили величезний крок, усвідомивши свої емоції та причини що Вас турбують. Це вже ознака того, що Ви готові до змін, хоч як складно не здавалося зараз.Ваші невдоволення й переживання -це нормальна реакція на ситуацію , яка турбує. Відчувається що Ви заплуталися в собі. Не знаєте чи йти з сім'ї чи залишитися. У Вас маленькі діти. Пишете що " є психологічна залежність, звичка,страхи в разі розставання втрачу хороше і завдам шкоди дітям тим що зруйную сім'ю..." Ви переживаєте за долю дітей за їхнє майбутнє. Це є нормально.Важливо зрозуміти що відбувається між Вами та чоловіком, чого Ви відчуваєте негативні емоції і не можете вести конструктивну розмову-щоб зрозуміти як цього позбутися, варто записатися на парну терапію.Якщо чоловік проти -то піти самій в терапію, щоб проаналізувати що відбувається з Вами. Так ви зможете допомогти собі і своїй родині.
Пишите про психологічну залежність. Психологічна залежність-формується у дитинстві. Це може бути сценарний процес.Потрібно подивитися та проаналізувати які відносини були у Вас з батьками щоб краще зрозуміти над чим працювати.
Також пишите "не можу вибудувати гарні стосунки з близьким оточенням, наприклад з чоловіком, дітьми, свекрухою, сестрами". Які у Вас умови проживання (поживаєте з родичами чи окремо)? Це теж важливий аспект ,який варто вказати для аналізу проблеми.
Вірю що Ви зробите правильний вибір!