Анкета цього психолога не оновлювалася понад півроку. Перевірте інших психологів в Київ
Років досвіду: 25
Освіта
Тернопільський експериментальний інститут педагогічної освіти. Психолог.
Курс “Навчання професіоналів в області психічного здоров’я роботі у
мультидисциплінарній команді і терапевтичній поведінці ”.
Курс організований Фондацією
«Женевська Ініціатива в психіатрії»,
Асоціацією Психіатрів України
та Болгарським Інститутом відносин між людьми.
Школа соціальної роботи при
Національному університеті
«Києво-Могилянська академія» Модульні курси по спеціальності – соціальна робота.
Буковинський проект Української Спілки психотерапевтів по груповій психотерапії (напрямок - гештальттерапія).
Київський проект дитячої та юнацької психотерапії при Українській спілці психотерапевтів.
Досвід психологічної практики
Приймальник-розподільник для неповнолітніх (Київ).
Київська міська клінічна
психоневрологічна лікарня №1 ім.Павлова
Центр медико-соціальної реабілітації
для психічно-хворих людей
Психолог у середній загальноосвітній школі.
Психолог у дитячому садку
Працюю з запитами спеціалізація, зона професійних інтересів
✔️ проведення тренінгів- психологічні проблеми у дітей, батьків з дітьми.
- психологічна готовність дитини до школи.
- проблеми стосунків між чоловіком та жінкою (розлучення, вікові кризи, конфлікти тощо).
- декретний синдром,
- харчові розлади (булімія, анарексія, компульствне переїдання);
- залежності;
- робота з тілесністю та психосоматикою,
- робота з горем, втратами, стресом, емоційним вигоранням.
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Здраствуйте!
Я сочувствую Вам, и понимаю Ваши переживания. Но, действительно, это проблему не решить в он-лайн режиме, потому что психотерапия, например,гештальт, предполагает работу с телом, чувствами. По интернету это сделать очень сложно.
Еще скажу: тому, чему учат нас родители в детстве не всегда есть хорошо и целесообразно. Но сейчас вы - взрослая, и способны критично относиться к мнению других и уметь заботиться о себе. Удачи Вам!
Здраствуйте!
Вы спрашиваете: в чем заключается сложность его выбора?
Честно отвечу: не знаю. Хоть я и психолог :)
Потому что я не знакома с вашим мужчиной, в глаза его не видела, не разговаривала с ним и не знаю, какой он человек.
Но, я думаю, вам надо начать с себя; разобраться в себе. Логично, что человек изначально стремиться к хорошим, комфортным отношениям. Но, если по какой-то причине он наступает на одни и те же грабли, значит надо что-то менять.
Поэтому я бы посоветовала вам обратиться на очную консультацию к психологу и поговорить, например, и родительском сценари, "очень сдержанна в эмоциях, я не очень доверяю людям".
думаю, начинать нужно именно с этих вещей, а не гадать и мотивах мужчины.
Я желаю Вам удачи!
Здраствуйте!
Я понимаю, что вы не хотите быть одной, что, возможно, вы зависимы от этих отношений. Но давайте контактировать с реальностью: ваш бой-френд с вами спит, но серьёзных отношений не хочет. Это - раз. Два - вы сами пишете, что по многим поступкам становится ясно, что он вас больше не любит. И третье: его девушка.
Это - реальность. Видя это, какие ответы на ваши вопросы вам приходят в голову?
Поддерживаю мнение коллег по поводу очной работы. Когда человек пишет: "Я не выдержу того, что будет дальше - тяжелейшие состояния, постоянные мысли, страх, попытки заслужить любовь, напряжение, ужас...Я не выдержу больше, ПОМОГИТЕ!!!", я рекомендую хотя позвонить специалисту и пообщаться с ним по скайпу или по телефону. А есть возможность увидеться в живую, ею желательно воспользоваться.
Удачи Вам!
Вы знаете, я вот сначала прочитала то, что написали вы, ваш, так сказать, вопрос. Потом мои коллеги по очереди начали отвечать. И ответы, по сути, похожи. Вы с этим соглашаетесь, но все равно стоите на своем: а почему он такой? А я не хочу, чтобы так было...Психологи опять давай объяснять, мол вы же взрослая, должны понимать, что мужчина и женщина - это две разные планеты, воспитание у него , может, было другое..А вы: да я понимаю, потому что и мой папа не дарил цветы маме, но все равно хочу.
