Question

01-11-2024

Вітаю всіх!

Можливо, мені хочеться не тільки почути думку фахівців, але і виговоритися, бо зі мною відбувається таке вперше, та й має неоднозначний вигляд з моральний точки зору, тому складно таке виголошувати вголос.
Отже, я, неначе, опинилася в якомусь серіалі Нетфліксу😅, бо, як зараз кажуть, зловила краш на колегу. Найцікавіше те, що я сама не розумію коли це розпочалося, просто кілька місяців тому усвідомила, що вже сталося і триває певний час. Проте в цій історії не все так просто. По-перше, і для мене найголовніше, я знаю, що він одружений і має дітей. По-друге, я по суті з ним ніколи нормально не спілкувалася. Ми лише вітаємося на коридорі при зустрічі, та й по всьому.
Раціональна частина моєї особистості розуміє, що все що відбувається це дурня та ілюзія; я просто повелася на його зовнішність, почасти на його поведінку як лектора під час нарад та й усе. Я це все усвідомлюю, але не можу припинити думати про нього. Щоб було краще зрозуміло я навіть на роботу йду в кращому настрої, бо сподіваюся побачити його🤷‍♀️. Та одночасно розумію марність цих думок і не знаю яким чином швидше "перехворіти" цим станом, бо я вважаю себе дорослою та виваженою особою, але ось це захоплення збиває мене з пантелику.

Всім дякую!

Питання від: Silvia; Вік: 29

подобається запитання?

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.

02-11-2024 09:37:18Доповнення від автора

От знаєте я прекрасно розумію, що ви написали. Усвідомлюю, що людину абсолютно не знаю, що це просто якийсь ореол, який утворився навколо нього, і я його сама вигадала. Але в мене таке вперше, бо ну не було в мене, щоб я закохувалвся в когось, наприклад, невзаємно і ночами плакала в подушку.
Загалом, я ніколи легко не закохуюся. Чи я не знаю як правильно написати😅. Маю на увазі, що ніколи не загораюся як сірник і не стрибаю у вир подій. Мені треба до людини придивитися та поспілкуватися. Іноді після такого спілкування вся і симпатія минає, бо реальність перекреслює все. Тобто, я поспілкувалася з людиною ближче, побачила, що в нас діаметрально різні погляди або банально - мені не сподобалося як людина пахне, та й на тому все🤷‍♀️

З приводу цієї ситуації, що склалася я розумію, що це може зникнути знову-таки, якщо з ним поспілкуватися ближче. Та на даний момент часу це складно реалізувати. Ну принаймні зараз не бачу варіантів. Ну, якщо геть фантазувати, то відбивати його з сім'ї я не планую, бо в моїй парадигмі цінностей це практично смертний гріх.
Чи закохувалася я раніше? Сама про це думала і мені, здається, що ні. Впевнена, це проблема. Бо боюся, що можу втратити контроль над собою, повестися на погану людину і жодне критичне мислення мене не переконає, що варіант тухляк і я собі зіпсую як не життя, то нерви.
Це прозвучить, можливо, дивно, але часто навіть візуально мені мало хто подобається.

А ось це все мені нагадує якесь підліткові захоплення співаком або актором. Але ті були далеко, а ось цей близько і від цього якось тяжче усвідомити, що людина реально досяжна і не досяжна.

