Потреба в русі

Question

Добрий день!
Можливо, моє питання трохи дивне. Я маю постійну потребу перебувати в русі. Займаюсь професійно спортом, тренуюсь майже щодня, і здавалося б, що цього достатньо. Але ні, я вдома не можу сидіти спокійно на дивані, мене носить по квартирі, я ходжу туди-сюди, слухаю музику, танцюю. Не можу змусити себе всістися, спокійно подивитись фільм чи почитати, хоча колись читати дуже любила. Додам, що останнім часом маю емоційні переживання, можливо це має свій вплив? Як заспокоїтись?

Марія Радченко · Answer

Доброго дня, Маріє!

Як давно у Вас така симптоматика? Якщо з дитинства, то це можуть бути прояви РДУГ (розладу дефіциту уваги та гіперактивності). Але підтвердити чи спростувати діагноз може лише лікар-психіатр, тож ласкаво прошу до нього.

Алла Григорівна Веленко · Answer

Доброго дня Маріє.
Ви пишете, що така реакція на стрес у Вас з'явилася з підліткового віку. А що тоді трапилося, що змусило Вас так яскраво реагувати? Як Ви себе поводите, коли у Вас все більш менш в нормі?
Окрім того, кожна людина в моменти стресів поводить себе дуже по різному. Хтось впадає в ступор, хтось починає шукати допомогу та підтримку, а хтось свій стрес намагається прожити, переводячи його в рух...
Я б не стала так вже сильно переживати стосовно розладу - далеко не факт. 
А щоб вже точно впевнитися, що це просто Ваша захисна реакція, і підсвідоме намагання "прожити" стрес, краще б було це питання винести на індивідуальну зустріч із психологом. Відредаговано автором 14-02-2024 15:36:43

Павел Леонидович Басанский · Answer

Добрий день, Марія!
[quote]можливий психічний розлад[/quote]
РДУГ не психічний, а неврологічний розлад. Це по-перше. Але у Вашому випадку він НЕМОЖЛИВИЙ, бо в дитинстві проявів не було, а повинні були спостерігатись. Це по-друге.
[quote]Але ви мене трохи налякали, я тепер переживаю про цей можливий психічний розлад[/quote]
І якщо Ви так швидко і легко лякаєтесь, то це говорить про високий рівень навіюваності і тривожності та схильність до страхів (дитячий стан психіки). І це питання на психотерапію.
[quote]Я маю постійну потребу перебувати в русі. Займаюсь професійно спортом, тренуюсь майже щодня, і здавалося б, що цього достатньо. Але ні, я вдома не можу сидіти спокійно на дивані, мене носить по квартирі, я ходжу туди-сюди, слухаю музику, танцюю. Не можу змусити себе всістися, спокійно подивитись фільм чи почитати, хоча колись читати дуже любила[/quote]
Вас ганяє тривога - вона знаходиться всередині Вас. З нею треба буде встановити контакт, а не просто примітивно позбутись як чогось непотрібного. Бо вона про щось Вам сповіщає. І в її основі якісь отримані Вами колись психологічні травми.
[quote]Як заспокоїтись?[/quote]
Рецептів на зразок "зробіть те, або зробіть це" не існує. Бо в питанні слід розбиратися серйозно.
Тому, тільки на психотерапію до обраного психолога. Навіть якщо боїтеся. 
[quote]Додам, що останнім часом маю емоційні переживання, можливо це має свій вплив?[/quote]
Обов'язково має.
[quote]не з дитинства, можливо з підліткового віку. Коли мене щось емоційно бентежить (позитивне чи негативне, однаково), мені хочеться рухатись, бігати, щось робити[/quote]
Тобто цей механізм виробився в підлітковому віці і його мета: скинути ЗАЙВЕ напруження, позбутись надлишкового адреналіну, який виробився як реакція на стрес. 
Який стрес переживали в підлітковому віці?

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

Доброго дня, Маріє!
[quote]Не можу змусити себе всістися, спокійно подивитись фільм чи почитати, хоча колись читати дуже любила. [/quote]
Співчуваю Вам. 
Те, що Ви описуєте, називається "непосидячка". Зрозумілою мовою - зашкалююча тривога(!) 
Ваш організм спалює надмірне збудження за допомогою рухів, проте тривога і неспокій в душі набагато сильніший за швидкість спалення. Тому рівновага і спокій не досягаються(!)

