Психологиня Ніна Андріївна Кіях Львів

Доброго дня.
«моя бывшая подруга очень умничала,а по факту завидовала наличию у меня образования и возможности жить по другому,скажите пожалуйста,вот якобы мне родители помогли оплатить учебу и я смогла развить талант свой.»;
Як ви реагували на це? Як себе почували?
«Ну вот скажите,имеет ли право,человек ставить мне в вину,за то что мне помогли родители оплачивать учебу,развиваться,а ей нет и никто не помог.»;
А яка ваша думка щодо цього?чи має це хоч якийсь вплив на її життя та ситуацію?Яким чином ви можете бути винною?

«Адекватно это испытывать к ней теплые чувства.»;
Я могу ошибаться, но звучит словно вы должны иметь такие чувства, а не имея их обвиняете себя.
«Адекватно воспринимать для того чтобы обрести покой, иметь нормальные отношения с матерью»;
Хорошим выходом будет праработать эту тему на индивидуальной терапии

Ответ отредактирован автором 24-05-2021 15:11:10

«Но как я могла отвечать за порядок если моя мать не хотела ничего делать, я помою посуду она опять поест и все оставит на столе, какие то кастрюли грязные притащит, поставит по всему столу и уйдет. Разберу вещи, мать все переворошит. Это просто невозможно. Да еще и обвинит меня в том что я лентяйка.»;
Ви правы, никак, при том вы получали противоположном по смыслу послания, и на вас возлагали ответственность.
«
обвиняла в тупости и говорила что ей в детстве не занимались и с нами она заниматься не будет.Она не заботилась, не ухаживала, не говорила ласковых слов.»;
Сочуствую вам
«
Сейчас она звонит или пишет и выносит мне мозг по каждому поводу, она меня ужасно бесит, я не хочу с ней общаться. Как воспринимать маму адекватно?»;

Что для вас адекватно? Как бы вы видели ваши отношения с мамой в дальнейшем? Как вы реагируете на ее звонки?

«Я чувствую ненужность и желание заплакать»;
это вполне понятная и адекватная реакция. Можете ли вы сказать об этом маме?Ответ отредактирован автором 24-05-2021 14:48:28

Ответ отредактирован автором 24-05-2021 14:51:52

Доброго дня.
«но в последний момент что то идёт не так и я остаюсь...»;
наведіть приклади, що йде не так?це об'єктивні причини?
«
24-05-2021
Я замужем 7 лет и есть дочь, но чувств к мужу нет и он об этом знает.»;
Чи говорили ви про рішення розійтись?чи спілкувались про це з дочкою?
« очень хочу но что то меня держит»;
Спробуйте прослідкувати які емоції та думки у вас при цьому виникають.

Доброго дня.
Вам варто звернутись до психолога/психотерапевта та попрацювати індивідуально.

Если есть необходимость могу продублировать на русском)

Такие слова являются очень болезненными и оскорбительными.
Как вы себя чувствуете, вспоминая об этом?
Вы имеете право не знать как сейчас относиться к маме. Часто на это нужно время, или помощь специалиста.

Доброго дня.
Перший крок допомогти собі ви зробили-відзначили та признали що є те, то вам заважає.
« хочу понять,что на самом деле со мной: накопившийся стресс, не проработанные травмы, гормональная нестабильность в силу возраста, накручивание себя или что то другое.»;
Якщо ви так себе почуваєте, навряд тут можем говорити про накручування себе, адже перший критерій це наше самопочуття та сприйняття себе.
Якщо є можливість, зверніться до психолога/психотерапевта, який зможе за потреби направити і до інших спеціалістів.

Ответ отредактирован автором 24-05-2021 13:37:48

Такі слова є дуже болючими та образливими.
Як ви себе почуваєте, згадуючи про це?
Ви маєте право не знати як зараз ставитись до мами. Часто на це потрібен час, чи допомога спеціаліста.

