Психологиня Алла Анатоліївна Денисенко Київ

Добрий день!
Ваша історія емоційно насичена і дещо заплутана (хто кого любить, хто кого обирає).
За великим рахунком, ніхто ніколи не зможе вам дати гарантії, що буде так як вам хочеться. Постарайтесь проявити більше довіри до самої собе і до життя. Любите чоловіка, тож любіть і не переживайте.
Старайтесь прийняти те, що ви не завжди будете разом (як би це не звучало).
Вам треба зняти напруження і більше піклуватись про свій внутрішній спокій і гармонію.
Всього вам найкращого!

Добрий день!
Дійсно, важка атмосфера в родині і постійні сварки, дуже виснажують, навіть, якщо сваритесь не ви.
Родина - це складна система, тому не думаю, що ви б могли так вплинути, щоб кардинально щось змінилось.
Але ми можемо говорити про ваші почуття. Окрім того, що вам це набридло і хочеться від цього кудись піти, ви нічого не сказали.
Які у вас відносини з батьком? Які з мамою? Які з братом? Які відносини у мами з батьком? Все це важливо розуміти.
Чому ви хочете брати на себе відповідальність за атмосферу в родині?

Анно, добрий день!
Погоджусь з колегами, що краще б пройти терапію і виявити причини вашої невпевненості. Так було б швидше.

Та щодо кроків, які ви самостійно можете робити вже зараз:
1. Дозвольте собі робити помилки!
(Емоційне напруження виникає саме тоді, коли у нас є очікування і уявлення ідеальної картини себе, світу. Старайтесь більш реально дивитись на речі).
2. Фіксуйте найдрібніші особисті досягнення!
(Часто люди фокусуються на негативі і впадають в страждання, зовсім не помічають при цьому щось позитивне в собі. У всьому є плюси і мінуси. Переводьте фокус уваги з негативу).
3. Приборкайте внутрішнього критика!
(Починайте помічати, коли і за що ви себе критикуєте, і як тільки помітили - припиняйте це робити. Станьте для себе люблячою мамою, яка підтримує, а не критикує свою дитину).
4. Вчіться!
(Придивляйтесь як це роблять інші люди і пробуйте так самі. Все навколо змінюється і ми також можемо змінюватись, дозвольте собі бути інакшою).
5. Заведіть собі подружку, якій би ви могли б довіряти і почніть проговорювати їй про свої досягнення.
(Люди, яким ми довіряємо, також сприяють нашому зросту. Вони нас відчувають і можуть вчасно нам надати необхідну підтримку, позитивний зворотній зв'язок, і не дадуть впасти у негативизм).
6. Грайтесь! В себе, в життя, в різні ролі!
(Погляд на життя, як на гру в театр, інколи може дати сильний прорив у власних можливостях. Експериментуйте!).

Успіхів вам!

Добрий день!
Схоже, що вас захлиснули емоції при сварці. А зараз вам страшно.
Ви не знаєте як тут бути?
Ніхто не знає...
Сталося так як сталося. Задайте собі питання чи ви хочете з цією людиною йти по життю далі? Якщо так, то скажіть йому про це, вибачтесь і не коріть себе за зроблений вчинок.
А далі життя покаже.

Добрый день!
Откройте ему свои чувства и намерения и, при этом, дайте возможность ему выбирать свои реакции.
Выдержите паузу.

Добрий день!
Ви чомусь берете на себе відповідальність за почуття і стан свого хлопця. Кажете, що дуже переживаєте і почуваєте себе винною.
Але кожен проживає свій досвід. Інколи все вимірюється чесністю і щирістю, як би боляче це не було.

Добрый день!
Чувствуется, что вы неуверенны в себе и очень уязвимы.
А еще ваши эмоции сильнее вас сейчас "но вместо этого мне не очень хочется исправляться а наоборот могу иногда обидеться,хотя внутри я понимаю что я не совсем права."
Разрешите себе меняться и меньше критикуйте себя.
Со временем все наладится.
А если есть возможность, поработайте с психологом на предмет повышения самооценки.
Удачи вам!

Ответ отредактирован автором 29-07-2019 17:49:56

Віолетта, добрий день!
В мене питання до вас: "Перед тим, як задати питання Оракулу, у вас в середині окрім сумніву є натяк на відповідь? Чому ви не прислухаєтесь до себе і не довіряєте своїм відчуттям?".
Помилки роблять усі. Головне, які висновки ви робите з отриманого досвіду.
А ваша нав'язлива ідея запитувати все у Оракула, може бути симптомом неврозу.
Ваш запит потребує більш детального аналізу. Краще, за можливості, звернутись до терапевта.

Денис, добрий день!
Відчувається приємне тремтіння від вашого повідомлення.
Вам і хочеться будувати відносини і ви не відчуваєте, що можете проявляти ініціативу і розмовляти.

