У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Не хочу жити

Мене з самого дитинства, всі звинувачують у всіх проблемах, і навіть я маю уже сім'ю і дітей, це продовжується. І чим дальше тим менше мені хочеться жити. Я втомилася від постійних звинувачень. Я не знаю що мені робити з цим.
Питання від: ; Вік: 31

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.


психолог онлайн
Доброго вечора, Аліно.

Дякую, що звернулися на форум по допомогу. Розкажіть, будь ласка, що конкретно зараз відбувається у Вашому житті, що Вас турбує? Хто звинувачує Вас, які у Вас стосунки з родичами?

Також дуже рекомендую звернутися до лікаря-психіатра у психоневрологічний диспансер, тому що небажання жити та суїцидальні думки є ознакою депресії, і частіше за все потребують медикаментозного лікування. Паралельно з психіатром, корисно проходити психотерапію, щоб поліпшити власний емоційний стан та життєву ситуацію.

👍 радити психолога:

22-10-2023 23:59:30Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 353435 для Марія Радченко

Спочатку батьки винили, що не так навчаюся, хоча я все робила для того, аби вони не звинувачували мене, я гарно вчилася, тоді не така робота, пішла працювати лиш по спеціальності, бо почали казати нащо ми тебе вчили, потім не так заміж вийшла, не вчасно завагітніла, з першим чоловіком я розлучилася, від нього маю доньку 10 років, через кілька років, вийшла заміж вдруге, знову не так, почали казати, що далеко живеш, хоч 100 км я не вважаю що це далеко, рік тому народила донечку, чоловік перестав проявляти інтерес до мене і дітей, каже, що я йому набридла, я сама з дітьми постійно одна, а моя мама каже взагалі, що якби вона знала, що так буде то заставила мене піти на аборт. І яка б проблема не сталася, в цьому винна я. Я на сьогодні не впевнена в собі, у своїх силах, почала боятися щось міняти, чоловік не хоче приділяти час сім'ї, не підтримує мене. Морально дуже важко.


психолог онлайн
1
Ірина Миколенко
Співчуваю. Це дійсно важко - постійно чути звинувачення від найближчих людей.
цитата:

Спочатку батьки винили, що не так навчаюся, хоча я все робила для того, аби вони не звинувачували мене, я гарно вчилася, тоді не така робота, пішла працювати лиш по спеціальності, бо почали казати нащо ми тебе вчили, потім не так заміж вийшла, не вчасно завагітніла

У мене складається таке враження, що у батьківському уявленні існує певний життєвий сценарій, який вони вважають єдиним правильним. І за найдрібніше відхилення від сценарію іде покарання у вигляді критики. А може у батьків є незадоволення власним життям, яке вони переносять на Вас. Тому Ваше життя для них недостатньо досконале, що б Ви не робили.
Але Ви вже знаєте, що постійно наматись відповідати очікуванням інших, щоб їх не розчарувати - це шлях до депресії. Тільки Ви вирішуєте, чим займатись по життю, як виходити заміж і коли народжувати дітей, бо ніхто інший за Вас цього краще не зробить.
цитата:

чоловік не хоче приділяти час сім'ї, не підтримує мене

цитата:

чоловік перестав проявляти інтерес до мене і дітей, каже, що я йому набридла

Чим чоловік пояснює таке ставлення? Ви з ним думали про розлучення?
цитата:

Я на сьогодні не впевнена в собі, у своїх силах, почала боятися щось міняти

До психотерапевта записатися дійсно варто, якщо є така змога. Бо це може допомогти знайти в собі внутрішню опору і вихід з морально скрутного становища.

👍 радити психолога:

Виберіть психолога для консультування з приводу травм насильства (фізичного, сексуального чи психологічного), травма свідка, травма від знущань, принижень


психолог онлайн
Добрий день.
цитата:

Морально дуже важко.