Доброго дня.
Мені щиро жаль, що так склались ваші стосунки із батьками.
«Но как я могла отвечать за порядок если моя мать не хотела ничего делать, я помою посуду она опять поест и все оставит на столе, какие то кастрюли грязные притащит, поставит по всему столу и уйдет. Разберу вещи, мать все переворошит. Это просто невозможно. Да еще и обвинит меня в том что я лентяйка.»;
Ви праві, ніяк, при тому ви отримували протележні за змістом послання, та на вас покладали відповідальність.
«обвиняла в тупости и говорила что ей в детстве не занимались и с нами она заниматься не будет.Она не заботилась, не ухаживала, не говорила ласковых слов. »;
Співчуваю вам.
«Сейчас она звонит или пишет и выносит мне мозг по каждому поводу, она меня ужасно бесит, я не хочу с ней общаться. Как воспринимать маму адекватно? »;
Що для вас адекватно?як би ви бачили ваші стосунки із мамою надалі? Як ви реагуєте на її дзвінки?

Доброго дня.
Співчуваю, що ви опинились в такій ситуації. Як дружина реагує на пояснення, що зрад не було, що ви не маг?
Як ви себе почуваєте?які стосунки в сім'ї були до того?
«И она наконец то нашла того, кто виноват во всех бедах»;
Схоже, дружина має потребу покласти на когось чи щось відповідальність.Та, на жаль, потрібно працювати із нею,щоб могти про щось говорити, тому рекомендую звернутись до спеціаліста, на індивідуальну чи сімейну терапію.

Доброго дня.
А як ви почуваєте себе, які емоції у вас викликає така зміна у поведінці?
«Как можно деликатно спросить/навести? »;
Будьте уважні до себе та до партнера.
«Возможно у него сложное эмоциональное состояние сейчас и в кругу друзей он просто забывается, общается легко, а со мной делиться не хочет, чтобы не показывать свои слабости и не грузить меня.»;
Ви можете запитати його про це. Нажаль, за реакцію та сприйняття іншої людини відповідати ми не в силі. Та ви можете висловити свої думки та переживання.

Ответ отредактирован автором 24-05-2021 11:07:12

Доброго дня.
«исыпытываю дискомфорт при общении, особенно с женщинами, после общения чувствую себя опустошённой »;
Як ви вважаєте, чому виникає таке почуття?на що йдуть в такі моменти ваші ресурси?
«Работодатель постоянно пристает с вопросами, почему я ни с кем не общаюсь, по исполнению обязанностей же все замечательно.»;
Як ви на це реагуєте?які почуття у вас викликають такі коментарі?«Подскажите, возможно ли вернуть интерес к общению и перестать замыкаться в себе и своих проблемах?
»;
Ви точно можете з цим попрацювати. Схоже, як ви зазначали, проблеми у спілкуванні почались із дитинства, тож рекомендую звернутись на особисту консультаію до психолога/психотерапевта, також в подальшому корисною може бути групова психотерапія.

Доброго дня.
Чи говорили ви з хлопцем на цю тему?
Які емоції та почуття викликають у вас ситуації,коли хлопець слухає маму, особливо в таких важливих для вас двох речах.
Які варіанти вирішення ситуаії ви для себе розглядаєте?
Ответ отредактирован автором 18-05-2021 13:55:16

Ответ отредактирован автором 18-05-2021 13:55:40

«Страх, беспомощность и боль (даже физическая - в груди все сжимается)«
Важливо є турбуватись про себе, свої почуття, тим самим ви будете подавати приклад дочці.
Можливо варто обдумати варіант особистої чи сімейної терапії.

У ваших повдомленнях відчувається щира турбота та переживання за дочку.
«Но она не ребенок, чтобы взять ее в охапку и повести к доктору.»;
Тут ви все вірно підмітили, ваша дочка доросла, тож має відповідальність за своє життя.
Ви можете висловлювати свою турботу, хвилювання та вибір за нею.
«Но... у меня есть работа, где есть живое общение, есть друзья. езжу по выходным на природу, за город.»;
Чудово що ви подаєте такий приклад доньці. Це один із способів допомогти їй.
«Мне даже кажется, что я ее достаю. Я на какое-то время притихаю. Но когда, я вижу ее унылый и безжизненный вид, слабость... Опять начинаю»;
Як вам з цим?Які почуття це у вас викликає?

Ответ отредактирован автором 18-05-2021 11:53:24