Не хочу жити
Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.
Марія Радченко психолог Дніпро 22-10-2023 23:24:18 |
Доброго вечора, Аліно.
Дякую, що звернулися на форум по допомогу. Розкажіть, будь ласка, що конкретно зараз відбувається у Вашому житті, що Вас турбує? Хто звинувачує Вас, які у Вас стосунки з родичами? Також дуже рекомендую звернутися до лікаря-психіатра у психоневрологічний диспансер, тому що небажання жити та суїцидальні думки є ознакою депресії, і частіше за все потребують медикаментозного лікування. Паралельно з психіатром, корисно проходити психотерапію, щоб поліпшити власний емоційний стан та життєву ситуацію. |
22-10-2023 23:59:30Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 353435 для Марія Радченко Спочатку батьки винили, що не так навчаюся, хоча я все робила для того, аби вони не звинувачували мене, я гарно вчилася, тоді не така робота, пішла працювати лиш по спеціальності, бо почали казати нащо ми тебе вчили, потім не так заміж вийшла, не вчасно завагітніла, з першим чоловіком я розлучилася, від нього маю доньку 10 років, через кілька років, вийшла заміж вдруге, знову не так, почали казати, що далеко живеш, хоч 100 км я не вважаю що це далеко, рік тому народила донечку, чоловік перестав проявляти інтерес до мене і дітей, каже, що я йому набридла, я сама з дітьми постійно одна, а моя мама каже взагалі, що якби вона знала, що так буде то заставила мене піти на аборт. І яка б проблема не сталася, в цьому винна я. Я на сьогодні не впевнена в собі, у своїх силах, почала боятися щось міняти, чоловік не хоче приділяти час сім'ї, не підтримує мене. Морально дуже важко. |
Марія Радченко психолог Дніпро 23-10-2023 00:09:32 |
1
Співчуваю. Це дійсно важко - постійно чути звинувачення від найближчих людей. цитата:
Спочатку батьки винили, що не так навчаюся, хоча я все робила для того, аби вони не звинувачували мене, я гарно вчилася, тоді не така робота, пішла працювати лиш по спеціальності, бо почали казати нащо ми тебе вчили, потім не так заміж вийшла, не вчасно завагітніла Але Ви вже знаєте, що постійно наматись відповідати очікуванням інших, щоб їх не розчарувати - це шлях до депресії. Тільки Ви вирішуєте, чим займатись по життю, як виходити заміж і коли народжувати дітей, бо ніхто інший за Вас цього краще не зробить. цитата:
чоловік не хоче приділяти час сім'ї, не підтримує мене цитата:
чоловік перестав проявляти інтерес до мене і дітей, каже, що я йому набридла цитата:
Я на сьогодні не впевнена в собі, у своїх силах, почала боятися щось міняти |
Виберіть психолога для консультування з приводу травм насильства (фізичного, сексуального чи психологічного), травма свідка, травма від знущань, принижень
Віталія Юріївна Мельник психолог Харків 23-10-2023 01:17:17 |
|
23-10-2023 04:26:43Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 353439 для Віталія Юріївна Раніше просто відчувала себе не впевнено, зараз я сама уже підсвідомо вважаю себе винною, у мене мама хороший маніпулятор, вона знає, що сказати чи зробити, щоб я все зробила по її, так як хоче вона. Морально важко знаходиться під таким натиском.Останні кілька місяців, почалися сварки з чоловіком, то з одної сторони вона каже розходьтеся і переїжджай до мене, а з іншої, каже що живи як живеться, він жеш тебе не вигонить, а дітям треба хоч якийсь батько, але я так не вважаю. Але якщо я роблю якусь помилку, чи скажу, щось не так, як вона хоче, то це постійні звинувачення, і образи. Шкода, що діти це теж чують. |
Светлана Владимировна Киселевская психолог Дніпро 23-10-2023 04:35:04 |
|
23-10-2023 04:35:44Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 353438 для Марія Радченко Так, ми говорили з чоловіком про розлучення, він каже що хочеш тей роби, мене все влаштовує і подобається, так завжди говорить, почав часто обманювати, я не люблю коли обманюють, для мене краще правда, але з дітьми не стремиться мені допомагати.А його батьки кажуть, що я не даю змоги йому відпочити, він жеш працює, а я просто сиджу вдома. Хоча я так не вважаю, на мені діти, весь будинок, ще й чоловік як дитина. Але розлучатися сам не хоче, каже, що хоч тей роби. Говорить, що через мене він нервовий, і не може відпочити бо в за і діти шумлять. |