І найцікавіше те, що він точно дупля не стрелить, що навколо його особистості крутиться такі пристрасті🤣

02-11-2024 09:43:28Доповнення від автора

І довготривалих стосунків у мене ніколи було. Як була юна, то чекала "особливу" людину🤷‍♀️. А старшою - багато сил закинула в кар'єру і на стосунки не було сил. Якщо бути точною не було поряд людини, яка б зачепила настільки, що хотілося б її пізнавати та проводити час, паралельно з роботою. Я, знову ж таки, раціональною частиною розумію, що стосунки це теж робота над собою, побудова спілкування та розуміння, але щось якось ніяк
Часто бувають в ситуації, що ті кому подобаюся я, то вони не подобаються мені. І їхня увага мене дратує.
А якщо мені хтось подобається тут або з часом бачу неспівпадіння цінностей не хочу витрачати час, або банально я їм не подобаюся - ну і я відразу кажу адіос

Виберіть психолога для консультування з приводу захоплень, закоханості та кохання

02-11-2024 11:07:03Доповнення від автора

Мені здається, що тільки зараз я задумалася з приводу того, що ніколи не мала відразу взаємності. Я про вище писала.
Основна ситуація - з часом я бачила певні позитивні сторони людини і розпочинала стосунки. А так, що ми одночасно сподобалися одне одному такого не було, але саме в цей момент мене тригернуло. Я усвідомлюю, що це емоції/почуття, які мені треба просто пережити. Але, знову як вище писала, такого стійкого інтересу в мене ще ніколи не було, тому захотілося з цим розібратися.

І чим старша стаю, тим більша і більша ймовірність того, що чоловіки, які викликатимуть мій інтерес будуть одруженими. Ну чисто через вік. Так, я розумію, що я не володію всією інформацією про неодружених чоловіків мого віку, але основна частина моїх ровесників вже одружені та з дітьми, тому провела звичайну екстраполяцію.

Іноді думаю, що напевно не варто мучити ні себе, ні інших людей, бо якщо до 30 ніяк не розібралася в собі і у власних бажаннях, то навряд вийде, бо з плином часу стала помічати, що все важче і важче під когось підлаштовуватися, цікавитися чимось і все таке😔

03-11-2024 08:21:34Доповнення від автора

Дякую всім за відповіді. Дійсно є над чим подумати.

Щодо питань Володимира Тарасенка. Не знаю наскільки правильно зрозуміла, але запит на безпечні стосунки (будь-які) з'явивився у мене в процесі дорослішання. В юності я була досить відкритою, апріорі вважала всіх людей хорошими, але в результаті отримала багато болю. Не знаю чи це у всіх так, чи це я чутлива людина, але мене це сильно ранило, що я буквально обмежила соціальну взаємодію до мінімуму. Пізніше, то я зрозуміла, що то занадто і стала розширювати соціальні контакти, більше спілкуватися, але я тепер дуже обережна. Можливо, не варто орієнтуватися на когось, та в мене є подруги/приятельки, які страждали або продовжують страждати у стосунках, чекаючи, що партнер щось зрозуміє і зміниться. А вони не хочуть чути і це якесь поточне коло виходить.
Та й загалом я помітила (може, це і нормально?), що на перших етапах стосунків люди намагаються здаватися кращими, а з часом всі розслабляються і розпочинається розчарування. Знову-таки, можливо це нормальний розвиток подій в динаміці стосунків, але я така втомлена, що фізично, що морально, що вже і не хочу таких експериментів на пощастить. Але виходить, що всього не сконтролюєш по цій ситуації.

З приводу одружених, то у них же на лобі не написано "Я одружений"😅. Каблучку можна не помітити, бо людина може бути в рукавичках. Хоча,можливо, і написано і я це якось підсвідомо помічаю.
Та я десь і писала вище, що з віком, кількість одружених навколо збільшується

Чому будую ореол? От ви запитали, а хз, якщо чесно

03-11-2024 21:56:21Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 373186 для Володимир Анатолійович

А як цей негативний досвід можна асимілювати?

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Схожі онлайн консультації

30-10-2024 Неужели только моя вина здесь?

28-10-2024 Не можу відвʼязатись від людини

23-10-2024 Влюбился в замужнюю девушку почти онлайн после длительного перерыва в общении

21-10-2024 Привлекают женщины на 15-20 лет старше

17-10-2024 що зі мною?