И вот это ХОЧУ - это чья позиция?
Правильно - ребенка. Ребенок кричит: хочу и топает ножками. Вы - не маленькая девочка, думаете о семье и т.д, способны с самоанализу и самокритике. И, думаю, понимаете, что цветы - это не залог счастья и хороших отношений. А что-то другое.
Удачи Вам!
Я тоже считаю, что ваш бой-френд ведет себя эгоистично. Ведь раньше он мирился с дочкой, почему же теперь - нет? Это все нужно обсуждать. Понимаете, и я считаю, это главное, что вы должны знать, - ребенок не есть причина проблем в семье, в отношениях мужчины и женщины. Потому что ребенок не выбирает родителей. Это они решаются его завести. Выходит, что в вашей ситуации ребенок оказался заложником проблем. И было бы хорошо, чтобы вы, как мама, оберегали ее от чувства вины.
Поэтому, сели ему трудно с ребенком, это - его выбор. Спросите его: а что он будет делать, когда появится на свет его дитя? Ведь проблемы , по сути, будут те же.
НАоборот, позитив этой ситуации в том, что ее можно воспринимать , как репетицию. Но, видимо, ваш бой-френд видит ситуацию по-другому, и делает крайнем ребенка. Мне жалко, но выбирать вам.
Здраствуйте!
Я думаю, что вас злит и раздражает какая-то незавершенная ситуация или обида. Но эти чувства в свое время не были адресованы тому, кто их вызвал. И вы срываетесь на других.
Поэтому вопрос: на что или кого злитесь? Или, может, на себя?
Багато дітей не люблять мити голову. Приміром, серед моїх знайомих таких дві+моя дитина. Можна спробувати класти голову дитини на руку (лікоть), наче дитина плаває на спині. І, спокійно з нею розмовляючи, легенько змивати шампунь. З часом це пройде.
Щодо "насилу помию дитині голову і швиденько підмию (десь 5хв", то більший стрес (і важчий) дитина отримає під час сварок батьків, коли вони голосно кричать одне на одного, наприклад, ніж миття голови. Розумієте, про що я?
І ще помітно, що ви дуже хвилюєтеся, переживаєте, панікуєте. Я розумію, це - ваша єдина донька, однак, не забувайте, вона переймає ваш стан, заражається ним. І теж стає такою. Тобто, її нервова система від народження може бути вразлива, скажімо, на 30%, а, коли поруч дуже переживаєте, ви додаєте їй своєї вразливості, думаю, не менше 30%. Умовно кажучи. Тоді малеча переживає на всі 60%. Треба пам"ятати, що Ви - її ресурс. Яка ви, така й вона.
До речі, вона стала лякатися ваших рідних, коли ви вирішили піти на роботу?
Добрий день!
Можливо, дійсно малеча чогось злякалася. Однак, це важко виявити в цьому віці без допомоги дорослих.
Я б радила вам не панікувати і бути стабільною. Стабільні ви - стабільна дитина. Продовжуйте з нею гуляти, йти до дітей, розказувати про світ навколо. І при цьому будьте поруч. Коли мама поруч, дитина нічого не боїться (якщо, звісно, мама не викликає небезпеку).
Бачете, діти з віком змінюються, в тому числі поведінково. У цьому віці, про який ви пишете, вони починають відчувати сором, намагаються бути самостійними (я сама...), їх можна налякати бабаями, павучками і т.д.
Я б порадила читати їй добрі казки, не страшилки, співати колискові. І забрати від ТВ, якщо ви дивитеся новини.
Щодо купання, можна спробувати погратися з лялькою чи іграшкою, яка купається. Тобто: "Дивись, ляля купається,і не плаче". Вона купається з іграшками? Можете залізти у ванну разом з нею. Тобто я б не радила повністю відмовлятися від купання. Зробити ревеличку перерву, а потім знову повернутися. ЩОб дати шанс дитині відчути безпечніть води.
Стоосовно мови, то розмовляє вона зігдно віку. Не думаю, що заїкається. Ще рано робити висновки. Для певності можете звернутися до логопеда.
За дерматит - нічого не казатиму, бо я - не лікар. Тут потрібен фахівець, може, навіть, не педіатр, а хороший дерматолог.
Щасти!
Я думаю, вам не нужно с ней таскаться, если ей нужна помощь. Психотерапевт на то он и специалист, чтобы ее предоставить. Вообще-то психотерапевт должен быть это вам сказать.