Психологиня Юлия Антоновна Трясун Черкаси

Розумію вас. Ви маєте право на всі ваші відчуття і радіти за інших не обов'язково.
Ви гарно відслідковували що саме вас чіпляє. Пропоную дати собі співчуття по тому, що зараз не має можливості поїхати до моря. Це певна втрата очікувань, пожаліти себе в цьому. Злість може бути меншою через співчуття до себе.

Період горювання у кожного свій. Але якщо важко відпустити варто опрацювати це з психологом.

Так,я зрозуміла вашу позицію, чому ви хотіли до психолога. Але на мою думку саме це показує, що ви ще не щавершили стосунки, і ви щось йому хочете допомогти зрозуміти. Так не є норма якщо стосунки завершені. Чоловік може сам попіклуватися
Питання вирішуються юридично.
Такі речі вам потрібно опрацювати і вам в терапії.

А навіщо до психолога вам разом, якщо ви розлучені?. Тут вже до юриста. Якщо люди розлучилися, вже не має якихось умов про роботу чи ще щось. Юридично можна вирішувати питання опіки над дітьми і їх утримання.
Можливо є якісь вторинні вигоди у вас в тому, щоб так жити?
Але якщо ви хочете серйозних нових стосунків при таких умовах це не вдасться напевно.
Питання з чоловіком не закрите, ще не відпустили його.

Доброго дня, Вікторія. Чи могли б ви прояснити більше, не зовсім зрозуміло зі звернення проблему?
Чи маєте ви на увазі велике "залипання", залежність в стосунках? Тоді справа не в хлопцеві, а те, що ви схильні дуже захоплюватися. З цим потрібно працювати в терапії.

Потрібно дійсно вирішити питання з колишнім чоловіком. Вирішити питання юридично.
Подумайте що вам дає те, що чоловік ночує?.
Стосовно нового хлопця можна налагодити щось лише вирішивши питання з чоловіком колишнім. І це є нормально.

Кожна людина індивідуальна і в зовнішності також. Не зовсім правильно говорити на себе " звичайна".
А які хлопці подобаються вам? Що для вас важливо?
Можливо ви хотіли б бути дуже з яскравим хлопцем?
Чи впевнені ви, що хлопці до вас прихильні тільки тому, щоб отримати "монашку". Можливо ви дійсно подобаєтесь?

Варто звернутися до дитячого , підліткового психіатра. Ці прояви потребують лікування.

Допомоги в дорослішанні важко. Людина має дорости до деяких процесів взяття на себе відповідальності сама. 19 років- досить молодий вік.

Понимаю ваши чувства, но думаю не стоит переживать и накручивать себя. Это не означает, что парень не хочет быть с вами.

Дуже співчуваю через такий травматичний досвід. Цей досвід варто пережити , пропрацювати в терапії зі спеціалістом, який працює з такими запитами.

Це запит, який потребує роботи в індивідуальній терапії. Бо фрази зараз про прийняття себе і любов до себе мабуть навряд чи будуть для вас переконливими.
А вам точно 32?

Чи говорили з хлопцем про це відверто?

Ви доросла і повнолітня і маєте право робити те, що вважаєте за потрібне, навіть без схвалення батьків.
Якщо це для вас не є можливим, очевидно є проблеми з сепарацією. Опиратися на себе- це нормально.

Перша реакція " добре хлопець влаштувався". Звичайно, можливо хлопець не впевнений в своєму виборі, чи має якісь проблеми психологічні, про що свідчить його "діра", яка зовнішніми факторами не так закривається, як пропрацюванням внутрішніх, але навіщо вам це терпіти, маю наувазі якихось третіх особ?