Співчуваю вам, Аліна.
цитата:

І яка б проблема не сталася, в цьому винна я.

А ви як самі до цього ставитеся? Чи відчуваєте провину? Чи може якісь інші почуття відчуваєте?

👍 радити психолога:

23-10-2023 04:26:43Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 353439 для Віталія Юріївна

Раніше просто відчувала себе не впевнено, зараз я сама уже підсвідомо вважаю себе винною, у мене мама хороший маніпулятор, вона знає, що сказати чи зробити, щоб я все зробила по її, так як хоче вона. Морально важко знаходиться під таким натиском.
Останні кілька місяців, почалися сварки з чоловіком, то з одної сторони вона каже розходьтеся і переїжджай до мене, а з іншої, каже що живи як живеться, він жеш тебе не вигонить, а дітям треба хоч якийсь батько, але я так не вважаю. Але якщо я роблю якусь помилку, чи скажу, щось не так, як вона хоче, то це постійні звинувачення, і образи.
Шкода, що діти це теж чують.


психолог онлайн
Добрый день!
цитата:

вважаю себе винною, у мене мама хороший маніпулятор,

цитата:

але я так не вважаю

Какой вариант решения проблем с мамой и мужем вас бы устроил?
Как вы хотите, чтобы было?

👍 радити психолога:

23-10-2023 04:35:44Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 353438 для Марія Радченко

Так, ми говорили з чоловіком про розлучення, він каже що хочеш тей роби, мене все влаштовує і подобається, так завжди говорить, почав часто обманювати, я не люблю коли обманюють, для мене краще правда, але з дітьми не стремиться мені допомагати.
А його батьки кажуть, що я не даю змоги йому відпочити, він жеш працює, а я просто сиджу вдома. Хоча я так не вважаю, на мені діти, весь будинок, ще й чоловік як дитина.
Але розлучатися сам не хоче, каже, що хоч тей роби. Говорить, що через мене він нервовий, і не може відпочити бо в за і діти шумлять.

23-10-2023 04:39:42Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 353447 для Светлана Владимировна

Хоча б,щоб не звинувачували мене в усіх проблемах, я вважаю що життя ніколи не буває ідеальним, всі роблять помилки, і я не виняток, вони теж. Просто хочу, щоб вони прийняли мене такою, як є, і хоч трішки підтримували мене, як я підтримую їх.

23-10-2023 04:44:21Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 353447 для Светлана Владимировна

Можливо як я буду відчувати підтримку, чи хоча б взаєморозуміння, не буде звинувачення, то можливо з'явиться хоч трохи впевненість в собі і своїх силах.


психолог онлайн
цитата:

щоб вони прийняли мене такою, як є

Безусловное принятие может дать только мать своему ребенку.
И то, как вы видите, даже у вашей мамы это не очень получается.
У мужчин же, как и у женщин, не может быть безусловной любви к партнеру.
Иначе это будут не равные отношения, а отношения папы и дочери (или мамы и сына).

Если вы хотите, чтобы вас
цитата:

не звинувачували... в усіх проблемах

то вам надо уменьшить свое чувство вины и научиться противостоять манипуляциям.
Потому что манипуляторы (мама и возможно, муж) вас как раз и ловят на крючок чувства вины и страхов.
цитата:

Можливо як я буду відчувати підтримку, чи хоча б взаєморозуміння

Какой поддержки и взаимопонимания вы хотите?
цитата:

хоч трохи впевненість в собі і своїх силах

Вы считаете, что уверенность человека зависит от других людей?
А сам человек может изменить свою уверенность?

👍 радити психолога:

23-10-2023 09:55:23Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 353451 для Светлана Владимировна

я думаю якщо є підтримка, і взаєморозуміння між рідними, це теж допомагає бути впевненим у собі. Просто коли тебе звинувачують у всьому, виникає відчуття провини, значить я не виправдовую сподівань, значить це я в цьому винна, у мене постійне відчуття провини перед мамою, дітьми, що не можу їм дати більше.

