Як подолати горе?
Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.
Анна Володимирівна Остяновська (Київ) 27-10-2022 00:50:18 |
1
Привіт! На превеликий жаль, горе втрати не проходить швидко. Дуже тобі співчуваю! Коли ми втрачаємо близьку та рідну нам людину - ми будемо переживати це горе ще дуже довго. Воно буде виходити частинками та через час. Якщо хочеться плакати - плач. Не потрібно стримувати себе в цьому. Тобі дуже пощастило, що ваші відносини були з теплом та довірою один до одного. Так, ти втратила свого головного захисника, але це не значить, що ти зовсім безпорадна та сама! Чи є в тебе хтось, з ким ти могла би обійнятися, поговорити, попросити пораду, просто мовчки поплакати разом? Можливо мама? Подруга? |
27-10-2022 01:12:17Доповнення від автора |
Подруги не розуміють моєї втрати, самі в цьому зізнались. А маму доводиться мені ще більше підтримувати, бо це не перша важка втрата в її житті: 8 років назад помер братик, а 20 років назад, померли її батьки, які також розбилися в дтп.. В голові дуже багато думок, чому все складається саме так, чому нам доводиться це проживати, терпіти та страждати |
Ирина Николаевна Островерх (Харків) 27-10-2022 09:25:28 |
1
Вітаю вас! Співчуваю вашому болю від встрати тата. "В голові дуже багато думок, чому все складається саме так, чому нам доводиться це проживати, терпіти та страждати" На жаль страждання, це невід'ємна частина нашого життя і кожна людина точно може впоратися та прожити втрату. Так проходить наш розвиток. "Подруги не розуміють моєї втрати, самі в цьому зізнались. А маму доводиться мені ще більше підтримувати, бо це не перша важка втрата в її житті: 8 років назад помер братик, а 20 років назад, померли її батьки, які також розбилися в дтп.." Шкода що ваша мама не звертається до психолога, щоб мати надійну підтримку та пережити втрати, і вам доводиться це робити. Судячи з вашого опису у вас не має сил і ресурсів щоб це робити. І взагалі переживання вашої мами не є вашою відповідальністю, бо мама доросла і точно може впоратися. Рекомендую вам підібрати спеціаліста, щоб мати опору та пережити втрату тата. |
Виберіть психолога для консультування з приводу утрати та горювання
Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) 27-10-2022 11:43:47 |
цитата:
Рік назад мій батько загинув в автокатастрофі. В нас були дуже теплі та тісні відносини. цитата:
Спочатку був шок, і тільки через 11 місяців мене ніби прорвало.. я так сумую за ним, постійно плачу, мені дуже важко. цитата:
Відчуття самотності, розбитості, горя не покидає мене. Не знаю, як жити без нього, бо відчуваю себе себе незахищеною та безпорадною. Більше нема тієї опори, яка була раніше і через це дуже важко. І, звісно, зберігати світлу пам'ять про батька в своєму серці. |
27-10-2022 11:50:48Доповнення від автора |
Щиро дякую всім психологам, що відгукнулися за підтримку та пораду! |
Светлана Владимировна Киселевская (Дніпро) 05-11-2022 06:50:40 |
цитата:
Рік назад мій батько загинув в автокатастрофі. И проживание потери проходит по определенным этапам. В норме этот процесс занимает 1 год. Если Вас цитата:
тільки через 11 місяців... ніби прорвало.. я так сумую за ним, постійно плачу, мені дуже важко. Патология горя отрицательно влияет на жизнь человека. Поэтому Вам надо проработать потерю. Сделать это можно только в индивидуальном формате психотерапии с Вами. |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
Рекомендуємо
Все, что связанно со смертью в нашем западном обществе принято как-то больше утаивать, умалчивать. Но с точки зрения психологии, этот подход замалчивания крайне неверен. Более того, разрушителен.
Самоубийство, как явление, существовало во все века и во всех традициях. Удивительно, но были зафиксированы даже случаи самоубийства животных.
Вопрос на форуме: «У подруги умерла дочь. Как себя вести?» Многие люди, впервые столкнувшиеся с тяжелейшим из всех испытаний - утратой ребенка, конечно же умирают какой то частью своей души... Это настолько страшное испытание ...
Говорити з дітьми про смерть важко. Зазвичай батьки бояться розмовляти з дітьми на такі теми, щоб не травмувати та не налякати їх. Та чи справді такі розмови лякають дітей? Мовчання лякає дітей значно більше! Як сприймають смерть діти у різні періоди свого розвитку?
Как говорить с ребенком о смерти, в каком возрасте малыш способен постичь свою смертность, и как сделать так, чтоб это осознание не стало для него шокирующим?