23-10-2023 04:39:42Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 353447 для Светлана Владимировна Хоча б,щоб не звинувачували мене в усіх проблемах, я вважаю що життя ніколи не буває ідеальним, всі роблять помилки, і я не виняток, вони теж. Просто хочу, щоб вони прийняли мене такою, як є, і хоч трішки підтримували мене, як я підтримую їх. |
23-10-2023 04:44:21Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 353447 для Светлана Владимировна Можливо як я буду відчувати підтримку, чи хоча б взаєморозуміння, не буде звинувачення, то можливо з'явиться хоч трохи впевненість в собі і своїх силах. |
Светлана Владимировна Киселевская психолог Дніпро 23-10-2023 04:53:18 |
цитата:
щоб вони прийняли мене такою, як є И то, как вы видите, даже у вашей мамы это не очень получается. У мужчин же, как и у женщин, не может быть безусловной любви к партнеру. Иначе это будут не равные отношения, а отношения папы и дочери (или мамы и сына). Если вы хотите, чтобы вас цитата:
не звинувачували... в усіх проблемах Потому что манипуляторы (мама и возможно, муж) вас как раз и ловят на крючок чувства вины и страхов. цитата:
Можливо як я буду відчувати підтримку, чи хоча б взаєморозуміння цитата:
хоч трохи впевненість в собі і своїх силах А сам человек может изменить свою уверенность? |
23-10-2023 09:55:23Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 353451 для Светлана Владимировна я думаю якщо є підтримка, і взаєморозуміння між рідними, це теж допомагає бути впевненим у собі. Просто коли тебе звинувачують у всьому, виникає відчуття провини, значить я не виправдовую сподівань, значить це я в цьому винна, у мене постійне відчуття провини перед мамою, дітьми, що не можу їм дати більше. |
23-10-2023 09:57:20Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 353451 для Светлана Владимировна А з чоловіком, ми взагалі відколи я вагітна ходила, він мене не розумів, а зараз тим більше не розуміє, у нас майже кожен день сварки. |
23-10-2023 09:58:15Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 353451 для Светлана Владимировна Постійно від нього одні претензії, морально уже втомилась. |
Марія Радченко психолог Дніпро 23-10-2023 10:32:22 |
цитата:
А його батьки кажуть, що я не даю змоги йому відпочити, він жеш працює, а я просто сиджу вдома. Хоча я так не вважаю, на мені діти, весь будинок, ще й чоловік як дитина. Стосовно чоловіка. Він взагалі нічого не робить по дому, чи все ж таки якусь частку виконує? Сам себе він обсулуговує (в плані прання, готування їжі, прибирання за собою)? Чи це робите за нього Ви? Що, як Ви припините робити для чоловіка те, що він може і сам (наприклад, прибирати за ним), і він стикнеться з природними наслідками того, що буває, якщо не прибирати? Він же доросла людина, і може виділити час на домашню роботу, так само як і Ви. А ще Ви можете домовитися про розподіл хатніх обов'язків між собою, щоб полегшити собі життя. Стосовно дітей, від яких чоловік втомлюється, то це і його діти також, тому важливо, щоб він брав участь у їх вихованні. Ще хотіла спитати, чи є у Вас зараз бажання працевлаштуватися? Думаю, Вами складніше буде маніпулювати психологічно (чоловіку і його родичам), якщо Ви працюватимете, і як мінімум зможете казати, що теж працюєте, робите внесок в сімейний бютжет, теж втомлюєтесь на роботі, тому не завжди можете зробити все по дому. Ну, і з приводу чоловіка. Як давно у вас з ним почались сварки, і що Ви до нього зараз відчуваєте? Ви кажете, йому з Вами і так нормально жити (хоча він і постійно на щось скаржиться), а Вам з ним як емоційно? Відредаговано автором 23-10-2023 10:33:44 |
Светлана Владимировна Киселевская психолог Дніпро 23-10-2023 11:01:43 |
Получается, у вас есть желание, чтобы мама и муж начали по-другому с вами себя вести?