23-10-2023 09:57:20Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 353451 для Светлана Владимировна

А з чоловіком, ми взагалі відколи я вагітна ходила, він мене не розумів, а зараз тим більше не розуміє, у нас майже кожен день сварки.

23-10-2023 09:58:15Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 353451 для Светлана Владимировна

Постійно від нього одні претензії, морально уже втомилась.


психолог онлайн
цитата:

А його батьки кажуть, що я не даю змоги йому відпочити, він жеш працює, а я просто сиджу вдома. Хоча я так не вважаю, на мені діти, весь будинок, ще й чоловік як дитина.

Ви праві в тому, що домашня праця - це така саме робота, як і всі інші, тільки неоплачувана. А коли Ви не отримуєте за свою працю вдячності і коли Вам не допомагають, це дуже засмучує.
Стосовно чоловіка. Він взагалі нічого не робить по дому, чи все ж таки якусь частку виконує? Сам себе він обсулуговує (в плані прання, готування їжі, прибирання за собою)? Чи це робите за нього Ви? Що, як Ви припините робити для чоловіка те, що він може і сам (наприклад, прибирати за ним), і він стикнеться з природними наслідками того, що буває, якщо не прибирати? Він же доросла людина, і може виділити час на домашню роботу, так само як і Ви.
А ще Ви можете домовитися про розподіл хатніх обов'язків між собою, щоб полегшити собі життя. Стосовно дітей, від яких чоловік втомлюється, то це і його діти також, тому важливо, щоб він брав участь у їх вихованні.

Ще хотіла спитати, чи є у Вас зараз бажання працевлаштуватися? Думаю, Вами складніше буде маніпулювати психологічно (чоловіку і його родичам), якщо Ви працюватимете, і як мінімум зможете казати, що теж працюєте, робите внесок в сімейний бютжет, теж втомлюєтесь на роботі, тому не завжди можете зробити все по дому.

Ну, і з приводу чоловіка. Як давно у вас з ним почались сварки, і що Ви до нього зараз відчуваєте? Ви кажете, йому з Вами і так нормально жити (хоча він і постійно на щось скаржиться), а Вам з ним як емоційно?

Відредаговано автором 23-10-2023 10:33:44


👍 радити психолога:


психолог онлайн
Получается, у вас есть желание, чтобы мама и муж начали по-другому с вами себя вести?
Чтобы перестали обвинять и предъявлять претензии, а стали относиться с пониманием и поддерживали вас?

В принципе, это можно сделать.
Только вам придется для этого прилагать усилия и менять свое отношение и поведение.
Вы готовы к такой работе над собой?

Или как вы планируете сделать так, чтобы ваши родные изменились?

👍 радити психолога:


психолог онлайн
3
Павел Леонидович Басанский
Наталия Горская
Ірина Миколенко
Доброго ранку, Аліно!
Співчуваю Вам і хочу підтримати)

А далі висловлю думку, яка, дійсно, може призвести до кардинальної зміни у перебігу подій Вашого життя(!)
цитата:

Хоча б,щоб не звинувачували мене в усіх проблемах, я вважаю що життя ніколи не буває ідеальним, всі роблять помилки, і я не виняток, вони теж. Просто хочу, щоб вони прийняли мене такою, як є, і хоч трішки підтримували мене, як я підтримую їх.

Уважно вчитайтеся - на даному етапі Вам цього НЕ ПОТРІБНО(!) Чому не потрібно? А тому що це прагнення включає на повну силу механізм Вашої емоційної залежності від інших людей. Це про Вашу слабкість, про дефіцит упевненості в собі, про стан дівчинки, якій бракувало любові.

Ви гарна і розумна людина, але обставини склалися так, що батьки не заклали фундамент - почуття самоцінності. Вони такі люди. Вони практично не могли діяти по-іншому.