13-10-2024 Ревнощі

07-10-2024 Попросив відсилати більше фото і відео мені в повідомлення

02-10-2024 Що мені робити?

02-10-2024 Не знаю що робити з хлопцем

22-09-2024 Що робити з залежністю від людини і якщо не бачиш сенсу майбутнього ?

score 2 · Answer 1 · 2024-11-02 09:06:31

Доброго ранку!
Що відбувпється? Пошуки щастя.

От він Вам подобається. Ні, не він - його образ (зовнішність та лекторські якості). Поки що на цьому все. Людину як таку не знаєте, проте уява вже почала розкручувати романтичний сюжет, бо є потреба.
Розкажіть про свої думки? Що малює фантазія щодо можливого розвитку подій?
Чи закохувались Ви раніше? Чи переростало закохання у тривалі стосунки?
Це важливо, щоби враховувати Ваш спосіб побудови прив'язаності.

score 3 · Answer 2 · 2024-11-02 10:39:02

Я розумію про що Ви пишете, але хочу щоб Ви трохи ширше подивилися на цю ситуацію.
У Вас такий період життя, коли виникла психологічна готовність закохатися. Дуже сильна потреба зазнати почуття закоханості.
Найімовірніше, у вас склався образ бажаного чоловіка. І колега точно потрапив у цей образ.
Але ми люди. У нас, крім інстинктів, є ще можливість вибирати свої дії вольовим зусиллям.
Якщо подобається чоловік - це ще не означає, що з ним потрібно прямо зараз зустрічатися і доводити все до сексу. Можна просто відчувати почуття, бажання і нічого з цим не робити. Саме для цього ходять на концерти або в картинні галереї – для того, щоб переживати захоплення, насолоду, стикатися зі своїми почуттями та давати їм бути.
Коли почуття стають нав'язливими - корисно спробувати їх розібрати, позначити:
Що я відчуваю? Які емоції та переживання? Назвати їх усі (можете подивитися в інтернеті який-небудь список почуттів та вибрати всі відповідні)
Що викликає в мені такий відгук? Які саме дії цієї людини? На що я так реагую?
Які мої потреби за цим ховаються?
Звичайно, краще це дослідити разом із психологом, щоб можна було одразу подивитися як це переплітається і з Вашим дитинством і що Ви собі таким чином компенсуєте та як задовольнити ці потреби десь в інших місцях, з іншими людьми.

score 2 · Answer 3 · 2024-11-02 10:40:00

Из того, что вы написали, предположу, что возможно есть страх отношений и потому и не до отношений (карьера), теперь безопасный мужчина (женат). Но вам 29 и конечно же хочется отношений, любви, эмоций. И тут эмоции есть.
Я бы разбиралась тут с тем, как так сложилось, что отношений не было длительных, как выбираете мужчин, что для вас отношения означают, какие вызывают страхи и переживания

Answer 4 · 2024-11-02 11:19:07

Вы сейчас можете в себе разобраться и понять, почему так складывается. Правда самостоятельно это не выйдет, нужна помощь психолога. Просто потому, что многие вещи мы не можем заметить сами - нужно, чтобы кто-то давал обратную связь, задавал вопросы.

Марта Калина психолог · Answer 5 · 2024-11-02 11:51:37

Добрий день! Згідна з колегою, у вас психологічна готовність закохатися. Ви сумніваєтесь в цьому? Не обманюйте себе. Визнайте, що ви закохалися, бо чим більше будете відштовхувати це, тим більше воно буде вас переслідувати. Подумайте, чому ви закохалися? Можливо, вам не вистачає адреналіну, бурхливих емоцій або ця людина – надуманий образ? Зазвичай так і є. Тому знайдіть собі заняття цікавіші, ніж «любовні страждання»: почніть займатись спортом (не для когось, а для себе), читати книги, ходити в парк, саморозвиватися. Спілкуйтеся з друзями, знайомитися з цікавими людьми, знайдіть хобі, почніть ставити цілі в житті. Просто треба приймати себе повністю, бути в гармонії із собою. Бо якщо себе не вмієте любити, то й іншого не полюбите. Мабуть тому і не було довгострокових стосунків.

