У Психолога
Авторизация
Запомнить на месяц
Регистрация Забыли пароль?


Психолог Наталия Горская Киев Русановка

психолог Семейный психолог.  Детский психолог. Наталия Горская
16-02-2012 Наталия Горская додати у вибрані

комментарий
Сегодня онлайн.
Лет опыта психологом Лет опыта: 13
Образование
МАУП,практический психолог(магистратура)
«Психиатрическая пропедевтика» (60 час.,Пилягина Г.Я.,).
«Психологический практикум» Всеукраинский институт интегративной психологии и психотерапии(30 час.)
«Родители и дети.Психологические и поведенческие проблемы и их профилактика » (Розанов В.А., Пилягина Г.Я.)
«Песочная психотерапия» (12 час., Милютина Е.Л.)
"Использование ассоциативных метафорических карт в психотерапии" (Ткач Р.М.)
Семинары Центра практ. психологии «Анкор ЛТД»: Символдрама, Диагностические расстановки с игрушками, Процессуальная терапия, Работа с травмой, Эриксоновский гипноз, Дыхательные психотехники, Холодинамика(I-II ступень)
«Альфа–Фест" 2010 (26 час.), 2011(35 час.)
Опыт психологической практики
с 2010г. психологическое консультирование (частная практика);
май 2011г.- июнь 2012г. практический психолог Отделения социально-психологической реабилитации;
сотрудничество с Радио «Промінь» (программы: «Батьківські години», «Навігатор»);
сотрудничество с детскими развивающими центрами «CLEVER», «Индиго», с частной школой «Clever School» и частным д/с «CLEVER» (проведение тренингов для родителей, групповая и индивидуальная работа с детьми и родителями);
сотрудничество с Центр лечебной педагогики (индивидуальные коррекционные занятия);
Работа с запросами
✔️ проведення тренінгівДетско-родительские отношения, личностные проблемы, вопросы внутреннего развития, межличностные отношения, семейное консультирование,.
Арт терапія
Екзистенційна психотерапія

Робота з іграшками, Метафоричні асоціативні карти


Основное
диплом перевірено
місце прийому клієнтів

⭐ Оценка от коллег-психологов

Рейтинг среди коллег: 10 з 10ти.
Всего оценок
: 13. кто оценивал

Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?

Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.


Ответы 4002
що робити з рівнощами
Стосунки на відстані мають багато підводних каменів.
Тут дуууже важко зрозуміти, що відбувається насправді.
Вам важко не тільки через вашу тривожність.
Стосунки на відстані самі по собі річ доволі ненадійна.
Я розчарувалася в собі, маю апатію вже кілька місяців і не знаю як з цього вийти
Розчарування собою у вашому випадку скоріш за все має в основі завищені цілі.
Тобто Ви намалювали для себе певний "образ", як воно мало бути.
Але реальність з "образом" не співпала.
І Ви вирішили, що це Ви "не така", а насправді це "образ" був недосяжний.

Робити щось, а потім зрозуміти, що "не моє" - абсолютно нормально.

Часто заважає бути щасливою бажання отримати "все і одразу " , і нецінування того, що є.
Тоді ніби все зациклюється на одному, натомість в житті є багато різних сторін.
"Віднайти свої бажання "- наприклад зараз Ви чуєте своє бажання нічого не робити, але критикуєте себе за це.
Можливо саме відпочинок зараз Вам і потрібен?

Я б запропонувала почати з 3 напрямків:
1. Прислуховуватись до своїх поточних бажань, як то : що обрати на сніданок/який гель для душу хочу використати в цю мить/ який парфум зараз мені підніме настрій / яку музику/фільм хочу/кому хочу зателефонувати/якою дорогою хочу піти/поїхати...тощо.
Пригадати (можна записати) те, що подобається , наприклад, відчуття води, шум дощу, смак кави, запах квітів/листя, відчуття вітру , читання книжок, мурчання кішки,.....
Намагатись якомога більше "пропускати через себе " з того, що відбувається прямо зараз, маю на увазі відчуття, і розпізнавати, "чи подобається мені таке".

