Психологиня Алла Анатоліївна Денисенко Київ

Добрий день!
Схоже у вас перше кохання. Це дуже приємні почуття. Також вони сильні і глибокі. Саме тому вам так боляче і ви почуваєтесь вразливою за будь якого привіду.
Ви пишете: "Я не могу ему рассказать все, что чувствую в этой всей ситуации, ибо он вряд ли смог бы что-то изменить. Но я правда так уже не могу. "
Спробуйте все ж таки поділитись своїми почуттями. Вам буде одразу легше і ваш хлопець буде знати, що з вами відбувається.
А що з цим робити, вже йому вирішувати. Це буде краще для всіх.
Щодо терпіння, то воно напрацьовується з досвідом. Тому вам так важко зараз.
Всього вам найкращого!

Добрий день!
Схоже на те, що той випадок був для вас дуже травмуючим.
Почуття сорому і увага пасажирів всього автобусу так сильно вразили вас, що страшно це пережити ще раз.
Але саме ваш страх і вмикає ці відчуття кожен раз, коли ви повинні їхати в тому автобусі.

Ви обрали уникати і знаходите інші шляхи, щоб тільки не в цьому автобусі, і це добре на даному етапі.
Та якщо казати, про те, щоб не повертатись до симптомів панічної атаки, краще б попрацювати з психотерапевтом на усвідомлення тих почуттів і реакцій організму.
Можливо, таке почуття вам знайоме з інших життєвих ситуацій? Можливо, ви так звикли бути правильною, що не можете пробачити собі помилки?
Часто причина криється у несвідомому.
В будь-якому випадку, вам треба приділити увагу вирішенню цього питання, щоб не відчувати себе залежною від страху.

Добрый день!
Такое впечатление, что вы смотрите на себя чужими глазами и сами себе не нравитесь.
Постарайтесь перевести фокус внимания полностью на себя. Что вы чувствуете, чего вы хотите, что ощущаете, о чем думаете?
На счет депрессии у меня вопрос действительно ли у вас депрессия? А вот тревожность у вас зашкаливает и самооценка ваша также страдает от этого.
Возникает много вопросов к вам.
Иногда нам трудно разобраться самим в самих себе. Консультация психолога или психотерапевта может вам помочь осознать причину возникновения ваших депрессивных мыслей и исправить ситуацию.

Добрый день!
Мне кажется, что когда вы повторно вернулись к парню, вы вернулись и к той боли внутри себя, что он вас больше не любит.
Почему вы выбрали так поступить? Зачем растягиваете свое страдание?
Скорее всего есть причины, которые вы не осознаете на данный момент.
В любом случае, вам необходимо позаботиться о себе, не закрываться, а иметь дело с теми чувствами, которые есть, и делать что-то, чтобы страдание прекратить.
Если есть возможность, индивидуальная терапия в этот период была бы кстати.

Добрый день!
Прочитав ваше сообщение, возникает много вопросов и чувствуется как вам нелегко.
Очевидно, что есть причина тому, почему вы испытываете сильное чувство страха перед девушками и дискомфорт в общении. И ее нужно осознать и подкорректировать.
А сейчас вы страдаете от одиночества и от чувства собственной никчемности.
Вам нужно принять решение "или страдать дальше, или делать с этим что-то". Индивидуальная терапия очень кстати в таких вопросах.
Найдите себе терапевта, решите свои внутренние проблемы и все будет ок'

Удачи вам!

Добрий день!
З вашого листа відчувається, як вам некомфортні ці переживання. Невизначеність і відчуття надії не дають вам спокою.
Перший досвід завжди емоційно яскравий (як позитивно так і негативно).
Є схожість в тому, що ви довго не починали свої стосунки з хлопцем (пів року подобались один одному), так тепер довго не можете розлучитися.
Головне, бути чесною з самою собою. Чи дійсно ви хочете продовження цих відносин?
Надія? Навіщо її вбивати? Це те, що ви відчуваєте зараз і це є правда.

Забезпечте собі емоційну підтримку. Можливо, у вас є близька подружка, яка буде з вами поруч в цей період. Намагайтесь перемикатись на інші почуття і відносини.
Доречно було б звернутись і до психолога, щоб пережити цей досвід більш екологічно і усвідомлено.

Добрый день!
Скорее всего у вас вопрос не выбора религии, а не желания быть мусульманином. Это то, что вы не выбирали.
Ваша семья выбрала эту религию еще за долго до вашего рождения. Вам приходится с этим мириться, а мириться со строгостью родителей и правилами мусульманства не хочется.
Учитывая ваш возраст и то, что вы проживаете не в мусульманской стране, вам очень тяжело сейчас.
Конфликт с родителями на фоне кризиса подросткового возраста, всегда сопровождается бурными негативными эмоциями. Вам нужно учиться отстаивать свою позицию, а мусульманская религия как будто делает это невозможным.
Ваши потребности не удовлетворяются, потому что не совпадают с вашими возможностями.
Постарайтесь найти в своей жизни то занятие, которое вы хотите и можете себе позволить. Пусть это будет вашей отдушиной в даный период.