Наталия Горская психолог Київ · Answer 6 · 2024-11-02 15:04:39

Що відбувається?- ваша потреба бути закоханою вийшла "на свободу ", бо вона не була задоволена, мало того- можливо була пригнічена.
Те, що відбувається з Вами - нормально.
Закоханість відбувається до того, як раціональна частина "доведе, що це не має сенсу ".
Вам приємно спостерігати за колегою, зустрічатись з ним поглядами, очікувати зустрічі з ним.
Але з припущень, "що могло б бути далі" Ви "дозволили" собі тільки "критичну " версію.
Але хотілося б Вам, щоб цей колега також зацікавився Вами, помічав Вас, ваші зустрічі по роботі?
Це ж було б приємно?
Часто фантазії на тему "продовження " накручують набагато сильніше, ніж ті невеликі знаки уваги, що є в реальності.
Напевно більшість еротичних фільмів побудовані на темі цікавості до "забороненого плоду ".
Бо це збуджує людину, не тільки емоційно, а й фізично.
І це нормально, бо відповідає фізіології.

Що з цим робити? - залежить від того, що б хотілося отримати в результаті.
Можна "підживлювати" свою фантазію різними припущеннями та очікуванням , щоб на роботу ходити було цікавіше. При цьому чітко розуміти ту межу, якої Ви хочете дотриматись.

Можна спробувати "розвіяти ілюзію", щоб ці фантазії не займали "вільне місце" , призначене для справжніх реальних стосунків.
При цьому добре було б розібратися з собою, що таке всередині Вас заважає таки повірити, що така цікава захопленість людиною може стосуватись не тільки "недоступної" людини.
Ви вже отримали власний досвід "як це - відчувати закоханість", це точно в плюс, адже розширює межі вашого досвіду. До того ж, це дає багато приємних відчуттів , що саме по собі не погано.

Алла Григорівна Веленко психолог Київ · Answer 7 · 2024-11-02 15:57:33

Доброго дня Silvia!
Можливо те, що я напишу буде не зовсім відповідати Вашим очікуванням, але...
Є поняття свідомого та підсвідомого вибору. І зачасти, особливо, якщо ми достатньо раціональні та розумні люди, які звикли все добре обміркувати і не піддаватися на емоції та ілюзії, нам здається, що ми все навколо себе можемо контролювати. Тобто, все вирішувати на рівні свідомості. Тоді нам життя може дати ситуацію, яку ми контролювати не зможемо. Як це сталося з Вами. Розумом Ви знаєте, що це "чужий чоловік". Але нічого зі своїми почуттями вдіяти не можете. Що повністю руйнує бажання все контролювати. І виводить на інший рівень сприйняття себе та оточуючого світу, і змушує замислюватися над сенсом життя.
Окрім того, насправді, нами керує на 95-97% наша підсвідомість. Яка
несе в собі досвід та запити не одного покоління, або ж втілення.
Тому можна спробувати знайти ще декілька пояснень Вашої ірраціональної закоханості.
Перше. Ви пишете: "Як була юна, то чекала "особливу" людину🤷‍♀️." Отже, є певна схильність до ідеалізації. А це - ще і певна категоричність, яка дуже заважає можливості створювати довготривалі стосунки. Що підтверджують Ваші подальші слова про "не співпадіння" почуттів. Але ж одночасна закоханість - це швидше виняток, аніж, закономірність....
Друге. Ви пишете
"А старшою - багато сил закинула в кар'єру і на стосунки не було сил. Якщо бути точною не було поряд людини, яка б зачепила настільки, що хотілося б її пізнавати та проводити час, паралельно з роботою". І одразу кидаються в очі слова "паралельно з роботою". Тобто, на мій погляд, є певне підсвідоме сприйняття себе спершу як частини
робочої кар'єри. Тобто, швидше за все, в якийсь момент всі свої сили Ви кинули на реалізацію себе в соціумі. А це такий собі чоловічий стиль життя. Що, насправді, неприродно для жінки. Якій, найперше, потрібно вкладатися в розвиток своїх жіночих якостей. Які, притягують в подальшому до неї чоловіків, з якими можна створити пару, сім'ю, родину. Без цього жіноче серце "закривається", стає нетерплячим, нетерпимим і тому втрачаються ті сили, які необхідні для утворення глибоких стосунків. Саме тоді починають притягуваться одружені чоловіки. Адже, вони вже "готові до використання" завдяки своїм дружинам, які їх "відшліфували" як чоловіків.
Неодружені чоловіки ніколи не будуть такими, як вже одружені. Тому вони мають набагато більше недоліків, аніж одружені. Це як невідшліфований алмаз, який ще потрібно довести до тями. Що вимагає певної поблажливості та терпіння, щоб крізь зовнішні недоліки бачити в нерозкритих чоловіках потенціал. А як це може статися, якщо від тих, кому подобаєтеся Ви, Ви одразу тікаєте?