У вас є уява як би ви могли б це робити?
Це перший раз і ви не знаєте як це робити?
Напишіть

Лєна, добрий день!
Вам страшно роботи крок, який кардинально зміює ваше життя. Хвилювання - це нормально.
Ви звикли до свого життя, роботи, побуту. А тепер... треба будувати нове життя. Та, слава Богу, з коханою людиною)

Зараз ви наче обираєте поміж мамою і чоловіком. Це нелегкий вибір.
Та чи можна назвати це вибором? Дві близькі і кохані людини - вони завжди будуть з вами.
Мама вас підтримує, а ваші переживання за неї, також цілком природні.
Ви дорослішаєте і це потребує змін, як внутрішніх так і зовнішніх.

Подивіться трошки вперед і задайте собі питання:
"Як я буду себе почувати, коли залишусь з мамою у своєму місті?"
"Як я буду себе відчувати, коли одружусь з коханою людиною і переїду в інше місце?"

Страшно буде. Сумнів забирає ваші сили і призводить до ступору. Та все ж робіть цей крок, одразу як відчуєте, що готові спробувати. Ніхто ніколи не знає напевно!

Всього вам найкращого!

Добрий день!
Вам було боляче у минулих відносинах.
Ви боїтесь відкриватися знов. Страх сильніший за любов.
Зараз у вас так.
Так відбувається, коли ми закриваємось від неприємних почуттів, автоматично ми закриваємось і від всього позитивного.
Намагайтесь прожити біль минулих стосунків, впустіть його в своє серце, щоб потім перетворити на досвід і відпустити.
Дозвольте собі терапію. Вона гарно "лікує".

Адель, Доброго ранку!
Хочеться вас підтримати, бо дійсно вам нелегко.
З дитинства важко хворіти - ви наче і звикли, і втомились водночас. Хочеться втікти, але від себе не втечешь, на жаль.
У вас є бажання чи, навіть, мета продовжити вчитись - і це радує, перспектива і мрія повинні бути, вони стимулюють.
Та зараз хвороба розставляє свої пріоритети.
Ваші цінності відрізняються від цінностей звичайних людей і це давить на нерви, коли вони ниють по дрібницям, від яких ви могли б радіти.
Ваше лікування забирає майже весь ваш ресурс і матеріальний, і моральний. Та це перше, що треба зробити - одужати, принаймні, стабілізувати фізичний стан.
Адель, коли вам хочеться, а немає з ким поговорити - пишіть. Заведіть собі щоденник і пишість щодня: свої почуття, думки, настрій, ідеї, мрії, будь що. Вам важливо вивантажувати те, що у вас накопичилось за ці роки. А може там,серед болю, знайдеться щось цікаве і приємне) Я в це вірю. Спробуйте!

Тримайтесь і одужуйте!

Анна, добрий день!
Ви страждаєте від власних нав'язливих думок і страхів.

Ви зараз соціально не активна і це впливає на вашу самооцінку.
Ви, нібито, порівнюємо себе з тими жінками, з якими приходиться спілкуватись чоловікові по робочим справам, і не відчуваєте себе спроможною конкурувати з ними.
Річ у тому, що і не треба цього робити.
Шукайте себе! Закохайтесь у себе!
Постарайтесь перевести фокус уваги з чоловіка на себе
Що вам подобається? Чого ви хочете? Який у вас настрій? Як себе відчуваєте?

Ваш чоловік обрав вас і це щось означає.
Зверніться до психолога на очну консультацію. Можливо причини ваших ревнощів криються десь у підсвідомому.
В будь якому випадку підтримка вам потрібна зараз.

Анна, добрый день!
Вам сейчас нелегко, много чего изменилось. Рождение второго ребенка, смерть мужа...
Ответственность за детей на вас и очевидно, что вам нужна помощь других людей.
Вы говорите, что отношения с родителями мужа испортились. Возможно ваш сын резонирует на ваши чувства, а так как он больше времени проводит с бабушкой, то и привыкает больше к ней и тем правилам, которые она устанавливает.
Сейчас отсутствует какой-либо порядок в вашей жизни.
Вы не приняли решение где жить.
Сомнения забирают много внутренних ресурсов.
Постарайтесь прислушаться к себе и принять решение.
Увидеть перспективу будущего и сделать шаг навстречу.
Когда вы успокоитесь внутри себя, ваши дети тоже будет спокойны.
Уделите себе внимание и обеспечьте поддержку в виде надёжного человека в жизни (все равно какого пола) и, по возможности, психотерапию.

Сил вам и мудрости!

Ніка, добрий день!
Це дійсно дуже неприємно, коли сама близька людина - мама - своєю прямотою псує ваші відносини.
Я думаю, вам би хотілось, щоб мама вас похвалила і визнала, яка ви гарна дівчинка.

Та добре, що ви зараз ходите до психолога і можете проговорювати свої переживання.
З часом ваш внутрішній стан вирівняється, а відносини з мамою також можуть змінюватись.
Так що не впадайте у відчай)