Депресія
Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 16-03-2025 18:26:59 |
Доброго вечора.
Ви пишете "...після закінчення школи у мене розвинулася депресія і апатія. Я замкнулася в собі, перестала спілкуватися з усіма своїми друзями" На Вашу думку, що могло спровокувати депресію та апатію після закінчення школи? Що відбувалося з Вами у той період? Які ситуації чи події могли викликати сильний стрес, розчарування, обман, зневіру, втрату себе та цілей свого життя...? Насправді, з тим, що відбувається з Вами, потрібно не боротися, а розбиратися. Бо чим сильніше намагатися проблему знищити, або від неї "відвернутися" чи "втекти", тим більшою вона буде ставати. Так, як сталося і з Вашою вагою. Адже, судячи з усього, є купа непрожитих дитячих травм та проблем, які "виходять назовні" у вигляді зайвої ваги та переїдання. Що таке зайва вага? Як правило - це підсвідоме намагання захистити себе від якогось сильного душевного болю. Що таке переїдання? У більшості випадків, у такий спосіб, ми щось невирішене, знову ж таки, намагаємося "заїсти", тобто, приховати від себе. Але ж проблеми нікуди не діваються. І якщо з ними не розбиратися, вони переходять на рівень психо-соматики. От як у Вас, - почалися проблеми із зайвою вагою. Насправді, Ваше питання - це запит на психо терапію. 
|
| 16-03-2025 18:33:47Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 379533 для Алла Григорівна Після закінчення школи я чомусь зловила себе на думці, що моє життя закінчилось і почалося щось нове, проте в університеті зі мною трапився булінг зі сторони викладача. Я почала дуже нервувати і через це багато їсти. Все це призвело до втрати мотивації і повної апатії. Я розумію, що проблема і з цим треба боротися, але не виходить. Тому звертаюся до спеціаліста. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 16-03-2025 19:00:00 |
Ви пишете "Після закінчення школи я чомусь зловила себе на думці, що моє життя закінчилось..."
Як на мене, починати потрібно саме з цього моменту. Адже, якщо всередині є несвідома установка, що "життя закінчилося", нове початися просто не може. Хто і що Вам міг говорити про закінчення школи? Хто з Ваших рідних, знайомих, значимих людей міг говорити, що життя триває тільки поки навчаєшся в школі, а потім... починаються суцільні проблеми і життя закінчується? Це перше. Друге. "... в університеті зі мною трапився булінг зі сторони викладача..." Судячи з усього, для вас це був сильний стрес, образа, страх, витіснений гнів,... який Ви до цих пір так і не прожили. І з цим боротися неможливо. Бо це "застряглі" переживання, які до цих пір "сидять" у Вас всередині. "Я почала дуже нервувати і через це багато їсти. Все це призвело до втрати мотивації і повної апатії...". До моменту булінгу з боку викладача, були в дитинстві якісь ситуації, коли Вас ображали? Як до Вас ставилися батьки в дитинстві? Чи підтримували вони Вас, коли таке сталося з викладачем? Які стосунки між батьками? Адже, судячи з того, що Ви пишете "Вдома мене постійно тикають із зайвою вагою і це дуже пригнічує.." говорити про довірливі відносини не приходиться... Насправді, найкраще - почати одразу працювати індивідуально. Бо якими б не були професійними поради на форумі психологів, Ваша проблема потребує серйозних внутрішніх трансформацій, що без індивідуальної терапії зробити практично неможливо.
|
Виберіть психолога для консультування з приводу апатії та депресивного стану
| 16-03-2025 19:18:22Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 379538 для Алла Григорівна Так, це був стрес, бо я не розуміла, чому саме до мене таке відношення, адже мені хотілося вчитися і я цікавилася предметом. В початковій школі зі сторони однокласників та вчительки теж був булінг, проте батьки ніяк на це не реагували. В мене були погані стосунки з ними. Вони вже померли, та я і досі не пробачила їх за своє дитинство. Батьки завжди сварилися одне з одним. Тато був тираном і алкоголиком, а мати жертвою абьюзу та насилля. Тому, модель сім'ї в мене не дуже гарна. Я живу з тіткою, але вона часто каже не приємні слова щодо моєї ваги. Довіри в мене до людей немає. Я б навіть сказала, що майже завжди я чекаю ніж у спину і вже завчасно аналізую людину по її словам та поведінці. Дякую, що відповідаєте, мені це дуже важливо і приємно. Вибачте, що так багато пишу. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 16-03-2025 19:26:53 |
1
Мені дуже шкода, що так склалося у Вас з батьками. Як на Вашу думку, вони були щасливими людьми? І які у них були стосунки з їх батьками?