Відредаговано автором 02-11-2024 16:01:44

score 1 · Answer 8 · 2024-11-02 18:43:01

цитата:

Усвідомлюю, що людину абсолютно не знаю, що це просто якийсь ореол, який утворився навколо нього, і я його сама вигадала.

Спрямуємо погляд ось сюди - для чого Вам будувати ореол навколо людини? Ну має ж бути якась мета, нехай і не зовсім усвідомлена...

цитата:

Але в мене таке вперше, бо ну не було в мене, щоб я закохувалвся в когось, наприклад, невзаємно і ночами плакала в подушку.

Так, напевно, відштовхнулись від одного полюсу, бо втомились на ньому "мерзнути", бо ні до чого путнього не дійшли, і хитнулись в інший бік - він же ще не досліджений, не розвіданий.

цитата:

Маю на увазі, що ніколи не загораюся як сірник і не стрибаю у вир подій. Мені треба до людини придивитися та поспілкуватися. Іноді після такого спілкування вся і симпатія минає, бо реальність перекреслює все. Тобто, я поспілкувалася з людиною ближче, побачила, що в нас діаметрально різні погляди або банально - мені не сподобалося як людина пахне, та й на тому все🤷‍♀️

То що це за підхід? Раціональний? Дорослий? З перевагою перестраховки за ймовірну помилку у виборі?

цитата:

Чи закохувалася я раніше? Сама про це думала і мені, здається, що ні. Впевнена, це проблема. Бо боюся, що можу втратити контроль над собою, повестися на погану людину і жодне критичне мислення мене не переконає, що варіант тухляк і я собі зіпсую як не життя, то нерви.

Мені здається, що в цьому моменті ми наближаємось до розкриття і розуміння феномену. Виявляється, є страх перед спокусою віддатись на волю яскравих і сильних почуттів. Напевно, у Вашій уяві лякають непередбачувані, а, може, й непоправні наслідки. Цікаво, описати їх можете?

Ваш звичний контроль виглядає наче гребля, що утримує шалений тиск величезної маси накопиченої води. Та хіба не може бути так, що надмірний тиск знижується через відповідні отвори у греблі? Це коли почуття зрячі, а розум чуттєвий.

цитата:

Але ті були далеко, а ось цей близько і від цього якось тяжче усвідомити, що людина реально досяжна і не досяжна.

Так це крок вперед? А вперед - це прямуючи до чого?
Чи в звортній бік, тобто до базової підліткової позиції, з тією різницею, що об'єкт поруч, але всеодно недосяжний?

