Кохання

Доброго дня.
Коли я ображаюся на чоловіка, злюся або ревную, і не можу йому спокійно висловитися, в мене зникають почуття. Тобто я не відчуваю любові, а відчуваю злість, образу чи відразу.
Ці негативні емоції і відсутність любові в мене поступово наростають коли накопичуються ситуації, в яких я або стримую себе і не обговорюю, або якщо я висловлююся, а він у відповідь нападає, наприклад звинувачує мене, докоряє.

Любов в мене нестабільна, але деколи це почуття дуже сильне і тепле, з ніжністю, турботою, розумінням, відданістю, пристрастю.

''Умова'' любові – це якщо наприклад я висловилась про те, що мене турбує, і чоловік це взяв до уваги, відповів з розумінням, якщо проблема в якомусь його вчинку, то пояснив чому зробив так. І також дуже бажано + до цього щоб після конфлікту не відвертався, а залишався приязним і уважним.
Крім цього для мене важливо, щоб він виконував прохання, щоб це було щиро, щедро, а не через не хочу, також щоб заявляв про свої потреби у вигляді прохань, щоб я теж могла робити щось для нього важливе. Щоб цінував і потребував мене.

Ці фактори співпадають не часто.

А ще іноді сильне почуття любові в мене з'являється коли ми в розлуці, наприклад коли він кілька днів у відрядженні. Але якщо при зустрічі він не проявляє тепла до мене, то мої теплі почуття обертаються розчаруванням.

Це не просто виміряти однозначно, але стани ''люблю'' і ''не люблю'' проявляються в мене приблизно 50/50.

Мої почуття здебільшого досить сильні і щирі, коли я люблю, то не розумію, як я могла не любити. Коли не люблю, то думаю що не можу з ним бути і даремно я одружилася, думаю про розлучення. Спокійні рівні почуття в мене не часто.

Болісно переживаю, коли ми з ним не на одній хвилі. А на одній хвилі ми не часто.

Які з моїх почуттів справжні? Мені здається це не нормально, що я не можу відчувати одне почуття до однієї людини тривалий час, а постійно переключаюсь.

Чи можливо щось змінити в собі, чи в своїй поведінці, щоб почуття були більш стабільними?

Ця нестабільність заважає нормально планувати життя. Наприклад, я не знаю, чи мені ремонтувати квартиру, в якій ми проживаємо разом (в цьому є потреба для повноцінного життя), чи мені збирати гроші на окрему квартиру щоб розійтися?

Просто так, коли в мене немає конкретної цілі, я не можу робити щось більше, ніж виживати. Хоча розумію, що могла б, розвиваючи будь-яку з ніш, в яких в мене хоч щось вдавалось. Думаю що я доволі здібна, але ''лінива'', точніше розсіяна, роззосереджена, і це заважає.

Я влюбилась в парня в 2021 году, но он в меня нет , но мы с ним всегда ссоримся , у нас жёсткие эмоциональные качели , я стала зависеть от него и моё настроение зависит от того как он себя ведёт со мной , но момент в том даже что никак не могу разлюбить или полюбить кого-то другого

Месяц назад расстались, и писал пару раз насчет вещей. Встречались около года, но до этого 3 года были лучшими друзьями и все это время добивался меня. Месяц ничего не пишу ему и никак не навязываюсь, стоит ли поздравлять его с днем рождения, если хочу его вернуть?