Терпения вам!

Добрый день!
У меня несколько вопросов: "Что мешает вам сказать парню правду о том, какие у вас возникают мысли и чувства относительно ваших отношений?".
"Почему позволяете в вашей жизни быть тому, что вас раздражает?".

Постарайтесь честно ответить себе на эти вопросы.
В результате вы или получите понимание почему вы этого не делали раньше, или возникнет другой вопрос.

Яна, добрий день!
Ви пишете про те, що ваша донька була одніє. дитиною до 10 років, а потім стала зовсім іншою.
Тому сприяли і деякі обставини (школа, кинула подружка). Та причиною таких змін може бути якраз криза підліткового віку.

Основою підліткового кризи стають протиріччя, які виникають між внутрішніми змінами і зовнішніми обставинами, які не задовольняють бажане дитини, що подорослішала. Причини такого протиріччя криються в появі почуття дорослості, в психофізіологічній перебудові (статеве дозрівання, зміни у сфері потреб та сфері самосвідомості) організму, яку підліток не відразу усвідомлює, і неприйняття «дорослості» з боку дорослих, які демонструють нерозуміння переживань підлітка з приводу його самореалізації.
В результаті криза підліткового віку виливається в наступні ознаки і прояви: агресивність у спілкуванні з дорослими, часта зміна настрою, посилена увага до своєї зовнішності, зниження навчальної мотивації (поверхневе виконання чи невиконання домашнього завдання, пропуски уроків, байдужість на уроках та ін), невиконання прохань дорослих, негативізм, відмова від допомоги в побуті, конфліктність, порушення громадського порядку.

Виходить, що діти вже виросли, а ми ще не готові з ними по дорослому розмовляти.
Намагайтесь заспокоїтись і будуйте з донькою стосунки в доброзичливому тоні, з повагою до її особистого простору і цінностей. Підтримуйте її дорослішання. Головне - залишатися в контакті.

Це по верхам.

Ваня, здравствуйте!
Действительно ситуация непростая. Это больно, когда тебе не позволяют, не слушают и относятся как к рабу дома. Тем более, когда это твои родители.
Ваш возраст еще не позволяет быть самостоятельным, а зависимость от родителей вынуждает делать все так, как они хотят.

Постарайтесь еще раз в спокойном тоне высказать свою позицию родителям, аргументируя свое желание, почему вам не комфортно в лицее и как на вас это влияет.
Также, постарайтесь поставить себя на место своих родителей и ответить на вопрос: "Почему они так поступают? Чего они хотят для меня?"

Иногда в нашей жизни присутствует то, что мы не можем изменить, и тогда нам приходится адаптироваться к ситуации и ждать, когда она закончится (как дождь).
То, на что мы можем повлиять, требует от нас решимости и действий, умения высказывать свое мнение и вести переговоры.

Пробуйте!

Лола, добрий день!
В ваших словах відчувається сумнів і невпевненість:
"Встречалась с девушкой 8 лет, стараюсь всем себя отвлечь, но это возвращается", "с мужем не живу, да и вроде не люблю", "понять кто мне нужен".
Питання сексуальної ідентичності та проблем у відносинах неоднозначні і нелегкі до такого ступеню, що є бажання витягнути себе з цього стану.

Однозначно, що ваші питання є предметом для індивідуальної психотерапії.

Александра, добрый день!
Симптомы, которые вы описываете, очень похожи на панические атаки и фобическое расстройство.
В таких ситуациях желательно комплескно подойти к решению вопроса:
1. Консультация психиатра поможет вам точно понять, что с вами и, возможно, медикаментозно помочь своему организму справиться с симптомами.
2. Длительная психотерапия, в свою очередь, вас поддержит и поможет скорректировать восприятие себя, понять причины симптомов и, со временем, прийти к внутреннему балансу.
Удачи вам!

Доброго ранку!
з написаного відчувається як вам нелегко живеться.
Також очевидно, що це вже несвідомо напрацьовані роками ваші з чоловіком сценарії взаємодіх "когда нам было по 20- с лишним лет с детьми уходила к маме".
На питання "Що мені робити?", я би відповіла "В залежності від того, що ви хочете".
Відчувається, що ви пригнічена і не бачите вихода з цієї ситуації. Та все ж таки спробуйте відповісти собі на питання: "Чого я хочу в свої 45 років? і Що я для цього готова зробити?".
Інколи багато вирішує одне прийняте нами рішення - змінювати те, що нам неприємно, огидно і нестерпно боляче.
Якщо вам важко самій, то допомога спеціаліста тут доречна.
Всього вам найкращого!

Ева, здравствуйте!
С вашего письма-вопроса видно, что вы знаете что делать - "Выходит, что я очередная жертва? Я остро поставила вопрос о разъезде."
Как это сделать - вам лучше знать.
К психологу в такой ситуации можна за поддержкой.
Можна в терапию на проработку причинно-следственных связей "О чем эта ситуация".
Будьте здоровы!

Добрий день!
Не зовсім зрозуміло яка допомога вам потрібна.
Можете уточнити.