А Вам потрібна сила. Рівновага. Підтримка. Прийняття...
Де ж це усе можна знайти?
У взаєминах з тими, кому Ви насправді цінні і важливі.
Можливо, батько, дідусь чи бабуся, подруга...

Також реальну допомогу можете отримати від психолога.

І, зрештою, від самої себе, як би дивно це не лунало, бо лише сама людина вирішує і обирає, як їй жити на цьому світі.

І тоді, згодом, коли вирівняєте власну самооцінку, позбавитесь бажання задовльняти очікування інших, Вас почнуть по-справжньому сприймати і цінувати. Саме так. Саме в такій послідовності.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
2
Павел Леонидович Басанский
Ірина Миколенко
Поведінку чоловіка та інших родичів, на жаль, змінити НЕМОЖЛИВО. Бо це не Ваша зона відповідальності. Вони - дорослі сформовані особистості, які несуть відповідальність за себе, а змінитися людина може, тільки якщо сама щиро хоче цього і прикладає певні зусилля.
Перший крок до зцілення у відносинах з мамою - це прийняти те, що вона не зміниться, як би це не було боляче визнавати. Що так, ось така вона людина, яка не змогла дати Вам любові і прийняття. Але Ви тепер можете знайти опору в собі і полюбити себе так, як не любила мати. Раджу почитати книги по темі "Нелюбимая дочь. Как оставить в прошлом травматичные отношения с матерью и начать новую жизнь" (Пег Стрип) і "Токсичные родители" (Сьюзан Форвард), вони є у вільному доступі в інтернеті.

З чоловіком у вас співзалежні стосунки, і по-хорошому, вам обом потрібна психотерапія. Вам і чоловіку окремо і/або парна. Але раджу ставити на перше місце себе і свої потреби, і звернутися до психолога самій, щоб допомогти собі зцілитися від травматичного минулого і не давати собою користуватися в теперішньому.

👍 радити психолога:

23-10-2023 15:11:22Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 353458 для Марія Радченко

Погіршення відносин почалося, як я завагітніла, він пішов навійну, потім його повернула мама його так як в неї 1 група інвалідності, і після цього що він що його рідні почали казати, що я заставляю його іти на роботу. Зараз ситуація ще гірша, тому що, ми уже говоримо про розлучення, його тато з мамою підтримують. Я уже скільки не пробую поговорити з ним, він починає сварити і кричати навіть при дітях.

23-10-2023 15:12:57Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 353461 для Светлана Владимировна

Так, але і він хай змінюється

23-10-2023 15:16:17Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 353458 для Марія Радченко

Я хочу працювати, але він сказав що не буде допомагати мені з дітьми, в нього є робота, він робить змінами. Але допомагати він відмовляється, він краще в телефоні посидить чи посадить.


психолог онлайн
цитата:

Так, але і він хай змінюється

Сам он не будет ничего делать, к сожалению.
Но если будете меняться вы, то есть вероятность, что изменится и ваш муж.
Потому что семья - это система.

👍 радити психолога:

23-10-2023 15:19:25Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 353462 для Владимир Анатольевич

Так, я згодна, що треба почати самій мінятися, але не знаю з чого почати.


психолог онлайн
1
Ірина Миколенко
цитата:

він пішов навійну, потім його повернула мама його так як в неї 1 група інвалідності, і після цього що він що його рідні почали казати, що я заставляю його іти на роботу

Це дуже важливі поточнення. Адже і війна (особливо, враховуючи, що чоловік брав у ній безпосередню участь, і Ваша вагітність як новий етап життя родини в цілому, і інвалідність матері чоловіка як складна життєва обставина, можуть чинити безпосередній вплив на Ваші з ним стосунки.)
Скажіть, будь ласка, чи змінилась особистість чоловіка після того, як він повернувся з війни? Чи став він більш дратівливим не тільки до Вас, а і до інших людей чи подій в житті, які його раніше не турбували? Чи бувають у нього нічні жахіття та інша не типова для спокійної людини поведінка? Якщо так, то чоловіку теж доцільно буде звернутися по допомогу, вже до психіатра, тому що зміна в поведінці після участі в бойових діях може бути пов'язана з ПТСР (посстравматичним стресовим розладом), який лікується психіатром + психотероапевтом з досвідом травма фокусованої терапії (розділ КПТ, який вивчає психотравми).