2. Стати собі Другом.
Не критиком, не начальником, який дає "плани до виконання", а саме Другом, який підтримає в складних обставинах та пишатиметься навіть за маленькі досягнення.
При цьому "досягнення "- це не "вершина вершин ", а навіть "я поскладала на полці речі, які валялись там цілий тиждень ".

3. НЕ ставити собі зависоких планок.
А з тими цілями, що були- розібратися- що з того дійсно моє, а що я "прихопила" в інших.
Щоб не витрачати свої сили на "всі хочуть, напевно мені також це потрібно ".

Відредаговано автором 25-07-2024 11:32:56

що робити з рівнощами
Якщо закінчити ці стосунки, то проблема не вирішиться, Ви "переїдете" разом зі своїми страхами в нові стосунки.

Ваші відчуття важливі, і можуть дійсно давати сигнали про те, що Ви не так вже і потрібні хлопцю.

Але Ви пишете, що стосунки у вас гарні, тільки заважає ваш страх , що він обере когось іншого.

Нам тільки здається, що емоції виникають внаслідок певних подій.
Наприклад, він переписується з кимось- Ви нервуєте.
Насправді між Подією і Емоцією є наша Оцінка цієї події - модель АВС Альберта Елліса, де
А- подія
В- наша оцінка події
С- емоція, яка виникає .

Таким чином , ваші емоції залежать НЕ від вчинків хлопця, а від того, як Ви їх трактуєте.
Якби Ви припускали, що хлопець, наприклад, спілкується з роботодавцем, то страху втрати б не виникло.

Отже, "працювати" слід з вашими думками, установками, ставленням до себе.
Неможливо все життя огороджувати людину від "зайвих"(з вашого погляду) контактів.
Важливо пам'ятати, що якщо хлопець обере когось іншого, то це буде означати тільки те, що це "не ваш " хлопець.

Ви можете зараз обговорювати з хлопцем те, що Вам не подобається, і дивитись, чи Важливо це для нього.
Щодо одночасного спілкування - насправді це дійсно може бути неприємно, незалежно від того, з ким паралельно спілкується хлопець, адже розумієш, що людина не занурена в розмову, а відволікається. Тут можна домовитись, щоб такого не було, і якщо він спілкується з кимось іншим, то спочатку закінчить, а потім починає розмову з Вами(, або ж навпаки, під час спілкування з Вами не починає розмову з іншими). Це нормальний крок в рамках поваги до співрозмовника.

Схоже, що Вам потрібне додаткове "запевнення" від хлопця в тому, що Ви для нього дійсно важливі.
Як довго ви вже на відстані ?
Як давно стосунки?
Як часто зустрічаєтесь вживу?



Бесплатная рассылка интересностей!

Про чоловіка
"Він неговорить мені гарних слів,невітає мене зі святами різними,недопомагає,просто секс і все ,я не відчуваю ніякої підтримки збоку" - Вас це все влаштовує?
Не влаштовує тільки, що він хоче інших жінок?

Ви живете з чоловіком 4 роки.
Чи добре Вам в вашій сім'ї?
Чи відчуваєте Ви себе в такій сім'ї, яку б хотіли?
Як зрозуміти себе
Розчарування- тут важливо пам'ятати, що чим більше фантазій і очікувань, тим сильнішим буде розчарування.
Тобто, ступінь вашого розчарування залежить НЕ від дівчини, а від того, наскільки далеко будуть ваші "картинки" про неї від неї справжньої.

Щоб зменшити ризики розчарування , варто зменшити кількість очікувань/ілюзій.
Плюс дізнаватись її реальну .
А це можна зробити тільки в живому спілкуванні.

Неможливо наперед спрогнозувати , що вийде зі стосунків.
А ваше бажання це зробити свідчить про вашу високу тривожність.
Ви ніби намагаєтесь не те, що "соломки підстелити", а прям застрелити тією соломою все, що бачите, і, про всяк випадок, ще й те, чого не бачите.
Така захисна стратегія часто про недовіру.
Недовіру не до конкретної людини (хоча зовні виглядає схоже на те), а недовіру до Себе (що зможу впоратись, якщо впаду без соломи) і Світу/Життя (не довіряю , що без моїх надзусиль зі мною станетьчя щось гарне, треба все продумати, проконтролювати).