Чтобы перестали обвинять и предъявлять претензии, а стали относиться с пониманием и поддерживали вас? В принципе, это можно сделать. Только вам придется для этого прилагать усилия и менять свое отношение и поведение. Вы готовы к такой работе над собой? Или как вы планируете сделать так, чтобы ваши родные изменились? |
Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 23-10-2023 11:09:03 |
3
Наталия Горская Ірина Миколенко Доброго ранку, Аліно! Співчуваю Вам і хочу підтримати) А далі висловлю думку, яка, дійсно, може призвести до кардинальної зміни у перебігу подій Вашого життя(!) цитата:
Хоча б,щоб не звинувачували мене в усіх проблемах, я вважаю що життя ніколи не буває ідеальним, всі роблять помилки, і я не виняток, вони теж. Просто хочу, щоб вони прийняли мене такою, як є, і хоч трішки підтримували мене, як я підтримую їх. Ви гарна і розумна людина, але обставини склалися так, що батьки не заклали фундамент - почуття самоцінності. Вони такі люди. Вони практично не могли діяти по-іншому. А Вам потрібна сила. Рівновага. Підтримка. Прийняття... Де ж це усе можна знайти? У взаєминах з тими, кому Ви насправді цінні і важливі. Можливо, батько, дідусь чи бабуся, подруга... Також реальну допомогу можете отримати від психолога. І, зрештою, від самої себе, як би дивно це не лунало, бо лише сама людина вирішує і обирає, як їй жити на цьому світі. І тоді, згодом, коли вирівняєте власну самооцінку, позбавитесь бажання задовльняти очікування інших, Вас почнуть по-справжньому сприймати і цінувати. Саме так. Саме в такій послідовності. |
Марія Радченко психолог Дніпро 23-10-2023 11:12:49 |
2
Ірина Миколенко Поведінку чоловіка та інших родичів, на жаль, змінити НЕМОЖЛИВО. Бо це не Ваша зона відповідальності. Вони - дорослі сформовані особистості, які несуть відповідальність за себе, а змінитися людина може, тільки якщо сама щиро хоче цього і прикладає певні зусилля. Перший крок до зцілення у відносинах з мамою - це прийняти те, що вона не зміниться, як би це не було боляче визнавати. Що так, ось така вона людина, яка не змогла дати Вам любові і прийняття. Але Ви тепер можете знайти опору в собі і полюбити себе так, як не любила мати. Раджу почитати книги по темі "Нелюбимая дочь. Как оставить в прошлом травматичные отношения с матерью и начать новую жизнь" (Пег Стрип) і "Токсичные родители" (Сьюзан Форвард), вони є у вільному доступі в інтернеті. З чоловіком у вас співзалежні стосунки, і по-хорошому, вам обом потрібна психотерапія. Вам і чоловіку окремо і/або парна. Але раджу ставити на перше місце себе і свої потреби, і звернутися до психолога самій, щоб допомогти собі зцілитися від травматичного минулого і не давати собою користуватися в теперішньому. |
23-10-2023 15:11:22Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 353458 для Марія Радченко Погіршення відносин почалося, як я завагітніла, він пішов навійну, потім його повернула мама його так як в неї 1 група інвалідності, і після цього що він що його рідні почали казати, що я заставляю його іти на роботу. Зараз ситуація ще гірша, тому що, ми уже говоримо про розлучення, його тато з мамою підтримують. Я уже скільки не пробую поговорити з ним, він починає сварити і кричати навіть при дітях. |
23-10-2023 15:12:57Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 353461 для Светлана Владимировна Так, але і він хай змінюється |
23-10-2023 15:16:17Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 353458 для Марія Радченко Я хочу працювати, але він сказав що не буде допомагати мені з дітьми, в нього є робота, він робить змінами. Але допомагати він відмовляється, він краще в телефоні посидить чи посадить. |
Светлана Владимировна Киселевская психолог Дніпро 23-10-2023 15:18:34 |
|