Відредаговано автором 23-10-2023 15:21:40


👍 радити психолога:


психолог онлайн
3
Марія Радченко
Владимир Анатольевич Тарасенко
Ірина Миколенко
цитата:

І чим дальше тим менше мені хочеться жити. Я втомилася від постійних звинувачень. Я не знаю що мені робити з цим.

Аліна, з цим тільки на психотерапію.Самотужки або за порадами й перепискою такі глибокі моменти не виправити.
Тим більше, якщо корінням воно йде у дитинство та відносини з батьками:
цитата:

Спочатку батьки винили, що не так навчаюся, хоча я все робила для того, аби вони не звинувачували мене, я гарно вчилася, тоді не така робота, пішла працювати лиш по спеціальності, бо почали казати нащо ми тебе вчили, потім не так заміж вийшла, не вчасно завагітніла, з першим чоловіком я розлучилася, від нього маю доньку 10 років, через кілька років, вийшла заміж вдруге, знову не так, почали казати, що далеко живеш

Бо спостерігається "дитяча" залежність від думки мами, від якої Ви 100% психологічно не сепарувались. І як бачите заміжжя та життя на відстані цьому не допомогло. Та й не могло допомогти, бо залежність - всередині Вас, в дитячій позиції щодо мами, яка до того ж й гарно вміє цим користатись, маніпулюючи Вашим почуттям провини, яке вона сама ж і ВИХОВАЛА в Вас.

Що ж стосується відносин з чоловіком, то зважаючи на це:
цитата:

А з чоловіком, ми взагалі відколи я вагітна ходила, він мене не розумів, а зараз тим більше не розуміє, у нас майже кожен день сварки.
Постійно від нього одні претензії, морально уже втомилась.

цитата:

Зараз ситуація ще гірша, тому що, ми уже говоримо про розлучення, його тато з мамою підтримують. Я уже скільки не пробую поговорити з ним, він починає сварити і кричати навіть при дітях.

Ніяких змін на краще НЕ БУДЕ. І все буде розвиватись за найгіршим сценарієм.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
1
Ірина Миколенко
цитата:

Так, я згодна, що треба почати самій мінятися, але не знаю з чого почати.

З усвідомлення реальності(!)

А дальше приймати рішення, що першочергове, а що другорядне.Тобто з прийняття на себе відповідальності за все, що з Вами відбувається.

Необхідним буде звернення до психолога, адже Вам потрібен провідник в тому хаосі, що утворився.

Відредаговано автором 23-10-2023 15:32:10


👍 радити психолога:


психолог онлайн
цитата:

я згодна, що треба почати самій мінятися, але не знаю з чого почати

Самостоятельно вы можете попробовать сделать следующее:
1. Уменьшить чувство вины.
Для этого, как минимум, научиться делить ее между собой и другими (мысленно или же делать записи, но не говорить об этом другим).
2. Проработать страхи.
Для этого я могу дать вам ссылку на бесплатную программу работы со страхами.
3. Изучить тему манипуляций и узнать, какие существуют приемы противодействия.
Например, прочитать книгу Сидоренко "Тренинг влияния и противостояния влиянию".
4. Поработать над развитием уверенности (материалы можно найти в Гугле по поиску "развитие уверенности").

Это программа-минимум (и план) решения вашей проблемы.
Если же не справитесь с этим самостоятельно, тогда придется начинать индивидуальную психотерапию.