Шлях пізнання людини і створення стосунків - один- практика.
Аналізувати звісно потрібно, але те, що конкретно відбувається, а не "а якщо".

Ваш аналіз більше схожий на захисну стратегію.
Що найгірше може статися в стосунках з цією дівчиною?


Про чоловіка
Ви проти такого -тобто, Ви визначились зі своїм ставленням до бажань чоловіка.
В чому саме Ви потребуєте допомоги?
Чи дитяча в мене позиція стосовно друзів?
Спілкування з вашої ініціативи- абсолютно нормальна доросла позиція.
"Я хочу зустрітися з цією людиною- я про це повідомляю людині ".

Нема ніякого нав'язування.
Взагалі.
Ви так вчиняєте , бо Ви так хочете.
Чи хотіти зустрітись , це нав'язування?
Або ж "треба хотіти всім однаково, скільки я хочу, стільки ж і подруга повинна хотіти"?
А якщо я хочу більше, то це про те, що я не потрібна?

В першу чергу важливо пам'ятати, що це спілкування потрібно Вам, і зустрічами Ви задовільняєте цю потребу.
Вашу потребу.

Може навіть краще, що Ви самі управляєте "графіком спілкування", адже немає турботи з приводу "як коректно відмовити", якщо б подруга виявилась занадто бажаючою зустрічатись.

Вам добре було б розібратися з вашим відчуттям нав'язування , та певними установками щодо "як воно має бути ".
Бо поки виглядає так, що в дружбі кожен має однаково часто і однаково багато хотіти спілкуватись. Інакше хтось стає в позицію більш "слабку".

Але ж люди різні.
Є такі, з якими спілкуєшся дуже рідко, але відчуваєш людину абсолютно близькою.

Відсутність ініціативи НЕ завжди про небажання бачити.
Це може бути про багато клопоту, або про сором'язливість, або про меншу потребу (без втрати якості стосунків), або про щось інше, яке стосується НЕ Вас, а тієї людини.
Не всі дії інших людей пояснюються якимись вашими сторонами.
В людей є багато своїх власних причин вчиняти тим чи іншим чином.
Як перестати вбиватися морально через те що зараз створити сімʼю не можу?
"зараз якби так вийшло що я випадково завагітніла "- за цієї умови питання стає зовсім іншим.
"Випадково"?
"Якби"?
Виходить, що дитина вже є.
Ви вирішуєте, чи залишати її?
Це зовсім інший рівень питання.
Чи це ваші міркування, "якби так вийшло ", а я не зрозуміла (



Відредаговано автором 24-07-2024 16:53:37

Чи дитяча в мене позиція стосовно друзів?
Так можна розмовляти без озвучування образ.

До того ж, ображатись тут немає на що, адже кожна доросла людина вчиняє так, як їй зручно.
Вона нічого Вам не винна, це ж не чоловік, який не приходить ночувати, (хоча обіцяв). Ніяких обов'язків між друзями немає.
Ображатись на те, що людині не потрібно стільки ж спілкування, скільки і Вам?



ситуація & питання описані нижче
Важливо розділяти поняття"законів бабусі на її території " і втручання бабусі у ваші стосунки.

"Закони бабусі" (бо її територія) стосуються загальних речей- де що має лежати, як часто і як прибирати, не залишати за собою зайвого(речей, сміття тощо) і т.п.
Щодо ставлення до партнера та інших моментів, які стосуються суто вас двох- думка бабусі не має значення.

Якщо в ваших стосунках немає надмірної опіки, яка була в бабусі з її чоловіком, то те, що Ви живете на її території не означає, що Ви маєте копіювати її стиль стосунків.

Ви тільки користуєтесь її будинком, отже маєте виконувати правила щодо проживання в будинку.