23-10-2023 15:19:25Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 353462 для Владимир Анатольевич Так, я згодна, що треба почати самій мінятися, але не знаю з чого почати. |
Марія Радченко психолог Дніпро 23-10-2023 15:19:51 |
1
цитата:
він пішов навійну, потім його повернула мама його так як в неї 1 група інвалідності, і після цього що він що його рідні почали казати, що я заставляю його іти на роботу Скажіть, будь ласка, чи змінилась особистість чоловіка після того, як він повернувся з війни? Чи став він більш дратівливим не тільки до Вас, а і до інших людей чи подій в житті, які його раніше не турбували? Чи бувають у нього нічні жахіття та інша не типова для спокійної людини поведінка? Якщо так, то чоловіку теж доцільно буде звернутися по допомогу, вже до психіатра, тому що зміна в поведінці після участі в бойових діях може бути пов'язана з ПТСР (посстравматичним стресовим розладом), який лікується психіатром + психотероапевтом з досвідом травма фокусованої терапії (розділ КПТ, який вивчає психотравми). Відредаговано автором 23-10-2023 15:21:40 |
Павел Леонидович Басанский психолог Київ 23-10-2023 15:21:33 |
3
Владимир Анатольевич Тарасенко Ірина Миколенко цитата:
І чим дальше тим менше мені хочеться жити. Я втомилася від постійних звинувачень. Я не знаю що мені робити з цим. Тим більше, якщо корінням воно йде у дитинство та відносини з батьками: цитата:
Спочатку батьки винили, що не так навчаюся, хоча я все робила для того, аби вони не звинувачували мене, я гарно вчилася, тоді не така робота, пішла працювати лиш по спеціальності, бо почали казати нащо ми тебе вчили, потім не так заміж вийшла, не вчасно завагітніла, з першим чоловіком я розлучилася, від нього маю доньку 10 років, через кілька років, вийшла заміж вдруге, знову не так, почали казати, що далеко живеш Що ж стосується відносин з чоловіком, то зважаючи на це: цитата:
А з чоловіком, ми взагалі відколи я вагітна ходила, він мене не розумів, а зараз тим більше не розуміє, у нас майже кожен день сварки. цитата:
Зараз ситуація ще гірша, тому що, ми уже говоримо про розлучення, його тато з мамою підтримують. Я уже скільки не пробую поговорити з ним, він починає сварити і кричати навіть при дітях. |
Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 23-10-2023 15:31:14 |
1
цитата:
Так, я згодна, що треба почати самій мінятися, але не знаю з чого почати. А дальше приймати рішення, що першочергове, а що другорядне.Тобто з прийняття на себе відповідальності за все, що з Вами відбувається. Необхідним буде звернення до психолога, адже Вам потрібен провідник в тому хаосі, що утворився. Відредаговано автором 23-10-2023 15:32:10 |
Светлана Владимировна Киселевская психолог Дніпро 23-10-2023 15:34:04 |
цитата:
я згодна, що треба почати самій мінятися, але не знаю з чого почати 1. Уменьшить чувство вины. Для этого, как минимум, научиться делить ее между собой и другими (мысленно или же делать записи, но не говорить об этом другим). 2. Проработать страхи. Для этого я могу дать вам ссылку на бесплатную программу работы со страхами. 3. Изучить тему манипуляций и узнать, какие существуют приемы противодействия. Например, прочитать книгу Сидоренко "Тренинг влияния и противостояния влиянию". 4. Поработать над развитием уверенности (материалы можно найти в Гугле по поиску "развитие уверенности"). Это программа-минимум (и план) решения вашей проблемы. Если же не справитесь с этим самостоятельно, тогда придется начинать индивидуальную психотерапию. |
23-10-2023 15:49:44Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 353464 для Марія Радченко Чоловік відмовляється звертатися до психолога, каже що він здоровий і все в нього добре, каже якщо в мене проблеми, то звертайся. |
Марія Радченко психолог Дніпро 23-10-2023 15:58:35 |
цитата:
Чоловік відмовляється звертатися до психолога, каже що він здоровий і все в нього добре, каже якщо в мене проблеми, то звертайся. Як би там не було, якщо чоловік не готовий змінюватися і вважає, що в нього все добре, Ви все одно можете звернутися на індивідуальну консультацію до психотерапевта, якщо є бажання і змога. Бо найкраще, що Ви можете зробити в ситуації, що склалася, - це попіклуватися про власне ментальне здоров'я. |
23-10-2023 16:00:58Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 353475 для Марія Радченко Він дуже дратівливий, до лікарів не хоче звертатися, він вважає що в нього все добре, а невропатолог виписав був йому лікування, але він навіть не захотів їх купувати, не те що вживати, його батьки кажуть що я роблю з нього хворого, адже вважають його здоровим. Саме страшне, що діти бачать кожного дня наші суперечки, він навіть пішов на таку роботу працює вночі, вдень спить, спочатку працював 4/4, тепер взагалі бере ще на свої вихідні роботу, щоб я не просила посидіти з дітьми. Я його прошу звернутися до лікаря, адже інколи його боюсь, але це безрезультатно. |
23-10-2023 16:03:35Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 353478 для Владимир Анатольевич Я згідна з вами, буду вирішувати питання і пробувати змінюватися |
23-10-2023 16:06:22Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 353484 для Марія Радченко Дякую за інформацію, обов'язково звернуся |
Светлана Владимировна Киселевская психолог Дніпро 23-10-2023 16:12:32 |
цитата:
Так, буду вдячна за ссилку, як пропрацювати страхи. На форуме нельзя выкладывать ссылки. |
Марія Радченко психолог Дніпро 23-10-2023 16:14:04 |
цитата:
Я його прошу звернутися до лікаря, адже інколи його боюсь, але це безрезультатно. Але зі свого боку Ви вже зробили все, що могли, аби допомогти чоловікові. Далі можна залишити цю відповідальність за ним, щоб не брати на себе роль його рятівниці. І якщо чоловік і надалі так поводитиметься. можна ще подумати, чи вартий шлюб того, щоб зберігати його, або все ж варто розлучитися? Адже коли діти стають свідком того, що тато кричить на маму, це шкодить їх психіці. Ще рекомендую літературу з теми абьюзу та співзалежних стосунків "Почему он это делает?" Ланди Банкрофт и "Женщины, которые любят слишком сильно" Робин Норвуд. Вони є в інтернеті у вільному доступі. Відредаговано автором 23-10-2023 16:16:07 |
23-10-2023 16:14:15Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 353491 для Светлана Владимировна Уже написала на електронну адресу |
23-10-2023 16:20:24Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 353492 для Марія Радченко Я з вами згідна, я з ним розмовляла, зприводу розлучення, він каже, що хочеш те і роби, йому всеодно я так розумію. Я найближчим часом звернуся до психолога, і почну працювати з ним. Тому що не хочу повторювати нічиїх помилки у вихованні своїх дітей. Їх психічне здоров'я дорожче ніж чоловік, який не розуміє, що йому потрібна допомога. |
23-10-2023 16:21:46Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 353492 для Марія Радченко Обов'язково почитаю запропоновану літературу. |
Светлана Владимировна Киселевская психолог Дніпро 23-10-2023 16:22:19 |
|
Тетяна Гергель психолог Київ 23-10-2023 16:26:38 |
1
Доброго дня. Я так зрозуміла, що сепарація з батьками не пройдена? І стосовно цього не складаються відносини з чоловіком. Як Ви реагуєте, коли Вам говорять "що ви винні" ? |
23-10-2023 16:59:27Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 353498 для Тетяна Гергель Замикаючи в собі, переживаю, починаю сумніватися у своїх діях. |
23-10-2023 17:00:20Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 353497 для Светлана Владимировна Дякую |
Ірина Миколенко психолог Полтава 24-10-2023 10:30:07 |
Доброе Утро!