👍 радити психолога:

23-10-2023 15:49:44Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 353464 для Марія Радченко

Чоловік відмовляється звертатися до психолога, каже що він здоровий і все в нього добре, каже якщо в мене проблеми, то звертайся.


психолог онлайн
цитата:

Чоловік відмовляється звертатися до психолога, каже що він здоровий і все в нього добре, каже якщо в мене проблеми, то звертайся.

На жаль, це поширене на пострадянському просторі уявлення, що якщо людина звертається по допомогу до психолога чи психіатра - значить з нею щось не так. Особливо чоловікам буває складно звертатися по допомогу, через стереотип, що чоловік не повинен проявляти спабкість та усі проблеми повинен вирішувати сам. Але звернення по допомогу, як на мене, - не ознака слабкості, а навпаки, ознака внутрішньої сили та особистісної зрілості, бо треба мати певну сміливість, щоб усвідомити власні проблеми та почати вирішувати їх.

Як би там не було, якщо чоловік не готовий змінюватися і вважає, що в нього все добре, Ви все одно можете звернутися на індивідуальну консультацію до психотерапевта, якщо є бажання і змога. Бо найкраще, що Ви можете зробити в ситуації, що склалася, - це попіклуватися про власне ментальне здоров'я.

👍 радити психолога:

23-10-2023 16:00:58Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 353475 для Марія Радченко

Він дуже дратівливий, до лікарів не хоче звертатися, він вважає що в нього все добре, а невропатолог виписав був йому лікування, але він навіть не захотів їх купувати, не те що вживати, його батьки кажуть що я роблю з нього хворого, адже вважають його здоровим. Саме страшне, що діти бачать кожного дня наші суперечки, він навіть пішов на таку роботу працює вночі, вдень спить, спочатку працював 4/4, тепер взагалі бере ще на свої вихідні роботу, щоб я не просила посидіти з дітьми. Я його прошу звернутися до лікаря, адже інколи його боюсь, але це безрезультатно.

23-10-2023 16:03:35Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 353478 для Владимир Анатольевич

Я згідна з вами, буду вирішувати питання і пробувати змінюватися

23-10-2023 16:05:00Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 353480 для Светлана Владимировна

Так, буду вдячна за ссилку, як пропрацювати страхи.

23-10-2023 16:06:22Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 353484 для Марія Радченко

Дякую за інформацію, обов'язково звернуся


психолог онлайн
цитата:

Так, буду вдячна за ссилку, як пропрацювати страхи.

Напишите мне, пожалуйста.
На форуме нельзя выкладывать ссылки.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
цитата:

Я його прошу звернутися до лікаря, адже інколи його боюсь, але це безрезультатно.

Розумію. Здоров'я Вашого чоловіка - це його особиста відповідальність як дорослої людини. І будь-яке лікування або терапія не матиме ефекту, якщо пацієнт лікаря (чи клієнт психотерапевта) не нестиме своєї частини відповідальності за процес, не дотримуватиметься вказівок лікаря щодо медкаментозного лікування, і не буде працювати над своєю поведінкою. Можна, звісно, використати як аргумент з чоловіком і його родичами, що справа не в тому, що він якийсь хворий і через це якийсь не такий. А через це, що в країні війна, і це впливає на всіх нас. Розбалансована нервова система - частий наслідок воєнних дій, тому треба вчасно звертатись по допомогу, якщо є ознаки стресу.

Але зі свого боку Ви вже зробили все, що могли, аби допомогти чоловікові. Далі можна залишити цю відповідальність за ним, щоб не брати на себе роль його рятівниці.
І якщо чоловік і надалі так поводитиметься. можна ще подумати, чи вартий шлюб того, щоб зберігати його, або все ж варто розлучитися? Адже коли діти стають свідком того, що тато кричить на маму, це шкодить їх психіці.

Ще рекомендую літературу з теми абьюзу та співзалежних стосунків "Почему он это делает?" Ланди Банкрофт и "Женщины, которые любят слишком сильно" Робин Норвуд. Вони є в інтернеті у вільному доступі.