цитата:

Я, знову ж таки, раціональною частиною розумію, що стосунки це теж робота над собою, побудова спілкування та розуміння, але щось якось ніяк

Оце Ваше "але щось якось ніяк" і має стати об'єктом дослідження(!) Несвідомий блок, заборона, обмеження... З чого вони складаються, з яких "цеглин"? Зі страху відносин, в які потрібно вкладатись?
З бажання вступати лише і виключно у безпечні стосунки, де немає навіть натяку на ризик?
І тому як спосіб задовольнити вище зазначені побоювання і упередження несвідомо вибір падає на зайнятого партнера?
Це, звісно, гіпотеза, яку варто перевірити, щоби упевнитись або відкинути її.

Answer 9 · 2024-11-03 09:36:08

цитата:

В юності я була досить відкритою, апріорі вважала всіх людей хорошими, але в результаті отримала багато болю.

Болю... і досвіду, який, на жаль, не був перероблений і асимільований. Тобто він мав би стати порадником, помічником і провідником.
Натомість біль почав сприйматись як опік(!) Що обов'язково змушує бути обережною. У Вашому випадку, як бачимо, ЗАНАДТО обережною.

цитата:

Можливо, не варто орієнтуватися на когось, та в мене є подруги/приятельки, які страждали або продовжують страждати у стосунках, чекаючи, що партнер щось зрозуміє і зміниться. А вони не хочуть чути і це якесь поточне коло виходить.

Маємо визнати і не критикувати тих подруг/приятельок. Страждають, терплять погане до себе ставлення, сподіваючись на диво - прозріння і зміни в партнера - люди з недорозвиненим почуттям САМОЦІННОСТІ.
І навпаки, упевнені в собі не терплять, бо себе цінують, поважають і не налаштовані приносити себе в жертву. Вони ОБИРАЮТЬ себе, а не спотворені стосунки.

цитата:

можливо, і написано і я це якось підсвідомо помічаю.

Слово "можливо", на мій погляд, зайве. Якщо не написало, то обов'язково виголошено вчинками, поведінкою.

цитата:

Чому будую ореол? От ви запитали, а хз, якщо чесно

Психіка так влаштована, що не терпить порожнечі. І коли в реальності потреби та бажання не задовольняються, вона шукає їм заміну. А де заміна? Та, звісно, у будуванні фантазій та підживленні ілюзій. Іншого просто не дано - або живеш і дієш в реальності, або відлітаєш за хмари у власній уяві.

Answer 10 · 2024-11-03 22:29:26

цитата:

А як цей негативний досвід можна асимілювати?

Пройти шлях перетворення болю у конструктивну і дієву модель на майбутнє. Це, якщо стисло.
Розлого - дослідити причини і передумови, які призвели до важких переживань. Перепрожити ті події, так би мовити, наново, але вже з новим ресурсом, відкритим у собі, з новим баченням і, відповідно, новими висновками - більш адекватними травмуючій ситуації. Де буде непотрібно плекати страх поразки, аби убезпечити себе не стільки від поразки, скільки від просякнутих чуттєвістю виважених кроків назустріч гідному партнеру.
Це про внутрішнє - погляди, шаблони сприйняття, мислення і реагування, потреби і способи їх задоволення, про слабкі і сильні сторони особистості, про змогу опиратись на себе і на підтримку спроможних її надати.
Також про зовнішнє. Про усвідомлення в ньому того, що по-справжньому цінне і варте уваги. Про діалог, а не обмін монологами у спілкуванні. Про обгрунтовану довіру, що виникає і зростає на грунті почуття безпеки у всіх її вимірах. Про готовність сказаті "Ні" або "Стоп", коли розбіжності критичні, коли намагаються використати чи знецінити.

Я б навіть вжив слово "перевідкриття" себе!
Наодинці, самотужки цю роботу здійснити неможливо. Потрібен інший. Той, хто знає, для чого і як. Ним частіше за все виступає психолог.

Хочу зрозуміти, що відбувається