|
| 16-03-2025 19:32:13Доповнення від автора |
| Я думаю, що ні. Жити в страху точно не добре. Не думаю, що моя мама була щаслива поряд з людиною, яка її не любила, не цінувала. А от щодо їх стосунків з батьками... Тато був залюбленою, але жорстокою дитиною. мама теж, на мою думку, була улюбленицею, але теж напевне бачила не дуже гарні відносини між батьками. Я мало що знаю про маму, бо ніколи не була з нею близька. Все дитинство мені здавалося, що вона люить інших дітей більше ніж мене, на відміну від тата. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 16-03-2025 20:34:58 |
2
Людмила Петровна Колесник Я не просто так задала своє питання про щастя у батьків... Кожна людина народжується в певній родині, де стосунки мають свої особливості. І от саме ці особливості передаються автоматично їх дітям. Тобто, якщо батьки перебували у співзалежних стосунках, де один відігравав роль тирана (аб'юзера), а інший - "жертви", то їх дитина несвідомо наслідує саме такий принцип побудови стосунків з оточуючим світом. Окрім того, аб'юзер та жертва - взаємозамінні ролі. Тобто, одна і та ж людина може за якихось обставин бути тираном, а за інших - жертвою. От як і з Вами. Ви періодично потерпали від булінгу різних людей, як батьків, так і сторонніх... "В мене були погані стосунки з ними... Батьки завжди сварилися одне з одним. Тато був тираном і алкоголиком, а мати жертвою абьюзу та насилля..." Тобто, Ви перебували в ролі "жертви". Але при цьому, не усвідомлюючи цього, ще й перебуваєте в прихованій, латентній, формі аб'юзерства по відношенню до своїх батьків. "Вони вже померли, та я і досі не пробачила їх за своє дитинство"... Адже, "не пробачила" означає, що я ненавиджу своїх батьків і не має ніякого значення, що вони вже померли. Має значення лише внутрішній стан по відношенню до інших. Окрім того, якщо ми росли в атмосфері насилля, ми несвідомо це насилля починаємо притягувати до себе протягом свого життя. Тобто, та система стосунків, в якій ми виросли, потім стає системою, в якій ми продовжуємо жити. І виходячи з цього, стає зрозумілим, що поява буллінгера-викладача була цілком закономірна .. Ви скажете, то що робити, якщо вже все так склалося? А Я вам відповім, що єдиний шлях - це вийти із системи співзалежності та насилля і нарешті навчитися бути самодостатньою ( не плутати з самостійністю). Самодостатня людина не несе за собою накопичені образи, претензії та страхи Вона їх переписала у свій такий необхідний, нехай, і болючий досвід. І пройшла ініціацію прощення себе та всіх тих, хто спричинив їй зло протягом її життя. Щоб нарешті відпустити разом із ними і свій весь той біль, який накопичувався роками. Ваша повнота та переїдання - це психо-соматика, несвідоме бажання захисти себе від болю та образ. Тому чим швидше Ви почнете індивідуально пропрацьовувати свої внутрішні проблеми, тим швидше почнете жити своє щасливе життя, а не повторювати життя своїх батьків. Що пройшло у страхах, образах, ненависті та п'янстві.
|
| Анна Борисовна Королёва психолог Одеса 17-03-2025 11:52:01 |
1
цитата:
розвинулася депресія і апатія. Я набрала 22 кг і тепер у мене ожиріння 1 ступеня. Я не можу схуднути, я здаюся. Я боюся, що з мене знущатимуться. цитата:
Вдома мене постійно тикають із зайвою вагою і це дуже пригнічує. цитата:
Я замкнулася в собі, перестала спілкуватися з усіма своїми друзями. цитата:
Я боюся, що з мене знущатимуться. цитата:
Звідси невпевненість в собі і комплекси. Що з цим робити? Як з цим боротися?
|
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
 |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
21-02-2025
Боюсь одинночества
21-02-2025
Не знаю что делать со стеснительностью
19-02-2025
Кажется что мне нужна помощь
17-01-2025
Синдром відміни антидепресантів
07-01-2025
Депрессия группа поддержки Киев
05-01-2025
Депресія , тригери !
16-12-2024
Нікому не потрібна
02-12-2024
Я не хочу жить
07-11-2024
Апатія, неприйняття іншими
04-11-2024
Дуже важко на душі...
Рекомендуємо!
Тест на депресію Бека
Тест на депресію Бека це один із найбільш широко використовуваних інструментів для оцінки рівня депресії та може бути використаний як інструмент для первинної оцінки стану людини.
Честно о депрессии. Как себе помочь
Я знаю, что такое депрессия, так как сталкиваюсь с этим в своей работе практически каждую неделю. Я знаю, что такое депрессия, потому что 10 лет назад я сама столкнулась с реактивной депрессией, и прошла медикаментозное лечение и психотерапию.
Депресія - погляд 2023
За даними з різних джерел, депресію сьогодні виявляють лише у 50% клієнтів, які звернулися на консультацію до психолога, психотерапевта. Депресію людина не обирає. Не можна сказати, що хтось слабкий, не зміг впоратися зі стресом і тому зайшов у депр
Тест на депрессию – шкала Занга
Шкала Занга является мощным инструментом для предварительной оценки глубины депрессивного состояния.
Депресія. Ознаки та як допомогти близькій людині з ознаками депресії
Депресія - це не просто сумний настрій і аж ніяк не лінь. Це боротьба із щоденними завданнями, які можуть викликати відчуття безсилля, безпорадності і самотності.
Обесцененный человек
Люди, которым в детстве много и часто приходилось сталкиваться с обесцениванием со стороны своих родителей, во взрослой жизни вынужденно попадают в ситуации, где их ценность, как партнеров, специалистов, как людей, с равными другим правами ...