Відредаговано автором 23-10-2023 16:16:07


👍 радити психолога:

23-10-2023 16:14:15Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 353491 для Светлана Владимировна

Уже написала на електронну адресу

23-10-2023 16:20:24Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 353492 для Марія Радченко

Я з вами згідна, я з ним розмовляла, зприводу розлучення, він каже, що хочеш те і роби, йому всеодно я так розумію. Я найближчим часом звернуся до психолога, і почну працювати з ним. Тому що не хочу повторювати нічиїх помилки у вихованні своїх дітей. Їх психічне здоров'я дорожче ніж чоловік, який не розуміє, що йому потрібна допомога.

23-10-2023 16:21:46Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 353492 для Марія Радченко

Обов'язково почитаю запропоновану літературу.


психолог онлайн
цитата:

Уже написала на електронну адресу

Я отправила вам ссылки.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
1
Марія Радченко
Доброго дня. Я так зрозуміла, що сепарація з батьками не пройдена?
І стосовно цього не складаються відносини з чоловіком.
Як Ви реагуєте, коли Вам говорять "що ви винні" ?

👍 радити психолога:

23-10-2023 16:59:27Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 353498 для Тетяна Гергель

Замикаючи в собі, переживаю, починаю сумніватися у своїх діях.

23-10-2023 17:00:20Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 353497 для Светлана Владимировна

Дякую


психолог онлайн
Доброе Утро!

Проблема у вас многогранная и давно идущая еще с детства.
Тут уже верно написали - что вы психологически не сепарировались от матери.
И на данный момент она на вас влияет - манипулируя вами умело.
И муж который, тоже не уважает уже вас... не ценит...
И ценил ли изначально?

Вам надо для себя осознать - либо вы с этих сценариев выходите и идете совершенно другой дорогой!
Либо и дальше вот так мучаетесь - и бесконечно вините себя во всем....
( а вашему окружению просто удобно вас обвинять - жертву нашли... за счет вас самоутверждаются).

И управляют вами - но вы даете собой управлять!
Вот в чем дело! Границы личные стерты! Самоценности не чувствуете! Не уважаете сами себя!
(Вот окружение ваше этим и пользуется).

Зауважать себя надо вам! И решиться на перемены в своей жизни.
Тогда и интерес появиться к жизни! И жить захочется!
И перестать надо доказывать - окружению что вы хорошая девочка!
Вы никому нечего не должны! И не перед кем не виноваты - осознайте это!
Это они в вашу жизнь залезли и управляют уже вашей жизнью!
Берите управление в свои руки! А для этого возьмите ответственность за свои решения.
И слушайте только себя! И делайте с позиции как вам приятно! Как вам нравится!
Как для вас полезно и выгодно! (А уже потом все остальные - муж, друзья и т д).

Вы должны быть в приоритете у себя!
Поставьте себе главные цели - какие хотите достигнуть - опираясь прежде всего на себя! И достигайте их.
Найти работу - хорошую. Обеспечивать себя. Заниматься любимым делом.
Построить дом. Украсить свой быт.
Получить образование. Научиться чему то новому.
Путешествовать. Переехать в другое место и город.
Развивать себя духовно и умственно.
Заняться своим здоровьем и внешностью.
Заниматься детьми. Вкладываться в них
Найти новых друзей. Новый круг общения. Возможно нового мужа. ( но который будет вас ценить)
И радоваться жизни. Исполнять свои желания и мечты.
Вот цели у каждого свои.
Да будет не просто, но зато вы уже станете по настоящему зрелой и взрослой.
И уже не будете зависеть от мнения других людей.
А будете жить и делать, то что считаете нужным вы!
Но это если захотите - поменять себя и свою жизнь!