Можу припустити, що останнім часом ганяєте в голові багато думок, які, насправді, ні до чого не ведуть. Наприклад, до усвідомлення реальності і подій, до визнання певних речей, до висновків і, відповідно, до РІШЕНЬ (!)

[quote] Додам, що останнім часом маю емоційні переживання, можливо це має свій вплив?[/quote]
Безперечно, має безпосередній вплив.

[quote]Як заспокоїтись?[/quote]
"Стравити надмірну пару", звісно, можна "підручними" засобами, але тимчасово і не на довго.

По суті, проблема вирішується в дослідженні Вашого способу поводження з викликами реальності(!) 
Я про співпрацю з психологом.
Варто з'ясувати, що саме відбувається у Вашому актуальному житті, що спричиняє тривалий спалах тривоги? 
Чого Ви не можете ПРИЙНЯТИ? 
Яких життєвих навичок не вистачає?
... і напрацювати адекватні механізми реагування на стресові події, проблеми в стосунках і тому подібне. 
 Відредаговано автором 14-02-2024 16:46:37

Наталия Павловна Венглинская · Answer

Доброго часу доби!
 [quote]Коли мене щось емоційно бентежить (позитивне чи негативне, однаково), мені хочеться рухатись, бігати, щось робити.[/quote]
Це природньо, бо в стресі в кров та м'язи викидається вилика кількість двох гормонів: адреналін - гормон енергії та кортизол - гомон змбереження енергії. Ваше тіло реагує на завелику кількість цих гормонів.
Перше, щоб я таки радила - це пройти обстеження на гормони. Можеливо в підлітковому віці перебудова не відбулася корректно. Це не щось страшне, все можна скорегувати.  Важдиво з'ясуати природу Вашого стану.
Друге. я б радила спочатку спробувати стабілізуючі техніки. Дихальні вправи знижують рівень адреналіну, тілесні прави прибирають кортизол. Навчития стабілізації краще буде разом із фахівцем + Ви зможете розібртися що ще може впливати на виникнення такої гострої реакції.

Ирина Константиновна Зубиашвили · Answer

Підвищена активність дорослих може мати різні причини.
Метушливість може бути пов'язана з моделями поведінки та правилами, звичними з дитинства, Деякі батьки кажуть: «Ворушайся! Не сиди склавши руки!".   Ставши дорослою, така людина страждає від порожнечі, нестачі внутрішніх ресурсів. Вона заповнює своє життя зовні, щоб зникла порожнеча всередині.
Можуть бути й інші причини. Потрібно розбиратися.
 Різні техніки - розслаблення, аутотренінг - допомагають припинити безперервний біг.
Потрібно вчитися зупинятися у прямому смисліі. У деякий момент  говоріть собі "стоп", зупиняєте своє заняття і намагаєтеся відчути, що навколо відбувается.
Спробуйте частіше (наприклад, один раз на півгодини) ставити собі запитання: "Що я зараз роблю?" І про себе описуйте свої дії словами. 
Поступово ви почнете відрізняти безцільну та хаотичну діяльність від тієї, яка вам корисна та відповідає Вашим цілям. Відредаговано автором 14-02-2024 18:55:22

Алла Григорівна Веленко · Answer

Насправді, причини бажання рухатися, можуть бути різні. А зважаючи, що така реакція почалася з підліткового віку, як на мене, необхідно зрозуміти, що саме змусило Вас почати так реагувати?
Можливо був дуже сильний стрес, який залишився непрожитими на рівні підсвідомості, але, зважаючи, що та ж сама підсвідомість захищає дитячу психіку, він був "витіснений"... Що зовні здається, нічого не пам'ятаєте... 
Саме тому я Вам одразу написала, що раджу все ж індивідуальну зустріч з 
психологом. Адже те, що "застрягло" у вигляді травми або поведінкової моделі само собою нікуди не дінеться. А для чого тягнути це за собою.

Светлана Владимировна Киселевская · Answer

Добрый день!
[quote]цей можливий психічний розлад[/quote]
У вас нет никакого психического расстройства и поэтому к психиатру вам не надо обращаться.

Ваша проблема заключается в ваших страхах, которые и вызывают возбуждение.
Сейчас это можно убрать с помощью индивидуальных консультаций, потому что это психологическая проблема.

К сожалению, самостоятельно с этим справиться невозможно.
Поэтому, если захотите изменить свою жизнь, можете обращаться ко мне.
Я работаю с такими запросами и смогу вам помочь.

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини

Авторизація

Потреба в русі

Відповіді психологів