Проблема у вас многогранная и давно идущая еще с детства. Тут уже верно написали - что вы психологически не сепарировались от матери. И на данный момент она на вас влияет - манипулируя вами умело. И муж который, тоже не уважает уже вас... не ценит... И ценил ли изначально? Вам надо для себя осознать - либо вы с этих сценариев выходите и идете совершенно другой дорогой! Либо и дальше вот так мучаетесь - и бесконечно вините себя во всем.... ( а вашему окружению просто удобно вас обвинять - жертву нашли... за счет вас самоутверждаются). И управляют вами - но вы даете собой управлять! Вот в чем дело! Границы личные стерты! Самоценности не чувствуете! Не уважаете сами себя! (Вот окружение ваше этим и пользуется). Зауважать себя надо вам! И решиться на перемены в своей жизни. Тогда и интерес появиться к жизни! И жить захочется! И перестать надо доказывать - окружению что вы хорошая девочка! Вы никому нечего не должны! И не перед кем не виноваты - осознайте это! Это они в вашу жизнь залезли и управляют уже вашей жизнью! Берите управление в свои руки! А для этого возьмите ответственность за свои решения. И слушайте только себя! И делайте с позиции как вам приятно! Как вам нравится! Как для вас полезно и выгодно! (А уже потом все остальные - муж, друзья и т д). Вы должны быть в приоритете у себя! Поставьте себе главные цели - какие хотите достигнуть - опираясь прежде всего на себя! И достигайте их. Найти работу - хорошую. Обеспечивать себя. Заниматься любимым делом. Построить дом. Украсить свой быт. Получить образование. Научиться чему то новому. Путешествовать. Переехать в другое место и город. Развивать себя духовно и умственно. Заняться своим здоровьем и внешностью. Заниматься детьми. Вкладываться в них Найти новых друзей. Новый круг общения. Возможно нового мужа. ( но который будет вас ценить) И радоваться жизни. Исполнять свои желания и мечты. Вот цели у каждого свои. Да будет не просто, но зато вы уже станете по настоящему зрелой и взрослой. И уже не будете зависеть от мнения других людей. А будете жить и делать, то что считаете нужным вы! Но это если захотите - поменять себя и свою жизнь! |
Ірина Миколенко психолог Полтава 24-10-2023 11:12:09 |
И еще добавлю -
Ощущение - что вы уже на муже неосознанно компенсируете - давление и управление ( то что с вами делает ваша мать управляет вами - руководит ) Вы не осознанно или осознанно - ту же роль но проигрываете уже с мужем - присмотритесь! Вы его во всем обвиняете - он и такой и вот такой ... и навязываете ему, то что ему не нужно, или он этого не хочет. Руководить им пытаетесь! То есть идете против его воли - а он в свою очередь с вами бореться и отпирается от вас полностью... игнорирует вас. Вы с ним проигрываете роль родителя - (не зря вы сами сказали - что он как ребенок для вас). А он что делает - пытается полностью вас избегать - чтоб только меньше с вами общаться, и чтоб вы его не грузили обязанностями. И да ему тоже нужна помощь - судя по тому в какой он ситуации находиться - но не через давление на него, как на маленького мальчика - а с позиции равного - тогда и он возможно перестанет так упираться, и конфликтовать с вами. Поменяйте свою роль с ним - начните его воспринимать как равную личность - на равных по взрослому. Возможно и понимания больше у вас появиться с ним. Но а если нет ... то тогда развод. Вы всячески убегаете от себя - то хотите помощи и поддержки от других людей ( естественное желание) но это тупик! Надо на себя опираться - у себя искать поддержки! То пытаетесь когото контролировать - в данном случае мужа - так как бы снова от себя убегаете. А вы не других контролируйте - а себя начните контролировать и свою жизнь. ( позиция взрослого человека) И правильно свою жизнь выстраивать и направлять - себя и свое пространство - но с любовью к себе, и к миру. Тогда баланс. |
24-10-2023 22:31:22Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 353547 для Ірина Миколенко Доброго вечора, дякую за підтримку та поради, обов'язково прислухаюся. |
24-10-2023 22:36:53Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 353550 для Ірина Миколенко Чоловіка я не контролюю, а те що він не допомагає мені, то на це стараюся уже теж особливо не реагувати. |
![]() |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
Рекомендуємо!

Очень много сказано о созависимости и намного меньше о контрзависимости. Контрзависимые люди более жёсткие и закрытые, они бояться оказаться в эмоциональной связи с другим человеком, поэтому стараются постоянно отстраняться. Завершение отношений

Психологические опасности войны и как их избежать. Как влияют на мозг новости, переполненные сценами насилия? Последствия военных стрессов. Признаки посттравматического синдрома.

Разглагольствования о том, что нужно жить сегодня и думать о хорошем - они не работают, если есть рана и она болит. Позитивное мышление не помогает, если вы годами были голодны.

Типичными причинами психологической травмы являются: сексуальное насилие, преследование, насилие в семье, нападения, аварии, катастрофы, война, взятие в заложники ...

С каждым годом учащается количество терактов. Как позаботится о себе в этих условиях? Я уже три года достаточно плотно работаю с травмой, военной травмой и критическими инцидентами разной степени сложности и травматичности.

Люди, пережившие тяжелые психические потрясения, могут испытывать глубокие внутренние конфликты, ощущения несчастья, тревоги и панические атаки.