👍 радити психолога:


психолог онлайн
И еще добавлю -
Ощущение - что вы уже на муже неосознанно компенсируете - давление и управление ( то что с вами делает ваша мать управляет вами - руководит )
Вы не осознанно или осознанно - ту же роль но проигрываете уже с мужем - присмотритесь!
Вы его во всем обвиняете - он и такой и вот такой ... и навязываете ему, то что ему не нужно, или он этого не хочет. Руководить им пытаетесь!
То есть идете против его воли - а он в свою очередь с вами бореться и отпирается от вас полностью... игнорирует вас.
Вы с ним проигрываете роль родителя - (не зря вы сами сказали - что он как ребенок для вас).
А он что делает - пытается полностью вас избегать - чтоб только меньше с вами общаться, и чтоб вы его не грузили обязанностями.
И да ему тоже нужна помощь - судя по тому в какой он ситуации находиться - но не через давление на него, как на маленького мальчика - а с позиции равного - тогда и он возможно перестанет так упираться, и конфликтовать с вами.
Поменяйте свою роль с ним - начните его воспринимать как равную личность - на равных по взрослому.
Возможно и понимания больше у вас появиться с ним.
Но а если нет ... то тогда развод.

Вы всячески убегаете от себя - то хотите помощи и поддержки от других людей ( естественное желание)
но это тупик! Надо на себя опираться - у себя искать поддержки!
То пытаетесь когото контролировать - в данном случае мужа - так как бы снова от себя убегаете.
А вы не других контролируйте - а себя начните контролировать и свою жизнь. ( позиция взрослого человека)
И правильно свою жизнь выстраивать и направлять - себя и свое пространство - но с любовью к себе, и к миру. Тогда баланс.

👍 радити психолога:

24-10-2023 22:31:22Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 353547 для Ірина Миколенко

Доброго вечора, дякую за підтримку та поради, обов'язково прислухаюся.

24-10-2023 22:36:53Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 353550 для Ірина Миколенко

Чоловіка я не контролюю, а те що він не допомагає мені, то на це стараюся уже теж особливо не реагувати.

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Схожі онлайн консультації

Психологічний аналіз творів
Нелюбов (2017)
фільмНелюбов (2017) теми: нарцисизм отвержение развод
Дорога перемен (2008)
фільмДорога перемен (2008) теми: кохання семья жизненные ценности

Рекомендуємо

Контрзависимость. «Холодный» человек. Контрзависимость. «Холодный» человек.

Очень много сказано о созависимости и намного меньше о контрзависимости. Контрзависимые люди более жёсткие и закрытые, они бояться оказаться в эмоциональной связи с другим человеком, поэтому стараются постоянно отстраняться. Завершение отношений

Война и мир или Реальные последствия нереальных страхов Война и мир или Реальные последствия нереальных страхов

Психологические опасности войны и как их избежать. Как влияют на мозг новости, переполненные сценами насилия? Последствия военных стрессов. Признаки посттравматического синдрома.

Что такое психотравма: суть понятия и защитные механизмы Что такое психотравма: суть понятия и защитные механизмы

Разглагольствования о том, что нужно жить сегодня и думать о хорошем - они не работают, если есть рана и она болит. Позитивное мышление не помогает, если вы годами были голодны.

Что важно знать о психологической травме Что важно знать о психологической травме

Типичными причинами психологической травмы являются: сексуальное насилие, преследование, насилие в семье, нападения, аварии, катастрофы, война, взятие в заложники ...

Первая психологическая помощь Первая психологическая помощь

С каждым годом учащается количество терактов. Как позаботится о себе в этих условиях? Я уже три года достаточно плотно работаю с травмой, военной травмой и критическими инцидентами разной степени сложности и травматичности.

Самопомощь в преодолении последствий травмирующих событий Самопомощь в преодолении последствий травмирующих событий

Люди, пережившие тяжелые психические потрясения, могут испытывать глубокие внутренние конфликты, ощущения несчастья, тревоги и панические атаки.

qr