Психологиня Тетяна Вікторівна Олексійчук Рівне

Доброго часу доби! Співчуваю Вам. Ви переживаєте втрату, а це процес, який має свої етапи і закономірності, які, зрештою, завершуються прийняттям ситуації. Для того, щоб зараз покращити свій стан варто прислухатися до себе, чого б Вам зараз хотілося (плакати, кричати, сердитися чи, можливо відволіктися і зайнятися чимось близьким для Вас), дозвольте собі це. Також, подумайте хто з близьких чи рідних може підтримати Вас, розділення своїх переживань з ними також може допомогти.

Доброго дня! В сімейному житті довіра-основа міцних, гармонійних стосунків. Водночас, у Вашому дописі відчувається певна незадоволеність стосунками і Ви, очевидно, намагаєтеся компенсувати це спілкуванням з іншим хлопцем. Подумайте, якими бачите подальші стосунки з чоловіком, і що готові робити для їх розвитку. Як думаєте, можливо, варто обговорити з чоловіком чого Вам не вистачає?

Ответ отредактирован автором 14-05-2021 10:26:13

Ви молодець, що підтримуєте свого сина, це дуже важливо. В принципі на даному етапі Ви дієте розумно і правильно: треба чітко поговорити з вчителем і шкільним психологом, адже вони можуть бачити ситуацію зсередини і вплинути на вирішення проблеми.

Доброго дня! Яке у Вас питання до психологів?

Я правильно зрозуміла, Ви зараз займаєтесь з психотерапевтом? Чому не обговорите це з ним?

Думаю, зараз надважливо обговорити з чоловіком ваше бачення витрат і ПОЧУТИ один одного. Складається враження, що ви ніби щось і обговорюєте, але до спільного рішення, яке влаштовувало б вас обох не приходите. Сімейне життя передбачає розуміння одне одного, якщо самим буде важко впоратись варто звернутися до сімейного психолога індивідуально для налагодження комунікації.

Доброго ранку! Ви кажете, що обговорюєте бюджет з чоловіком, скажіть як він пояснює свою фінансову допомогу батькам? Яка його відповідь чи буде він допомагати в тій же мірі коли у вас з'являться діти? Як він реагує на Ваше відношення до цього? Насправді сімейний бюджет, його планування дуже важлива складова сім'ї, тому потрібно чітко розуміти бачення доходів/витрат кожного члена сім'ї для уникнення непорозумінь.

Доброго дня! Підтримаю колег, що скоріше за все такою поведінкою дитина намагається вплинути на вас, досягнути бажаного, плюс травматична ситуація, пов'язана з лікарнею закріпила таку модель поведінки. Що ж робити зараз? По перше заспокоїтись самій, почитати літературу про психологічні особливості даного віку, правильно організувати режим дня дитини (для того, щоб виключити надмірне фізичне та емоційне навантаження) і особливо домовитись з іншими родичами про спільну лінію поведінки ( якщо це НІ у мами, то у тата і інш. теж - НІ)

Доброго дня, Ріта! Співчуваю Вам і хочу підтримати. Стосовно Вашого питання чи можна допомогти колишньому хлопцеві повірити в себе, то все в першу чергу, залежить від нього, його зусиль і бажань. Важко щось говорити про нього не розмовлявши з ним, проте судячи з ваших слів він ніби і не проти змін, але щось робити для того аби вони настали не готовий. Вам варто потурбуватися про себе, адже зараз Ви переживаєте втрату, яка має свої етапи і закономірності. Хто може Вас підтримати, вислухати?

Доброго часу доби, Влада! Щиро співчуваю вам, адже стримувати свої почуття і емоції дійсно складно, крім того, це не проходить безслідно. Шкода, що ви змушені стримувати себе із найріднішими людьми ( думаю з цим варто попрацювати індивідуально з психологом). Стосовно самодопомоги варто спробувати різні методи і підібрати те, що близьке саме вам (для когось -це спорт, йога, танці, медитація, для когось - творчість).

Доброго часу доби! Дуже хотілося б поговорити з Вами індивідуально, так як ситуація доволі непроста, проте спробую коротко пояснити. Думаю у Вашій ситуації співпали декілька факторів: ревнощі до меншої сестрички, перехоплювання моделі поведінки батька, наближення кризи 3років, а також розуміння того, що така поведінка дає бажаний результат ( чи то іграшка, яка вимагається, чи то Ваша увага). Не варто сподіватися, що все владнається саме по собі. Почитайте літературу про вікові особливості таких діток, як зазначила колега вище, виділяйте час суто для старшої дитинки, грайте з нею і під час ігор програвайте прийнятні моделі поведінки і вирішення різноманітних ситуацій.

Доброго ранку! Шкода, що Ви опинились в такому становищі. Для того, щоб вийти з "підвішеного стану" для початку необхідно відверто та спокійно обговорити ситуацію, що склалася з чоловіком: без звинувачень, з позицій я-повідомлень сказати йому про свої почуття, переживання і, звичайно ж, вислухати і ПОЧУТИ його, а далі спробувати обговорити ваше бачення подальшого розвитку стосунків. Не зайвим буде також подумати над індивідуальним зверненням до психолога.

Доброго часу доби! Змінювати щось ніколи не пізно! Для початку варто подумати що зараз ви можете зробити для покращення свого становища, розглянути різноманітні варіанти пошуку роботи (для молодого здорового чоловіка їх немало), а далі думати над можливістю здобувати освіту. Зневіра і відчай Вам точно не допоможуть, а от наполегливість і цілеспрямованість - можуть допомогти.

Так, дійсно потрібно розмовляти з дитиною її мовою. У цьому віці спробуйте пояснювати ситуацію за допомогою іграшок (програвайте ситуацію, де в ролі мами, тата, дитини і інш.виступають зайчики, ведмедики і т.д.), також можна використовувати казки
з відповідним сюжетом. Основним змістом даних ігор, казок має бути сигнал, що дитину і далі люблять, підтримують, вона не самотня!

Доброго часу доби, Ольга! Ви правильно розумієте, що Ваш син сигналізує вам про те, що йому некомфортно, він чекає від вас підтримки. Зараз важливо спокійно обговорити з чоловіком нові правила спілкування з сином, адже ви не проти їхнього спілкування, але водночас Вам важливо знати хто нова жінка, як вона відноситься до дитини чи можна, зрештою, їй довіряти. Ви маєте знати де буде ваша дитина: у нього, у його батьків чи з новою "тьотьою". Крім того, в першу чергу, зверніть увагу на бажання дитини, можливо йому потрібно більше часу, щоб звикнути до нових обставин (адже розлучення батьків - це завжди стрес для дитини), тому не варто змушувати його спілкуватися з батьком проти його волі.