Ви НЕ "користуєтесь" її онуком, а будуєте з ним стосунки, отже правила тут встановлювати вже не бабуся, а ви вдвох.

Краще знайти можливість все ж таки жити окремо, оскільки бабуся вже літня людина, скоріш за все, вона вважає, що має навчати Вас , як будувати стосунки "правильно ". Вона навряд чи колись усвідомить, що існують інші варіанти стосунків, і що її спосіб не підходить іншим. Сваритись або сперечатись з нею немає сенсу.
Краще знайти інше рішення щодо житла.


Важкий вибір
Yana, життя ваше, і вибори в ньому також тільки ваші.
Вам не подобається спеціальність.
А є та, яка подобається?
Магістратуру можна закінчити і в іншій сфері, яка подобається.
Заново поступити, або ж навіть перевестись.

Ваш вік -це вік відділення від батьків.
І в першу чергу -саме психологічного відділення.
Набуття уміння приймати свої власні рішення, навіть в умовах, коли всі проти .
При цьому рішення важливо приймати зважено.
Наприклад, продумати "а що далі"- це також частина рішення.

Ваше безсоння зараз виглядає як "от, дивіться, я вже навіть погано сплю, а ви все ще не погоджуєтесь зі мною".
Так, важливі рішення часто важко приймати.
Але ваше безсоння- це просто супутник вашої ситуації, батьки тут ні до чого.

Вам важливо прийти до самостійного , свідомого і зваженого рішення, а загалом до уміння приймати їх завжди.

Бо це ТІЛЬКИ ваше життя.
Ваші вибори.
І ваша відповідальність за наслідки цих виборів.
Чи знаєте, що будете робити, якщо кинете це навчання?



Чи дитяча в мене позиція стосовно друзів?
Можна поспілкуватись з подругою відверто і при цьому не втратити відчуття гідності.
А чи відчуваєте Ви щирість подруги при зустрічах, чи відчуваєте, що вона дійсно рада Вас бачити?
У кожної людини свої справи , можливо подрузі вистачає спілкування в тому об'ємі, який є, але вона також вважає Вас справжньою подругою.
Чоловік пригощає інших цукерками
"Правильно ставитись"- це щось схоже на те, що заборонити собі чути свої емоції та примусити себе відчувати "те, що правильно".

Не існує "правильного ставлення ".
Є те, яке є в реальності.

Не варто закресллювати те, що Ви вже відчуваєте.
Тільки на цьому будується ваше життя, ваші стосунки.

Якщо Вам це неприємно, важливо поговорити про це з чоловіком. Можливо після цієї розмови ваше ставлення зміниться.
Не факт, що Вам сподобається, але Ви будете спиратись на слова чоловіка, а не на свої домисли.
Придумываю себе жизнь
Чтобы устранить проблему важно разобраться в причинах.

Из описанного разговора с женщиной, которая разоблачила- решение соврать было принято в момент, когда вроде как нужно было подчеркнуть весомость своих слов и при этом остаться на хорошей волне с этой женщиной.
Вроде как "я не поучаю Вас, я сама как Вы, тоже имею такого маленького ребёнка ".
То есть, тут , возможно, руководило желание не быть отвергнутой и при этом всё таки покритиковать.
Тут скорее причиной было не то, что ваша жизнь Вам не нравится, и Вы выдумываете параллельные жизни, а то, что Вы не осмелились покритиковать "без прикрытия "(что-то типа , у меня есть уважительная причина).
Как у Вас с высказыванием недовольства в целом?
Нужно ли, чтобы высказать свое несогласие, "укрепить почву под ногами", почувствовать себя имеющей право на высказвание?
Маме можете высказать то, что не нравится?
И ещё, не чувствуете ли внутри себя желания покритиковать окружающих ?




Публикации психолога 1
Интервью 1
УЧАСТИЕ В ИНТЕРВЬЮ
Сообщение
Отправить личное сообщение
Чтобы отправить сообщение этому психологу прямо отсюда, нужно зарегистрироваться или войти как пользователь.

qr